Ухвала суду № 72162607, 13.02.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 500/4154/14-к

Провадження № 1/500/3/18

У К Р А Ї Н А

УХВАЛА

про повернення справи на додаткове розслідування

13 лютого 2018 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді Волкова Ю.Р.,

за участю: секретарів судового засідання Шляхтенко О.В., Кріпакової К.Т.,

прокурора Дидигіної В.О.,

учасники процесу:

підсудні: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисники: Златєв П.Д., Ігнат В.П., Булгаров О.О.,

потерпілі: ОСОБА_6,

представник потерпілих ОСОБА_7,

цивільний відповідач АРК «Придунайська Нива»,

представник цивільного

відповідача ОСОБА_8,

розглянувши в м. Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Булгарова О.О. про повернення справи на додаткове розслідування по справі за обвинуваченням:

ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року, уродженця с. Багате Ізмаїльського району Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України,

ОСОБА_2 що народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Матково Курганської області Варгашинського району Росії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться кримінальна справа № 500/4154/14к за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 УК України.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Булгаров О.О. заявив клопотання про повернення справи на додаткове розслідування до закінчення судового слідства, посилаючись на наступне.

Відповідно до ст. 275 КПК України ( в редакції Закону від 1960 р.) розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

На думку захисника відносно ОСОБА_1 відсутнє у цій справі обвинувачення, яке є підставою для її розгляду, а тому суд не може далі продовжувати розглядати цю кримінальну справу, оскільки це є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону та порушенням права на захист.

Булгаров О.О. посилається на те, що ні він, ні ОСОБА_1 не розуміють суті пред'явленого обвинувачення, а тому не зрозуміло, від якого обвинувачення необхідно захищатись.

ОСОБА_1, ОСОБА_9, інші захисники, представник цивільного відповідача ОСОБА_8 підтримали клопотання.

Прокурор залишив розгляд цього клопотання на розсуд суду.

Потерпіла та її представник заперечували проти задовольняння клопотання.

Суд заслухавши думку сторін, вважає, що клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Булгарова О.О. про повернення справи на додаткове розслідування підлягає задовільненою

Відповідно до пред'явленого обвинувачення ОСОБА_1 обвинувачується за ч. 2 ст. 271 КК України, яка відповідно до диспозиції статті передбачає відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Диспозиція ст. 271 сконструйована як бланкетна, тому при застосуванні цієї статті слід встановлювати не лише те, які саме нормативно-правові акти з охорони праці порушено при вчиненні цього діяння, а й конкретно визначити, вимоги яких саме статей, пунктів, параграфів не дотримано винним, а також розкрити суть допущеного порушення.

Під законодавчими та іншими нормативно-правовими актами про охорону праці, вимоги яких порушуються при вчиненні цього злочину, слід розуміти Закон України "Про охорону праці", Кодекс законів про працю України, інші закони України, міжнародні договори, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, відомчі нормативно-правові акти (інструкції, положення, правила), а також нормативні акти підприємств (накази, розпорядження керівників підприємств, установ, організацій з питань охорони праці).

Тобто, кримінальна відповідальність передбачена тільки за порушення або не дотримання законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

У пред'явленому обвинуваченні ОСОБА_1 вказано, що він порушив Правила улаштування електроустановок (без зазначення видавника, дати прийняття, набрання їх законної сили), який не є нормативно-правовим актом з охорони праці.

Відповідно до пп. 35 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба з питань праці (Держпраці) веде державний реєстр нормативно-правових актів з питань праці, охорони праці, зайнятості населення та гігієни праці, державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки.

Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 8 червня 2004 року № 151 (з наступними змінами та доповненнями) затверджено Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з охорони праці з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів.

На адвокатський запит Держпраці листом від 26.01.2018 року № 605/3/5.1-ДП-18 повідомило, що Правила улаштування електроустановок не відноситься до нормативно-правових актів з охорони праці, оскільки не внесені до Покажчика нормативно-правових актів з охорони праці.

Таким чином, суд приходить до висновку, що юридично відсутнє формулювання обвинувачення, яке дає підстави для подальшого розгляду цієї справи судом.

Прокурор не може на цій стадії змінити обвинувачення з огляду на наступне.

Порядок зміни обвинувачення передбачений ст. 277 КПК України (в редакції Закону від 1960 р.), яка встановлює, що воно може бути змінене, якщо не буде порушено правило обов'язковості проведення досудового розслідування та при застосуванні кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення.

У даному випадку, підстави для зміни обвинувачення з метою застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення відсутні, тому воно не може бути змінене.

Така позиція також підтверджується п. 2. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 7 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва" в якій зазначено, що оскільки диспозиції статей 271 - 275 Кримінального кодексу України далі - КК) є бланкетними, суди при попередньому розгляді справи повинні з'ясовувати, чи складено постанову про притягнення як обвинуваченого відповідно до вимог статті 132 Кримінально-процесуального кодексу України далі - КПК), а обвинувальний висновок - статті 223 КПК, зокрема, чи вказані в них відповідні статті, пункти, параграфи законодавчих та інших нормативних актів, що регулюють безпеку виробництва, та які з них порушено.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» підстави для повернення справи на додаткове розслідування можуть виникнути на будь-якій стадії судового розгляду, а відповідно до п. 8 вказаної Постанови, повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, досудовим слідством поверхово та однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення цієї справи.

Відповідно до ст. 13 Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (з наступними змінами і доповненнями) роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці.

Досудовим слідством у цій справі не досліджувались обставини створення та функціонування системи управління охороною праці в Аграрно-рибогосподарському кооперативі «ПРИДУНАЙСЬКА НИВА», що має суттєве значення для вирішення цієї справи.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України характеризується: 1) діянням (дією або бездіяльністю); 2) наслідками у вигляді загибелі людей чи іншими тяжкими наслідками; 3) причинним зв'язком між діянням (бездіяльністю) і наслідками, а також 4) місцем вчинення злочину.

Для встановлення причинного зв'язку між діянням (бездіяльністю) і наслідками винних осіб необхідно встановити, чи була створена Система управління охороною праці (далі - СУОП) в Аграрно-рибогосподарському кооперативі «ПРИДУНАЙСЬКА НИВА», відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про охорону праці»:

чи були створенні відповідні служби і призначенні посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджено інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контроль за їх додержанням;

чи були розроблено за участю сторін колективного договору і реалізовано комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

чи було забезпечено виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

чи впроваджувались прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

чи було забезпечено належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

чи було забезпечено усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

чи було організовано проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

чи було розроблено і затверджено положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, чи були забезпечені безоплатно працівники нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

чи здійснювався контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

чи організовувалась пропаганда безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

чи вживались термінові заходи для допомоги потерпілим, чи залучались за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

В матеріалах справи відсутні основні документи з охорони праці - наказ або розпорядження про впровадження СУОП, Положення про службу охорони праці, Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, Положення про розробку інструкцій з охорони праці, Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту та інші.

Окрім того, порядок забезпечення безаварійної експлуатації будівель і споруд, організації служби доглядача та системи планово-попереджувальних ремонтів викладено у нормативних документах з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд згідно з вимогами Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого спільним наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 за N 32/288, зареєстрованого у Мін'юсті України 06.07.98 за N 424/2864 (який був чинний на момент події). Досудовим слідством у цій кримінальній справі взагалі не досліджувались обставини щодо забезпечення збереження виробничих будівель і споруд шляхом належного догляду за ними, своєчасного і якісного проведення їх ремонту, а також запобігання виникненню аварійних ситуацій.

Дослідження обставин щодо створення СУОП має значне значення для вирішення цієї справи, оскільки дасть можливість встановити причинні зв'язки між діянням (бездіяльністю) і наслідками, які настали внаслідок нещасного випадку.

Також у пред'явленому обвинуваченні є посилання на копію Посадової інструкції ОСОБА_1 (том 1, а.с. 73-74).

Відповідно до ст. 83 КПК України ( в редакції Закону від 1960 р.) документи є джерелом доказів та зберігаються весь час при справі, як правило в оригіналі.

До суду надано копію Посадової інструкції, яка не є належним чином засвідчена, на ній тільки проставлена печатка підприємства.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається:

- зі слів "Згідно з оригіналом",

- назви посади,

- особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища,

- дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Окрім того, відповідно до п. 1 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 1 Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 29.12.2004 № 336, Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі - Довідник) є систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій, які наведено у Класифікаторі професій (ДК 003:2005).

Довідник визначає перелік основних робіт, які властиві тій або іншій посаді, та забезпечує єдність у визначенні кваліфікаційних вимог щодо певних посад.

Довідник є нормативним документом, обов'язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності.

Згідно п. 4 Загальних положень зазначено, що Довідник служить основою для розроблення посадових інструкцій працівникам, які закріплюють їх обов'язки, права та відповідальність.

У п. 6 Загальних положень Довідника встановлено вимоги до посадових інструкції у тому числі і щодо змісту, порядку прийняття, затвердження, внесення змін та ознайомлення працівників з посадовими інструкціями.

Посадова інструкція ОСОБА_1, яка надана суду органами досудового слідства, не тільки не засвідчена у встановленому порядку, вона не відповідає вимогам Довідника щодо змісту (не містить розділів: "Загальні положення", "Завдання та обов'язки", "Права", "Відповідальність", "Повинен знати", "Кваліфікаційні вимоги" та "Взаємовідносини (зв'язки) за посадою", вона не затверджена у встановленому порядку.

Посилання у обвинуваченні на доказ, який відсутній у матеріалах справи, не засвідчений належним чином, а також який не відповідає встановленій формі документу, викликає сумнів у наявності обґрунтованого обвинувачення.

У судовому засіданні встановлено, що у пересувному вагончику сторожів використовувалась електроплита з відкритим нагрівальним елементом, тобто нестандартне електронагрівальне обладнання.

Нестандартне електронагрівальне обладнання виявлено при огляді місця події (том 1, арк. спр. 33, арк. спр. 148)

Відповідно до п. 5.1.29 «Правил пожежної безпеки в України», затверджених Наказом МНС України №126 від 19.10.2004 року (які були чинними на момент події) заборонено застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання. Це є грубим порушенням Правил пожежної безпеки.

Досудовим слідство взагалі не досліджувались обставини причин виникнення пожежі у пересувному вагончику, а тільки прийнята версія короткого замикання електричної мережі, що спростовується Протоколом № 5 від 29.07.2010 р. перевірки повного опору петлі фаза-нуль (том. 1, арк. спр. 163) та Протоколом № 4 від 29.07.2010 р. перевірки ізоляції кабелів та проводів (том. 1, арк. спр. 164).

Окрім того, відповідно до Висновку № 30/60/3711/3712 судової комплексної електротехнічної, пожежно-технічної, будівельно-технічної та в області охорони праці і безпеки життєдіяльності експертизи від 09.04.2012 р. зона пожежі знаходилась в об'ємі вагончика, а електромітки на тілі потерпілого не відповідають типовим схемам включення людини в електричний ланцюг (том 2, арк. спр. 133-140).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відсутнє формулювання обвинувачення, яке дає право на подальше провадження у цій справі у суді, досудовим слідством поверхово та однобічно дослідженні обставин справи, які мають суттєве значення, а саме: не встановлено, чи була створена система управління охороною праці на підприємстві, не досліджені обставини щодо організації пожежної безпеки та її дотримання на підприємстві, не встановлено місце та механізм отримання потерпіли електроміток.

Ці порушення не можуть бути усунені під час судового розгляду, тому є наявні всі підстави для направлення справи на додаткове розслідування.

В ході додаткового розслідування необхідно:

●встановити чи була створена система управління охороною праці на підприємстві,

●дослідити обставини щодо організації пожежної безпеки та її дотримання на підприємстві,

● встановити місце та механізм отримання потерпіли електроміток,

●Додати до матеріалів справи посадову інструкція ОСОБА_1, засвідчену у встановленому порядку, згідно вимог Довідника щодо змісту (не містить розділів: "Загальні положення", "Завдання та обов'язки", "Права", "Відповідальність", "Повинен знати", "Кваліфікаційні вимоги" та "Взаємовідносини (зв'язки) за посадою", та затверджену у встановленому порядку,

●Додати до матеріалів справи основні документи з охорони праці - наказ або розпорядження про впровадження СУОП, Положення про службу охорони праці, Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, Положення про розробку інструкцій з охорони праці, Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту та інші,

●відповідно до вимог статті 132 Кримінально-процесуального кодексу України далі - КПК) в постанові про притягнення в якості обвинуваченого, обвинувальному висновку - статті 223 КПК вказати відповідні статті, пункти, параграфи законодавчих та інших нормативних актів, що регулюють безпеку виробництва, та які з них порушено,

● виконувати інші слідчі дії, які пов'язані з закінченням розслідування по справі.

Керуючись ст. 281 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року, уродженця с. Багате Ізмаїльського району Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України,

ОСОБА_2 що народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Матково Курганської області Варгашинського району Росії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України

повернути Ізмаїльському міськрайонному прокурору для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити підписка про невиїзд.

На постанову може бути подана апеляція в апеляційний суд Одеської області ской області через Ізмаїльський міськрайонний суд в продовж 7 суток с моменту її проголошення.

Суддя