Постанова № 72163677, 13.02.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року м. Чернівці

справа № 713/427/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі

головуючого Лисака І.Н.,

суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б.,

секретар: Костюк Л.С.,

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2,

при розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_3, на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2017 року, ухваленого під головуванням судді Кибича І.А., повний текст якого виготовлено 02 жовтня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 54 000 грн., який в подальшому заявою про уточнення позовних вимог змінено до 106 434 грн., та моральної шкоди в розмірі 15 000 грн. заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06.12.2016 року о 15 год. 30 хв. в Вижницькому районі, смт.Берегомет по вул.О.Кобилянської, за участю автомобіля КАМАЗ 43101, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням відповідача, та автомобіля «Mitsubishi ASX» державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, який є власністю позивачки.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 спричинену матеріальну шкоду в сумі 2700 грн. та моральну шкоду в сумі 3000 грн.

Вирішено питання відносно розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_3, вважає

зазначене рішення в частині стягнення матеріальної шкоди таким, що ухвалене з

Провадження 22ц/794/24/18 Категорія: 30

порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, через що просить в цій частині його скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 50420грн. 14коп. та здійснити перерозподіл судових витрат.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції керуючись ст.367 ЦПК України, переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглядаючи заяву апелянта про уточнення апеляційних вимог та визначаючи межі розгляду справи апеляційний суд керується тим, що судові витрати не відносяться до вимог, а їх перерозподіл є обов'язковим відповідно до пропорційності задоволених вимог, отже не є їх зміною. Крім того, в апеляційній скарзі містилася вимога про стягнення з відповідача визначеної апелянтом суми з обґрунтуванням необхідності проведення в апеляційній інстанції експертизи на предмет встановлення отриманих позивачем збитків на час розгляду справи, що за нормами ст.364 ЦПК України з урахуванням диспозитивності цивільного процесу унеможливлює прийняття збільшення вимог після збігу встановленого законом строку на їх зміну чи доповнення.

Вимоги до рішення на час його ухвалення встановлювалися нормами ст.213 ЦПК України (в ред. 2004 року) та таким приписам воно в повному обсязі не відповідає, з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини спричинення шкоди внаслідок пригоди за участю двох транспортних засобів, належних учасникам справи (сторонам), вина ОСОБА_2 та розмір відшкодування завданих збитків страховиком є вірними, сторонами визнаються та не оспорюються.

Визначаючи до стягнення розмір завданої шкоди суд першої інстанції керувався висновком №301/2 від 11 серпня 2017 року призначеної ним судової авто-товарознавчої експертизи, яким вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi ASX», державний номерний знак НОМЕР_3, станом на момент її спричинення склала 51700 грн. (а.с.100-114), про те припустився помилки щодо застосування норми матеріального права, яка поширюється на спірні правовідносини, та часу, на який слід визначати розмір шкоди.

Так, відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а тому збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

В силу ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно п.14 Постанови Пленуму ВССУ із розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Як передбачено ст.1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З виписки по картковому рахунку від 09 березня 2017 року вбачається, що ТДВ «Глобус» на рахунок ОСОБА_1 відшкодувало страховий платіж в розмірі 49000 грн. (а.с.15).

З урахуванням права позивача на отримання компенсації матеріальної шкоди, яка йому була спричинена в результаті дорожньо-транспортної пригоди для відновлення порушеного права, він має право отримати від власника застрахованого транспортного засобу, а саме відповідача, в порядку ст.1194 ЦК України різницю між завданої шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості пошкодженого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Проведення будь-яких відновлюваних робіт пошкодженого транспортного засобу та їх об'єм із вартістю до звернення до суду позивачем не зазначено, а відповідачем не доведено.

Тому, згідно висновку №402/22 від 29.12.2017 року судового експерта Злотар Ю.Ю. СП «Західно-Українського Експертно-Консультативного центру» вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi ASX» державний номерний знак НОМЕР_3, внаслідок його пошкодження в результаті ДТП станом на момент проведення експертизи (час розгляду справи) становить 124 399 грн. (а.с.211-229).

Різниця між заподіяною шкодою на час розгляду справи та відшкодованою страховиком частиною складає 75 399 грн.

Про те, з урахуванням диспозитивності цивільного процесу та вимог апеляційної скарги, з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 50 420,14 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційних вимог в повному обсязі та на підставі п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України рішення суду першої інстанції змінити в частині визначеної до стягнення суми матеріальної шкоди.

Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, що включають в себе витрати на професійну правничу допомогу (ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1, 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Таким чином, при зверненні до суду першої інстанції ОСОБА_1 сплатила 1 280 грн. судового збору (а.с.1, 2), до апеляційного суду - 1874,77 грн., за проведення судової авто-товарознавчої експертизи в суді апеляційної інстанції - 1160 грн. (а.с.158,159).

Заявлені та підтвердженні витрати позивача на оплату послуг адвоката в сумі 7 040 грн. (а.с.169-172) відповідають встановленій законом межі вартості праці адвоката за годину роботи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_3, задовольнити.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2017 року в частині розміру стягнутих сум матеріальної шкоди та судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 50 420 (п'ятдесят тисяч чотириста двадцять) грн. 14 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 11 354 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят чотири) грн. 77 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте касаційна скарга на неї може бути подана протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий І.Н. Лисак

Судді Н.К. Височанська

І.Б. Перепелюк