Ухвала суду № 72162962, 13.02.2018, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/1580/18

Провадження № 2/520/3793/18

УХВАЛА

13.02.2018 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

09.02.2018 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, в якій позивач просить суд в порядку поділу спільного майна подружжя виділити:

1. ОСОБА_1 на праві власності майно:

- частку в розмірі 50% MLK Hotelbetries GmbH;

- частку в розмірі 47,45 % MLK trade & development GmbH;

- частку в розмірі 40 % AnKos Trade, Development & Beteiligung GmbH;

- 2500000 гривень на виконання умов договору позики від 16 березня 2015 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- 50% доходів отриманих ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1, як учасника ТОВ «ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАНСЬКИЙ», з вересня 2011 року по момент винесення судового рішення;

2. ОСОБА_2 на праві власності майно:

- частку в розмірі 50 % MLK Hotelbetries GmbH;

- частку в розмірі 47,45 % MLK trade & development GmbH;

- частку в розмірі 40 % AnKos Trade, Development & Beteiligung GmbH;

- 2500000 гривень на виконання умов договору позики від 16 березня 2015 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- 50% доходів отриманих ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1, як учасника ТОВ «ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАНСЬКИЙ», з вересня 2011 року по момент винесення судового рішення.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50% доходів отриманих ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1, як учасника ТОВ «ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАНСЬКИЙ» з вересня 2011 року по момент винесення судового рішення.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Відповідно до ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

З позову вбачається, що позивачем: не зазначено ціну позову; не зазначено про відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; не зазначено про відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Суд зазначає, що позивачем у позові зроблено посилання, що за час перебування у шлюбі подружжям було придбано та отримано наступне майно:

- 100% MLK Hotelbetries GmbH;

- 94,9 % MLK trade & development GmbH;

- 80 % AnKos Trade, Development & Beteiligung GmbH.

Також позивачем зазначено, що з вересня 2011 року відповідач отримував дивіденди, виплати, які нараховувались ОСОБА_1 ТОВ «ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАНСЬКИЙ», як учаснику товариства, проте жодного разу позивачеві грошові кошти не надавав.

Як вже зазначалось судом, у відповідності до вимог ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Частиною 2 статті 83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивачем в порушення вимог ст. 175 ЦПК України, не зазначено у позові, якими доказами підтверджуються вищевикладені обставини та не надано цих доказів до позову, без зазначення неможливості їх подання разом з позовною заявою.

Представником позивача у позові також зазначено, що він, як представник позивачки неодноразово звертався з адвокатськими запитами до ТОВ «ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАНСЬКИЙ» з приводу отримання інформації про дату, розмір та особу, яка отримувала кошти замість ОСОБА_1, однак йому були надані лише відписки.

Однак, доказів на підтвердження викладених обставин, представником позивача до позову не надано.

Крім того, суд звертаю увагу на тому, що відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

З позовної заяви вбачається, що позивачем не надано до позову доказів на підтвердження викладених у позові посилань, щодо належності відповідачеві по справі вказаних товариств, їх придбання в період шлюбу, звернення представника позивача з відповідними заявами до ТОВ «ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАНСЬКИЙ», а також не зазначено причин неможливості надати відповідні докази.

Зазначаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Враховуючи вищевикладене, позивачеві необхідно:

- визначити у позовній заяві ціну позову, яка повинна дорівнювати загальній сумі грошових коштів заявлених до стягнення, та загальній сумі ринкової вартості спірного майна;

- зазначити про відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

- зазначити про відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

- зазначити докази, які підтверджують усі посилання позивача зазначені в обґрунтування позовних вимог, у тому числі на підтвердження: належності відповідачеві по справі: 100% MLK Hotelbetries GmbH; 94,9 % MLK trade & development GmbH; 80 % AnKos Trade, Development & Beteiligung GmbH; їх придбання в період шлюбу, звернення представника позивача з відповідними заявами до ТОВ «ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАНСЬКИЙ», з наданням цих доказів до суду або зазначенням причин неможливості їх подання.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.