Рішення № 72158853, 08.02.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 рокуСправа № 912/3679/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Скопець В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/3679/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт", 69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6-А

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Автоштамп", 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, провул. Бориса Йогансона, 1

про стягнення 143 025,66 грн

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 20/12-1 від 20.12.17 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Автоштамп" 119 188,05 грн основного боргу та 23837,61 грн штрафу, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування підстав позову позивач послався на невиконання відповідачем умов договору поставки № 243/ОД/КР/17 від 09.02.2017 по оплаті у встановлений строк поставленого товару.

Ухвалою від 13.12.2017 вказану позовну заяву прийнято господарським судом до розгляду та порушено провадження у справі № 912/3679/17, яку призначено до розгляду в судовому засіданні 15.01.2018.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2017, у зв'язку з набранням чинності 15.12.2017 Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", ухвалено розглядати справу №912/3679/17 за правилами загального позовного провадження; визначено, що судове засідання, яке призначено у справі на 15.01.2018, є підготовчим засіданням.

У підготовче засідання 15.01.2018 відповідач не з'явився, своїм правом на подання відзиву не скористався, про поважність причин неподання відзиву суду не повідомлено.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2018 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті на 08.02.2018.

06.02.2018 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" надійшло клопотання № 02/02-1 від 02.02.2018, в якому повідомлено про часткову сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 1000,00 грн (оплату проведено 30.01.2018), на підтвердження чого надано акт звірки розрахунків станом на 02.02.2018 та довідку про стан заборгованості станом на 02.02.2018.

Представник позивача, який приймав участь в судовому засіданні 08.02.2018 в режимі відеоконференції, повідомив суд про підтримання позовних вимог в повному обсязі, з урахуванням здійсненої 30.01.2018 оплати.

Представник відповідача участі в судовому засіданні 08.02.2018 не брав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 58).

Згідно з частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 08.02.2018 за відсутності представника відповідача.

На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (далі - ТОВ "МД Істейт") (Постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Автоштамп" (далі - ТОВ "Завод Автоштамп") (Покупець/відповідач) укладено Договір поставки № 243/ОД/КР/17 (далі - Договір) (а.с. 9 - 11).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується продати та передати у власність Покупця металопрокат (далі по тексту - ОСОБА_2), а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти ОСОБА_2 від Постачальника згідно умов даного Договору.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що найменування, одиниці вимірювання, загальна кількість ОСОБА_2 та його ціна передбачаються в Специфікаціях та/або у видаткових накладних.

Згідно пункту 3.1. Договору, ОСОБА_2 поставляється партіями па умовах FСА франко-перевізник (склад Постачальника м. Кременчук, проїзд Галузевий, 56) відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року. ОСОБА_2 переходить у власність Покупця з моменту виписки Постачальником документів на відвантаження.

Згідно пункту 4.4. Договору, розрахунки проводяться на умовах 100 % попередньої оплати вартості кожної партії ОСОБА_2. Покупець здійснює оплату протягом 1 (одного) банківського дня з дати виставлення Постачальником рахунку-фактури. Оплата свідчить про згоду Покупця із характеристиками товару, вказаними Постачальником у рахунку-фактурі. Днем здійснення оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (або внесення грошових коштів до каси підприємства).

Даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2017 року. У випадку, якщо жодна із сторін за місяць до припинення дії Договору не дасть письмове повідомлення про припинення дії Договору, він вважається пролонгованим на наступний рік з 1 січня по 31 грудня (п. 11.1 Договору).

Договір поставки № 243/ОД/КР/17 від 09.02.2017 підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Сторонами підписано також Специфікації, що є додатками до договору:

- № СФ9-02358 від 29.09.2017 на суму 102538,20 грн;

- № СФ9-02357 від 02.10.2017 на суму 26649,85 грн (а.с. 16-17).

Відповідно до умов п. 1 вказаних вище Специфікацій, Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець - прийняти та оплатити товар на загальну суму 129188,05 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору та Специфікацій, позивачем здійснено поставку товару відповідачеві на загальну суму 129188,05 грн, що підтверджується видатковими накладними: № РН9-002365 від 02.10.2017 на суму 26649,85 грн, № РН9-002385 від 03.10.2017 на суму 92360,70 грн та № РН9-002386 від 03.10.2017 на суму, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 12-14).

Зазначені накладні містять посилання на договір №243/ОД/КР/17 від 09.02.2017 та підписи особи зі сторони відповідача про отримання ОСОБА_2, уповноваженої на вказане згідно довіреності № 367 від 02.10.2017, виданої ТОВ "Завод Автоштамп" (а.с. 15).

Враховуючи умови Договору, вказані вище докази є належними та допустимими доказами, які підтверджують поставку позивачем ОСОБА_2 та отримання його відповідачем.

Однак, як повідомляє позивач, відповідач за отриманий ОСОБА_2 розрахувався з порушенням договірних строків оплати та не в повному обсязі.

За розрахунком позивача, підтвердженим матеріалами справи, відповідачем 09.11.2017 здійснено часткову оплату вартості отриманого товару в сумі 10000,00 грн (а.с. 32-34).

Отже, заборгованість відповідача на час подання позову становила 119188,05 грн. (129188,05 грн (вартість ОСОБА_2) - 10000,00 грн (оплата)).

24.11.2017 позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 029/440-1 з вимогою про сплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 35).

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті ОСОБА_2, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки, згідно ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша ст. 662), натомість покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частини перша та друга ст. 692).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов’язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

За приписом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку товару, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 119188,05 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, однією із основних засад господарського судочинства є змагальність сторін.

За приписом ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем докази погашення заборгованості за отриманий товар господарському суду не надані.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 119188,05 грн обґрунтованими.

Проте, у процесі розгляду справи по суті позивачем повідомлено про часткову сплату заборгованості у розмірі 1000,00 грн та на підтвердження викладеного надано виписку по рахунку за 30.01.2018 (а.с. 61).

Судом надано оцінку вказаним доказам та встановлено, що у наданій виписці по рахунку вказано призначення платежу: "За лист зг.дог. № 243/ОД/КР/17 від 09.02.2017".

Враховуючи вищевикладене, суд приймає надану позивачем виписку по рахунку в якості доказів погашення 1000,00 грн основного боргу за Договором № 243/ОД/КР/17 від 09.02.2017.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, наявні докази та пояснення позивач, суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі № 912/3679/17 в частині стягнення 1000,00 грн основного боргу.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 118188,05 грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач на підставі п. 7.2 Договору просить стягнути 20 % штрафу обчисленого від несвоєчасно сплаченої суми, що згідно розрахунку позивача становить 23837,61 грн (а.с. 4).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку невиконання зобов'язань з оплати ОСОБА_2, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми.

Сума штрафу складає 23837,61 грн з розрахунку: 119188,05 грн х 20% .

Господарський суд, перевіривши розрахунок штрафу, вважає його правильним, тому вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

З підстав вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Автоштамп" підлягають частковому задоволенню на суму 118188,05 грн основного боргу та 23837,61 грн штрафу. Провадження у справі № 912/3679/17 в частині стягнення 1000,00 грн основного боргу підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в частині задоволення позовних вимог на суму 118188,05 грн основного боргу та 23837,61 грн штрафу покладаються на відповідача.

Сплачений позивачем судовий збір з позовних вимог про стягнення 1000,00 грн підлягає поверненню позивачу відповідно до норм ст. 7 Закону України "Про судовий збір" , за його клопотанням та ухвалою суду, оскільки провадження у справі в цій частині закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 231, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Автоштамп" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, провул. Бориса Йогансона, 1, ідентифікаційний код 33423425) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6-А, ідентифікаційний код 32040840) 118188,05 грн основного боргу та 23837,61 грн штрафу, а також 2130,38 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі № 912/3679/17 в частині стягнення 1000,00 грн основного боргу закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.02.2018.

Суддя В.В.Тимошевська

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.