Вирок № 72160969, 13.02.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 482/70/16-к

Номер провадження1-кп/473/36/2018

ЄРДР № 42015150000000345.

Категорія: ч.2 ст.286 КК України

ВИРОК

іменем України

"13" лютого 2018 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретарів Данилевич Т.О., Козаченко О.І., Муха О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Нова Одеса Миколаївської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, сімейний стан - одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює водієм ТОВ «Молочна Компанія Дружба», зареєстрований за місцем проживання та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурори: Петренко А.О., Луценко С.В., Кравченко К.І.,

потерпілі /цивільні позивачі/: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представник потерпілих /цивільних позивачів/: адвокат ОСОБА_6,

цивільний відповідач /юридична особа/: ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»,

представник цивільного відповідача /юридичної особи/: ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»: ОСОБА_8,

захисник адвокат: Руденко В.М.,

обвинувачений /цивільний відповідач/: ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

29 листопада 2015 року біля 11 годин 00 хвилин в місті Нова Одеса Миколаївської області обвинувачений водій ОСОБА_2, в порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував транспортним засобом - легковим автомобілем моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вулиці Леніна зі сторони міста Миколаєва у напрямку міста Вознесенська зі швидкістю близько 100 км/годину, при дозволеній швикості руху в населених пунктах не більше 60 км/годину, що є порушенням вимог п.12.4 ПДР України.

В той же час у попутному напрямку попереду легкового автомобіля моделі «ВАЗ-2110.3» під керуванням обвинуваченого водія ОСОБА_2, рухався легковий автомобіль моделі «HYUNDAI ELANTRA» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 /в обвинувальному акті державний реєстраційний номерний знак даного транспортного засобу вказаний як НОМЕР_6/ під керуванням водія ОСОБА_10.

При цьому у зустрічному для них напрямку рухалися легковий автомобіль моделі «ГАЗ - 3110» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_11, а позаду нього вантажний автомобіль моделі «ГАЗ - 2705» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_12.

Рухаючись у обраному напрямку, в районі перехрестя вулиць Леніна та Жовтневої, обвинувачений водій ОСОБА_2, грубо порушив вимоги п.2.3 «б», п.12.1, п.12.3, п.13.1 ПДР України, а саме, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не стежив за її зміною, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не обрав безпечної дистанції з легковим автомобілем, який рухався попереду нього в попутному напрямку, моделі «HYUNDAI ELANTRA» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 /в обвинувальному акті державний реєстраційний номерний знак даного транспортного засобу вказаний як НОМЕР_6/ під керуванням водія ОСОБА_10, і коли вказаний автомобіль почав знижувати швидкість руху та став для обвинуваченого водія ОСОБА_2 перешкодою для руху вперед, обвинувачений водій ОСОБА_2 не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду, внаслідок чого допустив з ним зіткнення.

В результаті зіткнення транспортних засобів, легковий автомобіль моделі «HYUNDAI ELANTRA» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 /в обвинувальному акті державний реєстраційний номерний знак даного транспортного засобу вказаний як НОМЕР_6/ під керуванням водія ОСОБА_10, відкинуло на смугу зустрічного руху де відбулося зіткнення з легковим автомобілем моделі «ГАЗ - 3110» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_11, який рухався в зустрічному напрямку, та прожовжуючи некерований рух, легковий автомобіль моделі «HYUNDAI ELANTRA» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 /в обвинувальному акті державний реєстраційний номерний знак даного транспортного засобу вказаний як НОМЕР_6/, допустив зіткнення із зустрічним вантажним автомобілем моделі «ГАЗ - 2705» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_12.

В результаті дорожньої транспортної пригоди водій легкового автомобіля моделі «HYUNDAI ELANTRA» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 /в обвинувальному акті державний реєстраційний номерний знак даного транспортного засобу вказаний як НОМЕР_6/, громадянин ОСОБА_10 від отриманих тяжких тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди. Смерть громадянина ОСОБА_10 наступила в результаті тупої травми грудної клітини у вигляді травматичного розриву низхідної дуги аорти, який супроводжувався рясною внутрішньо - плевральною кровотечею.

Дана дорожня транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм легкового автомобіля моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, обвинуваченим ОСОБА_2 вимог п.12.3, п.12.4, п.13.1 ПДР України, дії якого знаходяться в причинному зв'язку з наслідками, які настали, так як з технічної точки зору, дії водія обвинуваченого ОСОБА_2 не відповідали технічним вимогам п.12.3, п.13.1 ПДР України.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_2.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення ним даного злочину при викладених вище обставинах, а також що вечером 28 листопада 2015 року вживав спиртні напої. Також він зазначив, що потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є доньками загиблого ОСОБА_13, а також дружині загиблого - потерпілій ОСОБА_5, він намагався відшкодовувати завдану матеріальну шкоду, яку він визнає повністю, в виді витрат на поховання, розмір якої був визначений потерпілими, внаслідок вчинення ним даного злочину, але вони відмовилися отримувати грошові кошти у відділенні поштового зв'язку, куди для них були направлені грошові кошти.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Підстав для сумнівів в показаннях обвинуваченого ОСОБА_2, який був допитаний в судовому засіданні, у суда немає, так як дані показання суд знаходить об'єктивними, достовірними та логічними, які підтверджені в судовому засіданні за допомогою інших доказів, які досліджені судом в судовому засіданні.

Відповідно до витягу з ЄРДР № 42015150000000345 від 29 листопада 2015 року, 29 листопада 2015 року близько 11 годин 00 хвилин на автодорозі Р - 06 «Благовіщенське - Миколаїв» /колишня назва «Ульянівка - Миколаїв»/, яка проходить по центральній вулиці у місті Нова Одеса Миколаївської області /колишня назва вулиці Леніна/, у місті Нова Одеса в районі пішохідного переходу між Новоодеським ВП ГУНП в Миколаївській області та Новоодеським відділенням Очаківської ОДПІ зареєстрована дорожня транспортна пригода, під час якої відбулося зіткнення чотирьох транспортних засобів: легкового автомобіля моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, легкового автомобіля моделі «HYUNDAI ELANTRA» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_10, легкового автомобіля моделі «ГАЗ - 3110» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_11, вантажного автомобіля моделі «ГАЗ - 2705» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_12. /том №2, а.к.п. 1/.

Рапортом слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області від 29 листопада 2015 року, відповідно до якого 29 листопада 2015 року близько 11 годин 00 хвилин на автодорозі Р - 06 «Благовіщенське - Миколаїв» /колишня назва «Ульянівка - Миколаїв»/, яка проходить по центральній вулиці у місті Нова Одеса Миколаївської області /колишня назва вулиці Леніна/, у місті Нова Одеса в районі пішохідного переходу між Новоодеським ВП ГУНП в Миколаївській області та Новоодеським відділенням Очаківської ОДПІ зареєстрована дорожня транспортна пригода, під час якої відбулося зіткнення чотирьох транспортних засобів: легкового автомобіля моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, легкового автомобіля моделі «HYUNDAI ELANTRA» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5, /в рапорті посадової особи органу досудового розслідування державний реєстраційний номерний знак даного транспортного засобу вказаний як НОМЕР_6/, під керуванням водія ОСОБА_10, легкового автомобіля моделі «ГАЗ - 3110» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_11, вантажного автомобіля моделі «ГАЗ - 2705» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_12. Внаслідок дорожньої транспортної пригоди водій легкового автомобіля моделі «HYUNDAI ELANTRA» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5, - ОСОБА_10 загинув на місці дорожньої транспортної пригоди. /том №2, а.к.п. 2/.

Протоколом огляду місця дорожньої транспортної пригоди від 29 листопада 2015 року, із схемою та фототаблицею до нього, з яких вбачається, що 29 листопада 2015 року на автодорозі Р - 06 «Ульянівка - Миколаїв», яка проходить по центральній вулиці у місті Нова Одеса Миколаївської області, у місті Нова Одеса в районі перехрестя вулиць Леніна та Жовтневої сталася дорожня транспортна пригода, під час якої відбулося зіткнення чотирьох транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження, а саме: легкового автомобіля моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, легкового автомобіля моделі «HYUNDAI ELANTRA» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5, легкового автомобіля моделі «ГАЗ - 3110» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, вантажного автомобіля моделі «ГАЗ - 2705» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4. Внаслідок дорожньої транспортної пригоди водій легкового автомобіля моделі «HYUNDAI ELANTRA» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5, - ОСОБА_10 загинув на місці дорожньої транспортної пригоди. /том №2, а.к.п. 3 - 22/.

Постановою прокурора відділу прокуратури Миколаївської області від 29 листопада 2015 року, відповідно до якої речовим доказом за кримінальним провадженням визнано транспортний засіб: вантажний автомобіль моделі «ГАЗ - 2705» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4. /том №2, а.к.п. 35/.

Постановою прокурора відділу прокуратури Миколаївської області від 29 листопада 2015 року, відповідно до якої речовим доказом за кримінальним провадженням визнано транспортний засіб: легковий автомобіль моделі «ГАЗ - 3110» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3. /том №2, а.к.п. 36/.

Постановою прокурора відділу прокуратури Миколаївської області від 29 листопада 2015 року, відповідно до якої речовим доказом за кримінальним провадженням визнано транспортний засіб: легковий автомобіль моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. /том №2, а.к.п. 38/.

Постановою прокурора відділу прокуратури Миколаївської області від 29 листопада 2015 року, відповідно до якої речовим доказом за кримінальним провадженням визнано запаховий слід, вилучений 29 листопада 2015 року з керма транспортного засобу: легкового автомобіля моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, а також чохол та сидіння водія легкового автомобіля моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. /том №2, а.к.п. 39/.

Постановою прокурора відділу прокуратури Миколаївської області від 16 грудня 2015 року, відповідно до якої речовим доказом за кримінальним провадженням визнано частки лакофарбового покриття зеленого кольору, які були вилучені під час огляду транспортного засобу - легкового автомобіля моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, із переднього бамперу та капоту. /том №2, а.к.п. 118/.

Висновком судової медичної експертизи №2727 від 11 січня 2016 року ІНФОРМАЦІЯ_2 смерть водія ОСОБА_10 наступила в результаті тупої травми грудної клітини у вигляді травматичного розриву низхідної ділянки дуги аорти, який супроводжувався значною внутрішньо-плевральною кровотечею. Всі тілесні ушкодження є прижиттєвими, виникли в умовах дорожньої транспортної пригоди, внаслідок не однократного впливу тупих твердих предметів в умовах дорожньої транспортної пригоди, коли потерпілий ударявся об частини салону автомобіля. /том №2, а.к.п. 57 - 59/.

Висновком судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу №2/312 від 23 грудня 2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до яких на момент дорожньої транспортної пригоди рульове керування, ходова частина і робоча гальмівна система автомобіля моделі «ГАЗ - 2705» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, знаходились в працездатному і функціонально придатному стані, дозволяли водієві рухатися в обраному ним напрямку. Несправностей, які могли б виникнути до дорожньої транспортної пригоди та могли би вплинути на рух, а також невідповідностей щодо технічного стану транспортного засобу вимогам ПДР та ДСТУ 3649:2010 України в даних системах та механізмах не виявлено. /том №2, а.к.п. 63 - 69/.

Висновком судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу №2/311 від 30 грудня 2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до яких на момент дорожньої транспортної пригоди рульове керування, ходова частина і робоча гальмівна система автомобіля моделі «ГАЗ - 3110» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, знаходились в працездатному стані. Несправностей, які могли б виникнути до дорожньої транспортної пригоди та могли би вплинути на рух, а також невідповідностей щодо технічного стану транспортного засобу вимогам ПДР та ДСТУ 3649:2010 України в даних системах та механізмах не виявлено. На момент дорожньої транспортної пригоди гальмівні механізми передніх коліс та гальмівний механізм заднього правого колеса автомобіля «ГАЗ - 3110» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, знаходились в працездатному стані. Визначити стан гальмівного механізму заднього лівого колеса та його працездатність на момент огляду не представилось можливим. /том №2, а.к.п. 73 - 78/.

Висновком судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу №2/310 від 24 грудня 2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до яких на момент дорожньої транспортної пригоди рульове керування, ходова частина і робоча гальмівна система автомобіля моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, знаходились в працездатному стані. Несправностей, які могли б виникнути до дорожньої транспортної пригоди та могли би вплинути на рух, а також невідповідностей щодо технічного стану транспортного засобу вимогам ПДР та ДСТУ 3649:2010 України в даних системах та механізмах не виявлено. /том №2, а.к.п. 82 - 87/.

Висновком судової автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин дорожньої транспортної пригоди № 1/123 від 13 січня 2016 року, відповідно до якого у вказаній дорожній ситуації водій автомобіля моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3, п.12.4 та п.13.1 Правил дорожнього руху України. В даному випадку в діях водія автомобіля моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.12.3, п.12.4, та п.13.1 Правил дорожнього руху України.

В наведеній дорожній ситуації водій автомобіля моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти виникненню даної дорожньо-транспортної пригоди шляхом дотримання технічних вимог п.12.3 та п.13.1 Правил дорожнього руху України.

В дорожній ситуації, обставини якої викладені, у причинному зв'язку з настанням дорожньої транспортної пригоди з технічної точки зору знаходяться дії водія автомобіля моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2, які не відповідали технічним вимогам п.12.3 та п.13.1 Правил дорожнього руху України. /том №2, а.к.п. 137 - 144/.

Висновком судової медичної експертизи №671 від 26 грудня 2017 року, відповідно до якого на основі даних судово - медичного дослідження результату токсикологічного дослідження №6433 від 30 листопада 2015 року крові водія ОСОБА_2, 1979 року народження, було виявлено етанол в концентрації 2,09%, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння по даним офіційних таблиць. /том №3, а.к.п. 286 - 287/.

Копією направлення від 29 листопада 2015 року посадової особи органу Національної поліції - капітана поліції ОСОБА_14 /посвідчення серії НОМЕР_7/ про направлення водія ОСОБА_2 на медичний огляд до КУ «Новоодеська центральна районна лікарня» для медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакці, копією акта медичного огляду №111 від 29 листопада 2015 року водія ОСОБА_2, проведеного о 13 годині 00 хвилин черговим лікарем КУ «Новоодеська центральна районна лікарня» - ОСОБА_15, копією висновку про результат медичного огляду №111 від 29 листопада 2015 року водія ОСОБА_2, відповідно до якого за результатами лабораторних тестів в пункті 25 даного висновку встановлений заключний діагноз водію ОСОБА_2: алкогольне сп'яніння, копією результату токсикологічного дослідження №6433 від 30 листопада 2015 року, відповідно до якого при проведенні аналізу біологічного матеріалу, а саме: крові водія ОСОБА_2, 1979 року народження, було виявлено етанол в концентрації 2,09%, копією виписки журналу КУ «Новоодеська центральна районна лікарня» для обліку медичних оглядів для встановлення факту вживання алкоголю, наркотиків та стану сп'яніння по Новоодеській ЦРЛ /водії/, який був розпочатий 01 січня 2014 року, оригінали яких зберігаються в архіві поліклініки КУ «Новоодеська центральна районна лікарня». /том №4, а.к.п. 7 - 13/.

Дані докази за кримінальним провадженням, досліджені в судовому засіданні, суд визнає належними, так як вони прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, так як вони отримані в порядку, встановленому КПК України, і як наслідок вони можуть прийняті судом для обгрунтування вироку за кримінальним провадженням.

Мотиви неврахування судом окремих доказів.

Постановою прокурора відділу прокуратури Миколаївської області від 29 листопада 2015 року, речовим доказом за кримінальним провадженням визнано транспортний засіб: легковий автомобіль моделі «HYUNDAI ELANTRA» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_6. /том №2, а.к.п. 37/.

Крім того постановою прокурора відділу прокуратури Миколаївської області від 16 грудня 2015 року, речовими доказами за кримінальним провадженням визнано: частки лакофарбового покриття зеленого кольору, які були вилучені із заднього бамперу транспортного засобу: легкового автомобіля моделі «HYUNDAI ELANTRA» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_6. /том №2, а.к.п. 119/.

Суд визнає неналежними та недопустимими доказами за кримінальним провадженням дані речові докази, так як учасником даної дорожньої транспортної пригоди був інший транспортний засіб: легковий автомобіль моделі «HYUNDAI ELANTRA» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5, а не легковий автомобіль моделі «HYUNDAI ELANTRA» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_6.

Суд визнає також неналежними та недопустимими доказами за кримінальним провадженням висновки судових автотехнічних експертиз № 2/309 від 04 січня 2016 року /том №2 а.к.п. 90 - 97/ та № 4/187 від 12 січня 2016 року /том №2, а.к.п. 101 - 113/, відповідно до яких був наданий експертному дослідженню транспортний засіб: легковий автомобіль моделі «HYUNDAI ELANTRA» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_6.

Висновки цих двох судових автотехнічних експертиз суд не може покласти в обґрунтування вироку за кримінальним провадженням, так як проведення даних судових автотехнічних експертиз та висновки по ним не відповідають вимогам Закону України "Про судову експертизу".

До даного висновку суд приходить на підставі даних судового слідства, отриманих в судовому засіданні, відповідно до яких встановлено, що учасником даної дорожньої транспортної пригоди був інший транспортний засіб: легковий автомобіль моделі «HYUNDAI ELANTRA» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5, а не легковий автомобіль моделі «HYUNDAI ELANTRA» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_6, як вказано у висновках судових автотехнічних експертиз № 2/309 від 04 січня 2016 року /том №2 а.к.п. 90 - 97/ та № 4/187 від 12 січня 2016 року /том №2, а.к.п. 101 - 113/.

Відповідно до п.10 ст.101 КПК України висновок експерта не є обов'язковим для органу, який здійснює провадження.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_2.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_2.

Неумисні дії обвинуваченого ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2.

Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає його щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає скоєння ним злочину, як особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Мотиви призначення покарання, підстави для задоволення цивільного позову, мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_2, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує скоєння ним злочину з необережності, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_2, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси.

Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_2, який задовільно характеризується за місцем проживання та роботи, є не судимим, був працевлаштованим та працював професійним водієм, має дружину та неповнолітню дитину. /том №2, а.к.п. 40 - 46/.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що повинно бути призначено основне покарання в виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.2 ст.286 КК України, із призначенням додаткового виду покарання в виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів.

При призначенні видів покарання обвинуваченому ОСОБА_2, як основного так і додаткового, суд враховує, що він вчинив неумисний тяжкий злочин в сфері безпеки дорожнього руху, під час керування ним транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння, що істотно підвищує ступінь суспільної небезпеки вчиненого.

Суд вважає, що даний вид основного покарання в виді позбавлення волі відносно обвинуваченого ОСОБА_2 буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд не знаходить підстав для призначення йому покарання із застосуванням вимог ст. ст. 69, 75, 76 КК України, з врахуванням позицій потерпілих та їх представника, так як скоєння злочину обвинуваченим ОСОБА_2 призвело до незворотніх наслідків в виді смерті водія іншого транспортного засобу - громадянина ОСОБА_10, який загинув на місці дорожньої транспортної пригоди.

До даного висновку при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, як основного так і додаткового, суд виходить із змісту ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Крім того, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_9, про застосування відносно обвинуваченого акту амністії на підставі положень пункту в/ статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», який набрав чинності 07 вересня 2017 року, після опублікування даного Закону в газеті «Голос України» №163 від 06 вересня 2017 року, судом вирішувалося питання про можливість звільнення від відбування основного та додаткового покарань, призначених за вироком суду обвинуваченому ОСОБА_2 на підставі пункту в/ статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до пункту в/ статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнанні винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжкими або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Відповідно до пункту е/ статті 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», амністія не застосовується до осіб, яких засуджено за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів /частина друга статті 286 КК України 2001 року; частина друга статті 215 КК України 1960 року/.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, вчинений ним у стані алкогольного сп'яніння, що є перешкодою для звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання обвинуваченого ОСОБА_2 за актом амністії на підставі ч.2 ст.86 КК України.

Вирішуючи питання, що стосується цивільних позовів, пред'явлених в порядку ст. ст. 127 - 128 КПК України і які уточнені в судовому засіданні, до обвинуваченого ОСОБА_2 та юридичної особи: ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в солідарному порядку, потерпілою ОСОБА_5 яка є дружиною загиблого ОСОБА_10, про стягнення на її користь спричиненої та невідшкодованої матеріальної шкоди в розмірі 26599 гривень 83 копійки і моральної шкоди в розмірі 150000 гривень /том №3, а.к.п. 161 - 164/, потерпілою ОСОБА_4 яка є донькою загиблого ОСОБА_10, про стягнення на її користь спричиненої та невідшкодованої матеріальної шкоди в розмірі 39315 гривень 19 копійок і моральної шкоди в розмірі 150000 гривень /том №3, а.к.п. 170 - 173, 203/, потерпілою ОСОБА_3 яка є донькою загиблого ОСОБА_10, про стягнення на її користь спричиненої та невідшкодованої моральної шкоди в розмірі 150000 гривень /том №3, а.к.п. 182 - 184/, які в частині заподіяної матеріальної шкоди визнані повністю, а в частині заподіяної моральної шкоди визнані частково обвинуваченим ОСОБА_2, та не визнані представником юридичної особи: ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» - ОСОБА_8, в зв'язку з чим ним в судовому засіданні подано заперечення проти задоволення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /том №3, а.к.п. 212 - 213/, суд виходить з наступних обставин.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

З огляду на зазначені положення ст.509 та з урахуванням приписів ст. ст. 11, 22, 23, 599, 1166 - 1168 ЦК України факт завдання фізичній особі шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За правилами ст. ст. 1167, 1168, 1200 ЦК України якщо деліктне зобов'язання виникло із факту смерті фізичної особи, у даному випадку кредиторами можуть бути дружина загиблого ОСОБА_10 - ОСОБА_5 та його діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Зазначені особи як кредитори мають право вимагати від боржника відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи. Крім того, суб'єкти, визначені в пунктах 1-5 частини першої статті 1200 ЦК України, мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, в розмірі, обчислюваному виходячи з середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом /ч.2 ст.1187 ЦК України/.

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». /далі - Закон № 1961-IV/.

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV, а саме ст.3 цього Закону, визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу /ст.5 Закону № 1961-IV/.

Згідно зі ст.6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV /ст. ст. 9, 22 - 31, 35, 36/ настання страхового випадку, тобто скоєння дорожньої транспортної пригоди, є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховиком у даному кримінальному провадженні юридичною особою: ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у досудовому порядку, в зв'язку з встановленням страхового випадку, до направлення кримінального провадження для розгляду в судовому засіданні, юридичною особою ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було сплачено на користь дружини загиблого ОСОБА_10 - потерпілої ОСОБА_5 49500 гривень за шкоду завдану майну, що підтверджується платіжним дорученням від 17 травня 2016 року.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати /страхового відшкодування/ недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника /особи, яка завдала шкоди/, в даному випадку обвинуваченого та цивільного відповідача ОСОБА_2.

Водночас така дорожня транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик юридична особа ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»

Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, відповідно до ч.1 ст.12 ЦК України. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї ч.2 ст.14 ЦК України.

Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з ч.1 та ч.4 ст.636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому доособи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст. 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі ст. 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі ст. 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування /ст. ст. 36, 37 Закону № 1961-IV/. При цьому розмір страхової виплати /страхового відшкодування/ з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за ст. 1194 ЦК України.

Таким чином розмір страхової виплати /страхового відшкодування/, якщо страховик визначає його меншим страхової суми /ліміту його відповідальності/, може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно ст. 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату /страхове відшкодування/ не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її /особи, яка завдала шкоди/, відповідальності.

У даному кримінальному провадженні потерпілі /цивільні позивачі/ ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до особа, яка завдала шкоди, тобто обвинуваченого /цивільного відповідача/ ОСОБА_2 та до юридичної особи ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», як страховика цивільно-правової відповідальності останнього, й просили на підставі ст.1191 ЦК України стягнути з відповідачів солідарно грошові кошти на відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди.

В даному випадку, суд приходить до висновку, згідно зі ст.1200 ЦК України, про необхідність звернення стягнення грошових коштів виключно з обвинуваченого /цивільного відповідача/ ОСОБА_2 на користь потерпілих /цивільних позивачів/ ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на відшкодування шкоди, завданої смертю водія ОСОБА_10.

Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про покладення на цивільних відповідачів: обвинуваченого ОСОБА_2 та юридичної особи ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» солідарного обов'язку з відшкодування шкоди, зазначивши при цьому, що юридична особа ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» будь якої шкоди, матеріальної чи моральної, власними діями чи бездіяльністю в деліктному зобов'язанні потерпілим /цивільним позивачам/ ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не завдала, тому ст.1191 ЦК України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

При розгляді цивільних позовів потерпілих /цивільних позивачів/ ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні, суд виходить з правової позиції Верховного Суду України у справі № 6 - 2808 цс15, відповідно до якого у цій справі Верховним Судом України зроблено правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Крім того відповідно до ст.38 Закону № 1961-IV передбачено право страховика подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо той на час дорожньої транспортної пригоди перебував у стані сп'яніння.

За таких обставин результат розгляду судом цивільного позову за кримінальним провадженням по суті відповідає загальним правилам вирішення вимог про відшкодування шкоди, завданої смертю особі, в деліктних правовідносинах.

Разом із тим, суд з метою забезпечення реалізації абсолютного права потерпілих /цивільних позивачів/ ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої смертю водія ОСОБА_10, безпосередньо особою, яка завдала шкоди, - обвинуваченим /цивільним відповідачем/ ОСОБА_2, на підставах, передбачених законом, в частині відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спричиненої матеріальної шкоди, як потерпілих від злочину, суд вважає, що в цій частині дані цивільні позови, які повністю визнані обвинуваченим /цивільним відповідачем/ ОСОБА_2 підлягають повному задоволенню.

Що стосується позовних вимог потерпілих /цивільних позивачів/ ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині про стягнення з обвинуваченого /цивільного відповідача/ ОСОБА_2 на користь кожного із потерпілих спричиненої кожному із них моральної шкоди, як потерпілих від злочину, суд вважає, що дані цивільні позови, які частково визнані обвинуваченим ОСОБА_2 підлягають повному задоволенню, із врахуванням вимог розумності, справедливості та майнових станів, як обвинуваченого ОСОБА_2, так і потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Задовольняючи повністю позовні вимоги потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 при визначенні розміру відшкодування заподіяної моральної шкоди кожному із потерпілих, суд враховує вимоги ст. ст. 23 та 1167 ЦК України.

У відповідності до ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визнається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. При цьому суд також враховує характер вчиненого обвинуваченим ОСОБА_2 діяння та характеру страждань кожного із потерпілих, а також їх тривалість, настання негативних змін у житті останніх. При цьому суд зазначає, що є безумовним, що в результаті спричинення смерті близькій особі, тим паче внаслідок будь-яких злочинних дій, навіть не умисних, кожна людина переносить емоційні та душевні переживання. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в результаті злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазнали моральних страждань, зазнають їх і дотепер, а також і надалі тривалий час будуть зазнавати моральних страждань в зв'язку із смертю водія транспортного засобу ОСОБА_10. Суд враховує тяжкість втрати для потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їх батька, а для ОСОБА_5 її чоловіка, після смерті якого кожен із потерпілих переніс тяжкий нервовий стрес, із смертю ОСОБА_10 потерпіла ОСОБА_5 втратила певну підтримку в старості. Суд також враховує тяжкість втрати для кожного із потерпілих, що потягло вимушені зміни у їх життєвих зв'язках та у звичайному способі життя, настання негативних змін в їх житті, а також, що вони були змушені систематично з'являтися до правоохоронних органів для проведення слідчих дій з ними та брати участь як в судах першої та апеляційної інстанції, в зв'язку з проведенням судових засідань, вони відчували поглиблення душевних страждань, пов'язане із вчиненням даного злочину обвинуваченим ОСОБА_2, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, і до теперішнього часу вони не можуть повернутися до звичайного способу життя; - а тому, суд вважає суму відшкодування такої шкоди кожному з потерпілих, яка визначена ними в розмірі по 150000 гривень обґрунтованою.

За таких обставин, враховуючи дані про сімейний і матеріальний стан як обвинуваченого ОСОБА_2, так і потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також виходячи з характеру, обсягу та глибини заподіяних кожному з потерпілих душевних страждань і переживань, вимушених змін у житті кожного з них, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього емоційного стану кожного із потерпілих, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку щодо необхідності повного задоволення позовних вимог потерпілих в частині стягнення на їх користь грошових коштів на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Враховуючи, що позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, випливають з обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд розглянув питання цивільного позову кожного із потерпілих в частині відшкодування матеріальної шкоди з дотриманням вимог ст.1166 ЦК України, а в частині відшкодування моральної шкоди з дотриманням вимог ст.1167 ЦК України.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /том №2, а.к.п. 35, 36, 38, 39, 118/.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. /том №2, а.к.п. 62, 72, 81/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання в виді 06 /шести/ років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 02 /два/ роки.

У застосуванні акта амністії на підставі пункту е/ статті 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», відносно обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_2 - відмовити .

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою в державній установі «Миколаївський СІЗО», обчислюючи строк відбування покарання з дня його взяття під варту за ухвалою суду, тобто з 01 грудня 2015 року, зарахувавши в строк відбування покарання тримання його під вартою з 29 листопада 2015 року по 01 грудня 2015 року.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 в строк відбування призначеного основного покарання строк тримання його під вартою в установах попереднього ув'язнення в зв'язку з розглядом кримінального провадження з 29 листопада 2015 року до 20 червня 2017 року включно, у співвідношенні та з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №838 - VІІІ, який набрав чинності з 24 грудня 2015 року та діяв до 20 червня 2017 року включно «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання».

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути на користь потерпілої ОСОБА_5 з обвинуваченого ОСОБА_2 - 26599 /двадцять шість тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять/ гривень 83 копійки в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 150000 /сто п'ятдесят тисяч/ гривень, в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, пов'язаної із смертю її чоловіка ОСОБА_10, 3000 /три тисячі/ гривень витрат на правову допомогу, а всього: 179599 /сто сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять/ гривень 83 копійки.

У стягненні грошових коштів в сумі 176599 /сто сімдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять/ гривень 83 копійки з юридичної особи ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в солідарному порядку - відмовити. /том №3, а.к.п. 161 - 164/.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути на користь потерпілої ОСОБА_4 з обвинуваченого ОСОБА_2 - 39315 /тридцять дев'ять тисяч триста п'ятнадцять/ гривень 19 копійок в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 150000 /сто п'ятдесят тисяч/ гривень, в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, пов'язаної із смертю її батька ОСОБА_10, 3000 /три тисячі/ гривень витрат на правову допомогу, а всього: 192315 /сто дев'яносто дві тисячі триста п'ятнадцять/ гривень 19 копійок.

У стягненні грошових коштів в сумі 189315 /сто вісімдесят дев'ять тисяч триста п'ятнадцять/ гривень 19 копійок з юридичної особи ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в солідарному порядку - відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути на користь потерпілої ОСОБА_3 з обвинуваченого ОСОБА_2 - 150000 /сто п'ятдесят тисяч/ гривень, в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, пов'язаної із смертю її батька ОСОБА_10, 3000 /три тисячі/ гривень витрат на правову допомогу, а всього: 153000 /сто п'ятдесят три тисячі/ гривень 00 копійок.

У стягненні грошових коштів в сумі 150000 /сто п'ятдесят тисяч/ гривень 00 копійок з юридичної особи ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в солідарному порядку - відмовити.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: вантажний автомобіль моделі «ГАЗ - 2705» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, який відповідно до зберігальної розписки переданий на відповідальне зберігання його користувачу громадянину ОСОБА_16, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 - залишити громадянину ОСОБА_16. /том №2, а.к.п. 35, 70/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: легковий автомобіль моделі «ГАЗ - 3110» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, який відповідно до зберігальної розписки переданий на відповідальне зберігання його користувачу громадянину ОСОБА_11, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 - залишити громадянину ОСОБА_11. /том №2, а.к.п. 36, 79/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: легковий автомобіль моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 07 грудня 2015 року /справа №490/11229/15-к, провадження № 1-кс/490/5958/2015/ переданий на відповідальне зберігання до майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, село Троїцьке, вулиця Степова, 27 - повернути його власнику громадянину ОСОБА_17. /том №2, а.к.п. 38, 117/.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 07 грудня 2015 року /справа №490/11229/15-к, провадження № 1-кс/490/5958/2015/ про накладення арешту на транспортний засіб - автомобіль моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який належить громадянину ОСОБА_17 - скасувати. /том №2, а.к.п. 116/.

Речові докази за кримінальним провадженням: чохол та сидіння водія легкового автомобіля моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, які зберігаються в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області - повернути їх власнику громадянину ОСОБА_17. /том №2, а.к.п. 39/.

Речові докази за кримінальним провадженням: запаховий слід, вилучений 29 листопада 2015 року з керма транспортного засобу: легкового автомобіля моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, а також частки лакофарбового покриття зеленого кольору, які були вилучені під час огляду транспортного засобу - легкового автомобіля моделі «ВАЗ - 2110.3» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, із переднього бамперу та капоту, які зберігаються в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області - знищити. /том №2, а.к.п. 39, 118/.

Судові витрати, які документально підтверджені в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013:

-1228 /одну тисячу двісті двадцять вісім/ гривень 80 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи №2/312 від 23 грудня 2015 року по дослідженню технічного стану транспортного засобу. /том №2, а.к.п. 62/.

-1228 /одну тисячу двісті двадцять вісім/ гривень 80 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи №2/311 від 30 грудня 2015 року по дослідженню технічного стану транспортного засобу. /том №2, а.к.п. 72/.

-1228 /одну тисячу двісті двадцять вісім/ гривень 80 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи №2/310 від 24 грудня 2015 року по дослідженню технічного стану транспортного засобу. /том №2, а.к.п. 81/.

-1228 /одну тисячу двісті двадцять вісім/ гривень 80 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи №1/123 від 13 січня 2016 року по дослідженню механізму та обставин дорожньої транспортної пригоди. /том №2, а.к.п. 136/.

Покласти на рахунок держави судові витрати:

-1228 /одну тисячу двісті двадцять вісім/ гривень 80 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи №2/309 від 04 січня 2016 року по дослідженню технічного стану транспортного засобу. /том №2, а.к.п. 90/.

-2457 /дві тисячи чотириста п'ятдесят сім/ гривень 60 копійок за проведення судової автотехнічної транспортно - трасологічної експертизи №4/187 від 12 січня 2016 року. /том №2, а.к.п. 100/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський