Рішення № 72157472, 13.02.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ЄУН № 331/8191/17

Провадження № 2/331/259/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Жукової О.Є.

за участю секретаря – Хащук В.Д.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 28.11 .2017 року звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача , посилаючись на те, що 25.07.2012 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір, згідно умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 5000,00 гривень.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що в порушення умов договору відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснює платежі в погашення кредиту та сплату відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 19.10.2017 року в сумі 15 481,43 гривень. Просив стягнути з відповідача заборгованість за договором в розмірі 15 481,43 гривень та судові витрати.

На підставі ухвали суду від 21 грудня 2017 року справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не надав , крім того від сторін клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення сторін не надходило.

З огляду на те, що відповідач відзив на позов не надав , позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, судом на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів .

Суд, дослідивши письмові докази , приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг від 25.07.2012 року, згідно умов якого відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно договору, Умов та правил надання банківських послуг, відповідач зобов’язується у строк, визначений договором, виконати свої зобов"язання по своєчасному погашенню суми заборгованості перед Банком , а також сплачувати плату за кредит на користь банку відповідно до умов договору .

Позивач виконав обов’язок перед відповідачем відповідно до умов договору відкривши картковий рахунок та надавши кредитний ліміт на картковий рахунок .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконував умови договору, через що , станом на 19.10.2017 року виникла заборгованість в сумі 5158,00 гривень за тілом кредиту , 4286,29 гривень - по процентам за користування кредитом, в розмірі 4823,74 гривень - нарахована пеня, а всього – 14 268,03 гривень.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку встановленим договором. Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги , позика повинна бути повернена позичальником протягом 30 днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення тілу кредиту та процентів, а також пені , нарахування якої визначено п. 2.1.1.12.6.1 Умов та Правил надання банківськіх послуг , грунтуються на законі та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, через що позов в цій частині слід задовольнити та стягнути з відповідача вказані суми , а всього 14 268,03 гривень.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафів , суд зазначає наступне.

Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості.

У той самий час, умовами цього договору передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення: порушення строків платежів по будь-якому грошовому зобов»язанню, передбаченому договором більш ніж на 30 днів (п. 2.1.1.7.6 Умов).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15).

З мотивів, викладених вище, суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення штрафів у розмірі 500,00 грн. фіксована частина, 713,40 грн. штраф (процентна складова), не підлягають задоволенню.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 611, 629, 1049,1050 ЦК України, ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: м. запоріжжя, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК ” ( місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського , буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 25.07.2012 року № б/н в сумі 14268 гривень 03 копійок, з яких: 5158 гривень 00 копійок - заборгованість за кредитом, 4286 гривень 29 копійок - заборгованість по процентам за користуванням кредитом , 4823 гривень 74 копійок - пеня , а також судовий збір у сумі 1600 гривень 00 копійок .

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Повний текст судового рішення складено 13 лютого 2018 року .

Суддя:

13.02.2018