Рішення № 72161791, 06.02.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18134/16-ц

Провадження № 2/638/147/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 лютого 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Семіряд І.В.,

при секретарі - Романовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням їх та неповнолітнього ОСОБА_4, вказуючи, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.05.2015 він став власником однокімнатної квартири по АДРЕСА_1.

В червні 2015 йому стало відомо, що спадкоємець - його брат ОСОБА_5, дозволив реєстрацію сімї ОСОБА_3 у складі 3-х осіб, включаючи неповнолітнього ОСОБА_4, 2007 року народження, в квартирі по АДРЕСА_1, яка належала йому на праві приватної власності.

На час смерті брата - ІНФОРМАЦІЯ_4., ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_2, їх син в квартирі не проживали.

Під час спілкування з ОСОБА_3 він запропонував йому та його дружині подати заяву до органу реєстрації про виписку з квартири, але він відмовився.

Також позивач зазначає, що з власної інформації йому відомо, що дружина ОСОБА_3 проживає разом з неповнолітнім сином в Бангла Деж.

Крім того позивач зазначає, про те, що з моменту отримання ним права власності на квартиру вона знаходилась у його володінні, про що свідчить неодноразове надання цієї квартири у оренду іншим громадянам за договорами оренди.

Таким чином, позивач вказує на те, що відповідачі не проживають в квартирі більше одного року, а тому втратили право користування.

В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву з проханням слухати справу за його відсутністю та не заперечував проти постановлення по справі заочного рішення.

Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені вчасно та належним чином, відповідач про причини неявки суд не сповістив, заперечень проти позову не надав. Представник третьої особи просив про розгляд справи у його відсутність .

Також представник третьої особи надав до суду висновок про недоцільність визнання малолітньої дитини ОСОБА_4, такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи у їх відсутність та ухвалення заочного рішення у справі на підставі наявних матеріалів.

Згідно ст.150 ЖК України, ст.ст.319, 383 ЦК України, громадяни, що мають у приватній власності будинок, користуються ним для власного проживання і проживання членів сім'ї, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд, користуватися і володіти нею.

Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, що передбачено ст.391 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.05.2015 року є власником однокімнатної квартири по АДРЕСА_1. (а.с. 7)

З довідки з місця проживання про склад сімї та прописку виданою Комунальним підприємством «Жилкомсервіс» дільниця № 7 вбачається, що за вказаною адресою без родинних відносин зареєстровані з 26.06.2013 ОСОБА_3 та ОСОБА_7, а з 12.11.2013 ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 6)

Згідно акту від 31 жовтня 2016 складеного мешканцями багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 з 20.04.2014 по дату складання акту громадяни Бангла Деж - ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх неповнолітній син ОСОБА_4, 2007 року народження в квартирі № 113 не проживають. (а.с. 5).

За повідомленням КЗОЗ «Харківська міська дитяча поліклініка № 4» від 08.12.2017 року вих. № 921 ОСОБА_4, 20007 р.н., за період з ІНФОРМАЦІЯ_4 по теперішній час під наглядом медичних працівників комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська дитяча поліклініка № 4» не перебував , для обстеження та лікування не звертався. За адресою АДРЕСА_1 дитина не мешкає.

Згідно довідки Головного центру обробки спеціальоної інформації Державної прикордоної служби України від 23.11.2017 вих. № 42807 ОСОБА_3 06.12.2017 через пункт пропуску Бориспіль перетнув державний кордон України та станом на день надання довідки на її територію не повертався.

Свідок ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 в своїх письмових поясненнях зазначила, що вона постійно проживає в будинку по АДРЕСА_2

Вона добре знала ОСОБА_5, який проживав у квартирі № 113 цього будинку. Він помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та його квартиру успадкував ОСОБА_1. З моменту смерті ОСОБА_5, іноземних громадян, які були зареєстровані у його квартирі вона не бачила. Після успадкування квартири ОСОБА_1, останній здавав однокімнатну квартиру наймачам серед яких іноземних осіб не було.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням власника у разі відсутності без поважних причин понад один рік.

Дослідивши надані докази, суд вважає встановленим, що відповідачі не проживають у спірному домоволодінні без поважних причин з 2014 р., тобто понад рік, у зв'язку з чим дійшов висновку про визнання їх такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням, з підстав, передбачених ст. 405 ЦК України.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 дійсно не проживає у спірному будинку з 2014 р., тобто понад 1 рік, без поважних причин, місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_4 є місце проживання його батьків, крім того, ані відповідач, ані її дитина не є членами сім'ї власника житла ОСОБА_1, а реєстрація відповідачів у будинку порушує право власності позивача, який змушений нести додаткові витрати на утримання належного йому майна, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.319, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 272, 280-284ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги - задовільнити.

Визнати ОСОБА_3, ОСОБА_2 та неповнолітнього їх сина - ОСОБА_4, 2007 р.н. такими, що втратили право користування житловим приміщенням , а саме однокімнатною квартирою АДРЕСА_1

Заочне рішення може бути переглянуте Дзержинським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчисляється з дня складення повного судового рішення.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м. Харкова до Апеляційного суду Харківської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий - суддя І.В. Семіряд