Рішення № 72164540, 08.02.2018, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" лютого 2018 р. м. Чернівці Справа № 926/3579/17

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ковальчук Т.І.

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу № 926/3579/17

за позовом заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Інвест" , м. Чернівці

про відшкодування збитків у формі упущеної вигоди в сумі 1580760,16 грн.

за участю представників:

Позивача - Тимофійчук А.І., дов. № 01-02-05/3066 від 13.11.2017 р.

Відповідача - Димед В.В., директор, Єфтемій Р.Ф., дов. від 30.07.2017 р.

Прокурор - Козлова Ю.Г.

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Чернівецької області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до відповідача про відшкодування збитків у формі упущеної вигоди в сумі 1879050,40 грн. у зв'язку з несплатою коштів пайової участі у створенні інфраструктури м. Чернівці.

Провадження у справі порушено ухвалою від 09.11.2017 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 28.11.2017 р. за участю прокурора і представників сторін, прокурора зобов'язано уточнити позовні вимоги, засвідчити додані до позовної заяви копії документів, відповідача зобов'язано надати відзив на позов та докази в його обґрунтування, довідку з ЄДРПОУ.

28.11.2017 р. від прокурора надійшли письмові пояснення вих. № 05-1364-17 від 28.11.2017 р. з уточненням позовних вимог.

З урахуванням письмових пояснень від 28.11.2017 р. № 05-1364-17 (т.с. 1, а.с. 71-73) та відповіді на відзив (т.с. 2, а.с. 13-20) позовні вимоги заступника прокурора обгрунтовані тим, що відповідач не уклав з позивачем договору про сплату пайових внесків на розвиток інфраструктури м. Чернівці до введення в експлуатацію житлових будинків по вул. Головній, 275, 275-А і 275-Б у м. Чернівці, цим самим ухилився від участі у розвитку інфраструктури міста, що є його обов'язком згідно з положеннями статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", і заподіяв позивачеві збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 1879050,40 грн. коштів пайової участі, розрахованої згідно з затвердженим Чернівецькою міською радою Положенням про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців. При цьому, відповідно до статті 131-1 Конституції України, ст.ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у встановлених законодавством випадках, зокрема, у разі якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює орган місцевого самоврядування, що має місце в даній справі, і що призвело до недоотримання місцевим бюджетом коштів для належного виконання органом місцевого самоврядування своїх функцій у бюджетній сфері.

Ухвалою від 28.11.2017 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 12.12.2017 р. за клопотанням представників відповідача для надання відзиву на позов.

12.12.2017 р. від позивача через канцелярію суду надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представники ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" у судовому засіданні 12.12.2017 р. подали відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач позов не визнає з тих підстав, що конкретний розмір пайового внеску може бути визначений лише в договорі про пайову участь, а такий між сторонами не укладено, тому з боку відповідача немає порушення договірного зобов'язання щодо сплати вказаного платежу та, відповідно, відсутні підстави вважати, що позивачеві заподіяні збитки у вигляді упущеної вигоди, крім того, не доведено всіх елементів цивільного правопорушення, за наявності яких наступає відповідальність у вигляді відшкодування збитків, та не доведено розміру заявленої до стягнення упущеної вигоди (т.с. 1, а.с. 85-86).

Ухвалою від 12.12.2017 р. задоволено клопотання прокурора про витребування доказів у порядку ст. 38 ГПК України, зобов'язано управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області протягом десятиденного строку з дня отримання цієї ухвали надіслати до господарського суду Чернівецької області засвідчені копії сертифіката відповідності № ЧВ000373 від 29 грудня 2010 р. на об'єкт - будівництво житлового будинку в кварталі багатоповерхової забудови з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Головній, 275-Б в м. Чернівцях та акту готовності об'єкту до експлуатації № 3 від 03 лютого 2010 року - житловий будинок в кварталі багатоповерхової забудови з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення м. Чернівці, вул. Головна, 275-Б. Розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 09.01.2018 р. за участю прокурора і представників сторін.

22.12.2017 р. від управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області надійшли витребувані ухвалою від 12.12.2017 р. документи.

05.01.2018 р. позивач через канцелярію суду подав належним чином засвідчені копії документів, що витребував суд ухвалою від 09.11.2017 р.

У судовому засіданні 09.01.2018 р. прокурор і представник позивача подали додаткові документи для долучення до матеріалів справи, представники позивача подали заяву про застосування строків позовної давності та додатковий відзив на позовну заяву.

Враховуючи, що з 15.12.2017 р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147/VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" за згодою прокурора і представників сторін у судовому засіданні 09.01.2018 р. оголошено перерву до 23.01.2017 р. для подання учасниками провадження всіх заяв, клопотань і доказів, що можуть бути подані під час підготовчого засідання (ст.182 ГПК України).

22.01.2018 р. від відповідача надійшли письмові додаткові доводи до відзиву на позовну заяву з документами (т.с. 1, а.с. 229-248).

У судовому засіданні 23.01.2018 р. позивач подав письмові пояснення на відзив ТОВ "Рембудсервіс-Інвест", а прокурор - заяву заступника прокурора Чернівецької області від 23.01.2018 р. № 05-1364-17 про зменшення позовних вимог в порядку ст. 46 ГПК України до розміру 1580760,16 грн. (т.с. 1, а.с. 249, т.с. 2, а.с. 2-6).

У відповідності до ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, за змістом частин 3, 4 ст. 53, частини 1 ст. 55 ГПК у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, прокурор має процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої подано позовну заяву (в даній справі - позивача), за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті (відсутність права на укладення мирової угоди).

Представники позивача і відповідача в судовому засіданні 23.01.2018 р. проти зменшення прокурором позовних вимог не заперечували, в зв'язку з чим та у відповідності до ст.ст. 46, 53, 55 ГПК України усною ухвалою суду заяву заступника прокурора Чернівецької області від 23.01.2018 р. № 05-1364-17 про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду.

Згідно із заявою заступника прокурора Чернівецькою області про зменшення позовних вимог розмір заявлених до стягнення збитків зменшено у зв'язку з тим, що пунктами 4 ст. 271 Закону України "Про планування і забудову територій" і ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено звільнення замовників від сплати пайових внесків у разі спорудження доступного житла, а відповідач приймав участь у програмі спорудження доступного житла, тому з врахуванням кількості квартир і площі такого житла уточнено розрахунки величини пайової участі ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" по вул. Головній, 275-Б в сумі 195357,60 грн. та по вул. Головній, 275 - 861370,70 грн.

За згодою учасників провадження суд в судовому засіданні 23.01.2018 р. перейшов до розгляду справи по суті, заслухав пояснення прокурора і представників сторін, після чого в судовому засіданні оголошено перерву до 15-00 год. 30 січня 2018 р.

До початку судового засідання 30.01.2018 р. позивачем подано пояснення на відзив відповідача, а прокурором - відповідь на відзив з додатковим документами.

За результатами заслуховування пояснень учасників провадження і дослідження доказів у справі в судовому засіданні 30.01.2018 р. оголошувалася перерва до 11-30 год. 06.02.2018 р.

05.02.2018 р. від ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" через канцелярію суду надійшла заява від 05.02.2018 р. у порядку ст. 207 ГПК України про долучення до матеріалів справи витягів з робочих проектів зі зведеними кошторисними розрахунками по житлових будинках по вул. Головній 275, 275-А, 275-Б у м. Чернівці.

У судовому засіданні 06.02.2018 р. представники відповідача просили прийняти додатково подані документи, пояснили, що вони надані в зв'язку із запереченнями прокурора і представників позивача проти відомостей у деклараціях про готовність об'єкта в експлуатацію в частині зазначеної кошторисної вартості об'єктів будівництва.

Прокурор і представники позивача в судовому засіданні 06.02.2018 р. заперечували проти долучення до матеріалів справи названих витягів з робочих проектів та зведених кошторисів, посилаючись на те, що такі докази повинні подаватися до закінчення підготовчого засідання, а наведені відповідачем причини своєчасного неподання доказів не є поважними.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання та розглянувши заяву відповідача від 05.02.2018 р., суд дійшов висновку, що дані документи подані відповідачем у відповідь на доводи прокурора і позивача, мають значення для правильного вирішення спору, тому їх належить долучити до матеріалів справи.

За результатами розгляду справи в судовому засіданні 06.02.2018 р. оголошено перерву до 15-00 год. 08.02.2018 р.

До початку судового засідання 08.02.2018 р. від відповідача надійшли датовані 07.02.2018 р. письмові заперечення на відповідь на відзив з додатковими документами.

Прокурор і представник позивача в судовому засіданні 08.02.2018 р. заперечували проти долучення до матеріалів справи додатково надіслані відповідачем документи.

Розглянувши матеріали, які надійшли від ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" 08.02.2018 р., суд з огляду на положення ст. 207 ГПК України та враховуючи, що розгляд справи по суті уже розпочався, вирішив прийняти заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач письмово виклав усні пояснення і заперечення, озвучені в судовому засіданні 06.02.2018 р., а додатково подані докази не розглядати.

Прокурор і представник позивача в судовому засіданні 08.02.2018 р. підтримали зменшені позові вимоги, пояснили, що відповідач ухилився від виконання обов'язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці та не сплатив пайовий внесок, що потягло заподіяння позивачеві збитків у вигляді упущеної вигоди, просили задовольнити позовні вимоги з урахуванням зменшення розміру позовних вимог пропорційно площі доступного житла, збудованого відповідачем у житлових будинках по вул. Головній, 275, 275-А, 275-Б у м. Чернівці.

Представники ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" позов не визнали, пояснили, що договір про пайову участь між сторонами не укладено і не визначено розміру пайового внеску відповідача, тому не може йтися про заподіяння збитків позивачеві від невиконання договірного зобов'язання, позивач не був позбавлений можливості вирішити питання про укладення договору про пайову участь в судовому порядку, однак не вжив для цього ніяких заходів, прокурором і позивачем не доведено розміру збитків, для підрахунку розміру пайового внеску неправомірно використано не передбачені законом показники опосередкованої вартості житла в той час, коли в деклараціях про готовність об'єктів до експлуатації вказано загальну кошторисну вартість будівництва будинків. Також представники відповідача зазначили, що ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" в силу закону звільнений від пайової участі по двох будинках, які збудовано за програмою доступного житла, а стосовно будинків, які введені в експлуатацію у 2010 та 2012 роках, прокурором пропущено позовну давність і просили її застосувати.

Заслухавши пояснення прокурора і представників сторін у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Інвест" (ідентифікаційний код 31082998), є будівництво житлових і нежитлових будівель (т.с. 1, а.с. 154-156).

Із залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 року постанови господарського суду Чернівецької області від 22 грудня 2006 р. у справі № 5/260 за позовом ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання нечинними окремих положень п.п. 1.3 п. 1 рішення № 30/1 від 18.01.2005 р. виконавчого комітету Чернівецької міської ради вбачається, що відповідно до договорів купівлі-продажу від 17.02.2001 р. та від 17.10.2001 р. ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" придбало в Асоціації по будівництву житла і соцсфери незавершені будівництвом будинки №№ 273-А, 273-Б, 269, 269-А, 269-Б по вул. Головній у м. Чернівці (т.с. 1, а.с. 231-235).

Пунктом 1.17 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 19.03.2002 р. № 209/7 відповідачу дозволено завершити будівництво багатоквартирних житлових будинків, зазначених вище, та присвоєно їм поштові адреси: вул. Головна, 275, 275-А, 275-Б, 275-В, 275-Г, зобов'язано розробити проектну документацію та погодити її в установчому порядку (т.с. 1, а.с. 189-191).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з договором оренди земельної ділянки від 08.04.2003 р., укладеним між Чернівецькою міською радою (Орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Інвест" (Орендар), відповідачу надано в оренду земельну ділянку площею 0,7920 га по вул. Головній, 275 у м. Чернівці строком до 25.09.2014 р. (додатковий договір № 5/516 від 21.11.2008 р.) для будівництва групи багатоповерхових житлових будинків (т.с. 1, а.с. 198-205).

Пунктом 3.1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 18.01.2005 р. № 30/1 "Про внесення змін та доповнень в раніше прийняті рішення виконавчого комітету міської ради з питань надання дозволу на будівництво, переобладнання та відмову у внесенні зміни в раніше прийняте рішення", серед іншого, зобов'язано ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" передбачити в групі житлових будинків по вул. Головній, 275, 275-А, 275-Б, 275-В, 275-Г влаштування бібліотеки та спортивного залу, перерахувати 10% вартості об'єкта на рахунок Чернівецької міської ради (цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста) (т.с. 1, а.с. 192-193).

У подальшому відповідач отримав в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області дозволи на виконання будівельних робіт:

1) від 15.06.2007 р. № 194, від 30.04.2009 р. № 1-117/09Ч, від 06.05.2010 р. № 138/10 із завершення будівництва 32-квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями об'єктів громадського призначення на першому поверсі на вул. Головній, 275 в м. Чернівці (24 квартири) (т.с. 1, а.с. 219-220);

2) від 05.03.2007 р. б/н, від 30.04.2009 р. № 1-116/09Ч, від 06.05.2010 р. № 137/10 із завершення будівництва 32-квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями об'єктів громадського призначення на першому поверсі на вул. Головній, 275-А в м. Чернівці (т.с. 1, а.с. 221-224);

3) від 15.06.2007 р. № 308 з будівництва 32-квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями об'єктів громадського призначення на першому поверсі на вул. Головній, 275-Б в м. Чернівці (24 квартири) (т.с. 1, а.с. 225).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач завершив будівництво названих будинків і здав їх в експлуатацію (в хронологічному порядку):

1) житловий будинок в кварталі багатоповерхової забудови з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Головній, 275-Б в м. Чернівцях (26 квартир) 29.12.2010 р. - Сертифікат відповідності № ЧВ 000373, виданий Інспекцією держархбудконтролю у Чернівецькій області від 29.12.2010 р., акт готовності об'єкта до експлуатації № 3 від 03.02.2010 р. (т.с. 1, а.с. 151, 152-153);

2) 34-квартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями об'єктів громадського призначення на першому поверсі на вул. Головній, 275-А в м. Чернівці у IV кварталі 2012 р. - Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області від 03.12.2012 р. № ЧВ 14312236038 (т.с. 1, а.с. 138-140);

3) багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями об'єктів громадського призначення на першому поверсі на вул. Головній, 275 в м. Чернівці у IІІ кварталі 2015 р. (34 квартири) - Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції України у Чернівецькій області від 13.07.2015 р. № ЧВ 143151840170 (т.с. 1, а.с. 142-145).

Між сторонами у справі виник спір з приводу заподіяння позивачеві збитків у формі упущеної вигоди в зв'язку з не укладенням з відповідачем, як замовником будівництва названих вище об'єктів, договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців та несплатою останнім коштів пайового внеску до місцевого бюджету.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках, встановлених законом. Право звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачено також статтями 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" та статтями 2, 29 ГПК України в редакції до 15.12.2017 р. (ч. 3 ст. 53 ГПК України в чинній редакції).

Згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ст. 29 ГПК України в редакції до 15.12.2017 р., ч. 4 ст. 53 ГПК України в чинній редакції).

Обґрунтовуючи звернення з позовною заявою до господарського суду, заступник прокурора вказав, що в результаті несплати відповідачем коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Чернівці місцевий бюджет недоотримав кошти для належного виконання органом місцевого самоврядування своїх функцій у бюджетній сфері, а Чернівецькою міською радою не вжито заходів щодо належного захисту інтересів територіальної громади, в зв'язку з чим заступник прокурора вбачає підстави для звернення з відповідним позовом до суду. Оцінивши дані доводи і аргументи, суд доходить висновку, що заступник прокурора правильно визначив уповноважений орган у спірних правовідносинах та належно обґрунтував підстави для здійснення захисту інтересів Чернівецької міської ради як органу місцевого самоврядування в господарському суді.

З урахуванням заяви заступника прокурора Чернівецької області про зменшення позовних вимог згідно розрахунків величини пайової участі (внеску) у розвитку інфраструктури міста Чернівців (упущеної вигоди внаслідок невиконання обов'язку в частині сплати пайової участі) визначено розмір коштів пайової участі (внеску), які відповідач, як замовник будівництва багатоквартирних житлових будинків на вул. Головній, 275, 275-А, 275-Б, не сплатив до бюджету розвитку міста:

1) по об'єкту будівництва багатоквартирний житловий будинок на вул. Головній, 275 - 861370,70 грн. (т.с. 2, а.с. 7);

2) по об'єкту будівництва багатоквартирний житловий будинок на вул. Головній, 275-А - 524031,86 грн. (т.с. 1, а.с. 207);

3) по об'єкту будівництва багатоквартирний житловий будинок на вул. Головній, 275-Б - 195357,60 грн. (т.с. 2, а.с. 8), а всього 1580760,16 грн. (проти первісно заявлених 1879050,40 грн.).

Абзацом 20 статті 1 Закону України "Про планування та забудову територій" від 20.04.2000 р. № 1699-ІІІ надано визначення замовника як фізичної або юридичної особи, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування. Названим Законом, який діяв з 07.06.2000 р. до 12.03.2011 р., було врегульовано порядок пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

До набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16.09.2008 р. № 509-VI частиною 5 статті 27 Закону України "Про планування та забудову територій" передбачалося, що вихідними даними на проектування об'єкта та здійснення проектно-вишукувальних робіт можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлювався постановами Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2000 р. № 1930 (діяла до 01.02.2007 р.) та від 24 січня 2007 р. № 40 (діяла до15.05.2009 р.).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" доповнено Закон України "Про планування та забудову територій" статтею 271 (набрала чинності з 14.10.2008 р.), якою унормовано, що замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування. Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт. Істотними умовами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є: розмір пайового внеску; терміни (графік) оплати пайового внеску; відповідальність сторін, невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску (участі) замовника у створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця до планової здачі об'єкта містобудування в експлуатацію.

З 12.03.2011 р. набрав чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI. Відповідно до п. 4 ст. 1 цього Закону замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частинами 2, 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" також передбачено обов'язок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Така пайова участь (внесок) замовника полягає у перерахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до частин 5, 6, 8, 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін; невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Згідно з пп. 1 п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім частини третьої, абзацу сьомого частини дев'ятої статті 40, які набирають чинності з 1 січня 2013 року.

Таким чином, на час здачі відповідачем 29.12.2010 р. в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку по вул. Головній, 275-Б у м. Чернівцях порядок пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту було врегульовано нормами Закону України "Про планування і забудову територій", а на час введення в експлуатацію багатоквартирних будинків по вул. Головній, 275-А (03.12.2012 р.) та по вул. Головній, 275 (13.07.2015 р.) - Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Заперечуючи проти заяви відповідача про застосування позовної давності, прокурор і представники позивача пояснили в судовому засіданні, що оскільки рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 19.03.2002 р. № 209/7 відповідачеві надано дозвіл на завершення будівництва не окремих будинків, а групи незавершених будівництвом багатоквартирних житлових будинків у масиві багатоповерхової житлової забудови по вул. Головній-Проектній, під будівництво надано одну земельну ділянку (площею 0,7920 га по вул. Головній, 275 у м. Чернівці, договір оренди земельної ділянки від 08.04.2003 р.) та видано одне архітектурно-планувальне завдання і одні технічні умови на комплекс будинків, то всі три будинки є єдиним об'єктом містобудування, тому обов'язок відповідача зі сплати пайового внеску виникає до моменту здачі в експлуатацію останнього житлового будинку по вул. Головній, 275 в м. Чернівці у IІІ кварталі 2015 р., відтак строк позовної давності прокурором не пропущено.

Представники відповідача в судовому засіданні проти таких доводів заперечили, пояснили, що хоча для будівництва групи житлових будинків по вул. Головній-Проектній у м. Чернівці надано одну земельну ділянку і видано одне архітектурно-планувальне завдання та єдині технічні умови, кожний з будинків є окремим об'єктом містобудування, оскільки відповідач отримав окремі дозволи на виконання будівельних робіт і розробив та затвердив окрему проектно-кошторисну документацію на кожний з будинків, здавав їх в експлуатацію окремо, а не в складі черг єдиного комплексу, більше того, продовжує будувати на цій же земельній ділянці ще 2 житлові будинки з номерами 275-Е та 287-Ж, на які поширюються ті ж самі АПЗ і техумови, що й на три спірні будинки. Тому, стверджує відповідач, будинки по вул. Головній, 275, 275-А, 275-Б не можна розглядати як єдиний об'єкт будівництва, зобов'язання зі сплати коштів пайової участі по яких виникає до прийняття останнього будинку в складі комплексу житлових будинків по вул. Головній, 275 в експлуатацію.

Оцінюючи доводи прокурора і сторін в даній частині спору, суд виходить з наступного.

Як зазначалося, згідно з положеннями ч. 3 ст. 271 Закону України "Про планування та забудову територій", ч. 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником цільових коштів до відповідного місцевого бюджету у зв'язку з будівництвом і введенням в експлуатацію об'єкта будівництва.

Визначення об'єкта будівництва надано в низці законодавчих та нормативних актів України.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції до 01.09.2015 р. визначав об'єктами будівництва будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури, а з 01.09.2015 р. до таких віднесено також частини комплексів будинків, будівель і споруд (речення 3 ч. 1 ст. 4 Закону).

Згідно ДБН А.2.2-3-2004 від 20.01.2004 р. № 8 "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" об'єктом будівництва є окремий будинок або споруда (з усім устаткуванням, яке до них відноситься, інструментом і реманентом, галереями, естакадами, внутрішніми інженерними мережами водопостачання, каналізації, газопроводу, теплопроводу, електропостачання, радіофікації, підсобними і допоміжними надвірними будівлями, благоустроєм та іншими роботами і витратами), на будівництво, реконструкцію яких повинні бути складені окремо проект і кошторис. Якщо на будівельному майданчику за проектом (робочим проектом) споруджується тільки один об'єкт основного призначення, то поняття "об'єкт будівництва" збігається з поняттям "будова".

У наказі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30.05.2008 р. № 230 "Рекомендації зі страхування ризиків у будівництві" об'єктами будівництва визначено окрему будівлю чи споруду (з належними до неї устаткуванням, меблями, інструментами, галереями, естакадами, підсобними та допоміжними подвірними будівлями, внутрішніми інженерними мережами), будівництво якої здійснюється за окремим проектом та кошторисом, або сукупність будівель чи (та) споруд, будівництво яких здійснюється на одному будівельному майданчику за єдиною проектно-кошторисною документацією зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва або зі зведенням витрат (абз. 5 п. 2 наказу).

Аналогічно визначено об'єкт будівництва в абз. 3 п. 1.1 Положення про порядок участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівців, затвердженого рішенням 77 сесії Чернівецької міської ради V cкликання від 24.12.2009 р. № 1176, абз. 3 п. 1.3 Положень про порядок участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців, затверджених рішенням 18 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 29.12.2011 р. № 385 та рішенням 38 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 25.07.2013 р. № 926 (т.с. 1, а.с. 158-179).

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти", затвердженому наказом Мінфіну від 28.04.2001 р. № 205 р., об'єкт будівництва визначено як сукупність будівель і споруд або окремі будівлі і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом.

Закон України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року № 687-XIV визначає об'єктами архітектури будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів (абзац третій частини першої статті 1).

03.06.2002 року замовнику ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" видано архітектурно-планувальне завдання за № 404 на об'єкт архітектури - будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Головній-Проектній у м. Чернівці, та надано в оренду для забудови земельну ділянку площею 0,7920 га по вул. Головній, 275 у м. Чернівці згідно з договором оренди земельної ділянки від 08.04.2003 р. (т.с. 1, а.с. 198-205, 236-238). У 2002 році відповідачу видано Технічні умови на групу будинків по вул. Головній у м. Чернівці:

- Технічні вимоги з енергозбереження та енергоефективності для розробки проектної документації на будівництво, реконструкцію та розширення об'єктів № 18-4/7 від 15.05.2002 р. (п'ять 9-поверхових будинків по вул. Головній,275, 275 а,б,в,г) (т.с. 2, а.с. 21);

- Технічні умови на електропостачання від 20.03.2002 р. № 20-243/611 (група житлових будинків, вул. Головна, 275, 275а, 275б, 275г, 287, 275в) (т.с. 2, а.с. 22);

- Технічні умови № 53 від 10.05.2002 р. на проектування мереж зовнішнього освітлення житлових будинків по вул. Головна, 275, 275а-г (т.с. 2, а.с. 23);

- Технічні умови на будівництво житлових будинків по вул. Головна, 275, 275а, 275б, 275в, 275г, 287, видані ВАТ "Укртелеком" 15.03.2002 р. за № 43 (т.с. 2, а.с. 24);

- Технічні умови МіськШЕП від 28.02.2002 р. № 9-56 на випуск зливової каналізації на групу житлових будинків по вулиці Головній, 275, 275а, 275б, 275г, 287 (т.с. 2, а.с. 24 на звороті);

- Технічні умови для телефонізації групи житлових будинків по вул. Головній №№ 275, 275-а, 275-б, 275-в, 275-г, 275-д, 287, видані ВАТ "Укртелеком" 18.03.2002 р. за № 27 (т.с. 2, а.с. 25);

- Технічні умови № 1 від 12.02.2004 р. на телефонізацію групи житлових будинків по вул. Головній буд. №№ 275, 275а, 275б, 275с, 275в, 275г в м. Чернівці на підключення до АТС-58 оператора ЗАТ Утел (т.с. 2, а.с. 26).

На час видачі відповідачеві АПЗ за № 404 на об'єкт архітектури - будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Головній-Проектній у м. Чернівці, та вище названих Технічних умов порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1999 р. № 2328 "Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру".

За змістом названого Положення архітектурно-планувальне завдання та технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури є складовими частинами вихідних даних на проектування об'єкта архітектури, які розробляються і надаються замовнику управліннями містобудування та архітектури виконавчих органів міських рад - для міст обласного значення.

Відповідно до цитованого вище Закону України "Про архітектурну діяльність" об'єктами архітектури є в тому числі комплекси будинків і споруд житлово-цивільного призначення, однак, визначальним для висновку про те, що певна сукупність будівель це один комплекс, є те, що будівництво цих будівель здійснюється на одному будівельному майданчику за єдиною проектно-кошторисною документацією зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва або зі зведенням витрат.

Однак, прокурором і позивачем не надано доказів, що будівництво будинків у м. Чернівцях по вул. Головній, 275, 275-А, 275-Б здійснювалося за єдиним проектом, єдиною проектно-кошторисною документацією зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва або зі зведенням витрат, що кожний з названих будинків був пусковою чергою в складі єдиного комплексу.

Натомість, з наявних у справі документів вбачається, що на кожний будинок було затверджено окрему проектну документацію: так, проектна документація на ж/б по вул. Головній, 275-А затверджена наказами ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" № 4 від 30.01.2007 р. та № 10 від 17.03.2011 р., надано експертний висновок Чернівецької ОС Укрінвестекспертизи № 108.06.07 від 29.01.07 р. (п. 9 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03.12.2012 р. № ЧВ 14312236038, а.с. 139).

Проектна документація на будинок по вул. Головній, 275 затверджена наказами ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" № 5 від 30.01.2007 р. та № 11 від 17.03.2011 р. (зміна кількості квартир), комплексний експертний висновок № 242.05.06.07/3 Чернівецької обласної служби "Укрінвестекспертизи" від 29.01.2007 р. (п. 9 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 13.07.2015 р. № ЧВ 143151840170, а.с. 143).

Проектна документація на будинок по вул. Головній, 275-Б затверджена наказом ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" від 30.01.2007 р. № 3, перезатверджена від 24.11.2009 р. (п. 3 Акту готовності об'єкта до експлуатації № 3 від 03.02.2010 р., а.с. 152 на звороті). У жодному з названих документів не зазначено, що житлові будинки вводяться в експлуатацію як частина або пускова черга єдиного комплексу (Сертифікат відповідності № ЧВ 000373 від 29.12.2010 р., Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03.12.2012 р. № ЧВ 14312236038 та від 13.07.2015 р. № ЧВ 143151840170).

Оригінали робочих проектів, розроблені і затверджені окремо на кожний будинок, оглянуті судом в судовому засіданні, витяги з них долучені до матеріалів справи (т.с. 2, а.с. 37-51).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 76-77 ГПК).

Згідно статті 79 ГПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відтак, виходячи з нормативного визначення об'єкта будівництва, яке суд наводив вище, в тому числі наданого в прийнятих позивачем Положеннях, що врегульовують пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців, для підтвердження тієї обставини, що будинки по вул. Головній, 275, 275-А, 275-Б є єдиним об'єктом будівництва у вигляді сукупності будівель чи (та) споруд, які підлягають введенню в експлуатацію окремими чергами в складі пускового комплексу, належними і достатніми є в сукупності докази, які підтверджують, що будівництво всіх трьох будинків здійснюється на одному будівельному майданчику та за єдиною проектно-кошторисною документацією зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва або зі зведенням витрат.

Однак у судовому засіданні встановлено, що всі три будинки споруджувалися за окремими проектами та кошторисами, а єдиної проектно-кошторисної документації зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва групи житлових будинків по вул. Головній 275 у м. Чернівці або зі зведенням витрат не існує. Встановлення факту, що для будівництва групи будинків по вул. Головній, 275 відповідачеві надано в оренду одну земельну ділянку площею 0,7920 га та видано одне АПЗ і єдині технічні умови, не є достатнім для висновку, що будинки по вул. Головній, 275, 275-А, 275-Б є єдиним об'єктом будівництва у розумінні Законів України "Про архітектурну діяльність" та "Про регулювання містобудівної діяльності", абз. 5 п. 2 наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30.05.2008 р. № 230 "Рекомендації зі страхування ризиків у будівництві" та затверджених позивачем Положень про пайову участь замовників у створенні і розвитку інфраструктури м. Чернівців. При цьому, суд звертає увагу, що і в АПЗ № 404 від 03.06.2002 р., і в Технічних умовах вказано й інші житлові будинки, окрім спірних, однак обґрунтованих доводів, чому ці будинки, до прикладу, не входять до єдиного об'єкту архітектури по вул. Головній, 275, прокурор і позивач не навели.

З огляду на викладене суд виходить з того, що кожний з будинків по вул. Головній, 275, 275-А і 275-Б є окремим об'єктом будівництва, тому питання щодо пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури м. Чернівців повинно вирішуватися щодо кожного з вказаних об'єктів окремо відповідно до тих законодавчих і локальних нормативних актів, які діяли в період здійснення відповідачем будівництва та введення в експлуатацію вказаних будинків.

Так, відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

В період будівництва і здачі в експлуатацію відповідачем будинків по вул. Головній, 275, 275-А і 275-Б у м. Чернівцях діяли затверджені Чернівецькою міською радою:

1) на дату введення в експлуатацію житлового будинку по вул. Головній, 275-Б (29.12.2010 р.) - затверджене рішенням 47 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.12.2009 р. № 1176 Положення про порядок участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівців (далі - Положення-1176) та примірний договір на пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівців (т.с. 1, а.с. 174-179);

2) на дату введення в експлуатацію житлового будинку по вул. Головній, 275-А (03.12.2012 р.) - затверджене рішенням 18 сесії Чернівецької міської ради VІ скликання від 29.12.2011 р. № 385 Положення про порядок участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців (далі - Положення-385) та примірний договір про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури м. Чернівців (т.с. 1, а.с. 168-172);

3) на дату введення в експлуатацію житлового будинку по вул. Головній, 275 (13.07.2015 р.) - затверджене рішенням 38 сесії Чернівецької міської ради VІ скликання від 25.07.2013 р. № 926 Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців (далі - Положення-926) та примірні попередній і основний договори про пайову участь замовника у створенні і розвитку інфраструктури м. Чернівців (т.с. 1, а.с.158-165). Цими рішеннями функції з підготовки і укладення договору про пайову участь замовників у створенні і розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівців покладено на департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради.

Згідно вказаних Положень:

- замовник будівництва, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування в місті Чернівцях, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім передбачених Положеннями винятків (п. 1.2 Положення-1176, п.1.4 Положення-385, п.1.4 Положення-926);

- пайова участь замовника полягає у перерахуванні ним коштів до:

цільового фонду соціально-економічного розвитку міста (п. 1.3 Положення-1176),

бюджету розвитку міста (п. 1.5 Положення-385, п. 1.5 Положення-926),

- граничний розмір пайового внеску замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених міською радою, не може перевищувати:

10% загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти медичного і оздоровчого призначення) і 4% загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення (п. 2.1 Положення-1176),

10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд і 4% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування - для житлових будинків (п. 2.1 Положення-385, п.п. 2.1.1, 2.1.2 Положення-926);

- величина пайового внеску замовника визначається у договорі, укладеному між замовником та міською радою:

не пізніше 15 робочих днів з дня звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт (п.п. 2.2, 3.1 Положення-1176),

не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта в експлуатацію (п.п. 2.3, 3.1 Положення-385, п. 2.5, 3.3 Положення-926);

- величина пайового внеску замовника визначається з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (п. 2.2 Положення-1176, п. 2.3 Положення-385, п. 2.5 Положення-926);

- якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається:

на основі встановлених нормативів для одиниці створеної потужності на підставі показників опосередкованої вартості спорудження об'єктів житла в м. Чернівцях, затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України станом на момент звернення про виконання розрахунку (п. 2.3.1 Положення-385),

на підставі незалежної оцінки вартості будівництва або виходячи з показників опосередкованої вартості спорудження об'єктів житла для Чернівецької області, затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України станом на момент проведення розрахунку, але не пізніше дати здачі об'єкта в експлуатацію (п. 2.5.1 Положення-926);

- у випадку будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, розмір пайової участі замовника:

визначається з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва таких приміщень (п. 2.4 Положення-385),

розраховується як сума двох складових: перша становить величину пайової участі, розраховану під житлову частину будинку; друга - величину пайової участі, розраховану для нежитлових будівель та споруд. За відсутності окремих кошторисних розрахунків розмір пайової участі визначається пропорційно загальній площі приміщень (п. 2.7 Положення-926);

- договір про пайову участь від імені міської ради підписує директор департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин (п. 3.2 Положення-1176 і Положення-385, п. 3.2 Положення-926);

- істотними умовами договору про пайову участь є розмір пайового внеску, терміни (графік) оплати пайового внеску, відповідальність сторін; невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (п.п. 3.3, 3.3.1 Положення-1176, п.п. 3.3, 3.3.1 Положення-385, п.п. 3.4, 3.4.1 Положення-926).

Судом установлено, що договори про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівців між Чернівецькою міською радою і ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" як замовником будівництва житлових будинків по вул. Головній, 275, 275-А, 275-Б не укладалися, хоча з матеріалів справи вбачається, що департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради листами від 05.12.2012 р. № 11/5988 та від 23.01.2013 р. № 04/01-08/3-07/211 звертався до ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" щодо укладення договору про пайову участь та надання зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва житлового будинку на вул. Головній, 275-Б для визначення розміру пайового внеску і направляв для розгляду і підпису проект відповідного договору (т.с. 1, а.с. 61, 64). Також у листі від 24.12.2012 р. № 11/6299 на ім'я відповідача департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради зазначав, що Інспекцією ДАБК в Чернівецькій області 03.12.2012 р. зареєстровано подану ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" декларацію про готовність житлового будинку по вул. Головній, 275-А до експлуатації та надіслав товариству проект договору про участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців для підписання, однак відповідний договір укладено не було (т.с. 1, а.с. 63).

Cуд погоджується з доводами прокурора і позивача, що згідно з приписами ст. 271 Закону України "Про планування і забудову територій", ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено обов'язок замовника будівництва прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору в порядку, визначеному Законом та деталізованому актом органу місцевого самоврядування.

Такий договір має бути укладеним в обов'язковому порядку, в межах строку, встановленого названими Законами. Не укладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади, тому для правильного вирішення відповідного судового спору є необхідним з'ясування причини його неукладання.

Правовий аналіз частин 8 та 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у сукупності з іншими положеннями цієї статті Закону дозволяє дійти висновку про те, що обов'язок щодо ініціювання укладення такого договору покладено саме на замовника будівництва, оскільки пов'язується з його зверненням до органу місцевого самоврядування.

Разом з тим, чинною на час отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт по будівництву житлового будинку по вул. Головній, 275-Б (15.06.2007 р.) редакцією статті 271 Закону України "Про планування і забудову територій" не встановлено виключного обов'язку саме замовника звернутися до органу місцевого самоврядування про укладення договору про пайову участь. На той час частиною 5 статті 27 названого Закону передбачалося, що вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, позивачем теж не вчинялися дії по укладенню такого договору протягом періоду з дня надання дозволу ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" на завершення будівництва багатоквартирних житлових будинків по вул. Проектній-Головній і видачі архітектурно-планувального завдання від 03.06.2002 р., видачі 15.06.2007 р. дозволу Інспекцією ДАБК на виконання будівельних робіт та до введення житлового будинку по вул. Головній, 275-Б в експлуатацію 29.10.2010 р.

Лист про необхідність укладення договору про пайову участь у зв'язку з введенням вказаного будинку в експлуатацію департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, директор якого уповноважений підписувати договори про пайову участь, надіслав відповідачеві лише 05.12.2012 р. (вих. № 11/5988), а проект такого договору відповідачеві надіслано листом від 23.01.2013 р. № 04/01-08/3-07/211 (т.с. 1, а.с. 61, 64).

Враховуючи, що ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" отримало дозвіл на початок виконання будівельних робіт, розпочало будівельні роботи і ввело в експлуатацію житловий будинок по вул. Головній, 275-Б до набрання чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", товариство не було зобов'язане звертатися до позивача для укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної структури м. Чернівці. Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, у постановах від 09.08.2017 р. у справі № 908/51/16, від 09.08.2017 р. у справі № 908/61/16, від 06.09.2017 р. у справі № 908/100/16, від 13.09.2017 р. у справі № 908/378/16 (т.с. 1, а.с. 92-93, 107-108, 109-110, 114-115). Також суд бере до уваги, що до введення в експлуатацію житлового будинку по вул. Головній, 275-Б позивач не направляв відповідачеві проекту договору та не звертався до суду з позовом про спонукання відповідача до укладення відповідного договору, хоча не був позбавлений такої можливості.

Суд зауважує, що вихідними даними на будівництво - АПЗ № 404 від 03.06.2002 р., не визначено вимог до пайової участі ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" на розвиток інфраструктури м. Чернівців (ч. 5 ст. 27 Закону України "Про планування та забудову територій" в редакції до 14.10.2008 р.), а постановою господарського суду Чернівецької області від 22.12.2006 р. у справі № 5/260 визнано нечинним п.п. 3.1 п. 1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 30/1 від 18.01.2005 р. про зобов'язання ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" перерахувати 10% вартості будівництва об'єкта (групи житлових будинків по вул. Головній, 275, 275-А, 275-Б, 275-В, 275-Г) до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста (т.с. 1, а.с. 231-235).

Отже, відсутні підстави стверджувати, що відповідач неправомірно ухилився від укладення договору про пайову участь в період, коли такий договір підлягав укладенню у відповідності до ст. 271 Закону України "Про планування і забудову територій" та п.п. 2.2, 3.1 Положення-1176 (не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт).

Також у ході розгляду справи установлено, що між відповідачем і Чернівецьким регіональним управлінням ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" було укладено договори на будівництво доступного житла за адресами вул. Головна, 275 та Головна, 275-Б відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 р. № 140 "Про затвердження Порядку забезпечення громадян доступним житлом" (т.с. 1, а.с. 181-182, 212-218).

У будинку по вул. Головній, 275-Б об'єктами фінансування за програмою доступного житла є 19 квартир загальною площею 1614,8 м.кв.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 271 Закону України "Про планування і забудову територій" до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла. Аналогічне положення міститься в прийнятому позивачем Положенні-1176 (пп. 1.6.2 п. 1.6).

З посиланням на зазначені норми та з урахуванням площі введеного в експлуатацію доступного житла в будинках по вул. Головній, 275-Б заступник прокурора пропорційно зменшив розмір пайової участі до суми 195357,60 грн. (т.с. 2, а.с. 8).

Дана обставина підлягала би врахуванню у разі, якщо б було встановлено склад цивільного правопорушення для стягнення з відповідача збитків, заподіяних несплатою коштів пайового внеску на розвиток інфраструктури м. Чернівці по житловому будинку по вул. Головній, 275-Б. Проте, за сукупністю встановлених вище обставин суд приходить до висновку, що прокурором не доведено неправомірного ухилення відповідача як замовника будівництва житлового будинку по вул. Головній, 275-Б від укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці, що в свою чергу виключає можливість стягнення з нього збитків (як наслідку неправомірної поведінки) у вигляді упущеної вигоди в розмірі 195357,60 грн.

У ході розгляду справи відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності стосовно вимог про стягнення упущеної вигоди в сумі 351887,70 грн. відносно житлового будинку № 275-Б по вул. Головній в м. Чернівці та в сумі 524031,86 грн. відносно житлового будинку № 275-А по вул. Головній в м. Чернівці з тих підстав, що заступником прокурора пропущено трирічний строк давності для звернення з позовними вимогами до суду. В обгрунтування пропуску строку позовної давності відповідач зазначив, що договір пайової участі щодо житлового будинку № 275-Б по вул. Головній в м. Чернівці мав бути укладений до видачі сертифікату відповідності Інспекцією ДАБК у Чернівецькій області від 29.12.2010 р. за № ЧВ 000373, позивач був обізнаний з відповідним порушенням свого права, однак позов подано заступником прокурора з пропуском трирічного строку давності.

З даного приводу суд зазначає, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Статтею ст. 22 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до вимог ст.ст. 611, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224,225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 статті 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 1166 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі, грошовим виразом шкоди є збитки. На відміну від зобов'язань, які виникають з правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає з неправомірних актів, якими є правопорушення - протиправне винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає у випадку, коли заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкоду заподіяно незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою божника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Вище суд обґрунтував, що прокурором і позивачем не доведено неправомірної поведінки відповідача у вигляді ухилення від укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці під час будівництва житлового будинку по вул. Головній, 275-Б, у зв'язку з чим в частині вимог про стягнення збитків у сумі 195357,60 грн. у позові належить відмовити за безпідставністю, тому відсутні підстави для застосування позовної давності до цієї частини позовних вимог, незважаючи на те, що позовну давність щодо цих вимог прокурором дійсно пропущено.

Стосовно будинку по вул. Головній 275-А в м. Чернівці, зданого відповідачем в експлуатацію 03.12.2012 р., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27.11.2012 р. № 749/23 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 25 березня 2008 року № 204/6 "Про хід будівництва багатоквартирних житлових будинків в м. Чернівці, замовником (забудовником) яких виступає ТОВ "Рембудсервіс-Інвест", та затвердження актів державних приймальних комісій з прийняття об'єктів в експлуатацію (делеговані повноваження)" внесено зміни до п. 6.3 рішення міськвиконкому від 25.03.2008 р. № 204/6 щодо передачі товариством "Рембудсервіс-Інвест" 10 відсотків житла та приміщень громадського призначення (об'єктів соцкультпобуту) в житлових будинках на вул. Головній, 275, 275-А, 275-Б територіальній громаді м. Чернівці. Натомість відповідача зобов'язано взяти пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців в розмірі 4-х відсотків загальної кошторисної вартості будівництва квартир та 10-ти відсотків загальної кошторисної вартості будівництва нежитлових приміщень в житлових будинках по вул. Головній, 275, 275-А, 275-Б. Дане рішення було предметом судового оскарження і залишено в силі постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.09.2013 р. у справі за адміністративним позовом ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення (т.с.1, а.с. 67-68).

Слід, однак, зазначити, що рішення Чернівецького міськвиконкому від 27.11.2012 р. № 749/23 не породжує безпосереднього обов'язку відповідача сплатити визначену суму коштів пайової участі, оскільки відповідно до ст. 271 Закону України "Про планування і забудову територій" та ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" єдиною підставою для сплати відповідачем коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Чернівців є укладений між замовником і органом місцевого самоврядування договір про пайову участь. Про це, зокрема, зазначено й в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.09.2014 р. № К/800/54916/13 за результатами перегляду судових рішень у справі за адміністративним позовом ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Враховуючи приписи статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо обов'язку замовника будівництва прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору за ініціативою саме замовника в порядку, визначеному Законом та деталізованому актом органу місцевого самоврядування, та з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, суд констатує, що відповідач не звернувся до позивача про укладення такого договору в строк до введення житлового будинку по вул. Головній, 275-А в експлуатацію (03.12.2012 р.) Така поведінка ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" не відповідає вимогам названого Закону і є протиправною, такою, що може потягнути за собою заподіяння шкоди у вигляді ненадходження до місцевого бюджету коштів пайової участі.

Разом з тим, розмір збитків підлягає доведенню кредитором.

Як видно з розрахунку величини пайової участі, виконаного позивачем, у зв'язку з відсутністю зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва житлового будинку по вул. Головній, 275-А для визначення загальної кошторисної вартості будівництва об'єкту, на основі якої розраховано упущену вигоду в сумі 524031,86 грн., позивачем використано показник опосередкованої вартості житла у Чернівецькій області, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України станом на момент здачі в експлуатацію житлового будинку (4496,00 грн./м2) (т.с. 1, а.с. 207). Такий показник затверджено наказом Мінрегіонбуду № 52 від 10.02.2012 р. (т.с. 2, а.с. 29).

Однак, відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 2.3 Положення-385 величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Лише у разі, якщо така вартість не визначена згідно з ДБН, стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених нормативів для одиниці створеної потужності.

Як видно з декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03.12.2012 р. № ЧВ 14312236038, кошторисна вартість будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями на 1 поверсі по вул. Головній, 275-А у м. Чернівці складає 6959,32 тис. грн. за затвердженою проектною документацією (в цінах 2005 р.).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - Порядок-461), який визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Відповідно до п. 2 Порядку-461 прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зразок (форма) якої також затверджена названим Положенням (Додаток № 1).

Відповідно до пунктів 17-21 Порядку-461 реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності":

- декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта;

- реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі;

- замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації;

- Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію;

- у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

Отже, декларація про готовність об'єкта до експлуатації є офіційним документом, передбаченим чинним законодавством, підлягає реєстрації спеціально уповноваженим державним органом - Державною архітектурно-будівельною інспекцією, і містить офіційні відомості, в тому числі вартість будівництва об'єкта згідно кошторисної документації.

У період проектування і введення в експлуатацію житлового будинку по вул. Головній, 275-А у м. Чернівці вартість нового будівництва визначалася відповідно до Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 р. № 174. Ці будівельні норми носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, а по будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, носять рекомендаційний характер, і поширюються на підрядний, господарський та змішаний способи здійснення будівництва.

ДБН Д.1.1-1-2000 визначають, що інвесторська кошторисна документація - це сукупність кошторисів (кошторисних розрахунків), відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, черг будівництва, зведень витрат, пояснювальних записок до них та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації. Кошторисна вартість будівництва визначається як сума вартості робіт, що виконуються згідно із главами 1 - 9 зведеного кошторисного розрахунку, складеного відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000.

Декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 03.12.2012 р. № ЧВ 14312236038 містить відомості про генерального проектувальника - Чернівецьку філію інституту "НДІпроектреконструкція", в декларації вказано, що проектна документація на об'єкт затверджена замовником - ТОВ "Рембудсервіс-Інвест", та отримано експертний висновок Чернівецької ОС Укрінвестекспертизи № 108.06.07. від 29.01.2007 р. (Порядок визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2006 р. № 427).

Прокурором і представником позивача не надано належних і допустимих доказів, що зазначена в декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03.12.2012 р. № ЧВ 14312236038 кошторисна вартість будівництва житлового будинку по вул. Головній, 275-А у м. Чернівці визначена з порушенням ДБН Д.1.1-1-2000, тому суд доходить висновку, що розмір внеску пайової участі відповідача по вказаному об'єкту будівництва повинен визначатися виходячи з вказаної в декларації кошторисної вартості об'єкта відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а не у спосіб, який обрано прокурором. При цьому, суд бере до уваги, що саме така вартість об'єкту визначена у зведеному кошторисному розрахунку на його будівництво, оглянутому в судовому засіданні (т.с. 2, а.с. 40-41).

Твердження прокурора і представника позивача, що кошторисна вартість будівництва в декларації вказана в цінах 2005 року, а об'єкт здано в експлуатацію у грудні 2012 р., тому дійсна вартість об'єкту є більшою, суд відхиляє тому, що ані статті 271 Закону України "Про планування і забудову територій" і 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ані Положення-385 не вказують, в цінах на який період повинна бути визначена кошторисна вартість об'єкта для розрахунку розміру пайового внеску на розвиток інфраструктури населеного пункту.

За наявності затверджених в установленому порядку проектної документації і зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкту, які до того ж пройшли експертизу, доводи представника позивача, що вказана в декларації кошторисна вартість будинку є недостовірною і заниженою на дату його введення в експлуатацію, є припущеннями, які не підтверджені належними і допустимими доказами.

За такого суд вважає, що розмір пайового внеску по житловому будинку по вул. Головній, 275-А повинен визначатися виходячи із зазначеної в декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03.12.2012 р. № ЧВ 14312236038 кошторисної вартості будівництва в сумі 6959,32 тис. грн. і мав би складати 321130,87 грн. ((6959,32 тис. грн. (кошторисна вартість згідно з декларацією та зведеним кошторисним розрахунком) х 89,76% (частка квартир) х 4% (розмір пайової участі для квартир) + (6959,32 тис. грн. (кошторисна вартість згідно з декларацією та зведеним кошторисним розрахунком) х 10,24% (частка вбудовано-прибудованих приміщень) х 10 % (розмір пайової участі для вбудовано-прибудованих приміщень)). Саме така сума збитків у формі упущеної вигоди підтверджується дослідженими у справі доказами, яким судом надано оцінку за правилами ст. 86 ГПК України

Однак, хоча вище констатовано про неправомірність поведінки відповідача, який не звернувся до позивача про укладення договору на пайову участь, та неотримання позивачем у зв'язку з цим коштів пайової участі у розмірі сумі 321130,87 грн. (упущена вигода), суд зазначає, що прокурором пропущено строк позовної давності щодо даної частини вимог, а відповідач подав заяву про застосування позовної давності (т.с. 1, а.с. 209-210).

Як установлено і зазначалося вище, після введення житлового будинку по вул. Головній, 275-А в експлуатацію позивач листом від 24.12.2012 р. № 11/6299 звернувся до ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" про те, що інспекцією ДАБК по Чернівецькій області зареєстровано подану відповідачем декларацію про готовність 34-квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями об'єктів громадського призначення на першому поверсі на вул. Головній, 275-А до експлуатації, хоча договір про пайову участь у розвитку інфраструктури ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" та Чернівецькою міською радою не підписаний (т.с. 1, а.с. 63).

Отже, враховуючи, що відповідний договір пайової участі щодо житлового будинку по вул. Головній, 275-А у м. Чернівці мав бути укладений до подання декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03.12.2012 р. № ЧВ 14312236038, а 24.12.2012 р. позивачеві вже було відомо про реєстрацію цієї декларації Інспекцією ДАБК у Чернівецькій області, позивач Чернівецька міська рада з вказаної дати була обізнана з відповідним порушенням свого права на отримання коштів пайової участі у зв'язку з не укладенням договору про таку участь.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

У постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 р. у справі № 3-224гс16 висловлено правову позицію, що аналіз статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і суб'єктами, уповноваженими законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Статтею 361 Закону України "Про прокуратуру" передбачено право прокурора з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді в межах повноважень, визначених законом, звертатися до суду з позовною заявою, брати участь у розгляді справ за його позовом тощо.

Згідно з частинами 1, 4 статті 29 ГПК України (на сьогоднішній день - ч. 3 ст. 53 ГПК України - суд) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Отже, саме позивачеві належать повноваження з реалізації права територіальної громади на отримання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Чернівці.

Оскільки вимоги прокурора є похідними від вимог органу, який забезпечує виконання положень Закону щодо участі замовників у розвитку інфраструктури (Чернівецька міська рада), то й перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме позивач, а не прокурор.

Однак позов про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі пайового внеску щодо житлового будинку по вул. Головній, 275-А в м. Чернівці заступником прокурора подано до господарського суду 03.11.2017 р. (згідно поштового штемпеля на конверті, т.с. 1, а.с. 70), тобто після спливу трирічного строку позовної давності (24.12.2015 р.).

Доказів переривання даного строку в установленому порядку чи на підтвердження поважних причин пропуску позовної давності в ході розгляду справи суду не подано.

З огляду на викладене, в частині вимог про стягнення упущеної вигоди в розмірі 321130,87 грн. щодо будинку по вул. Головна,275-А у м. Чернівці у позові належить відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності, а в решті вимог у сумі 202900,99 грн. - за безпідставністю.

Стосовно будинку по вул. Головній, 275 у м. Чернівці, введеного в експлуатацію згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 13.07.2015 р. № ЧВ 143151840170 (т.с. 1, а.с. 142-145) з урахуванням наведених вище законодавчих приписів і міркувань та встановлених обставин справи суд дійшов наступних висновків:

- до введення в експлуатацію названого будинку відповідач усупереч вимогам статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не звертався до позивача про укладення договору про пайову участь по цьому будинку, отже, така поведінка ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" є протиправною, в результаті чого до місцевого бюджету не надійшли кошти пайової участі в розвитку інфраструктури м. Чернівці, що є збитками позивача у вигляді упущеної вигоди;

- позивачем неправомірно розраховано розмір збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 861370,70 грн. виходячи з загальної кошторисної вартості будівництва, визначеної на основі показника опосередкованої вартості будівництва житла в Чернівецькій області, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 96 від 06.05.2015 р., станом на момент здачі в експлуатацію житлового будинку. Так, в декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 13.07.2015 р. № ЧВ 143151840170 вказано кошторисну вартість будівництва об'єкта за затвердженою проектною документацією - 7501,83 тис. грн., проектна документація затверджена наказом ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" № 5 від 30.01.2007 р., перезатверджена наказом № 11 від 17.03.2011 р., щодо неї існує комплексний експертний висновок № 242.05.06.07/3 Чернівецької обласної служби "Укрінвестекспертизи" від 29.01.2007 р. Доказів про недостовірність вказаної в декларації кошторисної вартості об'єкту прокурор і позивач не надали. Натомість відповідачем подано витяг з Робочого проекту Житловий будинок багатоповерхової забудови по вул. Головній, 275 в м. Чернівці, згідно якого кошторисна вартість по зведеному кошторисному розрахунку ж/будинку складає 7501,83 тис. грн. (т.с. 2, а.с. 47-51);

- стосовно житлового будинку по вул. Головній, 275 у м. Чернівці між Чернівецьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" і ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" укладено договір № 48/дж від 11.10.2012 р. про будівництво доступного житла (т.с. 1, а.с. 212-218), відповідно до якого в цьому об'єкті ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" збудував 536,14 м кв. доступного житла (т.с. 1, а.с. 181-182, 212-218).

Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла. Аналогічне положення міститься в прийнятому позивачем Положенні-926.

З посиланням на зазначені норми та з урахуванням площі введеного в експлуатацію доступного житла в будинку по вул. Головній, 275 у м. Чернівці заступник прокурора пропорційно зменшив розмір пайової участі до суми 861370,70 грн. (т.с. 2, а.с. 7).

Однак, враховуючи, що загальна кошторисна вартість будівництва будинку для розрахунку пайового внеску згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 13.07.2015 р. № ЧВ 143151840170 та зведеного кошторисного розрахунку становить 7501,83 тис. грн., окрім того, в даному будинку відповідачем споруджено 536,14 м кв. доступного житла, розмір такого внеску має складати 328145,05 грн., виходячи з наступного розрахунку:

1) загальна площа квартир і вбудовано прибудованих приміщень - 2979,30 м2 (2436,20 м2 (площа квартир) + 543,10 м2 (площа вбудовано-прибудованих приміщень);

2) частка доступного житла - 17,99% (536,14 м2 х 100 : 2979,30 м2);

частка квартир - 63,78% (2436,20 м2 - 536,14 м2) х 100 : 2979,30 м2);

частка вбудовано-прибудованих приміщень - 18,23% (543,10 м2 х 100 : 2979,30 м2);

3) пайовий внесок 4% від площі квартир (за мінусом площі доступного житла) - 191386,69 грн. (7501,83 тис. грн. х 63,78% х 4%);

4) пайовий внесок від площі вбудовано-прибудованих приміщень - 136758,36 грн. (7501,83 тис. грн. х 18,23% х 10%).

5) загальний розмір внеску - 328145,05 грн. (191386,69 грн. + 136758,36 грн.)

Суд відхиляє заперечення представників відповідача, про те, що оскільки будинок по вул. Головній, 275 є об'єктом доступного житла, то ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" взагалі не повинен залучатися до пайової участі в розвитку інфраструктури міста відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Так, у цьому будинку частка доступного житла складає лише 17,99%, тому не відповідає засадам справедливості звільнення відповідача від обов'язкової участі у розвитку інфраструктури м. Чернівці у повному обсязі.

Суд також не погоджується з доводами відповідача, що спірні кошти не можна розцінювати як збитки у формі упущеної вигоди, оскільки доходи від пайової участі ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" не заплановані в бюджеті міста Чернівці в порядку, передбаченому Бюджетним кодексом України.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" імперативно встановлює обов'язок замовника прийняти участь у розвитку інфраструктури населеного пункту у вигляді сплати коштів пайового внеску, тому кошти, які не отримує орган місцевого самоврядування в зв'язку з неправомірним ухиленням замовника від укладення договору про пайову участь, складають його збитки у формі неодержаних доходів (упущеної вигоди).

Разом з тим, суд відхиляє посилання заступника прокурора в позовній заяві на положення ст. 623 ЦК України, яка встановлює обов'язок боржника відшкодувати кредиторові збитки, завдані порушенням зобов'язання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання визначається як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У спірному випадку між позивачем і відповідачем відсутні зобов'язальні правовідносини, тому застосуванню підлягають норми статті 1166 ЦК, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підсумовуючи, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, підтверджені належними і допустимими доказами, суд доходить висновку, що:

1) в частині вимог про стягнення збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 195357,60 грн. по будинку по вул. Головній, 275-Б заступником прокурора і позивачем не доведено складу цивільного правопорушення, за наявності якого наступає відповідальність у вигляді стягнення з відповідача збитків у формі упущеної вигоди, з огляду на те, що чинною на час введення відповідачем в експлуатацію 29.12.2010 р. даного житлового будинку статтею 271 Закону України "Про планування і забудову територій" і Положенням-1176 не встановлено обов'язку саме замовника звернутися до органу місцевого самоврядування про укладення договору про пайову участь, а позивачем не вчинялися дії по укладенню такого договору протягом періоду з дня надання дозволу ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" на завершення будівництва багатоквартирних житлових будинків по вул. Проектній-Головній і видачі архітектурно-планувального завдання від 03.06.2002 р. та до введення житлового будинку по вул. Головній, 275-Б в експлуатацію 29.10.2010 р. (відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 09.08.2017 р. у справі № 908/51/16, від 09.08.2017 р. у справі № 908/61/16, від 06.09.2017 р. у справі № 908/100/16, від 13.09.2017 р. у справі № 908/378/16 (т.с. 1, а.с. 92-93, 107-108, 109-110, 114-115). Положення ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на спірні правовідносини сторін у цій частині позовних вимог не поширюються. Відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення виключає його відповідальність у вигляді стягнення збитків, тому в частині вимоги про стягнення упущеної вигоди у сумі 195357,60 грн. позов задоволенню не підлягає;

2) по житловому будинку по вул. Головній, 275-А в частині вимог про стягнення збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 202900,99 грн. належить відмовити за безпідставністю, оскільки сума збитків визначена не в передбачений спосіб: із застосуванням показника опосередкованої вартості житла у Чернівецькій області, затвердженого наказом Мінрегіонбуду, а не виходячи із загальної кошторисної вартості будівництва будинку, вказаної в декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03.12.2012 р. № ЧВ 14312236038. В частині решти вимог у сумі 321130,87 грн. у задоволенні належить відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності;

3) по житловому будинку по вул. Головній, 275 в частині вимог про стягнення збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 533225,65 грн. належить відмовити за безпідставністю, оскільки сума збитків визначена не в передбачений спосіб: із застосуванням показника опосередкованої вартості житла у Чернівецькій області, затвердженого наказом Мінрегіонбуду, а не виходячи із загальної кошторисної вартості будівництва будинку, вказаної в декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 13.07.2015 р. № ЧВ 143151840170. У решті вимог про стягнення 328145,05 грн. упущеної вигоди позов підлягає задоволенню.

Суд відхиляє посилання заступника прокурора на постанови Верховного Суду України від 01.02.2017 р. № 3-1441гс 16 та від 22.03.2017 р. № 908/312/16, оскільки у даній справі встановлено інші, аніж у названих справах, фактичні обставини, які не дають підстав для задоволення позову в частині вказаних у рішенні вимог. Зокрема, сам Верховний Суд України у низці своїх постанов (від 09.08.2017 р. у справі № 908/61/16, від 09.08.2017 р. у справі № 908/51/16, від 13.10.2017 р. у справі № 908/100/16, від 13.09.2017 р. у справі № 908/378/16, від 11.10.2017 р. у справі № 908/6108/15) зазначив, що в разі, якщо суди дійшли різних висновків щодо задоволення заявлених позовних вимог за різних встановлених обставин, це не надає підстав для висновку про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У зв'язку з частковим задоволенням позову судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам належить стягнути з відповідача на користь прокуратури Чернівецької області відповідно до розрахунку: 328145,05 грн. х 1,5% = 4922,18 грн.

Враховуючи зменшення заступником прокурора розміру позовних вимог на 298290,24 грн. та відповідне клопотання про повернення частини судового збору, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" частину судового збору в сумі 4474,35 грн. належить повернути прокуратурі Чернівецької області з Державного бюджету України (1879050,40 грн. - 1580760,16 грн.) х 1,5%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 20, 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Інвест" (58032, м. Чернівці, вул. Головна, 226-А, код ЄДРПОУ 31082998) на користь Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, площа Центральна, 1, код ЄДРПОУ 37978173) 328145,05 грн. збитків у формі упущеної вигоди (на р/р 31512921700002 в ГУДКСУ в Чернівецькій області, МФО 856135, код 37978173, вид платежу 24170000, пайова участь).

3. У решті вимог у позові відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Інвест" (58032, м. Чернівці, вул. Головна, 226-А, код ЄДРПОУ 31082998) на користь прокуратури Чернівецької області (58000, м. Чернівці, вул. Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120) 4922,18 грн. судового збору.

5. Повернути прокуратурі Чернівецької області (58000, м. Чернівці, вул. Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120) з Державного бюджету України 4474,35 грн. судового збору, сплаченого по платіжному дорученню № 1253 від 23.10.2017 р.

Порядок оскарження

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

У судовому засіданні 08.02.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 12 лютого 2018 року.

Суддя Т.І.Ковальчук