Рішення № 72164085, 07.02.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10976/17

Провадження № 2/727/407/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді - Семенка О.В.

при секретарі - Гончарук Н.Г.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Підгурської І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Рідне коло» в особі ліквідаційної комісії про визнання кредитного договору виконаним та договір іпотеки припиненим, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2017 року позивачка ОСОБА_3 звернулась до Шевченківського районного суду із позовною заявою до відповідача - кредитної спілки «Рідне коло», в особі ліквідаційної комісії, про визнання кредитного договору виконаним, іпотечного договору припиненим та зобов'язання вчинити дії.

В своїй позовній заяві посилається на те, що 14 липня 2006 року позивачкою був укладений кредитний договір №185 із кредитною спілкою «Рідне коло», яким остання надала позивачці кредит у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 (нуль) копійок для підприємницьких потреб. Даний договір був укладений на строк до 16 червня 2008 року.

Окрім цього, задля забезпечення виконання позивачкою отриманих зобов'язань, вона, 14 липня 2006 року, уклала із кредитною спілкою «Рідне коло» іпотечний договір. Згідно з умовами даного договору позивачка зобов'язана була повернути Іпотекодержателю - кредитній спілці "Рідне коло" кредит, виданий у сумі шести тисяч гривень нуль копійок на підприємницькі потреби, разом із відсотками за користування кредитом.

Предметом іпотеки стала квартира АДРЕСА_1, та, належить позивачці на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Балацьким О.О., приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу 23 вересня 2004 року за реєстровим номером 6402, зареєстрованого Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації 05 жовтня 2004 року в реєстровій книзі № 57, стор. № 169, за реєстровим № 6589, та внесений запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 05 жовтня 2004 року за № 7112898.

Даний іпотечний договір діяв до повного виконання позивачкою своїх зобов'язань за кредитним договором. До червня 2008 року позивачка сплатила усю суму кредиту та відсотки за його використання. Однак, кредитна спілка «Рідне коло», після сплати позивачкою кредиту та виконання усіх її зобов'язань за кредитним договором №185, не провела державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна іпотекою квартири та не виключила запис про заборону відчуження квартири з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Позивачка просить суд визнати кредитний договір №185 від 14 липня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та кредитною спілкою «Рідне коло» виконаним; визнати договір іпотеки від 14 липня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та кредитною спілкою «Рідне коло» припиненим; зобов'язати кредитну спілку «Рідне коло», в особі ліквідаційної комісії, провести державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна іпотекою квартири та виключити запис про заборону відчуження квартири з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити у повному обсязі позовні вимоги.

Відповідач із позовними вимогами не погоджується, просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

До початку розгляду справи по суті до суду надійшло клопотання представника позивача в порядку ст. ст. 57, 137 ЦПК України про витребування додаткових доказів по справі, оскільки в неї виникли труднощі в їх отриманні, про що надала докази.

Суд прийшов до висновку про задоволення клопотання представника позивача та постановив ухвалу про витребування у ліквідаційної комісії кредитної спілки «Рідне коло» копії Статуту кредитної спілки «Рідне коло» в двох редакціях - одна редакція, що діяла на час укладання з ОСОБА_3 договорів іпотеки від 14 липня 2006 року та кредитного договору № 185 від 14 липня 2006 року, інша - та, що чинна на даний час з обов'язковим пред'явленням оригіналів; витребування у ліквідаційної комісії кредитної спілки «Рідне коло» копії регістрів бухгалтерського обліку, що стосуються кредитів, наданих кредитною спілкою «Рідне коло» (головна книга, журнали, меморіальні ордери, оборотні відомості, інвентарні картки, розроблювальні таблиці) де вказана інформація про кредитний договір № 185 та іпотечний договір від 14 липня 2006 року, укладені між кредитною спілкою «Рідне коло» та ОСОБА_3 14 липня 2006 року, за період з 2006 року до 2017 року включно, але не менш, ніж за останні три роки з обов'язковим пред'явленням оригіналів; витребування у ліквідаційної комісії кредитної спілки «Рідне коло» копії інвентаризаційних описів, актів інвентаризації, звіряльних відомостей, що були результатами проведеної ліквідаційною комісією, інвентаризації активів та зобов'язань кредитної спілки «Рідне коло» з обов'язковим пред'явленням оригіналів; витребування у ліквідаційної комісії кредитної спілки «Рідне коло» копію проміжного ліквідаційного балансу, складеного ліквідаційною комісією кредитної спілки Рідне коло з обов'язковим пред'явленням оригіналу.

Відповідач не надав усіх витребуваних доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 14 липня 2006 року позивачкою був укладений кредитний договір №185 із кредитною спілкою «Рідне коло», яким остання надала позивачці кредит у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 (нуль) копійок з кінцевим терміном погашення 16 червня 2008 року (а.с.14).

Окрім цього, задля забезпечення виконання позивачкою отриманих зобов'язань, вона, 14 липня 2006 року, уклала із кредитною спілкою «Рідне коло» іпотечний договір (а.с.15), предметом якого є нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1, та, належить Позивачці на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Балацьким О.О., приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу 23 вересня 2004 року за реєстровим номером 6402, зареєстрованого Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації 05 жовтня 2004 року в реєстровій книзі №57, стор. №169, за реєстровим №6589, та внесений запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 05 жовтня 2004 року за №7112898 (а.с.13).

Згідно з умовами даного договору позивачка зобов'язана була повернути Іпотекодержателю кредит, виданий у сумі шести тисяч гривень на підприємницькі потреби, разом із відсотками за користування кредитом.

Після виконання позивачкою своїх кредитних зобов'язань - виконання кредитного та іпотечного договору, кредитна спілка «Рідне коло», після сплати позивачкою кредиту та виконання усіх її зобов'язань за кредитним договором №185, не провела державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна іпотекою квартири та не виключила запис про заборону відчуження квартири з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Згідно з статтею 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду та має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання, або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 593 ЦК України та 17 ЗУ «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини 3 статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналогічні положення містяться й у частині 2 статті 3 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої взаємні права й обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Крім того, процедура державної реєстрації іпотек у спірний період регулювалась Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 410 (втратив чинність 31 січня 2013 року).

Відповідно до п. 25 Порядку після виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель зобов'язаний протягом десяти днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Реєстру з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. Запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису.

Згідно ст. 7 ЗУ «Про кредитні спілки» - кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України. У статуті кредитної спілки обов'язково зазначаються: - найменування кредитної спілки та її юридична адреса; - мета створення і завдання кредитної спілки; - ознака членства у кредитній спілці; - порядок утворення та діяльності органів управління кредитної спілки, порядок утворення філій та відділень, їх повноваження; - права та обов'язки членів кредитної спілки; - умови і порядок вступу до кредитної спілки, порядок припинення членства; - порядок сплати вступних та інших внесків; - джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна кредитної спілки, в тому числі порядок і умови надання кредитів членам кредитної спілки, порядок формування та використання фондів, утворюваних спілкою; - порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю органів управління кредитної спілки; - порядок внесення змін і доповнень до статуту кредитної спілки; - порядок припинення діяльності кредитної спілки та вирішення майнових питань у зв'язку з її ліквідацією (реорганізацією); - порядок покриття можливих збитків кредитної спілки; - порядок розподілу доходів кредитної спілки. Статут кредитної спілки може містити й інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань її діяльності.

Згідно з п. 1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 11.11.2003 № 116 Про затвердження Переліку внутрішніх положень та процедур кредитної спілки з метою забезпечення ефективної та безпечної діяльності кредитна спілка протягом трьох місяців з дня державної реєстрації зобов'язана розробити та затвердити відповідно до встановлених вимог такі внутрішні положення: (Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг N 6039 ( z0988-06 ) від 25.07.2006)

Положення про діяльність органів управління кредитної спілки, а саме: а) Положення про спостережну раду; б) Положення про ревізійну комісію; в) Положення про кредитний комітет; г) Положення про правління; ґ) Положення про інші органи управління (у разі наявності).

Відповідно до ст. 8 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 9 зазначеного Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Переліком № 578/5 визначено строки зберігання первинних документів, фінансової та податкової звітності, інших документів. Облікові регістри (головна книга, журнали, меморіальні ордери, оборотні відомості, інвентарні картки, розроблювальні таблиці тощо) зберігаються 3 роки.

Відповідно до пп. 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88 на вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Згідно з п. 2, 7, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань це Положення застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства).

Проведення інвентаризації є обов'язковим у разі припинення підприємства в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу. Пункт 6 Положення № 879 затверджує наступний обсяг інвентаризації активів та зобов'язань у разі ліквідації підприємства: - всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. - активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Отже, належними та допустимими доказами підтвердження наявності у позивачки заборгованості за невиконаними кредитними зобов'язаннями є: Статут кредитної спілки «Рідне коло», регістри бухгалтерського обліку, що стосуються кредитів, наданих кредитною спілкою «Рідне коло» (головна книга, журнали, меморіальні ордери, оборотні відомості, інвентарні картки, розроблювальні таблиці), інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості, що були результатами проведеної ліквідаційною комісією, інвентаризації активів та зобов'язань кредитної спілки «Рідне коло», проміжний ліквідаційний баланс, складений ліквідаційною комісією кредитної спілки.

Однак, відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивачки будь-якої заборгованості за невиконаними кредитними зобов'язаннями.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, в порушення норм чинного національного законодавства, не провів державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна іпотекою квартири та не виключив запис про заборону відчуження квартири з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, чим порушив законні права та інтереси позивачки.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 321, 391, ч.ч. 1, 2 ст. 509, 593 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1, ч.ч.1, 2, 5 ст. 3, ч. 1 ст. 4, 17 Закону України «Про іпотеку», ч. 3 ст. 3, ч.1,2 ст. 26 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», 19, 89, 95, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Рідне коло» в особі ліквідаційної комісії про визнання кредитного договору виконаним та договір іпотеки припиненим, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати кредитний договір №185 від 14 липня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та кредитною спілкою «Рідне коло» виконаним.

Визнати договір іпотеки від 14 липня 2006 року, укладеним між ОСОБА_3 та кредитною спілкою «Рідне коло» припиненим.

Зобов'язати кредитну спілку «Рідне коло», в особі ліквідаційної комісії, провести державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна іпотекою квартири та виключити запис про заборону відчуження квартири з Державного реєстру іпотек та Єдинго реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Стягнути з кредитної спілки «Рідне коло» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640,00 грн. на користь ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 07 лютого 2018 року.

СУДДЯ Семенко О.В.