Ухвала суду № 72159625, 01.02.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6660/15-к

Провадження № 1-кп/442/10/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2018 року м. Дрогобич

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря - Харіва І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12015140110001407, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2015 року, щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дрогобич Львівської області, зареєстрованого по АДРЕСА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю прокурора - Кріцака Л.Ф.,

законного представника - ОСОБА_2,

захисника - Галишина А.В.,

потерпілих -ОСОБА_4, ОСОБА_5,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08.07.2015 р. між 14 год. 15 хв. та 22 год. 15 хв., перебуваючи за місцем свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_1, під час раптово виниклого конфлікту, маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6, наніс їй численні удари в різні життєво-важливі анатомічні ділянки тіла, в тому числі і в голову, внаслідок чого заподіяв їй тілесні ушкодження у виді закритої черепно - мозкової травми у вигляді крововиливів під оболонкою головного мозку, від яких наступила смерть ОСОБА_6.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, а саме умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6, тобто вбивство.

У судовому засіданні прокурор просив застосувати відносно ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру.

Захисник та законний представник не заперечували щодо застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначали, що бажають, щоб була покарана належна особа, яка вчинила цей злочин.

Розгляд вказаного клопотання за згодою учасників процесу суд проводить без участі ОСОБА_1, що відповідає вимогам ч.1 ст. 512 КПК України, оскільки характер розладу психічної діяльності особи перешкоджає участі особи у судових засіданнях.

Утримуючись у психіатричному закладі, ОСОБА_1 10.10.2016 звернувся з письмовим листом, адресованим судді Дрогобицького міськрайонного суду Нагірній О.Б. - головуючої у справі, в якому власноручно зазначив, що злочин вчинив саме він, все розуміє і визнає свою вину. Водночас наголосив, що слідчому органу досудового розслідування ніяких показів не давав і ніяких документів не підписував. Далі зазначив, що з ОСОБА_6 сумісно проживав біля 4 місяців. Вона двічі йому зрадила. Після того не впускав її до квартири. Через декілька днів ОСОБА_6 знову прийшла до нього. Була темна пора доби. Відчинив вхідні двері, ОСОБА_6 зразу ж почала його цілувати і «затягнула» його в ліжко. Тоді почав її бити, а що було далі, не пам»ятає. Коли отямився, ОСОБА_6 була ще жива. Викликав машину швидкої допомоги, але не приїхала. Повторно подзвонив на станцію швидкої допомоги, сказали вийти на вулицю. Зустрів працівників швидкої допомоги і коли зайшли в квартиру, ОСОБА_6 була вже мертвою.

Крім цього, під час судового засідання ОСОБА_1 був допитаний у режимі відеоконференції, проте свою причетність до вчинення вбивства ОСОБА_6 заперечив. Водночас, зазначив, що дійсно неодноразово письмово звертався до судді Нагірної О.Б шляхом написання їй листів, в яких викладав обставини вчиненого ним злочину. При цьому розповів, що 08.07.2015 вийшов з власної квартири на прогулянку біля 13 год. дня. Впродовж дня гуляв по центру, пив каву. Заходив на квартиру до сестри, проте вхідних дверей йому не відчинили. Тоді придбав сигарети та продукти харчування, зокрема хліб, квашені помідори, рибу направився додому. До будинку, в якому проживає, прийшов біля 23 год. вечора. Сидів на лавці та споживав придбані ним продукти. Решта продуктів харчування заніс до себе додому та виклав на стіл у кухні. Коли зайшов у ванну кімнату, виявив у ванній тіло ОСОБА_6. До неї не підходив та до її тіла не торкався. Особисто він в інший одяг не переодягався. Після того викликав працівників швидкої медичної допомоги.

Під час наступного судового засідання ОСОБА_1 в режимі відеоконференції вже заявив, що 08.07.2015 до нього в гості прийшли ОСОБА_6 разом з хлопцем по імені ОСОБА_7. Через деякий час він залишив їх обох у квартирі, а сам пішов в магазин по продукти харчування. Повернувся до квартири у вечірній час. В кімнаті нікого не було. У ванній кімнаті виявив тіло ОСОБА_8, яке не перемішав і до нього не торкався.

Незважаючи на такі суперечливі та непослідовні свідчення ОСОБА_1, його вина у вчиненні суспільно-небезпеченого діяння, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, доводиться наступними доказами, дослідженими під час судового розгляду:

Показаннями законного представника ОСОБА_2 про те, що її син ОСОБА_1 проживав у квартирі АДРЕСА_4 один. Вона боялась з ним проживати, оскільки син по відношенню до неї та її дочки проявляв агресію. Періодично син лікувався в психіатричному закладі. Декілька років тому назад заподіяв різані рани її дочці, намагався перерізати їй г орло. їй було відомо, що ОСОБА_1 зустрічається з дівчиною по імені ОСОБА_6. Син їй розповідав, що ОСОБА_6 в коридорі підпалила ганчірки із-за того, що він не впускав її до квартири. Згодом син її впустив і зв»язав. Через місяць після того, як був поміщений в Львівську психіатричну лікарню ОСОБА_1 їй розповів, що саме він вчинив вбивство ОСОБА_6. Також пальцями рук витягнув очні яблука тому що йому привиділось в очах ОСОБА_6 вмонтовану відеокамеру.

Показаннями потерпілої ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_6 була її дочкою. Остання зустрічалась з ОСОБА_1, котрий всі свята гостював з ОСОБА_6 разом з ними у їх квартирі. Впродовж останнього місяця до настання смерті ОСОБА_8 зустрічались з ОСОБА_9, якого знала з дитинства. При цьому вона забрала свої речі і проживала з ОСОБА_9 у с. Болехівці, куди поїхала 06.07.2015. Наступного дня ОСОБА_6 дзвонила їй по телефону з приводу прийому до гінеколога, а також повідомила, що ОСОБА_9 її б'є і не відпускає. 08.07.2015 близько 3 год. ночі до її квартири прийшов ОСОБА_9 та просив покликати ОСОБА_6. Вона його відправила геть. Приходив до квартири кілька разів, востаннє о 6 год. 30хв. Перебував у нетверезому стані, напівголий. Вона відштовхнула його і той вийшов з під»їзду. Того ж дня, о 6 год. 45 хв. подзвонила до ОСОБА_6, котра сказала, що знаходиться на квартирі у ОСОБА_1. Після того її телефон виключився і в подальшому зв'язок з нею був відсутнім.

Показаннями потерпілої ОСОБА_4 про те, що її сестра ОСОБА_6 зустрічалась з ОСОБА_1, а в червні 2015 року переїхала проживати в с. Болехівці до ОСОБА_9. В останнє спілкувалась з сестрою по телефону 07.07.2015 у вечірній час. З 7.08.2015 на 08.08.2015 до них до квартири тричі приходив ОСОБА_9 та просив матір викликала ОСОБА_6. Після вбивства ОСОБА_8 вона впродовж місця спілкувалась з ОСОБА_1, котрий їй повідомив, що ОСОБА_6 прийшла до нього на квартиру 0 2 год. 30 хв. 08.07.2015. При цьому описав, в чому вона була одягнута та заявив, що саме він вчинив вбивство ОСОБА_8.

Показаннями свідка ОСОБА_10, котра пояснила, що свого брата ОСОБА_1 вона боялась через його агресивну та неадекватну поведінку. В 2007 році її брат ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі по АДРЕСА_5, здійснив на неї напад та намагався її зарізати ножем. Їй вдалось врятуватись завдяки втручання її старшого брата. Через це перебувала на стаціонарному лікуванні у лікувальному закладі. Заяви в правоохоронні органи не писала. Наступного року знову здійснив на неї напад, в ході якого наносив їй удари молотком по голові.

Також повідомила, що ОСОБА_1 хворів з дитинства, загострення почали виникати з 2008року , з приводу яких перебував на лікуванні у психіатричному закладі. Востаннє бачила брата ОСОБА_1 8 липня 2015року, приходив між 20 і 21 годиною, хотів просити пробачення. Однак воно його до квартири не впустила, оскільки боялась, бо була сама.

Показаннями свідка ОСОБА_11, з яких вбачається, що вона перебуваючи у складі слідчо-оперативної групи Дрогобицького ВПІ ГУ НП у Львівській області як слідчий вказаного відділу поліції, брала участь в огляді квартири АДРЕСА_2 В коридорі при вході в дану квартиру вона зустріла двох працівників швидкої допомоги, котрі повідомили, що в квартирі у ванній знаходиться труп дівчини з слідами насильницької смерті. Біля них перебував хлопець, як пізніше їй стало відомо, це був ОСОБА_1. При цьому він повідомив, що проживає в цій квартирі. Розповів про те, що ця дівчина постукала до його квартири в нічний час 08.07.2015. Спочатку її не впускав так як злився на неї щодо її зради з іншими чоловіками. На цьому грунті почали сваритись. В ході сварки почав бити її кулаками, після того наносив удари передньою вилкою від велосипеда. Під час бійки дівчина просилась її не бити, але він не реагував. Після побиття заніс її у ванну. Також вказав, що вибрав з очниць обидва ока та їх з'їв. Зробив це тому, що на його думку, в її очах були вмонтовані відеокамери. Повідомив, що наказ вбити дівчину отримав від НЛО. Ствердно відповів, що в квартирі крім їх двох, більше нікого не було. Позбавив дівчину життя він один. Після того він вийшов з квартири, вхідні двері закрив на замок та пішов гуляти.

Показаннями свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні пояснив, що був присутній в якості понятого при проведенні огляду квартири ОСОБА_1 Пояснив, що ОСОБА_1 відкрив двері до квартири своїм ключем, провів всіх до ванної кімнати, показавши мертву дівчину, поводив себе дивно, казав, що дівчина не поважала його брата і треті сили змусили його її вбити. В квартирі було все розкидане, зрізане волосся пучками, розірвані гральні карти, фотографії, велосипедна ручка з плямами бурого кольору. Під час огляду крі нього був присутній ще один понятий.

Показами судово-медичного експерта ОСОБА_13, котрий в судовому засіданні зазначив, що проводив огляд місця події, під час якого було присутні двоє понятих. Ним було проведено огляд трупа, здійснювалось фотографування. Загалом потерпілій було заподіяно біля 160 ударів, смерть наступила внаслідок черепно-мозкової травми в лобно-тім'яній ділянці справа. Також показав, що 09.07.2015 проводив освідування ОСОБА_1, зі слів якого йому стало відомо, що 7 або 8 липня 2015 до нього прийшла знайома ОСОБА_6 вночі близько 1 год. ночі і сказала, щоб він з нею лягав спати. Він не захотів, але розмовляв з нею до ранку. Раптом він став її бити кулаками по голові та різних частинах тіла, закривав рот ганчіркою., також бив по голові плоскогубцями. Після того поніс її у ванну, де змивав кров з неї та з себе.

Показаннями свідка ОСОБА_14, яка пояснила, що знала померлу з дитинства, востаннє бачила за 2 тижні до смерті, коли та була в неї в гостях. ОСОБА_8 любила ОСОБА_1, хотіла з ним почати нове життя. Він в свою чергу її дуже ревнував. Того дня, їй прийшло СМС повідомлення від ОСОБА_1, коли ОСОБА_6 була в неї, про те, що просив передати ОСОБА_6 , що зламає їй голову або вибере очі.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що був присутній при обшуку як експерт-криміналіст, проводився огляд, фото і відео фіксація в присутності понятих.

Показаннями свідка ОСОБА_15- фельдшера швидкої допомоги, яка в судовому засіданні пояснила, що поступив виклик на вул..ОСОБА_16 в зв'язку з травмою у дівчини. Перший виклик був о 12 годині ночі, другий о 1:17год. Під час виїзду на перший виклик не знайшли потрібної квартири. Під час другого виклику особисто спілкувалась з хлопцем, який викликав швидку, та попросила їх чекати біля під'їзду. По дорозі заїхали за поліцією. В квартиру їх завів ОСОБА_1, який одразу провів у ванну кімнату, де показав мертву дівчину, яка лежала у ванній в неприродній позі, з підігнутими колінами. Пояснював, що між ним та дівчиною виник конфлікт із-за того, що вона довго стукалау двері і він вимушений був її впустити. Під час огляду квартири присутня не була, після приїзду слідчо-оперативної групи, з бригадою покинули місце злочину.

Письмовими доказами, зокрема:

Витягом з кримінального провадження №12015140110001407 від 09.07.2015 (т.3 а/с 75);

Постановою про призначення дактилоскопічної експертизи від 14.07.2015року(т.2, а/с110);

висновком експерта № № 215 від 25.07.2015року(т.2 а/с 113-117);

протоколом огляду предмету від 25.09.2015р.з фототаблицею( т.2 а/с130-139);

протоколом огляду предмету від 25.09.2015р. ( т.2 а/с 141-144);

постановою про призначення судово-імунологічної експертизи від 14.07.2015( т.2 а/с148);

висновком експерта №862/2015-ім від 24.07.2015 (т.2 а/с150-153);

постановою про призначення судово-цитологічної експертизи від 14.07.2015( т.2 а/с154);

висновком експерта №225/2015-ц від 30.07.2015 (т.2 а/с156-157);

постановою про призначення судово-імунологічної експертизи від 14.07.2015( т.2 а/с158);

висновком експерта №868/2015-ім від 28.07.2015 (т.2 а/с160-162);

постановою про призначення судово-імунологічної експертизи від 14.07.2015( т.2 а/с164);

висновком експерта №867/2015-ім від 28.07.2015 (т.2 а/с166-168);

постановою про призначення судово-імунологічної експертизи від 14.07.2015( т.2 а/с169);

висновком експерта №866/2015-ім від 28.07.2015 (т.2 а/с171-172);

постановою про призначення судово-імунологічної експертизи від 14.07.2015( т.2 а/с173);

висновком експерта №869/2015-ім від 30.07.2015 (т.2 а/с175-178);

постановою про призначення судово-імунологічної експертизи від 14.07.2015( т.2 а/с179);

висновком експерта №865/2015-ім від 07.08.2015 (т.2 а/с181-184);

постановою про призначення судово-цитологічної експертизи від 14.07.2015( т.2 а/с185);

висновком експерта №226/2015-ц від 31.07.2015 (т.2 а/с187-190);

постановою про призначення молекулярно-генетичної експертизи від 14.07.2015( т.2 а/с191);

висновком експерта №10/346 від 10.09.2015 (т.2 а/с195-205);

постановою про призначення судово-медичної експертизи від 09.07.2015( т.2 а/с208);

висновком експерта №364 від 10.07.2015 (т.2 а/с209);

актом №33стаціонарної судової-психіатричної експертизи від 08.02.2012р. (т.2 а/с217-221);

актом психіатричного огляду особи, яка перебувала на примусовому лікуванні від 29.12.2000р.(т.2 а/с 222-226);

висновком № 146 від 20.07.2015 проведеної стаціонарної комплексної психолого-психіатрично- наркологічної експертизи, яким встановлено, що ОСОБА_1 страждає хронічним психічним захворюванням у виді параноїчної шизофренії у розумово відсталої особи, стан загострення, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними а також у період інкримінованих дій перебував у хворобливому стані, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними та потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом (т.2 а/с237-240);

постановою про призначення судово-імунологічної експертизи від 14.07.2015( т.2 а/с 241);

висновком експерта №861/2015-ім від 15.07.2015 (т.2 а/с243-244);

постановою про призначення судово-імунологічної експертизи від 14.07.2015( т.2 а/с245);

висновком експерта №863/2015-ім від 24.07.2015 (т.2 а/с247-249);

ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.07.2015р. про надання дозволу на проведення обшуку (и.3 а/с6);

ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.07.2015р. (т.3 а/с8);

постановою про призначення судово-медичної експертизи від 09.07.2015( т.3 а/с9-10);

лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 №227 від 09.07.2015р. (т.3 а/с 11);

висновком експерта №216 від 10.08.2015р. судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 (т.3 а/с 12-14);

висновками експерта №850/2015-ім від 15.07.2015р., №2211/2015ім від 20.07.2015, №1958-1959/2015 від 27.08.2015 (т.3 а/с 15-18);

протоколом огляду трупа від 09.07.2015р. з фото таблицею (т.3 а/с 19-36);

протоколом обшуку від 09.07.2015 з фото таблицею (т.3 а/с37-72);

Суд, перевіривши докази, вважає, що ОСОБА_1 вчинив вказане вище суспільно- небезпечне діяння та в його діях є ознаки злочину, передбачені ч.1ст.115 КК України, - тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 146 від 20.07.2015 ОСОБА_1 у період інкримінованого йому діяння, страждав і в даний час страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноїчної шизофренії. За своїм психічним станом в період, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, він не міг віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. Випробуваний в даний час також не може віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. Потребує застосування щодо нього примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з посиленим наглядом.

Згідно ст.19 ч. 2 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керуватися ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворого стану психіки. До такої особи, за рішенням суду, можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу»примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.

Виходячи з роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст. 96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.

Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч.1 ст. 94 КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів - психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).

Відповідно до ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

В силу ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння. Згідно ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Частиною 5 статті 94 КК України встановлено, що госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

При визначення виду і міри медичного характеру, суд враховує не тільки характер душевного захворювання та рекомендації експертів про тип лікувального закладу, але й те, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечного діяння, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, що підтверджується відповідними доказами по кримінальному провадженні. Зазначені дії вчинені ОСОБА_1 у стані неосудності, оскільки в період вчинення суспільно небезпечного діяння він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання та на даний час не видужав, що є підставою для застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим закладом.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, який вважає, що ОСОБА_1 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричної лікарні із суворим наглядом, враховуючи висновок судово - психіатричної експертизи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.115 КК України в стані неосудності, у зв'язку з чим до нього згідно вимог ст. 94 КК України та глави 39 КПК України, з урахуванням міри його громадської небезпеки, повинно бути застосовано примусові заходи медичного характеру і його, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 146 від 20.07.2015, слід госпіталізувати до психіатричної лікарнііз суворим наглядом.

Долю речових доказів, суд вирішує згідно вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст.19ч.2,93,94 КК України, ст. ст.512,513 КПК України, суд,-

П О С ТА Н О В И В:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстр досудових розслідувань за № 12015140110001407 від 09.07.2015 року, щодо ОСОБА_1, що вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1ст. 115 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом .

Речові докази, а саме :

-компакт диск 16х DVD-R 4,7ГБ , на якому міститься файл зйомки до протоколу обшуку від 08.07.2015р. в квартирі АДРЕСА_2 -залишити при матеріалах кримінального провадження;

- Мобільні телефони марки «Nокіа 113» та марки «Samsyng GTЕ 2121 В» , які вилучені під час проведення обшуку від 09.09.2015 року у АДРЕСА_3, повернути потерпілій ОСОБА_17

-Поштовий конверт із написом «Вилучена кров гр. ОСОБА_1, конверт з білого паперу із написом «2 зіскоби РБК», конверт з білого паперу із написом « Вилучено ігрові карти з РБК», два паперові пакети із написом « Вилучені зрізи нігтьових пластинок з правої та лівої руки ОСОБА_1.», пакету експертної служби із написом «Вилучена керма від велосипеду», два паперові конверти із написами «Змиви з правої та лівої рук ОСОБА_6», два паперові конверти із написами «Змиви з правої та лівої рук ОСОБА_1», пакет експертний із написом «Вилучена футболка та шорти гр. ОСОБА_1», поліетиленовий пакет із написом -«Вилучений пучок волосся», два паперових пакети із написом « Зрізи з правої та лівої рук ОСОБА_6», картонка коробка чорного кольору із написом «Вилучені ніж та ножиці», поліетиленовий пакет із написом «Вилучений одяг трупа ОСОБА_6.», паперовий конверт із написом «Вилучена кров трупа ОСОБА_6» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід у у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку у державному закладі "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом" МОЗ України - залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 06 лютого 2018 року.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Суддя: Нагірна О.Б.