Ухвала суду № 72164868, 12.02.2018, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"12" лютого 2018 р. справа № 926/2698/17

м.Чернівці

За позовом приватного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго”, м. Чернівці

до міського комунального підприємства “Чернівцітеплокомуненерго”, м. Чернівці

про стягнення заборгованості у сумі 951 354,14 грн.

Суддя В.В.Дутка

представники:

від стягувача – не з’явилися

від боржника – ОСОБА_1, довіреність від 02.01.2018р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 23.10.2017р. у справі №926/2698/17 позов задоволено частково та стягнуто з міського комунального підприємства “Чернівцітеплокомуненерго” на користь приватного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” інфляційні втрати 345684,36 грн., три процента річних 59111,09 грн., пеню 272585,02 грн., судовий збір 10160,70 грн. У задоволенні решти вимог - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2018р. рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.10.2017 у справі № 926/2698/17 змінено, викладено п. 2 резолютивної частини в наступній редакції: Стягнути з Міського комунального підприємства “Чернівцітеплокомуненерго” ідент. код 34519280, місцезнаходження: м. Чернівці, вул. Максимовича, 19А на користь Приватного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” ідент. код 00130760, місцезнаходження: м. Чернівці, вул. Прутська, 23-А – 345 559, 74 грн інфляційних втрат, 58 141, 06 грн 3% річних, 272 585, 02 грн пені та 14 192, 09 грн судового збору. В решті рішення залишити без змін.

01.02.2018р. міське комунальне підприємство “Чернівцітеплокомуненерго” звернулося до господарського суду Чернівецької області з заявою про розстрочення виконання рішення суду на дванадцять місяців рівними частинами.

Ухвалою від 01.02.2018р. розгляд заяви призначено на 12.02.2018р.

09.02.2018р. до господарського суду надійшло клопотання стягувача ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» про відкладення розгляду заяви у зв’язку з перебуванням уповноваженого представника по даній справі на лікарняному та неможливість явки представника стягувача.

У судовому засіданні 12.02.2018р. представник боржника заперечував проти задоволення клопотання про відкладення розгляду заяви з підстав його необґрунтованості.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду заяви, суд залишає його без задоволення з огляду на те, неявка представника стягувача в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши представника стягувача, розглянувши матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Крім того, розглядаючи питання про відстрочку виконання рішення суду, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.

В пункті 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", зокрема зазначено, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За змістом ст. ст. 73-74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктами 1-2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник - міське комунальне підприємство “Чернівцітеплокомуненерго” є теплопостачальною організацією і виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання у житловому фонді м.Чернівці.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

Згідно п. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.

Отже, виходячи з даних приписів законодавства, заборонено обмеження постачання теплової енергії об’єктів у сфері теплопостачання в опалювальний період.

При цьому, МКП «Чернівцітеплокомуненерго» зобов’язане, незалежного від обсягу розрахунків за спожиту теплову енергію споживачами, забезпечувати постачання теплової енергії з гарантованим рівнем обсягів, температури, нормативів та паралельно вести розрахунки з постачальниками природного газу, електроенергії, водопостачання для виготовлення теплоносія.

Як вбачається з заяви боржника та доданих документів, заборгованість споживачів теплової енергії станом на 01.01.2018 року становить 62 909,6 тис. грн., в той же час кредиторська заборгованість підприємства на зазначену дату становить: за спожитий природний газ - 1 12551,1 тис. грн.; за спожиті водопостачання та водовідведення - 2 854,8 тис. грн.

Частково заборгованість за спожитий природний газ виникла не з вини підприємства та в зв’язку з економічно необґрунтованими тарифами.

Відшкодування затвердженими тарифами на теплову енергію фактичних витрат підприємства на виробництво, транспортування та постачання теплової для категорії споживачів - населення за 2017 рік для категорії споживачів становить - 88,3 %, для бюджетних установ - 83,5 %, для інших споживачів - 90,2 %;

У зв’язку з збитковістю тарифів на теплову енергію МКП «Чернівцітеплокомуненерго» за результатами фінансово-господарської діяльності за 2015 рік отримало балансовий збиток у сумі 14 139 тис. грн., за 2016 рік - 4 190 тис. грн., за 2017рік - 36 353 тис. грн., що не дозволяє підприємству вчасно розрахуватися за енергоносії, в тому числі і за електроенергію, яка поставляється Позивачем.

При цьому, хоча згідно з ст. 8 Закону України "Про теплопостачання" державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження, така підтримка не передбачена у відповідних бюджетах, як наслідок, не надається, а тому підприємство змушене самотужки вишуковувати шляхи для погашення заборгованості, яка виникла/виникає зокрема і перед ПрАТ «ЕК «Чернівціобленерго».

Згідно ст. 19-1 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року та Постанови КМУ № 217 від 18 червня 2014 року на даний час проводиться розподіл коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу.

За таких обставин кошти, які на даний час поступають за надані послуги з теплопостачання автоматично перераховуються на користь гарантованого постачальника природного газу з врахуванням нормативу, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Вказаний автоматичний розподіл коштів унеможливлює першочергове акумулювання та накопичення Відповідачем за рахунок поступлень від всіх категорій споживачів грошових коштів за спожиту теплову енергію для подальшого здійснення погашення заборгованості на користь Позивача та є ще однією підставою для звернення до суду для розстрочення виконання рішення за рахунок тієї частки коштів, які залишаються на поточному рахунку Відповідача.

У зв’язку із збитковістю тарифу, неповним відшкодування понесених фактичних витрат та автоматичним розподілом грошових поступлень, негайне виконання рішення суду ставить під загрозу зупинки підприємства та може призвести до його банкрутства.

При цьому, послуги теплопостачання - одна із важливих складових життєзабезпечення населення, бюджетних установ та інших споживачів. Критичний фінансовий стан підприємства не дає можливості підприємству в повній мірі погашати наявні борги за природний газ, електроенергію, водопостачання, забезпечити виконання у повному обсязі роботи з підтримання основних засобів в належному технічному стані. Така ситуація загрожує стабільній роботі підприємства із забезпечення безперебійними якісними послугами теплопостачання споживачів м. Чернівці, серед яких обласний Будинок дитини, пологовий будинок, лікарні та інші заклади охорони здоров’я, навчальні заклади, дошкільні заклади.

Примусове виконання рішення суду призведе до вилучення обігових коштів та до погіршення і так вже критичного фінансового стану підприємства.

Слід вказати, що арешт рахунків вплине також і на своєчасну виплату заробітної плати, проведення ремонтних робіт в опалювальний період 2017-2018 роки.

Поряд з цим, суд враховує, що предметом спору між сторонами у справі були вимоги про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних, пені, а спір щодо погашення основної заборгованості між сторонами відсутній.

При цьому, судом враховується, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Враховуючи докази, які подав боржник на підтвердження заяви про розстрочення виконання рішення, зокрема бухгалтерський баланс станом на 31.12.2017р., звіт про фінансові результати за 2017р., довідку про фінансово-економічний стан підприємства, суд дійшов висновку, що вказані обставини ускладнюють виконання рішення господарського суду Чернівецької області у даній справі, а надання розстрочки його виконання забезпечить стабільність діяльності відповідача, надасть можливість віднайти матеріальні ресурси для майбутнього розрахунку із позивачем. При цьому, суд приймає до уваги, погашення відповідачем основного боргу та те, що предметом стягнення є три проценти річних, інфляційні втрати, пеня.

Враховуючи майнові інтереси обох сторін, суд частково задовольняє заяву міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» про розстрочку виконання рішення суду від 23.10.2017 року у справі №926/2698/17 в частині стягнення 345559,74 грн. інфляційних втрат, 58141,06 грн. три процента річних, 272585,02 грн. пені, всього 676285,82 грн., рівними частинами по 84535,70 грн. з лютого 2018 р. по серпень 2018р. включно та 84535,92 грн. у вересні 2018р.

Керуючись ст.ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» від 01.02.2018р. про розстрочення виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 23.10.2017р. у справі №926/2698/17 задовольнити частково.

2.Розстрочити виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 23.10.2017р. у справі №926/2698/17 за таким графіком погашення заборгованості у розмірі 676285,82 грн.:

-лютий 2018р. 84535,70 грн.;

-березень 2018р. 84535,70 грн.;

-квітень 2018р. 84535,70 грн.;

-травень 2018р. 84535,70 грн.;

-червень 2018р. 84535,70 грн.;

-липень 2018р. 84535,70 грн.;

-серпень 2018р. 84535,70 грн.;

-вересень 2018р. 84535,92 грн.

3. В іншій частині заяву про розстрочення виконання рішення залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Суддя В.В. Дутка