Постанова № 72164701, 12.02.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2018 р. Справа № 914/2285/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Марка Р.І

суддів Костів Т.С.

ОСОБА_1

Секретар судового засідання Мазепа Н.В.

з участю представників:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_2;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_3;

за участі третьої особи: не з’явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, № Lv007.2-СК-13054-1217 від 18.12.2017р. (вх. № 01-05/76/18 від 04.01.18)

на ухвалу господарського суду Львівської області від 11.12.2017р. (суддя Мазовіта А.Б.)

у справі № 914/2285/17

за позовом: Приватного підприємства “Бетонне та асфальтне виробництво”, м. Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів

про: визнання протиправним та скасування рішення Центральної комісії по розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 29.09.2017р.

та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства “Бетонне та асфальтне виробництво”, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства “Івано-Франківський завод “Промприлад”, м. Івано-Франківськ

про: стягнення частини вартості донарахованого об’єму природного газу

В С Т А Н О В И В :

18.12.2017р. до Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, № Lv007.2-СК-13054-1217 від 18.12.2017р. на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2017р. у справі № 914/2285/17.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.12.2017р. у справі №914/2285/17 призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено експерту Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

При прийнятті ухвали місцевий господарський суд враховував те, що з метою роз’яснення питань, що потребують спеціальних знань, зокрема, для встановлення факту несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу “ЛЕ-К-100-1/20-1, 6-1 Ех. С 250” заводський № 13274. 2011 р/в необхідно призначити судову експертизу, оскільки, наявність лише отворів на лічильнику не свідчить про несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу “ЛЕ-К-100-1/20-1, 6-1 Ех. С 250” заводський № 3274, 2011 р/в.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.12.2017р. у справі № 914/2285/17, відповідач (позивач за зустрічним позовом) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2017р. скасувати.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що оцінка доказів та встановлення на їх підставах дійсних обставин справи не потребують спеціальних знань та залучення судових експертів, оскільки в матеріалах справи міститься акт експертизи лічильника № 1084 від 14.09.2017р., яка проведена відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для проведення повторної експертизи відсутні. Крім того, апелянт зазначає, що факт несанкціонованого втручання підтверджено за результатами повірки проведеною ДП «Львівстандартметрологія» про що видано довідку, тому немає потреби повторно встановлювати дану обставину. Скаржник вважає, що призначення додаткової (судової) експертизи є недоцільним, призведе до необґрунтованого затягування судового процесу, так як питання про дослідження матеріалів, речовин, з яких виготовлений ЗВТ чи пломба не виникали.

04.01.2018р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду з Господарського суду Львівської області надішли матеріали справи № 914/2285/17.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями КП “Документообіг господарських судів”, 04.01.2018р. справу за № 914/2285/17 розподілено до розгляду судді – доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Костів Т.С. та Желіка М.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.01.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2017р. у справі №914/2285/17.

29.01.2018р. до суду апеляційної інстанції від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив б/н та б/д (вх. № 01-04/710/18 від 29.01.18) на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що підтвердити чи спростувати твердження ПАТ «Львівгаз» про несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу «ЛГ-К-100-1/20-1, 6-1 Ex, G250» заводський номер 13274,2011р/в, можливо лише провівши судову експертизу, яка б могла бути врахована як доказ у справі, у зв’язку з чим просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2018р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, № Lv007.2-СК-13054-1217 від 18.12.2017р. призначено до розгляду на 12.02.2018р.

В судове засідання 12.02.2018 року прибули представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача (позивача за зустрічним позовом), які надали пояснення по суті спору, а також пояснення з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.

Третя особа участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, третя особа належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не була позбавлена конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представника третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача (позивача за зустрічним позовом), які підтримали свою позицію, розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши доводи апеляційної скарги та наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом у позовній заяві просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної комісії по розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 29.09.2017р;

Необхідно зазначити, що вбачаючи із позовних вимог підставою подання позову у даній справі є безпідставність нарахування позивачеві обсягу та вартості об’єму природного газу, оскільки зазначивши в спірному акті про порушення, відповідач не врахував, що наявність зазначених отворів це конструктивна особливість даного лічильника, що свідчить про відсутність дій споживача на пошкодження приладу обліку шляхом впливу на нього ймовірно, через наскрізні отвори.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що призначаючи експертизу та зупиняючи провадження у даній справі судом першої інстанції було враховано те, що для роз'яснення питання щодо факту несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу “ЛЕ-К-100-1/20-1, 6-1 Ех. С 250” заводський № 13274. 2011 р/в необхідні спеціальні знання, а також беручи до уваги те, що наявність лише отворів на лічильнику не свідчить про несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу “ЛЕ-К-100-1/20-1, 6-1 Ех. С 250” заводський № 3274, 2011 р/в.

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Статтею 79 ГПК України (в редакції чинній на момент ухвалення) встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Так, відповідно до ч.2 ст.79 ГПК України (в редакції чинній на момент ухвалення) господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках, зокрема, призначення господарським судом судової експертизи.

Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала (ч.4 ст.79 ГПК України) (в редакції чинній на момент ухвалення).

Частиною 5 ст.79 ГПК України передбачено, що ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено(в редакції чинній на момент ухвалення).

Згідно з ч.1 ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертиз (в редакції чинній на момент ухвалення).

Матеріалами справи підтверджено, що ухвалою від 11.12.2017 суд першої інстанції на підставі ст. 41 ГПК призначив судову експертизу, у зв'язку з призначенням якої зупинив провадження у справі до надання експертного висновку на підставі ст.79 ГПК.

Отже, зупиняючи провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи, суд першої інстанції діяв у межах наданих йому прав та у відповідності до процесуальних норм.

Судову експертизу призначено для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, а саме з метою визначення:

- Чи є наскрізні отвори в лічильнику газу “ЛЕ-К-100-1/20-1, 6-1 Ех. С 250” заводський № 3274, 2011 р/в заводськими.

- Чи мав місце факт несанкціонованого доступу до лічильника газу “ЛЕ-К-100-1/20-1. 6-1 Ех. С 250” заводський № 13274. 2011 р/в та/або внутрішніх елементів лічильника газу “ЛЕ-К-100-1/20-1. 6-1 Ех, в 250” заводський № 13274. 2011 р/в та в який спосіб

- Чи мало місце втручання в роботу лічильника газу “ЛЕ-К-100-1/20-1, 6-1 Ех. С 250” заводський № 13274. 2011 р/в з метою зміни його показників.

Колегія суддів зазначає, що питання, які суд першої інстанції поставив перед експертами входить до кола питань, які потребують спеціальних знань та вважає за необхідне зазначити наступне.

05.09.2017 працівниками відповідача (позивача за зустрічним позовом) було проведено періодичну повірку лічильника газу “ЛГ-К-100-1/20-1, 6-1 Ех, С 250” заводський № 3274, 2011 р/в, встановленого за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Фабрична, 61, за результатами якої було складено акт про порушення №262 від 05.09.2017, лічильник демонтовано та направлено на експертизу, про що 05.09.2017 складено протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу. В акті про порушення зазначено, що в лічильнику виявлено 2 наскрізні отвори.

14.09.2017 року комісія відповідача (позивача за зустрічним позовом) у присутності представника позивача провела експертизу лічильника, яка встановила, що заводські пломби та повірочне тавро не порушені, пошкоджень відлікового механізму не виявлено, проте, в корпусі лічильника наявні 2 (два) наскрізні отвори, наявність яких кваліфіковано, як ознаки несанкціонованого втручання, про що зазначено в акті експертизи лічильника газу №1084 від 14.09.2017.

Також, в матеріалах справи наявне клопотання про призначення незалежної експертизи № 02/10/17-1 від 02.10.2017р. в якому позивач зазначає, що не погоджується з проведеною експертизою лічильника ЛГ-К-100-1/20-1, 6-1 Ех, С 250” заводський № 3274, 2011 р/в тому просить провести незалежну експертизу даного лічильника.

26.10.2017 року листом ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» повідомило позивача, що у разі якщо спірні питання між ПАТ «Львівгаз» та ПП «Бетонне та асфальтне виробництво» врегульовуватимуться в судовому порядку, особа вправі подати на розгляд клопотання про призначення експертизи.

При цьому, позивач (відповідач за зустрічним позовом) заперечує факт несанкціонованого втручання, посилаючись на лист ПАТ “Івано-Франківський завод “Промприлад”, який є виробником вищевказаного лічильника, у якому зазначено, що наявні у лічильнику наскрізні отвори на роботу та метрологію не впливають, проте через них можна втрутитись в роботу відлікового пристрою, змінюючи результати вимірювання. Крім того, позивач зазначає, що можливе втручання не є тотожним факту втручання.

З огляду на вищенаведене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про підставність та обґрунтованість клопотання відповідача про призначення експертизи з приводу того, чи наявний факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу “ЛЕ-К-100-1/20-1, 6-1 Ех. С 250” заводський № 13274. 2011 р/в, а також, чи наявність отворів на лічильнику свідчить про несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу “ЛЕ-К-100-1/20-1, 6-1 Ех. С 250” заводський № 3274, 2011 р/в.

Необхідно також зазначити, щоб виконати вказівки закону при прийнятті рішення щодо наведення мотивів його прийняття або відхилення доводів однієї чи іншої сторони в даному випадку не видається можливим без проведення судової експертизи. А тому для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, зокрема, з’ясування питання про те, чи мало місце у даному випадку несанкціоноване втручання в роботу лічильника, що мало наслідком винесення центральною комісією рішення з розгляду актів про порушення споживачем природного газу вимог кодексу ГРС від 29.09.2017р., що є предметом первісного позову, в даній справі слід призначити експертизу.

Що стосується твердження апелянта про затягування судового розгляду даної справи, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень строк проведення експертизи становить максимум 60 календарних днів - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів та вирішуваних питань або складних за характером досліджень, а більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Отже, відповідно до вимог чинного законодавства суд має можливість погоджувати та контролювати строк проведення експертизи, виходячи з конкретних обставин справи.

Щодо твердження апелянта, що оцінка доказів та встановлення на їх підставах дійсних обставин справи не потребують спеціальних знань та залучення судових експертів, оскільки в матеріалах справи міститься акт експертизи лічильника № 1084 від 14.09.2017р., яка проведена відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для проведення повторної експертизи відсутні, необхідно зазначити наступне.

Суд апеляційної інстанції до винесення рішення у справі щодо суті спору відповідно до вимог чинного законодавства не має право та не повинен давати суду першої інстанції як вказівок щодо того, які рішення потрібно приймати в конкретній справі, так і вказівок щодо обставин, які необхідно встановити для вирішення справи, а також наводити власні висновки про те, які обставини не доказуються при розгляді цієї справи. Під час розгляду всіх справ суд першої інстанції повинен діяти незалежно та неупереджено, здійснюючи оцінку доказів відповідно до своїх внутрішніх переконань, безпосередньо, повно, всебічно, об'єктивно в їх сукупності, керуючись законом. Надання судом апеляційної інстанції вказівок щодо достовірності та належності тих чи інших доказів можна розцінити як втручання у компетенцію суду першої інстанції, що не узгоджується з вимогам ст. 6 Конвенції, яка гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Крім того, колегія суддів зазначає, що акт експертизи лічильника № 1084 від 14.09.2017р., є доказом даним відповідачем (за первісним позовом) в обґрунтування поданого зустрічного позову.

При цьому, така експертиза не може замінити експертизи призначеної судом, оскільки висновок експертизи № 1084 від 14.09.2017р. не містить повідомлення експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку на відміну від висновку судової експертизи, що додатково обґрунтовує обставини стосовно того, що висновок № 1084 від 14.09.2017р. та висновок судової експертизи не є взаємозамінними доказами у справі.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 Господарського процесуального кодексу України (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Колегія суддів зазначає, що оскаржувана ухвала повністю відповідає вимогам процесуального законодавства, що діяло на час винесення вказаної ухвали.

Щодо доводів апеляційної скарги, то такі колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки є безпідставними та необґрунтованими, та спростовані вищенаведеним.

Згідно ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що місцевий господарський суд вчинив дії у межах наданих йому законом повноважень, оскаржувана ухвала ґрунтується на матеріалах справи та вимогах чинного процесуального законодавства, доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області від 11.12.2017р. у справі № 914/2285/17 - без змін.

Згідно ст.129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, № Lv007.2-СК-13054-1217 від 18.12.2017р. - залишити без задоволення.

2.Ухвалу господарського суду Львівської області від 11.12.2017р. у справі № 914/2285/17 - залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складений 12.02.2018р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Костів Т.С.

Суддя Желік М.Б.