Рішення № 72158450, 01.02.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2018 р. Справа № 911/3432/17

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Москалика О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом фермерського господарства “ВК і К”

(адреса: 27520, Кіровоградська обл., Світловодський район, сільрада Великоандрусівська, комплекс будівль та споруд №1, код 34141366)

до дочірнього підприємства “Рітейл Центр”

(адреса: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-Г, код 38734018)

про стягнення 110889,28 гривень

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1

відповідача – ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарства “ВК і К” звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до дочірнього підприємства “Рітейл Центр” про стягнення 110889,28 гривень.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.12.2017.

04.12.2017 через канцелярію суду представник позивача подав письмові підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

07.12.2017 через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву та докази направлення відзиву позивачу.

07.12.2017 у судовому засіданні було оголошено перерву у справі до 14.12.2017.

11.12.2017 через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участь.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі № 911/3432/17, призначено розгляд справи по суті на 01.02.2018.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.01.2014 між Дочірнім підприємством “РітейлЦентр” (далі-покупець) та Приватним підприємством “ВК і К” (далі-постачальник) було укладено договір №РЦ022206 (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язується в порядку та умовах, визначених договором та у відповідності з замовленням покупця поставити товар, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах визначених договором прийняти товар та оплатити його вартість за цінами, визначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк зазначений в замовленні. Замовлення можуть надаватись постачальникові письмово, по факсу, електронній пошті або в іншій формі, прийнятій для сторін. В будь-якому випадку прийняття замовлення постачальником повинно бути підтверджено (погоджено) в погодженій сторонами формі. Постачальник зобов’язується дотримуватись відповідності позицій в накладній позиціям в замовлені. Кожне замовлення повинно оформлюватися окремо накладною. Не допускається об’єднання декількох замовлень в одну накладну та оформлення декількох накладних по одному замовленню (п.п. 3.1., 3.2. договору).

У відповідності до п. п. 5.1., 5.2. договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця. Приймання-передачі товару за кількістю та якістю здійснюється на складі покупця в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженними сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних. Ціна на товар в специфікації вказується в гривнях. Ціна повинна відповідати законодавству України та включати не більше 2-х знаків після коми. Загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару. Оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 23 дні. При цьому сторони домовились про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500 гривень з кожного магазину (п.п. 7.1., 7.8., 7.9.).

Відповідно до п. 10.1. договору даний договір набирає силу з моменту підписання цого сторонами і діє до 31.12.2017.

На виконання умов договору від 17.01.2014 № РЦ022206 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму110889,28 гривень, що підтверджується видатковими накладними, а саме: видаткова накладна від 03.06.2016 №1393 на 1636,00 гривень;видаткова накладна від 07.06.2016 №2601 на 1545,08 гривень;видаткова накладна від 10.06.2016 №4244 на 419,35 гривень;видаткова накладна від 10.06.2016 №4002 на 1561,01 гривень;видаткова накладна від 11.06.2016 №4598 на 372,48 гривень;видаткова накладна від 11.06.2016 №4789 на 1246,88 гривень;видаткова накладна від 14.06.2016 №5710 на 1165,39 гривень;видаткова накладна від 14.06.2016 №5656 на 1391,81 гривень;видаткова накладна від 14.06.2016 №5324 на 1718,24 гривень;видаткова накладна від 14.06.2016 №5714 на 555,82 гривень;видаткова накладна від 16.06.2016 №6719 на 246,30 гривень;видаткова накладна від 15.06.2016 №6326 на 1169,40 гривень;видаткова накладна від 16.06.2016 №6799 на 859,08 гривень;видаткова накладна від 17.06.2016 №7206 на 568,26 гривень;видаткова накладна від 17.06.2016 №7205 на 755,70 гривень;видаткова накладна від 17.06.2016 №7273 на 2441,83 гривень;видаткова накладна від 18.06.2016 №7653 на 216,00 гривень;видаткова накладна від 21.06.2016 №8630 на 969,33 гривень;видаткова накладна від 21.06.2016 №8627 на 944,16 гривень;видаткова накладна від 22.06.2016 №9171 на 596,31 гривень;видаткова накладна від 23.06.2016 №9516 на 290,64 гривень;видаткова накладна від 24.06.2016 №9958 на 1235,22гривень;видаткова накладна від 24.06.2016 №10015 на 562,48 гривень;видаткова накладна від 24.06.2016 №10138 на 320,22 гривень;видаткова накладна від 24.06.2016 №10142 на 166,99 гривень;видаткова накладна від 24.06.2016 №9755 на 1269,94 гривень;видаткова накладна від 25.06.2016 №10452 на 553,20 гривень;видаткова накладна від 25.06.2016 №10493 на 2345,66 гривень;видаткова накладна від 28.06.2016 №11030 на 988,26 гривень;видаткова накладна від 28.06.2016 №11066 на 264,30 гривень;видаткова накладна від 28.06.2016 №11269 на 1492,33 гривень; видаткова накладна від 28.06.2016 №11287 на 1331,01 гривень;видаткова накладна від 28.06.2016 №11221 на 565,18 гривень;видаткова накладна від 29.06.2016 №11879 на 481,04 гривень;видаткова накладна від 30.06.2016 №12250 на 2523,28 гривень;видаткова накладна від 01.07.2016 №44 на 1019,38 гривень;видаткова накладна від 01.07.2016 №272 на 918,81 гривень;видаткова накладна від 01.07.2016 №273 на 524,09 гривень;видаткова накладна від 05.07.2016 №44 на 744,56 гривень;видаткова накладна від 05.07.2016 №1414 на 2923,84 гривень;видаткова накладна від 05.07.2016 №1401 на 511,68 гривень;видаткова накладна від 06.07.2016 №1989 на 786,59 гривень;видаткова накладна від 07.07.2016 №2352 на 1344,83 гривень;видаткова накладна від 07.07.2016 №2353 на 968,92 гривень;видаткова накладна від 08.07.2016 №2932 на 879,50 гривень;видаткова накладна від 08.07.2016 №2619 на 867,93 гривень;видаткова накладна від 08.07.2016 №2815 на 1384,99 гривень;видаткова накладна від 08.07.2016 №2816 на 452,22 гривень;видаткова накладна від 08.07.2016 №2817 на 782,06 гривень;видаткова накладна від 09.07.2016 №3328 на 2191,71 гривень;видаткова накладна від 12.07.2016 №44 на 914,43 гривень;видаткова накладна від 12.07.2016 №4019 на 1665,41 гривень;видаткова накладна від 12.07.2016 №4021 на 427,44 гривень;видаткова накладна від 13.07.2016 №4448 на 585,61 гривень;видаткова накладна від 14.07.2016 №4955 на 1414,93 гривень;видаткова накладна від 15.07.2016 №5218 на 1123,76 гривень;видаткова накладна від 15.07.2016 №5414 на 894,33 гривень;видаткова накладна від 15.07.2016 №5443 на 442,15 гривень;видаткова накладна від 19.07.2016 №6682 на 559,37 гривень;видаткова накладна від 19.07.2016 №6376 на 1185,56 гривень;видаткова накладна від 19.07.2016 №6533 на 871,63 гривень;видаткова накладна від 19.07.2016 №6558 на 610,81 гривень;видаткова накладна від 19.07.2016 №6545 на 1491,71 гривень;видаткова накладна від 20.07.2016 №7124 на 538,14 гривень;видаткова накладна від 22.07.2016 №7955 на 1035,32 гривень;видаткова накладна від 22.07.2016 №7978 на 472,17 гривень;видаткова накладна від 22.07.2016 №7750 на 452,51 гривень;видаткова накладна від 23.07.2016 №8408 на 1678,18 гривень;видаткова накладна від 26.07.2016 №9178 на 1264,84 гривень;видаткова накладна від 26.07.2016 №9177 на 828,28 гривень;видаткова накладна від 26.07.2016 №9122 на 471,86 гривень;видаткова накладна від 27.07.2016 №9673 на 482,17 гривень;видаткова накладна від 29.07.2016 №10486 на 525,25 гривень;видаткова накладна від 29.07.2016 №10505 на 592,35 гривень;видаткова накладна від 30.07.2016 №10885 на 1710,78 гривень;видаткова накладна від 02.08.2016 №517 на 1597,01 гривень;видаткова накладна від 02.08.2016 №518 на 2286,31 гривень;видаткова накладна від 02.08.2016 №585 на 681,46 гривень;видаткова накладна від 03.08.2016 №1140 на 941,29 гривень;видаткова накладна від 04.08.2016 №1429 на 1861,78 гривень;видаткова накладна від 05.08.2016 №1866 на 533,35 гривень;видаткова накладна від 05.08.2016 №1861 на 482,00 гривень;видаткова накладна від 05.08.2016 №1662 на 403,83 гривень;видаткова накладна від 06.08.2016 №2299 на 2321,53 гривень;видаткова накладна від 09.08.2016 №3019 на 1713,18 гривень;видаткова накладна від 09.08.2016 №3017 на 443,71 гривень;видаткова накладна від 09.08.2016 №3018 на 953,86 гривень;видаткова накладна від 09.08.2016 №2920 на 308,25 гривень;видаткова накладна від 10.08.2016 №3641 на 539,85 гривень;видаткова накладна від 11.08.2016 №3989 на 2208,20 гривень;видаткова накладна від 12.08.2016 №4399 на 1253,67 гривень;видаткова накладна від 13.08.2016 №4820 на 2256,26 гривень;видаткова накладна від 16.08.2016 №5520 на 1477,72 гривень;видаткова накладна від 16.08.2016 №5553 на 512,35 гривень;видаткова накладна від 16.08.2016 №5501 на 734,92 гривень;видаткова накладна від 16.08.2016 №5305 на 1236,12 гривень;видаткова накладна від 17.08.2016 №6106 на 507,58 гривень;видаткова накладна від 18.08.2016 №6456 на 891,51 гривень;видаткова накладна від 19.08.2016 №6886 на 1305,47 гривень;видаткова накладна від 19.08.2016 №6907 на 340,13 гривень;видаткова накладна від 20.08.2016 №7305 на 1182,60 гривень;видаткова накладна від 23.08.2016 №7712 на 1583,35 гривень;видаткова накладна від 23.08.2016 №7982 на 670,55 гривень;видаткова накладна від 23.08.2016 №7983 на 662,22 гривень;видаткова накладна від 25.08.2016 №8859 на 1456,25 гривень;видаткова накладна від 26.08.2016 №9243 на 664,92 гривень;видаткова накладна від 26.08.2016 №9244 на 1253,38 гривень;видаткова накладна від 30.08.2016 №10326 на 425,61 гривень;видаткова накладна від 30.08.2016 №10290 на 967,76 гривень; видаткова накладна від 31.08.2016 №10810 на 926,29 гривень.

В подальшому, 15.02.2017 між Приватним підприємством “ВК і К” (далі-первісний кредитор) та Фермерським господарством “ВК і К” (далі-новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно п. 1.1. якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором №РЦ022206 від 17.01.2014 (далі-основний договір), укладеного між первісним кредитором та ДП «Рітейл Центр» (код 38734018), а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору з основним договором. Сума права вимоги первісного кредитора перед боржником становить 110889,28 гривень на дату укладання цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору про відступлення права вимоги від 15.02.2017 даний договір набирає чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань за цим договором.

15.02.2017 ПП «ВК і К» на адресу ДП «Рітейл Центр» направило повідомлення №15/02/17 про відступлення права вимоги.

17.05.2017 між ФГ «ВК і К» та ДП «Рітейл Центр» був підписаний акт перевірки розрахунків за період з 01.04.2017 по 30.04.2017, відповідно до якого, заборгованість відповідача за договором про відступлення права вимог від 15.02.2017 становить 110889,28 гривень.

21.06.2017 ФГ «ВК і К» на адресу ДП «Рітейл» направило претензію №65 про наявність заборгованості, проте заборгованість погашено не було, що стало підставою для звернення до господарського суду Київської області із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 110889,28 гривень.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 509, ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися відпевної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду вищенаведеного, оскільки згідно договору про відступлення права вимоги від 15.02.2017 від ПП “ВК і К”, як первісного кредитора, до ФГ “ВК і К” як нового кредитора, перейшли права у зобов'язанні за договором №РЦ022206 від 17.01.2014 в обсязі і на умовах передбачених відповідним правочином, суд дійшов висновку про підставність вимоги про стягнення 110889,28 гривень, заявленої до ДП “РітейлЦентр” позивачем, як правонаступником прав та обов’язків постачальника за договором №РЦ022206 від 17.01.2014.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду вищезазначеного, підписання відповідачем накладних згідно договору без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару свідчить про його прийняття відповідачем, що породжує для останнього обов’язок по його оплаті у повному обсязі.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив про те, що позивач надав до суду накладні, до яких не додано довіреності на осіб, які приймали товар, не зазначено їх посади та прізвища.

Посилання ж відповідача на відсутність довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей з накладними, а також посади та прізвища осіб, що приймали продукцію, оцінюються судом критично, оскільки ДП “Рітейл Центр” не заперечило обставини отримання товару за договором згідно накладних загальною вартістю 110889,28 гривень, а в подальшому здійснило наступне погодження отримання зазначеного товару шляхом підписання з ФГ “ВК і К” акту перевірки розрахунків за період з 01.04.2017 по 30.04.2017.

До того ж, відповідач наголосив на тому, що позивачем не надано доказів того, що у відповідача настав обов’язок виконання зобов’язання згідно умов договору.

Звертаючись до суду із розглядуваним позовом, за відсутності доказів реалізації відповідачем товару, про стягнення вартості якого заявлено позов, позивач посилається на положення ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов’язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Частиною першою статті 212 Цивільного кодексу України закріплене право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Отже, укладаючи правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов’язують виникнення прав і обов’язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність.

Відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов'язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні.

Таким чином, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка неминуче має настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати.

Як вже зазначалось у п. 7.9. договору від 17.01.2014 №РЦ022206 погоджено, що оплата товару здійснюється на рахунок постачальника після його реалізації кожні 23 днів, що, на думку суду, свідчить про визначення обов’язку відповідача провести оплату із настанням певної події, а саме реалізації отриманого товару, що є відкладальною обставиною у розумінні ч.1 ст. 212 ЦК України.

Станом на час розгляду справи позивачем не доведено настання події (обставини), з якою сторони узгодили настання обов’язку з оплати отриманого товару.

Водночас, судом встановлено, що поставка товару на користь відповідача відбулася ще у 2016 році, що підтверджується матеріалами справи та відповідачем в перебігу розгляду справи не спростовано.

Згідно до п. 5.1. договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця.

За змістом п. 3.7. договору у випадку, якщо товар не виходить на необхідний рівень продаж у роздрібній мережі покупця для вказаної категорії товару, або, якщо товар не був реалізований на протязі строку його придатності, або товар виявився не якісним при тестуванні. Покупець направляє на адресу уповноваженого представника постачальника повідомлення про обсяг та причини повернення товару, а також перелік торгівельних точок з яких постачальник зобов’язаний протягом 5 календарних днів з моменту одержання повідомлення від покупця вивезти такий товар.

Відповідач правом на повернення товару не скористався.

Згідно ч.3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Наведене дає суду підстави дійти висновку, що правила ведення господарської діяльності передбачають здійснення її на умовах добросовісності, умовах, за яких сторони будь взаємно поважати права та охоронювані законом інтереси одна одної.

Отже, не дивлячись на те, що положення договору пов’язують виникнення у відповідача обов’язку із оплати отриманого у власність товару із фактом його реалізації, ця обставина не може давати відповідачу підстав для зловживання цим правом, адже таке право не може бути необмеженим у часі бо інакше призведе до невиправданого погіршення становища позивача, порушення балансу інтересів сторін, принципу справедливості та добросовісності під час здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Наведені обставини дають суду підстави дійти висновку про наявність ознак зловживання відповідачем правом на оплату по факту реалізації товару адже відсутність узгодженого сторонами способу контролю за процесом реалізації товару та ненадання відповідачем цих доказів є свідченням приховування, перешкоджання з’ясуванню обставин, від настання яких залежить виникнення його обов’язку з оплати отриманого товару, що правомірно може кваліфікуватися судом як недобросовісне перешкоджання відповідачем встановленню цієї обставини, що є для нього невигідним. Це встановлює для суду обов’язок застосувати до спірних правовідносин положення ч. 2,3, 6 ст. 13 та ч. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України та, відповідно, визнати зазначену обставину (факт реалізації товару) такою, що настала станом на час розгляду справи в суді, припинивши, тим самим, зловживання відповідачем своїм правом.

Таким чином, станом на момент розгляду справи судом встановлено факт отримання відповідачем товару. Відповідач жодним чином не спростував існування заборгованості, правом на повернення товару не скористався та не надав суду доказів оплати товару, що дає суду підстави дійти висновку про необхідність стягнення 110889,28 гривень основного боргу на користь позивача, що, в даному випадку, є необхідним для забезпечення судом справедливого вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Рітейл Центр” (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-Г, код 38734018) на користь Фермерського господарства “ВК і К” (27520, Кіровоградська обл., Світловодський район, сільрада Великоандрусівська, комплекс будівль та споруд №1, ідентифікаційний код 34141366) 110889,28 гривень основного боргу та 1663,34 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 01.02.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 12.02.2018.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак