Рішення № 72159787, 07.02.2018, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/2640/16-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 року Залізничний районний суд міста Львова

у складі :

головуючого-судді Ліуша А.І.

при секретарі Трипалюк А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, з участю третьої особи ОСОБА_2 про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулася до суду з позовом про скасування розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, покликаючись на те, що 05 січня 2015 року їй та членам її сім'ї було надано дозвіл на укладення договору найму жилого приміщення з оформленням особового рахунку в ЛКП «Сяйво» на жиле приміщення в гуртожитку №91 на АДРЕСА_1, що складається з житлової кімнати пл. 18,1м.кв. У грудні 2014 року вона звернулася із заявою до Виконавчого комітету Львівської міської ради - Наглядової ради з питань розподілу та утримання житла у гуртожитках та використання гуртожитків і прибудинкових територій - та до Залізничної районної адміністрації про приєднання ? частини холу загального користування, площею 18кв.м. З поверху гуртожитку. 26 грудня 2017 року наглядовою радою з питань розподілу і утримання житла у гуртожитках та використання гуртожитків і прибудинкових територій було скасовано рішення від 22 червня 2015 року щодо надання частини холу З поверху в гуртожитку на вул..Вигоди, 36 для влаштування житлових приміщень третій особі ОСОБА_2, оскільки спір між позивачем та третьою особою триває і досі, та вирішено все-таки передати частину спірного холу позивачці, як такій, що має переважне право на приєднанні до кімнати суміжної ? частини холу, ОСОБА_2 вже займає дві кімнати - 96 та 98 у даному гуртожитку. Розпорядженням №576 Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 16 вересня 2015 року «Про самочинне будівництво, здійснене ОСОБА_3» рекомендовано демонтувати перегородку з дверним блоком, самочинно влаштовану на площі холу загального користування під літ.LХХVІ на III поверсі гуртожитку на АДРЕСА_1 та замурувати самочинно влаштований дверний проріз між житловою кімнатою під літ.91 та холом загального користування. Вважає, що Розпорядженням №576 Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 16 вересня 2015 року є неправомірним, оскільки спірна частина холу передана їй, як такій що потребує покращення житлових умов і її кімната є суміжною. Крім того, вказане Розпорядження прийнято з порушенням вимог законодавства щодо порядку встановлення самочинного будівництва, базується на підставі інформації ЛКП «Сяйво» - акту, який складений 07 жовтня 2015 року, який не зареєстрований ні в ЛКП, ні в Залізничній районній адміністрації ЛМР. Просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №576 від 16 вересня 2015 року «Про самочинне будівництво, здійснене ОСОБА_3».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, давши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечила, пояснила, що оспорюване розпорядження прийняте у відповідності до законодавства України та в межах наданих повноважень, просить в задоволенні позову відмовити. Крім того, зазначила, що позивачем пропущено строк поховної давності.

Третя особа та її представник у судовому засіданні позов заперечили, зазначили, що позивачем не зазначено які саме умови прийняття рішення суб'єктами владних повноважень відповідача порушено. Вважає, що дії позивача щодо приєднання ? частини холу на АДРЕСА_1 до її кімнати без згоди наймодавця є самочинними, оскільки нею не надано жодних доказів, що така частина холу була приєднана до її кімнати. Просять у задоволенні позову відмовити за його безпідставністю.

Представник позивача 15 липня 2016 року заявлено клопотання щодо витребування у Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради письмових доказів, яке було задоволено судом.

Представник позивача 16 лютого 2018 року заявлено клопотання щодо забезпечення позову, у задоволенні якого судом було відмовлено.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що 05 січня 2015 року згідно розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №06 ОСОБА_3 та членам її сім'ї було надано дозвіл на укладення договору найму жилого приміщення з оформленням особового рахунку в ЛКП «Сяйво» на жиле приміщення в гуртожитку на АДРЕСА_1 у м.Львові №91, що складається з житлової кімнати, площею 18,1м.кв.

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Виконавчого комітету Львівської міської ради - Наглядової ради з питань розподілу та утримання житла у гуртожитках та використання гуртожитків і прибудинкових територій - та до Залізничної районної адміністрації про приєднання ? частини холу загального користування площею 18кв.м. ІІІ поверху гуртожитку на АДРЕСА_1 до своєї кімнати.

22 червня 2015 року рішенням наглядової ради з питань розподілу і утримання житла у гуртожитках та використання гуртожитків і прибудинкових територій погоджено ОСОБА_2 надання частини холу ІІІ поверху в гуртожитку на АДРЕСА_1 для влаштування житлових приміщень при умові розроблення проекту перепланування холів загального користування 1-5 поверхів під житлові приміщення та запропоновано ОСОБА_3 кладову на 3 поверсі даного гуртожитку.

Однак, 26 грудня 2017 року наглядовою радою з питань розподілу і утримання житла у гуртожитках та використання гуртожитків і прибудинкових територій було скасовано своє рішення від 22 червня 2015 року щодо надання частини холу ІІІ поверху в гуртожитку на АДРЕСА_1 для влаштування житлових приміщень третій особі ОСОБА_2, оскільки спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 триває і досі, та вирішено передати частину спірного холу позивачу, як такій, що має переважне право на приєднанні до кімнати суміжної ? частини холу, ОСОБА_2 вже займає дві кімнати - 96 та 98 у даному гуртожитку.

Відповідно до розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №576 від 16 вересня 2015 року «Про самочинне будівництво, здійснене ОСОБА_3», ОСОБА_1 рекомендовано демонтувати перегородку з дверним блоком, самочинно влаштовану на площі холу загального користування під літ. LХХVІ на III поверсі гуртожитку на АДРЕСА_1 та замурувати самочинно влаштований дверний проріз між житловою кімнатою під літ.91 та холом загального користування.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із акту комісії ЛКП «Сяйво» від 07 жовтня 2015 року, позивач ОСОБА_1 не виконала вимоги розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №576 від 16 вересня 2015 року «Про самочинне будівництво, здійснене ОСОБА_3» в термін до 25 вересня 2015 року.

Згідно п. 3.3.1. Інструкції з діловодства у Львівській міській раді та її виконавчих органах, установах, організаціях, комунальних підприємствах, затвердженої рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21 січня 2011 року №35, реєстрація документа - це фіксування факту створення або надходження документу через проставлення на ньому умовного позначення - реєстраційного індексу з подальшим записом у реєстрах (реєстраційних картках) необхідних відомостей про документ. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням та оперативним використанням наявної у документах інформації.

У переліку документів, що не підлягають реєстрації, наведеному у додатку 5 вищевказаної інструкції, акти, складені комунальним підприємством не зазначаються.

Однак, представником відповідача не надано суду жодних належних та допустимих доказів щодо наявності повноважень у комісії, яка складали вказаний акт саме у такому складі та саме щодо виконання такою комісією обстеження будинку №36 на вул. Вигоди у м. Львові на предмет виконання позивачем ОСОБА_1 вимог розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №576 від 16 вересня 2015 року «Про самочинне будівництво, здійснене ОСОБА_3».

Також, вказаний акт ЛКП «Сяйво» від 07 жовтня 2015 року не містить жодних вітміток чи інших даних щодо його належної реєстрації, а відтак суд позбавлений можливості переконатися у його належності, та не може встановити їх походження, чи такі акти винесені уповноваженими на це особами та належність фіксування інформації, викладеної у таких актах.

Крім цього, як встановлено в судовому засіданні, у кімнаті №91 в гуртожитку на АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_4, однак при винесенні оскаржуваного розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №576 від 16 вересня 2015 року «Про самочинне будівництво, здійснене ОСОБА_3» відповідачем не встановлено ким саме із зареєстрованих у кімнаті осіб здійснено влаштування перегородки з дверним блоком на площі холу загального користування під літ. LХХVІ на III поверсі гуртожитку.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Однак, представником Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради не надано жодних належних та допустимих доказів щодо того, що самочинне будівництво в гуртожитку на АДРЕСА_1 здійснене саме позивачем ОСОБА_1

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити, визнати протиправним та скасувати розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №576 від 16 вересня 2015 року «Про самочинне будівництво, здійснене ОСОБА_3».

Також, суд не бере до уваги покликання представника відповідача на те, що позивачем ОСОБА_1 пропущено строк позовної давності, оскільки нею не надано суду жодних доказів надсилання чи отримання позивачем розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №576 від 16 вересня 2015 року «Про самочинне будівництво, здійснене ОСОБА_3» до звернення позивача до суду.

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позову знайшли своє повне ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 5-10, 241-243, 246 КАС України, -

У Х В А Л И В:

позов задовольнити повністю.

Розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №576 від 16 вересня 2015 року про демонтаж перегородки з дверним блоком на площі холу загального користування під літ. LXXVI на ІІІ поверсі гуртожитку на вулиці Вигоди, 36 у місті Львові - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради /місто Львів, вулиця Виговського, 34/ на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2/ 551 /п'ятсот п'ятдесят одну/ гривню 20 копійок сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: /підпис/ А.І. Ліуш

Копія вірна.

Суддя: А.І. Ліуш