Ухвала суду № 72164406, 12.02.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

12.02.2018 м. Дніпро Справа № 904/4579/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Антонік С.Г., Березкіна О.В.

секретар: Манчік О.О.

за участю:

від ГУ ДФС у Дніпропетровській області : Волошин А.А., довіреність № 38987/04-36-10-08-06 від 15.12.2017 р., представник;

ліквідатор: Підлужний В.М., посвідчення №1192 від 08.07.2013 р., арбітражний керуючий;

інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 року (суддя - Примак С.А.)

у справі № 904/4579/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр 2016"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 року у справі № 904/4579/17 Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр 2016" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців (до 23.11.2017 року). Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр 2016 року" призначено голову ліквідаційної комісії Підлужного В.М., якого зобов'язано вчинити певні дії.

Не погодившись із вказаною постановою, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 року скасувати, провадження у справі припинити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилався на те, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області відповідно до Податкового кодексу України є контролюючим органом. Боржник перебуває на податковому обліку в ДПІ у Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що мало місце дослідження судом фінансового становища боржника, з'ясування ознак його неплатоспроможності, встановлення обставин можливості задоволення боржником визнаних судом вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури. Постанова містить лише інформацію про затвердження проміжного ліквідаційного балансу станом на 10.04.2017 року, відповідно до якого інші поточні зобов'язання складають 270 000,00 грн., основні засоби - 243 000,00 грн., грошові кошти - 20 000,00 грн., дебіторська заборгованість, товарно-матеріальні цінності та інші нематеріальні активи - відсутні. Судом першої інстанції не було проведено аналізу активів та пасивів боржника. Ліквідатором (ліквідаційною комісією) ТОВ "Спектр 2016" не було надано контролюючому органу всіх первинних документів підприємства, в тому числі регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 року задоволено апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області. Скасовано постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 року у даній справі. Провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2017 року задоволено частково касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр 2016" арбітражного керуючого Підлужного В.М. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 року скасовано. Справу передано на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 року колегією суддів у складі: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Чимбар Л.О. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 29.01.2018 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 29.01.2018 року призначено проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів у даній справі в зв'язку із перебуванням на лікарняному судді Чимбар Л.О.

Автоматизованою системою документообігу для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Березкіна О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.02.2018 року.

Представник скаржника в судовому засіданні 12.02.2018 року надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.

Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив закрити провадження у справі, оскільки ГУ ДФС у Дніпропетровській області не набуло статусу кредитора у справі, а оскаржувана останнім постанова не порушує його прав та обов'язків.

Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду не направляли.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника скаржника, ліквідатора, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 року у даній справі підлягає закриттю з огляду на таке.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В частині 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 9 Закону справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року прийнято до розгляду в підготовчому засіданні заяву голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр 2016", м. Дніпро (а. с. 1-3).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2017 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр 2016". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено підсумкове засідання на 23.05.2017 року (а. с. 92-94).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 року ТОВ "Спектр 2016" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців (до 23.11.2017 року). Ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Підлужного В.М., якого зобов'язано вчинити певні дії (а. с. 102-107).

Оголошення про визнання боржника банкрутом опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 23.05.2017 року за № 43127.

Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

В статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити судове рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно із частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Згідно зі статтею 1 Закону учасники у справі про банкрутство - сторони (боржник, кредитори), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство; сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Крім того, цією ж статтею Закону визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Виходячи з положень Господарського процесуального кодексу України та норм статті 1 Закону правовий статус особи, як такої, що має кредиторські вимоги до боржника у справі про банкрутство відрізняється, в залежності від стадії провадження у справі про банкрутство, від процесуального статусу цієї ж особи, як сторони або учасника провадження у справі про банкрутство, що має та користується відповідними процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.

Судова колегія зауважує, що законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.

Таким чином, відповідно до наведених норм Закону, у справі про банкрутство, що здійснюється за статтею 95 Закону, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу конкурсного (заставного) кредитора з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення та доведення порушення його прав оскаржуваним рішенням. (Аналогічна правова позиція щодо права на оскарження прийнятих у справі процесуальних документів викладена у постановах Вищого господарського суду України від 06.09.2017 року у справі № 909/870/16, від 07.03.2017 року у справі № 910/9131/16, від 26.07.2017 року у справі № 925/960/16, від 29.11.2016 року у справі № 912/1120/16 та від 26.12.2016 року у справі № 924/1925/15).

Так, в обґрунтування свого права на звернення до суду з даною апеляційною скаргою скаржник зазначає, що враховуючи особливості процедури банкрутства за статтею 95 Закону правовий статус ГУ ДФС України у Дніпропетровської області як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, а також той факт, що ліквідаційна комісія не забезпечила надання документів на перевірку контролюючого органу, то право скаржника підлягає судовому захисту.

Скасовуючи постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 року та направляючи справу на розгляд до суду апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України в своїй постанові від 29.11.2017 року, зокрема, зазначив, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області не набуло статусу учасника справи про банкрутство, оскільки не звернулось з грошовими вимогами до боржника в процедурі банкрутства та не було визнано кредитором у справі про банкрутство. При новому розгляді справи апеляційному господарському суду необхідно з'ясувати процесуальний статус ГУ ДФС у Дніпропетровській області, за наслідками чого вирішити питання про припинення безпідставно порушеного апеляційного провадження.

В матеріалах справи відсутні докази звернення ГУ ДФС України у Дніпропетровській області з грошовими вимогами до боржника в порядку та строки, встановлені Законом про банкрутство.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржник статусу кредитора у справі не набув та не є учасником справи про банкрутство ТОВ "Спектр 2016", оскільки не звернувся з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку, клопотання про заміну кредитора його правонаступником не подавало та на час подання апеляційної скарги не включено до реєстру вимог кредиторів боржника.

При цьому, слід зазначити, що судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.

Скаржником в свою чергу при зверненні з апеляційною скаргою також не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною постановою місцевого суду вирішено питання про права та обов'язки останнього.

Щодо посилання скаржника на те, що ліквідатором (ліквідаційною комісією) ТОВ "Спектр 2016" не було надано контролюючому органу всіх первинних документів підприємства, в тому числі регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення податкової перевірки апеляційний господарський суд враховує наступне.

Матеріали справи свідчать, що органи доходів і зборів вжили заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки боржника вже після ухвалення місцевим господарським судом оскаржуваної постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, що підтверджується доданою до апеляційної скарги копією наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 31.05.2017 року № 2800-п та Акту від 07.06.2017 року № 5874/04-36-12-14-08/4053420 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки боржника (а. с. 137, 138).

Слід звернути увагу, що не проведення податкової перевірки чи неподання первинних документів для проведення перевірки не є підставою для незастосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, у разі якщо вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає податковим органами, в тому числі скаржнику - ГУ ДФС у Дніпропетровській області вжити заходів щодо податкової перевірки боржника.

За вказаних обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що не набувши статусу учасника провадження у справі та не довівши порушення прав та обов'язків оскаржуваною постановою місцевого суду, ГУ ДФС у Дніпропетровській області позбавлене права на апеляційне оскарження постанови від 23.05.2017 року у даній справі.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

З метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України Постановою Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 року № 7 роз'яснено, що у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Згідно з частиною 2 статті 264 Господарського процесуального кодексу України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство ТОВ "Спектр 2016", права скаржника оскаржуваною постановою не порушені, рішення стосовно його прав та обов'язків судом не приймалось, то відповідно він не наділений процесуальним правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справі процесуальних документів, зокрема на оскарження постанови господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 року, а відтак апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 року підлягає закриттю.

Керуючись статтями 234, 264, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 року у справі № 904/4579/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку у строк, встановлений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя ___ І.О. Вечірко

Суддя ___ С.Г. Антонік

Суддя ___ О.В. Березіна