Ухвала суду № 72158987, 08.02.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2611/15-ц 6/335/12/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Мереуци М.А., представника заявника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Запоріжжя заяву ОСОБА_2, зацікавлені особи – ОСОБА_3, Вознесенівський відділ державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Український ОСОБА_4” ОСОБА_5 про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження з Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_4» на його правонаступника – ОСОБА_2 у виконавчому проваджені, відкритому на виконання заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.06.2015 року по справі №335/2611/15-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_4» заборгованості за кредитом у розмірі 1097419,06 грн.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 – ОСОБА_1 вимоги заяви підтримав, просив її задовольнити.

Інші сторони в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Від представника зацікавленої особи ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи за відсутності ОСОБА_3, просить заяву задовольнити.

Згідно ч. 2 ст. 442 ЦПК України, неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Заслухавши думку представника заявника, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 19 червня 2015 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя було винесено заочне рішення у справі №335/2611/15-ц, яким задоволено у повному обсязі позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_4» заборгованість за кредитним договором №КСПДФ/1009866.3 від 15.04.2013 у розмірі 1097419,06 грн. (а.с.46-47).

На виконання вищевказаного рішення судом було видано виконавчий лист, на підставі якого в подальшому була винесена постанова державного виконавця від 08.06.2016 №51320756 про відкриття виконавчого провадження (а.с. 142).

20 жовтня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Український ОСОБА_4» та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення прав вимоги, у відповідності до якого банк відступив шляхом продажу ОСОБА_2 належні банку, а ОСОБА_2 набув у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальника та поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору (надалі – боржники), включаючи права вимоги до спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов’язки боржників або які зобов’язані виконати обов’язки боржників, за кредитним договором №КСПДФ/1009866.3 від 15.04.2013 року (позичальник ОСОБА_7) та договорами поруки від 15.04.2013 (поручителі ОСОБА_8, ОСОБА_3) (.а.с.137-140)

Листом від 20.10.2017 №1762 ОСОБА_3 було повідомлено про укладання договору про відступлення прав вимоги і що з 20.10.2017 новим кредитором за кредитним договором №КСПДФ/1009866.3 від 15.04.2013 та договором поруки від 15.04.2013 року є ОСОБА_2 Вказаний лист отримано ОСОБА_3 25.10.2017, про що свідчить підпис відмітка на листі (а.с.141).

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї із сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов’язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є, зокрема, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК).

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 року (справа №6-122цс13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст.378 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція), заміна кредитора у зобов’язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов’язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути, зокрема, правочини щодо зміни кредитора або боржника у зобов’язанні.

Статтею 513 ЦК визначено, що правочин щодо зміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Отже, враховуючи наведені норми, на підставі договору про відступлення прав вимоги від 20.10.2017 року укладеного між ПАТ «Український ОСОБА_4» та ОСОБА_2, на даний час право вимоги щодо сплати ОСОБА_3 заборгованості, стягнутої згідно заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19.06.2015 по справі №335/2611/15-ц, перейшло до ОСОБА_2

Згідно зі ч.1ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням держаного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження на її правонаступника.

Згідно ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження суд бере до уваги, що заміна кредитора у зобов’язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, суд вважає, що посилання заявника цілком узгоджуються з положеннями закону та письмовими матеріалами справи, а тому заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Керуючись ст.442 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 задовольнити. Замінити стягувача – Публічне акціонерне товариство «Український ОСОБА_4» (83001, м. Донецьк, вул.Артема, 125, ідентифікаційний номер юридичної особи 19388768) на правонаступника - ОСОБА_2 (69121, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) у виконавчому провадженні по виконанню заочного рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 19 червня 2015 року по справі № 335/2611/15-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_4» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 097 419, 06 грн.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, строк якого обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Н.І.Рибалко