Рішення № 72165423, 25.01.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8157/17

Провадження № 2/522/4160/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2017 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» в порядку регресу грошові кошти у розмірі 2404653,50 гривень за завдану майнову шкоду.

При цьому посилається на те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 03 вересня 2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 04 лютого 2015 року, позовні вимоги Державного агентства резерву України задоволено, а саме: зобов'язано ДП «Одеський морський торговельний порт» поставити Державному агентству резерву України до державного резерву 82,5 т сталі товстолистової, 22,47 т сталі крупносортової, 2 т сталі дрібносортової, 5 т сталі тонколистової 1,9-3,9 мм, 17,755 т сталі листової конструкційної г/к, 16,08 т труб катаних загального призначення, 0,069 т бабіту Б-83, 0,503 т міді у катодах, 1,473 км кабелю морського, 1,220 т латуні ливарної вторинної (надалі - матеріальні цінності мобрезерву); стягнуто з ДП «Одеський морський торговельний порт» на користь Державного агентства резерву України 653205,48 гривень штрафу та 379323,11 гривень пені; стягнуто з ДП «Одеський морський торговельний порт» у доход державного бюджету України 16857,34 гривень державного мита за розгляд справи судом І інстанції, 16857,34 гривень державного мита за розгляд справи судами апеляційної та касаційної інстанцій, 118 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У ході розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій встановлено, що Державне підприємство «Одеський судноремонтний завод «Україна» (надалі - СРЗ), правонаступником якого є ДП «Одеський морський торговельний порт», було зберігачем матеріальних цінностей державного резерву.

Актом від 09 червня 2006 року № 129/5/м, складеним за результатами проведення перевірки обліку та звітності, наявності, якісного стану та умов зберігання товарно-матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що знаходиться на відповідальному зберіганні на Державному підприємстві «Одеський морський торговельний порт» за період з 24 квітня 2002 року по травень 2006 року (надалі - Акт № 129/5/м), встановлено факт самовільного відчуження матеріальних цінностей мобрезерву, що відбулось 27 вересня 2004 року та погоджене чинним на той час керівником підприємства в особі ОСОБА_1.

Саме на підставі вищезазначеного акту суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій дійшли висновку щодо протиправного незабезпечення керівництвом СРЗ збереження матеріальних цінностей мобрезерву.

15 травня 2015 року заступником начальника другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Віннічуком В.В. (надалі - виконавець) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 47555279 з примусового виконання рішення Господарського суду м. Києва від 03 вересня 2014 року в частині зобов'язання ДП «Одеський морський торговельний порт» поставити Агентству матеріальні цінності мобрезерву, що виступали предметом судової справи № 14-12-9-17-15/106-09-3846.

Зважаючи на наявність підстав, що перешкоджають виконанню рішення Господарського суду м. Києва, виконавець звернувся до суду першої інстанції із заявою про роз'яснення рішення від 03 вересня 2014 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01 липня 2015 року у задоволенні заяви виконавця відмовлено.

Зважаючи на суттєвість підстав, що унеможливлювали виконання судового рішення, ДП «Одеський морський торговельний порт» був позбавлений правових підстав для його виконання, що спричинило накладення постановами виконавця від 04 серпня 2015 року та від 27 серпня 2015 року на ДП «Одеський морський торговельний порт» штрафів за невиконання судового рішення без достатніх на те правових підстав.

ДП «Одеський морський торговельний порт» було вимушено звернутись до суду першої інстанції із заявою про зміну способу та порядку виконання вищезазначеного судового рішення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11 травня 2016 року заяву Порту задоволено та змінено спосіб виконання рішення цього ж суду від 03 вересня 2014 року в частині зобов'язання ДП «Одеський морський торговельний порт» поставити Агентству матеріальні цінності мобрезерву шляхом стягнення з ДП «Одеський морський торговельний порт» на користь Агентства 2404653,50 гривень вартості самовільно відчужених цінностей державного резерву.

Зазначені грошові кошти перераховано ДП «Одеський морський торговельний порт» на виконання ухвали Господарського суду м. Києва 31 травня 2016 року, що підтверджується копією платіжного доручення № 166.

ДП «Одеський морський торговельний порт» як правонаступнику СРЗ було завдано майнової шкоди самовільним відчуженням матеріальних цінностей мобрезерву, погодженим ОСОБА_1

З огляду на вищенаведене ДП «Одеський морський торговельний порт» вимушене звернутись до суду з даною позовною заявою та просить її задовольнити.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду клопотання про те, що позов підтримує та просить розглянути справу за його відсутністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, через засоби масової інформації.

Тому згідно ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе, зі згоди позивача, розглянути позов за відсутністю відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Актом від 09 червня 2006 року № 129/5/м, складеним за результатами проведення перевірки обліку та звітності, наявності, якісного стану та умов зберігання товарно-матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що знаходиться на відповідальному зберіганні на Державному підприємстві «Одеський морський торговельний порт» за період з 24 квітня 2002 року по травень 2006 року встановлено факт самовільного відчуження матеріальних цінностей мобрезерву, що відбулось 27 вересня 2004 року та погоджене чинним на той час керівником підприємства в особі ОСОБА_1.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03 вересня 2014 року по справі № 14-12-9-17-15/106-09-3846, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 04 лютого 2015 року, позовні вимоги Державного агентства резерву України до Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» та Державного підприємства «Адміністрація морський портів України», за участю Чорноморської транспортної прокуратури Одеської області, про зобов'язання повернути матеріальні цінності та стягнення штрафних санкцій у сумі 1032528,59 грн. задоволено.

Вказаним рішенням суду зобов'язано ДП «Одеський морський торговельний порт» поставити Державному агентству резерву України до державного резерву 82,5 т сталі товстолистової, 22,47 т сталі крупносортової, 2 т сталі дрібносортової, 5 т сталі тонколистової 1,9-3,9 мм, 17,755 т сталі листової конструкційної г/к, 16,08 т труб катаних загального призначення, 0,069 т бабіту Б-83, 0,503 т міді у катодах, 1,473 км кабелю морського, 1,220 т латуні ливарної вторинної (надалі - матеріальні цінності мобрезерву); стягнуто з ДП «Одеський морський торговельний порт» на користь Державного агентства резерву України 653205,48 гривень штрафу та 379323,11 гривень пені; стягнуто з ДП «Одеський морський торговельний порт» у доход державного бюджету України 16857,34 гривень державного мита за розгляд справи судом І інстанції, 16857,34 гривень державного мита за розгляд справи судами апеляційної та касаційної інстанцій, 118 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11 травня 2016 року задоволено заяву Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» та змінено спосіб виконання рішення Господарського суду м. Києва від 03 вересня 2014 року та стягнуто з ДП «Одеський морський торговельний порт» на користь Державного агентства резерву України 2404653,50 гривень вартості самовільно відчужених цінностей державного резерву.

Як вбачається з платіжного доручення № 166 від 31.05.2016 року ДП «Одеський морський торговельний порт» на виконання ухвали від 11.05.2016 р. Господарського суду м. Києва у справі № 14-12-9-17-15/106-09-3846 сплачено Державному агентству резерву України 2404653,50 гривень вартості самовільно відчужених цінностей державного резерву України.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30 січня 2009 року, прийнятою по справі № 1-567/2009 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість), обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із застосуванням до нього приписів пункту «є» статті 1 Закону України «Про амністію», прийнятого Верховною Радою України 12 грудня 2008 року.

Одночасно з цим, вказаною постановою встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_1 власних службових повноважень внаслідок недобросовісного відношення до них, що вбачається у безоплатному самовільному відчуженні матеріальних цінностей мобрезерву.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» (надалі - постанова Пленуму № 14) матеріальна відповідальність у повному розмірі шкоди покладається і в тих випадках, коли шкода заподіяна діями працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, але він був звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строку давності для притягнення до кримінальної відповідальності, або з інших підстав, передбачених законом.

У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму № 14, судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений ст. 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Цей строк застосовується і при зверненні із заявою прокурора.

Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред'явлення регресного позову.

Отже судом встановлено, що в результаті дій ОСОБА_1, а саме неналежного виконання ним власних службових повноважень внаслідок недобросовісного відношення до них, що вбачається у безоплатному самовільному відчуженні матеріальних цінностей мобрезерву, було завдано шкоду у розмірі 2404653,50 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином з відповідача слід стягнути на користь Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт" в порядку регресу грошові кошти у розмірі 2404653,50 гривень за завдану майнову шкоду.

Крім того у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір у розмірі 36069,81 гривень.

Керуючись ст.134 КЗпП України, ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1172, ч. 1 ст. 1191 ЦК України, ст. ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт" (код ЄДРПОУ 01125666) в порядку регресу грошові кошти у розмірі 2404653,50 (два мільйони чотириста чотири тисячі шістсот п'ятдесят три грн. 50 коп.) гривень за завдану майнову шкоду.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт" (код ЄДРПОУ 01125666) судовий збір у розмірі 36069,81 (тридцять шість тисяч шістдесят дев'ять грн. 81 коп.) гривень.

Заочне рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, який не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:

25 січня 2018 року