Рішення № 72157781, 09.02.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2018м. ДніпроСправа № 904/10217/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І.В.

за участю секретаря судового засідання Пономарьов Є.О.

У справі

за позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі"

до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

про стягнення 487,96грн. основної заборгованості; 148,12грн. трьох відсотків річних; 2223,23грн. інфляційних втрат (договір на відпуск теплової енергії №137т від 27.03.2014)

Представники:

від позивача ОСОБА_1 довіреність №00.01.0237 від 18.10.2017

від відповідача ОСОБА_2 довіреність №06-65/77 від 05.01.2018

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 487,96грн. основної заборгованості; 148,12грн. трьох відсотків річних; 2223,23грн. інфляційних втрат.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови укладеного між сторонами договору на відпуск теплової енергії №137т від 27.03.2014.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2017 справу №904/10217/17 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

За результатами огляду позовної заяви від 06.12.2017 за вих.№00.01.2878 ухвалою суду від 13.12.2018 порушено провадження по справі та прийнято позовну заяву до розгляду, призначено слухання на 11.01.2018.

Ухвалою від 19.12.2017 сторін проінформовано про подальший розгляд справи за правилами, що діють після набрання чинності редакцією Господарського процесуального кодексу України від 15.12.2017. Призначено розгляд справи в підготовчому засіданні. Повідомлено, що справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання відбудеться 11.01.2018.

11.01.2018 від відповідача отримано відзив.

Ухвалою від 11.01.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.02.2018.

Суд оголосив перерву з 08.02.2018 до 09.02.2018.

Щодо повідомлення сторін про час та місце судового засідання.

Про час та місце судового засідання, яке відбулося 08.02.2018 представники сторін повідомлені під розписку (а.с.63 том1).

Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду позовної заяви судом.

08.02.2018 від позивача отримана відповідь на відзив.

09.02.2018 від відповідача отримано заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.02.2018, представники сторін підтримали обрані правові позиції.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.02.2018 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.03.2014 між Комунальним підприємством Кам'янської міської ради "Тепломережі" (далі - позивач, учасник) та Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області (далі - відповідач, замовник) укладено договір №137Т про закупівлю пари та гарячої води; постачання пари та гарячої води (відпуск теплової енергії) за державні кошти (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору визначено, що предметом договору є закупівля пари та гарячої води; постачання пари та гарячої води (відпуск теплової енергії) за державні кошти для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі.

Найменування послуги: постачання пари та гарячої води (відпуск теплової енергії), кількість послуг або кількісні характеристики виконуваних за цим договором послуг 18,08Гкал (пункт 1.2 договору).

Ціна договору становить 13593,45грн. (пункт 3.1 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що тариф на теплову енергію визначається нормативними документами відповідно до чинного законодавства.

Зміна тарифів не є підставою для переукладання договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Замовник самостійно одержує платіжну вимогу та акт про постачання теплової енергії у учасника після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Замовник на протязі розрахункового періоду сплачує учаснику вартість спожитої кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться учасником, після 20 числа наступного за розрахунковим місяця, при наявності заборгованості у замовника.

Замовник щомісячно зобов'язаний проводити звірку розрахунку за теплову енергію в бухгалтерії учасника. У разі невиконання звірки на протязі кварталу сума боргу нараховується в безспірному порядку.

Всі розрахунки за цим договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання теплової енергії, що виписує учасник замовнику.

Двосторонній акт про постачання теплової енергії замовник підписує і один екземпляр повертає учаснику в 5-ти денний термін. В разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.

Згідно пункту 5.2 договору учасник надає послугу з постачання водяної пари та гарячої води (відпуск теплової енергії) для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючим ДБН по об'єктам замовника, згідно адрес вул.Спортивна, 19 - без приладу обліку; Джерело - ДТЕЦ.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін, але не раніш ніж через днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника і діє до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення (пункт 10.1 договору).

Керуючись статтею 631 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що умови даного договору поширюють дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2014 (пункт 10.2 договору).

Між сторонами укладалися додаткові угоди до договору.

Відповідно до умов договору в період з листопада 2014 року по грудень 2014 року відповідачу постачалася теплова енергія на загальну суму 8995,90грн., що підтверджується:

- акт №11-0001751 про постачання теплової енергії у період з 01.11.2014 по 30.11.2014 на суму 3310,24грн.;

- акт №12-0002046 про постачання теплової енергії у період з 01.12.2014 по 31.12.2014 на суму 488,43грн.;

- акт №12-0002087 від 23.12.2014 про постачання теплової енергії у період з листопада 2014 по грудень 2014 на суму 5197,23грн.

Заборгованість відповідач оплатив лише частково, а саме у розмірі 8507,94грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 487,96грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині внесення плати за отримані послуги позивач нарахував відповідачу:

- три відсотки річних за загальний період прострочення з 21.12.2014 по 01.08.2017 у розмірі 148,12грн.;

- інфляційні втрати за загальний період прострочення з лютого 2015 року по серпень 2017 року у розмірі 2223,23грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

Крім того, відповідач скористався наданим йому правом на судовий захист, надав відзив на позов та повідомив наступне.

За укладеним між сторонами договором виставлено актів про постачання теплової енергії на суму, що перевищує суму зареєстрованих бюджетних зобов'язань відповідача.

Отже, утворилася заборгованість у розмірі 487,96грн., яка відсутня за даними бухгалтерського обліку відповідача з причин неможливості реєстрації в органі Державної казначейської служби.

Враховуючи, що відсутні підстави для стягнення основної заборгованості, на думку відповідача, відсутні підстави і для стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Між сторонами укладено договір№137Т про закупівлю пари та гарячої води; постачання пари та гарячої води (відпуск теплової енергії) за державні кошти.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від учасника - заступником генерального директора ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності №00.01.0122 від 05.11.2013, та від замовника - заступником начальника діючого на підставі положення, та скріплено печатками.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Надання послуг підтверджується актом №11-0001751 про постачання теплової енергії у період з 01.11.2014 по 30.11.2014 на суму 3310,24грн.; актом №12-0002046 про постачання теплової енергії у період з 01.12.2014 по 31.12.2014 на суму 488,43грн.; актом №12-0002087 від 23.12.2014 про постачання теплової енергії у період з листопада 2014 по грудень 2014 на суму 5197,23грн.

Акт надання послуг є первинним документом бухгалтерської звітності, що фіксує господарську операцію, яка відбулась між сторонами, а тому може підтверджувати факт надання позивачем та отримання відповідачем обумовлених договором послуг на платній основі.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця за договором поставити послуги відповідає обов'язок замовника оплатити вартість отриманих послуг.

Зобов'язання відповідача, щодо оплати отриманих послуг передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Остаточний розрахунок, відповідно до пункту 4.1 договору, здійснюється до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

З огляду на положення пункту 4.1 договору строк оплати отриманих від позивача послуг є таким, що настав.

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.

Непогашеною залишається заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 487,96грн.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів оплати послуг в сумі 487,96грн. відповідач не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 487,96грн. основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача викладені у відзиві господарський суд відхиляє на підставі наступного.

Постановою Верховного суду України від 15.05.2012 у справі №11/446 визначено, що за змістом частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних та визнав його таким, що містить помилки, а вимогу такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 130,18грн.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

В порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1590,08грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (49027, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 21 А; ідентифікаційний код 34984907) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАМ'ЯНСЬКОЇ ОСОБА_4 "ТЕПЛОМЕРЕЖІ" (51914, Дніпропетровська обл., місто Кам’янське, ВУЛИЦЯ ТРИТУЗНА, будинок 168; ідентифікаційний код 03342573) 487,96грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 96 коп.) основної заборгованості; 130,18грн. (сто тридцять грн. 18 коп.) трьох відсотків річних; 2223,23грн. (дві тисячі двісті двадцять три грн. 23 коп.) інфляційних втрат; 1590,08грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто грн. 08 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 13.02.2018.

Суддя ОСОБА_5