Рішення № 72158584, 12.02.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2018 р. м. Київ Справа № 911/3641/17

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Марценюк О.М.

розглянувши справу № 911/3641/17

за позовом Ірпінського об’єднаного управління ПФУ, м. Ірпінь

до Приватного акціонерного товариства «Білицький завод

«Теплозвукоізоляція», смт. Коцюбинське

про стягнення 131 112,05 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Ірпінського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (далі - відповідач) про стягнення 131 112,05 грн.

Відповідно до абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред’явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

В редакції п. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, яка діяла на момент звернення позивача із позовом, господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство. Аналогічна позиція викладена постанові Верховного суду України від 02.12.2015 року справа № 3-1085гс15/16.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2010 порушено провадження у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2012 у справі № Б8/180-10 було введено процедуру санації ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2017 порушено провадження у справі № 911/3641/17 та призначено її розгляд на 10.01.2018.

15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, яким Господарський процесуальний кодексу України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка діє з 15.12.2017 передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 10.01.2018 розгляд справи № 911/3641/17 призначений в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 24.01.2018.

У підготовчому засіданні 24.01.2018 судом проведено дії відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, роз’яснено стороні обмеження строків на подання ним заяв по суті справи та доказів початком стадії розгляду справи по суті та встановлено порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, з урахуванням судових засідань, що вже були проведені у даній справі, представником позивача заявлено про відсутність бажань на подання нових письмових заяв по суті справи і нових доказів та готовність переходити до розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 24.01.2018 закрито підготовче провадження у справі № 911/3641/17, справу призначено до розгляду по суті на 12.02.2018.

В судових засіданнях 10.01.2018, 24.01.2018, 12.02.2018 представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання 10.01.2018, 24.01.2018, 12.02.2018 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлені про вручення відповідачу поштових відправлень.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, Приватне акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», яке зареєстроване в Ірпиському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області за № 10-30-04-0051, у відповідності зі ст.ст. 14. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зобов’язане сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України.

За відповідачем утворилася заборгованість протягом жовтня 2017 в загальній сумі 131 112,05 грн., що виникла внаслідок неперерахування коштів для відшкодування пільгових пенсій за списком № 1.

Зазначена заборгованість підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень, листопад 2017 року, повідомленнями про визначення зобов’язань зі сплати пільгових та наукових пенсій у вищевказаний період та картками особових рахунків.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов’язкого державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено главою 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція)

Згідно з Інструкцією, розмір сум відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058, які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5. Інструкції).

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання, тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру або про припинення виплати пенсії.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення “Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах (пункт 6.2. Інструкції).

Відповідач є підприємством, працівники якого були зайняті на роботах, включених до Списку № 1, та вийшли на пенсію на пільгових умовах, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку таким працівникам пенсії.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про наукову і науко-технічну діяльність» різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 затверджено порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. За рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації незалежно від форм власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ- ІV рівнів акредитації.

Підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до надісланих відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплачу та доставку пільгових та наукових пенсій відшкодуванню Пенсійного фонду України за жовтень, листопад 2017 підлягають 131 112,05 грн.

Оскільки, у строк, визначений пунктом 6.7. Інструкції, вказана сума відповідачем самостійно сплачена не була, заборгованість відповідача перед Ірпінським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових та наукових пенсій складає 131 112,05 грн.

Докази направлення відповідачу для відшкодування розрахунків про нараховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, повідомлень про суми витрат на фінансування різниці між сумою наукової пенсії та підтвердження їх одержання наявні в матеріалах справи.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи за місцем призначення пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4. цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходження цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8. Інструкції).

Відповідно до абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання ного банкрутом», в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-УІ, поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред’явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, у відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, сплата судового збору покладається судом на відповідача та підлягає стягненню в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7, код ЄДРПОУ 00292729) на користь Ірпінського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 41248152) 131 112 (сто тридцять одну тисячу сто дванадцять) грн. 05 коп. грн. заборгованості з відшкодування пільгових та наукових пенсій.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7, код ЄДРПОУ 00292729) в доход Державного бюджету України 1 966 (одну тисячу дев’ятсот шістдесят шість) грн. 68 коп. судового збору.

Видати накази.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 13.02.2018.

Суддя О.О. Христенко