Ухвала суду № 72164384, 09.02.2018, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м. Чернівці

"09" лютого 2018 р. Справа № 926/3614/17

За позовом керівника Кіцманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до відповідачів: 1) приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";

2) Чернівецької обласної ради профспілок;

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) підприємства “Пансіонат з лікування матері і дитини “Зелені пагорби” Чернівецької обласної ради профспілок;

2) Федерації професійних спілок України;

про визнання права власності.

Головуючи суддя СуддіОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3представники:

від позивача – ОСОБА_4, довіреність від 27.12.2017 року № 399;

від відповідача 1 – ОСОБА_5, довіреність від 29.12.2017 року № 29-12/02;

від відповідача 2 – ОСОБА_6, голова;

від третьої особи 1: не з’явився;

від третьої особи 2: не з’явився.

за участю прокурора Маріуци Р.А., посвідчення № 039104;

СУТЬ СПОРУ: керівник Кіцманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся з позовом до приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та Чернівецької обласної ради профспілок, в якому просив визнати за державою в особі позивача право власності на будівлю спального корпусу з їдальнею та госпчастиною літ. “ 8” площею 1233,2 кв. м. пансіонату з лікування матері та дитини “Зелені пагорби”.

Провадження у справі порушено ухвалою від 10.11.2017 року, справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 28.11.2017 року. Ухвалою суду від 28.11.2017 року залучено до розгляду справи в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів підприємство “Пансіонат з лікування матері і дитини “Зелені пагорби” Чернівецької обласної ради профспілок та Федерацію професійних спілок України, відкладено розгляд справи в судовому засіданні 12.12.2017 року, зобов’язано учасників судового процесу надати суду документи та вчинити певні дії.

08 грудня 2017 року від прокурора надійшло клопотання про уточнення позовних, в якому останній виклав позовні вимоги із зазначенням адреси спірного майна.

Крім того, 12.12.2017 року від відповідача-1 надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України, яка мотивується тим, що Кіцманською прокуратурою не надано обґрунтувань участі у цій справі прокурора, відтак відповідач-1 вважає, що позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати.

Ухвалою суду від 12.12.2017 року призначено колегіальний розгляд справи №926/3614/17 у складі трьох суддів. Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 та ОСОБА_3

У свою чергу колегія суддів ухвалою від 12.12.2017 року призначила розгляд справи на 11.01.2018 року та зобов’язала учасників справи і прокурора надати суду документи. При цьому, даною ухвалою учасників справи проінформовано, що розгляд вищезазначених клопотань прокурора та відповідача-1 буде здійснено в наступному судовому засіданні.

11 січня 2018 року керівник апарату суду письмово повідомив учасників справи та прокурора, що призначене на 11.01.2018 року судове засідання не відбудеться у зв’язку з перебуванням члена колегії – судді Гончарука О.В. у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 15.01.2018 року вирішено справу №926/3614/17 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження у справі, призначено підготовче засідання на 30.01.2018 року, запропоновано третім особам надати пояснення на позов і докази їх надіслання іншим учасникам справи.

Ухвалою суду від 30.01.2018 року відкладено розгляд справи у підготовчому засідання на 09.02.2018 року за участі представників учасників судового процесу, зобов’язано прокурора надати пояснення по суті заяви про залишення позову без розгляду та докази їх надіслання учасникам справи, запропоновано іншим учасникам справи надати відповідь на такі пояснення, а третій особі-2 також надати пояснення на позов.

У підготовче засідання 09.02.2018 треті особи явку своїх представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, третя особа-2 пояснення на позов не подала.

Разом з тим прокурор надав суду пояснення на заяву відповідача-1 про залишення позову без розгляду, в яких просив в її задоволенні відмовити. У свою чергу представник позивача позицію прокурора підтримав, пояснив, що неналежне виконання Фондом державного майна України захисту інтересів держави спричинено відсутністю грошових коштів на сплату судового збору, просив суд відмовити у задоволенні вказаної заяви відповідача-1.

Натомість представник відповідача-1 просив суд розглянути подану ним заяву, а при її вирішенні поклався на розсуд суду. Представник відповідача-2 своїх міркувань щодо клопотання відповідача-1 не висловив, оскільки з’явився у підготовче засідання після вирішення даної заяви судом.

Відповідно до п 9 перехідних положень ГПК України: «справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;».

Суд констатує, що оскільки клопотання про уточнення позовних прокурора надійшло 08 грудня 2017 року та заява відповідача-1 про залишення позову без розгляду надійшла 12.12.2017 року, відповідно до п 9 перехідних положень ГПК України дані заява та клопотання розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке визначає підстави звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави, колегія суддів дійшла висновку, що заява відповідча-1 про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Конституцією України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (стаття 1311).

Частинами 1 та 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У пункті 4 мотивувальної частини рішення від 08.04.1999 року Конституційний суд України зазначив, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірне майно є державною власністю, а Законом України «Про Фонд державного майна України» передбачено, що позивач є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності (стаття 1). Крім того, вказаним законом передбачено, що одним із основних завдань позивача є захист майнових прав державних підприємств, установ та організацій, а також корпоративних прав держави на території України та за її межами (пункт 4 частини четвертої статті 4 Закону України «Про Фонд державного майна України»).

При цьому, як вбачається з доданого до позову листа Фонду державного майна України від 26.06.2017 року № 10-24-12445, неналежне виконання позивачем своїх повноважень щодо захисту інтересів держави та не звернення до суду з даним позовом самостійно зумовлене відсутністю коштів на сплату судового збору за подання позову.

За таких обставин, суд констатує, що прокурором належно обґрунтовано підстави звернення до суду із позовом.

Щодо звернення до суду керівником Кіцманської місцевої прокуратури, то відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам. Позовна заява в даній справі підписана керівником Кіцманської місцевої прокуратури.

Додатком до Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що територіальною юрисдикцією Кіцманської місцевої прокуратури є, серед іншого, Вижницький район Чернівецької області.

Враховуючи, що спірне майно розташоване на території юрисдикції Кіцманської місцевої прокуратури, її керівник мав право звертатися до суду з даним позовом.

Відтак, колегія суду дійшла висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати, а тому підстав для залишення її без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України немає.

Разом з тим, прокурор у клопотанні про уточнення позовних вимог просить суд розглянути спір в наступній редакції: «визнати за державою в особі позивача право власності на будівлю спального корпусу з їдальнею та госпчастиною літ. « 8» площею 1233,2 кв. м пансіонату з лікування матері і дитини «Зелені пагорби», що розташований з адресою: Чернівецька обл., Вижницький район, с. Виженка, вул. Велика Виженка, 343.»

Представник позивача клопотання прокурора підтримав, а представник відповідача-1 проти його задоволення не заперечив. Представник відповідача-2 своїх міркувань щодо клопотання відповідача-1 не висловив, оскільки з’явився у підготовче засідання після вирішення даного питання судом.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»: «Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.».

Дослідивши зміст вказаного клопотання, суд зазначає, що в уточнених позовних вимогах, на відміну від первісних, прокурором зазначено адресу спірного майна, що розцінюється колегією суддів як зміна предмета позову.

Відповідно до ч.3 ст.46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Натомість частиною першою статті 55 ГПК України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов’язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Органи та особи, які відповідно до цього Кодексу мають право звертатися до суду в інтересах інших осіб, за винятком осіб, яким законом надано звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, заподіяних її посадової особою, не мають права укладати мирову угоду. (ч.2 ст.55 ГПК України).

Отже, суд констатує, що клопотання прокурора подане 08.12.2017 року, тобто до розгляду справи по суті (згідно вимог ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017 року) та до початку підготовчого засідання (згідно вимог ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017 року), не спрямоване на одночасну зміну предмету і підстав позову, а тому його слід прийняти до розгляду.

Згідно ч.7 ст. 80 ГПК України, якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.

Водночас у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення третьої особи-2 про дату, час і місце підготовчого засідання, тому суд з метою захисту її прав та надання учасникам справи можливості подання заяв по суті справи у зв’язку із зміною предмету позову, керуючись п.1 ч.2 ст.183 та п.1 ч.2 ст.202 ГПК України вирішив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні.

Керуючись статтями 13, 46, 80, 182, 183, 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви відповідача-1 про залишення позову без розгляду відмовити.

2. Клопотання прокурора про уточнення позовних вимог прийняти до розгляду.

3. Розгляд справи у підготовчому засідання відкласти на 12:00 "27" лютого 2018 р.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, у залі судових засідань № 2 (другий поверх).

4. Запропонувати сторонам та учасникам справи у строк до 23.02.2018 року надати суду заяви по суті справи з урахуванням уточнених позовних вимог та додаткові докази в їх підтвердження чи спростування, а також докази їх надіслання (отримання) іншим учасникам судового процесу.

5. Запропонувати третій особі-2 у строк до 23.02.2018 року:

5.1. надати суду пояснення на позов і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову;

5.2. одночасно надіслати учасникам справи та прокурору копію пояснень та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання.

6. Явку представників учасників судового процесу у підготовчому засіданні визнати обов’язковою.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Головуючий суддяОСОБА_1 СуддяОСОБА_2 СуддяОСОБА_3