Рішення № 72160937, 13.02.2018, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/1023/17

Провадження № 2-а/622/5/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участі секретаря - Попової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Золочів Харківської області у порядку письмового провадження адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, інші анкетні дані відсутні) до інспектора роти 2 батальйону №4 управління патрульної поліції у м. Харкові лейтенанта поліції Полтавець Дмитра Миколайовича (адреса місця роботи: 61033, м. Харків, вул. Шевченко, 315-а, інші анкетні дані відсутні) про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2017 року до суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просив суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії АР №396427 від 16.10.2017 року, винесену відповідачем по справі як таку, що винесена не законно. При цьому протокол про притягнення особи до адміністративної відповідальності позивачу не видавався.

При надходженні вказаної заяви справа не була розподілена у зв'язку з відсутністю у суді суддів, уповноважених на здійснення правосуддя.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що справа про притягнення його до адміністративної відповідальності відбулася на місці нібито скоєння адміністративного правопорушення без наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки порушення п.п.8.3 г Правил дорожнього руху через не виконання вимог дорожнього знаку 5.5 з його боку не було. При цьому йому була видана лише постанова без складання відповідного протоколу, хоча він і на місці скоєння адміністративного правопорушення і після цього заперечував наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді від 15.01.2018 року провадження по справі відкрито (а.с.11).

У судове засідання позивач не прибув, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с.13), проти розгляду справи за його відсутністю не заперечював.

Відповідач інспектор Полтавець Д.М. у судове засідання також не прибув, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с.14), причини неявки не повідомив, матеріалів фіксації вказаного адміністративного правопорушення суду не надав, відзив суду на позовну заяву не надав. Його неявка також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи імперативні вимоги, що строку розгляду такої категорії справ, визначені ст.286 КАС України в редакції від 15.12.2017 року, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін по справі та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у порядку письмового провадження згідно з ч.4 ст.229 КАС України.

Перш за все суд зазначає, що при зверненні до суду із позовною заявою про оскарження постанов про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ст.286 КАС України судовий збір як в суд першої, так і в разі необхідності в суди апеляційної та касаційної інстанції не сплачується усіма учасниками вказаного провадження, що відповідає вимогам ст. 288 КУпАП.

Як вбачається з постанови від 16.10.2017 року серії АР №396427, винесеної відповідачем стосовно позивача, останнього було без складення протоколу про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці скоєння правопорушення притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України, а саме відповідач на думку позивача здійснював рух на транспортному засобі належного ОСОБА_3 на зустріч загального потоку машин при дії дорожнього знак 5.5 «Дорога з одностороннім рухом», чим порушив вимоги п.п.8.3 г) ПДР України та на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 255,00 грн. (а.с.15).

Відповідно до п.5 розділу 1 «Загальні положення» «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, який кореспондується з ч.2 та ч.4 ст.258 КпАП України поліцейським дозволяється не складати протокол про адміністративні правопорушення, зокрема у випадках порушення ч.1 ст.122 КпАП України, що має місце в даному випадку.

В той же час згідно з п.п.2.3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України за №5-рп/2015 від 26.05.2015 року у справі за конституційним поданням уповноваженого Верховної ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КпАП України встановлено: «У частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом».

За своєю юридичною силою рішення Конституційного суду є вищим і за норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, і за норми відомчого наказу МВС, тому в даній справі відповідач повинен був скласти протокол відносно позивача та додати його до постанови, що він не зробив, порушивши відповідну процедуру, що має прямим наслідком скасування постанови від 16.10.2017 року.

При розгляді вказаної справи суд не надає правової оцінки діям міністра внутрішніх справ України, який видав наказ, який прямо суперечить судовому рішенню найвищої судової інстанції, при цьому знаючи про його існування та норми, в ньому викладені, оскільки він не вправі надавати оцінку діям суб'єкта владних повноважень з цього приводу.

Крім того, відповідач порушив вимоги п.п.2.4 рішення Конституційного суду України за №5-рп/2015 від 26.05.2015 року у справі за конституційним поданням уповноваженого Верховної ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КпАП України щодо місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме склав протокол на місці скоєння вказаного правопорушення, що є порушення висновку, викладеному у рішенні Конституційного суду: «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення».

Відповідно до вказаної норми відповідач, враховуючи незгоду позивача з притягненням ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, повинен був призначити розгляд справи по суті у приміщенні управління патрульної поліції м. Харкова департаменту патрульної поліції Національної поліції України та надати час в межах 15-денного строку для розгляду справи по суті (ч.1 ст.277 КпАП України) на власний розсуд для підготовки позивача для вирішення справи по суті, повідомивши ОСОБА_1 про час та місце слухання справи шляхом заповнення відповідної графи у протоколі про адміністративне правопорушення, що ним зроблено не було, а тому був порушений визначений діючим законодавством порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Стаття 77 ч.2 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем на вимогу суду відзиву або інших доказів правомірності складання оскаржуваної постанови надано не було. Правомірність своїх дій та правомірність прийняття оскаржуваної постанови не доведено.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що дії відповідача є протиправними, а постанова від 16.10.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України підлягає скасуванню.

Відповідно до абзацу 2 ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Як встановлено судом відповідній порядок КМУ на сьогоднішній день не прийнятий, а тому судові витрати за розгляд справи, враховуючи звільнення позивача від сплати вказаних судових витрат при зверненні до суду, слід компенсувати за рахунок держави.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8-11, ч.2 ст.77, абзац 2 ч.5 ст.139, ст.ст. 241, 243-246, 268, 269, 271, 272, 286 КАС України, ст.ст. 258, 268, 277, 288 КпАП України, рішення Конституційного суду України за №5-рп/2015 від 26.05.2015 року у справі за конституційним поданням уповноваженого Верховної ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КпАП України, Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 2015 року № 3-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 171-2 КАС, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії інспектора роти 2 батальйону №4 управління патрульної поліції ум. Харкові лейтенанта поліції Полтавець Дмитра Миколайовича по винесенню постанови серії АР №396427, винесеної 16 жовтня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 255,00 грн.

Скасувати постанову серії АР №396427, винесену 16 жовтня 2017 року інспектором роти 2 батальйону №4 управління патрульної поліції ум. Харкові лейтенанта поліції Полтавець Дмитра Миколайовича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 255,00 грн., а провадження у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності закрити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня її проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили судовим рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: Кочнєв О. В.