Вирок № 72157640, 12.02.2018, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/131/18

Провадження № 1-кп/396/77/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2018 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого-судді Шепетько Володимир Іванович

з участю: секретаря Корольової Ю.Г., прокурора Бобика Т.П.,

представника потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду м. Новоукраїнка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120230000093 від 31.01.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта базова загальна, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності 11.02.2015 Новоукраїнським районним судом за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу 1020 грн., судимість в установленому порядку погашена, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

Судом встановлено, що на початку квітня 2017 року, більш точної дати не встановлено, у ОСОБА_2, спільно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4, за безпосередньою ініціативою останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме саджанців горіха із поля СТОВ "Зоря" на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, переслідуючи мету на незаконне збагачення, ОСОБА_4 спільно ОСОБА_3 та ОСОБА_5, якого останні залучили для виконання об'єктивної сторони злочину та який не був обізнаний в злочинних діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та не усвідомлював їх протиправності, прибули з с. Хмельового Маловисківського району Кіровоградської області в с. Вербівку Новоукраїнського району Кіровоградської області до житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_3, де їх вже чекав ОСОБА_2, з яким заздалегідь було обговорено дії, щодо вчинення крадіжки.

Таким чином, між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 існувала попередня домовленість щодо спільного вчинення злочину, а саме: викрадення саджанців горіхів, з наступним розподіленням речей: ОСОБА_4, зорганізувавши ОСОБА_3 та ОСОБА_2, вказав останнім та ОСОБА_5 їхати на мотоциклі невстановленої моделі на поле СТОВ «Зоря» на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Після чого, вказав останнім повернутися до с. Вербівка Новоукраїнського району з метою перезавантаження викрадених саджанців до автомобіля марки «Мерседес», що перебуває в користуванні останнього та транспортування до с. Хмельове Маловисківського району Кіровоградської області.

Так дотримуючись попередньої домовленості ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, близько 00:30 год. на початку квітня 2017 року прибули на мотоциклі чорного кольору невстановленої моделі до земельної ділянки площею 6,2009 га. Кадастровий НОМЕР_1, розташованої на території Глодоської сільської ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, що належить ОСОБА_6 та знаходиться в оренді, згідно договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) СТОВ «Зоря», юридична адреса якого знаходиться по вул. Аграрна, 55, в м.Новоукраїнка, Кіровоградської області, ЄРДПОУ 30350894.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, перебуваючи на вказаній земельній ділянці за допомогою фізичної сили рук витягнули з ґрунту саджанці грецького (волоського) горіха, французькою селекції, сорту «FERNOR», категорії садового матеріалу - рядовий, однорічного віку, висотою від 30 до 60 см. в кількості 100 шт., які завантажили на мотоцикл чорного кольору невстановленої моделі, який перебував в користуванні в ОСОБА_3, таким чином, вилучили їх із законного володіння власника СТОВ «Зоря» та обернули викрадене майно на свою користь.

В подальшому ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відправились до будинку, що розташований по АДРЕСА_3, де останніх чекав ОСОБА_4 з метою перезавантаження викрадених саджанців на інший транспортний засіб: автомобіль марки «Мерседес», що є у користуванні ОСОБА_4

Викраденими саджанцями горіха, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпорядились на власний розсуд.

Згідно висновку експерта №644 від 11.12.2017 ринкова вартість одного саджанця грецького (волоського) горіха, французької селекції, сорту «FERNOR», категорії садового матеріалу - рядовий, однорічного віку, висотою від 30 до 60 см., складає 400 грн.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому СТОВ «Зоря» заподіяно майнову шкоду на загальну суму 40000 грн., яку в ході слідства відшкодовано частково в суму 24 400 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України.

31.01.2018 року між представником потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 було укладено угоду про примирення, у відповідності до вимог ст.ст. 469,471 КПК України.

Згідно умов даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений повністю визнав свою винуватість. Представник потерпілого ОСОБА_6 цивільний позов не заявляв. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки, з іспитовим строком 2 роки.

ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення повністю визнав, вказав, що вчинив злочин за обставин викладених в обвинувальному акті, і просив суд затвердити угоду про примирення, на укладення якої він добровільно погодився і йому зрозумілі наслідки затвердження та невиконання угоди.

Представник потерпілого ОСОБА_1 просив затвердити укладену угоду про примирення, йому зрозумілі наслідки затвердження та невиконання угоди.

Прокурор під час підготовчого судового засідання вважав за необхідне затвердити угоду про примирення між представником потерпілого та обвинуваченим.

Суд, вислухавши учасників судового провадження, дослідивши угоду про примирення від 31.01.2018 року між представником потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2, матеріали кримінального провадження, вважає, що угода підлягає затвердженню за наступних підстав.

Згідно із ст.469 ч.3 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди відбулося добровільно, умови, які б ускладнювали виконання угоди обвинуваченим, не встановлено. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є також добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абз. 1,4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Представник потерпілого ОСОБА_1 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 ч.1 п.2 КПК України.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314,373,374,475 КПК України,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену між представником потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 від 31 січня 2018 року.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання із випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази, а саме: 61 садженець грецького (волоського) горіха, французської селекції, сорту "FERNOR", категорії садового матеріалу - рядовий, однорічного віку, які передано на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_1, із набранням вироком законної сили - залишити ОСОБА_1.

На вирок суду, з підстав, передбачених ст.394 КПК України, може бути подана апеляція до Апеляційного суду Кіровоградської області, через Новоукраїнський районний суд, протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Головуючий: В. І. Шепетько