Рішення № 72156177, 08.02.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/4532/13-ц

Провадження № 2/303/121/18

ряд. стат. звітн. – 26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 лютого 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого Котубей І.І.,

при секретарі Габовда А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_2 (після зміни імені ОСОБА_3) про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (після зміни імені ОСОБА_3) про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № 606/1/08/М/207 від 02.06.2008 року, відповідач отримав кредит в розмірі 17590,00 доларів США на придбання автотранспортного засобу марки «NISSAN» модель TIIDA, № кузова-3N1BCAC11UL440650, терміном до 02.06.2015 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 12,85 % річних. Позивач свої зобов’язання за Кредитним договором виконав належним чином, надавши кредитні кошти однією сумою в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача № 26202060100181 (в доларах США) відкритий у ВАТ «ВіЕйБі Банк». Відповідач порушив умови Кредитного договору, свої зобов’язання щодо повернення коштів повністю не виконав, в зв’язку з чим станом на 25.11.2009 року має заборгованість перед позивачем в розмірі 164 937,10 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, викладених в позовній заяві та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 (ОСОБА_3Ю.) в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином, однак до суду повернулися конверти з судовими повідомленнями з відміткою працівника поштового зв’язку «через не запит», про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання також повторно не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, однак до суду повернулися конверти з судовими повідомленнями з відмітками працівника поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання», про причини неявки суд не повідомив. Раніше представником було подано заяву про застосування строків позовної даності та письмове заперечення на позовну заяву, згідно якого він просив у задоволенні позовних вимог банку відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктом 4 ч.5 ст. 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 02.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_6» (правонаступник ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_6) та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 606/1/08/М/207, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 17590,00 доларів США на придбання автотранспортного засобу марки «NISSAN» модель TIIDA, № кузова 3N1BCAC11UL440650, терміном до 02.06.2015 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 12,85 % річних.

Забезпеченням виконання зобов’язань за кредитним договором є – транспортний засіб марки «NISSAN», модель TIIDA, 2007 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що підтверджується договором застави автотранспортного засобу № 606/1/08/М/207/S-1.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностроння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

В свою чергу, ст. 256 ЦК України визначено поняття позовної давності, згідно з якої це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. До того ж, перебіг позовної давності за зобов’язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов’язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна даність до вимоги кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, суд зобов’язаний застосувати позовну давність лише за заявою сторони у спорі, причому така заява має бути подана до винесення судового рішення. Відповідач заявив про застосування позовної давності до виниклих правовідносин та просив відмовити з цих підстав у позові.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 “Про судове рішення у цивільній справі”, суд, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема розрахунку заборгованості, останній платіж згідно кредитного договору відповідачем було проведено до 01.02.2009 року, а саме, сплачено ним частину нарахованих відсотків. Відповідно, після припинення виплат за договором у позивача виникло право на звернення до суду з вимогами як про стягнення несплачених чергових платежів, так і про стягнення достроково всієї суми кредиту.

Загальна сума заборгованості, вказана в розрахунку, виникла у відповідача станом на 25.11.2009 року.

Представник позивача звернувся до суду 04.07.2013 року, тобто більше ніж через три роки після виникнення у нього права на таке звернення. Також судом встановлено, що будь-яких обстанин, які б свідчили про переривання позовної давності, не було, підстав для поновлення пропущеного строку позивач не навів, а тому банк звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт того, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся до суду за захистом порушеного права з пропущенням встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, суд приходить до висновку, що слід відмовити у задоволенні позову з цих підстав.

Керуючись ст. 12, 13, 18, 76-77, 81, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 256, 267, 526, 527, 530, 610, 629,1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_2 (після зміни імені ОСОБА_3) про стягнення заборгованості – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в сумі 320 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області.

Повний текст рішення виготовлено 13 лютого 2018 року.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду ОСОБА_7