Ухвала суду № 72155882, 09.02.2018, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1063/17

1-кс/302/73/18

У Х В А Л А

09.02.2018 смт.Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в складі:слідчого судді Цімбота В.І.

при секретарі с/з ОСОБА_1

з участю прокурора Гримут Д.Ю.

підозрюваного ОСОБА_2

слідчого Шпілька Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Міжгір’я клопотанні слідчого СВ Міжгірського відділення поліції Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області у кримінальному провадженні №12017070110000560 зв ст..286 ч.2 КК України про обрання до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешк. с.Репинне-Сухий, 25, Міжгірського району, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, одруженого, не судимого запобіжного заходу – тримання під вартою, –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 підозрюється в тому, що він 14 грудня 2017 року близько 17.30 години, як водій легкового транспортного засобу марки ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_1 2001 року випуску, рухаючись по автодорозі «Хуст-Долина», із сторони с.Майдан, Міжгірського району Закарпатської області у напрямку до смт.Міжгір`я, Міжгірського району Закарпатської області, проїжджаючи ділянку дороги в с.Сойми, Міжгірського району, Закарпатської області біля будинку № 267, де на дорозі відсутня дорожня розмітка у темну пору доби, проявив неуважність до дорожньої обстановки що склалася, не забезпечив безпеку дорожнього руху, діючи самовпевнено та самонадіяно щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не вжив заходів до своєчасного застосування екстреного гальма допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 №255, який рухався біля узбіччя автодороги у напрямку до смт.Міжгір`я, Міжгірського району Закарпатської області.

В результаті чого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 №255, згідно висновку судово-медичної експертизи №423 від 25.01.2018 року отримав тілесні ушкодження у вигляді садна на шкірних покривах тім`яної ділянки по центру, на шкірних покривах чола більше зліва, на шкірних покривах лівої кисті в основі 3, 4 пальців по тильній поверхні, на шкірних покривах правого стегна по зовнішній поверхні, на шкірних покривах лівого гомілково-ступневого суглобу по зовнішній поверхні. Синці на шкірних покривах грудної клітки в проекції правої ключиці, на шкірних покривах лівого стегна по задній поверхні. Політравма. ЗТГК. Забій обох легень. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Травматичний вивих стернального кінця ключиці. Закритий багато уламковий перелом с/3 лівого стегна із зміщенням відломків. Закритий крайових двох кістковий перелом лівої гомілки із зміщенням. Травматичний шок І-ІІ ст.

Виникли від дії твердих тупих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути виступаючі частини кузова автомобіля з подальшим відкиданням тіла на капот та падінням на тверде підлегле покриття, могли виникнути при обставинах ДТП описаної в постанові слідчого.

Дані тілесні ушкодження є небезпечними для життя на момент заподіяння і кваліфікуються, тяжкі тілесні ушкодження згідно пп. 2.1.3 (м,о). Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Вкладаються в час пригоди, яка мала місце 14.12.2017 року.

Таким чином у відповідності до висновку судової автотехнічної експертизи №26 від 24 січня 2018 року, водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. Правил дорожнього руху України:

12.3? ПДРУ у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

19.3? ПДРУ у разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомленням про факт ДТП, що викладено в рапорті оперативного чергового Міжгірського ВП ГУНП в Закарпатській області, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.12.2017 року, показами потерпілого ОСОБА_4, показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, висновками судової автотехнічної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 26 від 24.01.2018, висновком судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу №25 від 24.01.2018 року, висновком судово-медичної експертизи №423 від 25.01.2018 року, протоколом слідчого експерименту від 23.01.2018 року та показаннями самого ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження згідно з п.9 ч.2 ст.131 КПК України є запобіжні заходи.

Згідно з частиною 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (пункт 1); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (пункт 5).

Частина 2 вказаної статті регламентує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як зазначено в ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (пункт 1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (пункт 2); вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого (пункт 3); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (пункт 8); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (пункт 10).

Так, 06.02.2018 ОСОБА_2, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили тяжке тілесне ушкодження.

Санкцією ч.2 ст.286 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

ОСОБА_2, народився 02.02.1965р., зараз йому 53 роки, відомості про наявність у нього тяжкої хвороби, яка б перешкоджала його участі у кримінальному провадженні, або ж які б викликали сумнів у його осудності чи обмеженій осудності, а також само про наявність психічного захворювання, яке б виключало можливість застосування покарання, відсутні.

Підозрюваний ОСОБА_2 раніше не судимий.

Крім того підозрюваний ОСОБА_3, згідно паспорта громадянина України серії КК 042587, виданого 31 червня 1998 року Іванівським РВ УМВС України в Одеській області та відміткою про реєстрацію місця проживання в ньому де зазначено, що останній зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6. Однак згідно довідки виданої виконкомом Вікторівської сільської ради, Березівського району, Одеської області від 11.01.2018 року №50/02-12, в якій зазначено, що ОСОБА_3 дійсно зареєстрований за вище вказаною адресою, але за місцем реєстрації не проживає та ніколи не проживав.

Фактичним місцем проживання ОСОБА_2, на даний час є будинок №25 в с. Репинне-Сухий, Міжгірського району, Закарпатської області де останній разом із сім`єю проживає у тимчасово найманому будинку, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Репинської сільської ради, Міжгірського району, Закарпатської області №28 від 28.02.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу, є тримання під вартою.

Вищенаведені аргументи підтверджують, що обрання запобіжного заходу, більш м’якого, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, визначеним у пунктах 1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, із тих причин, що ОСОБА_2, не має постійного місця проживання та за місцем реєстрації ніколи не проживав та не проживає, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

До того ж, сам факт того, що підозрюваний ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України вже є підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_2, одружений, постійного місця роботи не має, також проживає не за місцем реєстрації, а його місце реєстрації знаходиться в Одеській області, куди він може виїхати, а тому своєю поведінкою з метою уникнення від покарання за вчинене кримінальне правопорушення вважаю, що ОСОБА_2 може:

- незаконно впливати на учасників кримінального провадження, особливо на свідка ОСОБА_7, який був безпосереднім свідком вчинення ДТП;

- переховуватись від органів досудового розслідування так, як постійного місця проживання ОСОБА_2, не має про що свідчать відповідні довідки у матеріалах кримінального провадження

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме здійснювати незаконний вплив на потерпілого ОСОБА_4, шляхом погроз через усвідомлення своєї вини та небажанням потерпілого примиритись із підозрюваним.

Тому просить слідчий обрати щодо підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7 №25, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Слідчий Шпілька Ю.Ю. та прокурор Гримут Д.Ю. у судовому засіданні клопотання підтримали.

Підозрюваний ОСОБА_2 просить суд дане клопотання не задовольняти.

Заслухавши сторін, оцінивши їх покази, дослідивши матеріали справи, а також дані про особу ОСОБА_2, суд вважає, що підстав для задоволення клопотання про обрання до ОСОБА_2 запобіжного заходу як тримання під вартою немає.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Судом встановлено, що в даному випадку основним аргументом застосування запобіжного заходу як тримання під вартою обумовлено підозрою у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_2 раніше не судився, має позитивну характеристику, перебуває у цивільному шлюбі, виховує дітей, має житло.

Суд вважає, що вчинений ОСОБА_2 злочин за ст.286 ч.2 КК України кваліфікується, як тяжкий злочин, однак такий ОСОБА_2 вчинено з необережності.

Суд вважає, що прокурор і слідчий не довели необхідність застосування до ОСОБА_2 самого суворого запобіжного заходу - тримання під вартою.

Однак, беручи до уваги те, що гр.ОСОБА_2, може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, переховуватись від органів досудового розслідування, вчинювати інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладенням на такого таких обов’язків:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання в міграційну службу свій закордонний паспорт або паспорти для виїзду за кордон.

Тому на підставі викладеного, керуючись ст.ст.372, 376, 176, 177 КПК України, слідчий суддя, –

У Х В А Л И В :

Клопотанні слідчого про обрання до ОСОБА_2, запобіжного заходу за ст.286 ч.2 КК України тримання під вартою відхилити.

Обрати до ОСОБА_2 запобіжний захід – особисте зобов’язання.

Відповідно до ст..194 КПК України покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів держави свій паспорт для виїзду за кордон.

Ухвала в частині покладених на ОСОБА_2 обов’язків діє протягом двох місяців починаючи з 09.02.2018 року.

Ухвала в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюможе бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя:ОСОБА_12