Вирок № 72155056, 09.02.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа№241/1236/17

Провадження№ 1-кп/266/170/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Курбанової Н.М.,

при секретарі - Макогон С.Б.,

за участю прокурора - Легусової І.В.,

захисника - Рєзніка В.В.,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017050710000398відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мелекіно Мангушського району, Донецької області, українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23.07.2017 року приблизно о 02.00 годині ОСОБА_3, заходячись біля кафе «Бриз», розташованого за адресою с. Мелекіне по вул. Набережній, Мангушського району Донецької області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, розуміючи протиправний характер своїх дій, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс один удар кулаком правої руки ОСОБА_4 в область обличчя зліва, а саме у щелепу з лівої сторони, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівого скулоорбітального комплексу зі зміщенням, субкон'юктівального крововиливу лівого ока, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що тягнуть за собою тривалий розлад здоров'я на термін понад 21 день.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, суду пояснив, що 23.07.2017 р. о 02-00 годині ночі йому подзвонили на телефон та повідомили, щоб він забрав з кафе «Бриз» свого брата, якого побили. Він приїхав у кафе «Бриз», забрав брата, у якого обличчя було повністю розбито та повіз його додому. Одразу вирішив повернутися до кафе «Бриз» та знайти тих людей, які побили його брата. Коли він приїхав до даного кафе, там була багато людей та хтось з натовпу показав на потерпілого, що це він бив його брата. Він нічого не питаючи вдарив потерпілого кулаком правої руки в обличчя, потім з'ясувалося, що ОСОБА_4 його брата не бив. Він підійшов до потерпілого, вибачився перед ним, приніс йому лід прикласти на місце удару. Він не знав, що потерпілий у лікарні та він зламав йому щелепу, про це дізнався після того як до нього приїхала поліція. Один раз він додзвонився до його батька, провідав його, потім зустрівся з ним вже в суді. У скоєному розкаюється. Позовні вимоги прокурора та потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди визнає у повному обсязі, щодо моральної шкоди, то в цій частині позовні вимоги потерпілого визнає частково у розмірі 3000 грн. або 5000 грн. Крім того, в ході слухання справи, сплатив потерпілому 1000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 23.07.2017 року о 02-00 годині він знаходився у с.Мелекіне біля кафе «Бриз» зі своїми знайомим. Він бачив, як били брата обвинуваченого, а той убігав. Він не бачив, що приїхав обвинувачений, але через деякий час несподівано той вдарив його в ліву частину обличчя кулаком. У нього потемніло у очах. Потім він почув крики, що «це не він». Обвинувачений до нього підійшов, вибачився, сказав, що переплутав та пішов. Його підняли, прикладали до місця удару лід. Потім він направився в місто. Одразу до лікарні не звернувся, вважав, що загоїться, взяв на роботі відгул, але травма не проходила, то він пішов у лікарню У лікарні зробили знімок та з'ясувалось, що у нього перелом щелепи. Йому зробили 2 операції, але кістки не тримались, після цього встановили пластини, коли їх будуть знімати лікарі ще не кажуть, але ще буде операція по видаленню пластин. Просить стягнути з ОСОБА_3 матеріальні витрати на лікування розмірі 13089,59 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн., бо він дуже важко переніс операції на обличчі, обвинувачений йому матеріальну допомогу не надавав, у зв'язку з цим позбавлений можливості тренуватися, грати у футбол та отримувати зарплатню, бо він є членом ГО «ФК «Портовик». Просить обвинуваченому міру покарання призначити на розсуд суду.

У зв'язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні було сторони, визнанням ОСОБА_3 своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодження з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням їм його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням, роз'ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ним змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються, суд ухвалив дослідити письмові докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, потерпілої, а також документами, що характеризують особу обвинуваченого.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, пояснень потерпілого, вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджена наступними письмовими доказами по справі:

згідно висновку експерта відділу судово-медичної експертизи КЗОЗ «Донецьке обласне бюро СМЕ», тілесні ушкодження, у ОСОБА_4 при огляді та звернені за медичною допомогою: «Закрытый перелом левого скулоорбитального комплекс асо смещением. Субоконъюктивное кровоизлияниелевого глаза», утворилися в результаті предмета, яким могла бути кисть руки сиснута в кулак сторонньої людини, можливо в зазначений термін, при описаних обставинах постанови, а також при обставинах, вказаних оглянутим, і відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що тягнуть за собою тривалий розлад здоров'я на термін понад 21 день. Вищеописані тілесні ушкодження не могли утворитися при падінні з висоти особистого зросту (а.с.72-73).

Таким чином, оцінивши всі в сукупності зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю, а його умисні дії, що виразилися в заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисному тілесному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я на термін понад 21 день, правильно кваліфіковано за ч. 1 ст.122 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 раніше не судимий, обвинувачується у скоєнні злочину середньої тяжкості, не працює, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліках у Мангушській центральній районній лікарні у лікаря психіатра, нарколога та лікувальних, профілактичних закладах міста Маріуполя не перебуває, частково відшкодував матеріальну шкоду потерпілому.

До пом'якшуючих обставин, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить: повне визнання своєї вини обвинуваченим, щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, обтяжуючих покарання, судом не встановлено.

Аналізуючи викладене, а також беручи до уваги, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному злочині, має постійне місце проживання, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства, що є підставою до призначення йому покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ст. 122 ч.1 КК України та застосування до нього вимог ст.ст. 75, 76 КК України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її спричинила.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на стягнення моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відносно неї самої, членів його сімї, близьких родичів; в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі, з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь ОСОБА_4 майнова шкода в сумі 13089,59 грн., так як підтверджується належними документами.

В частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує ті негативні наслідки та душевні страждання, які понесені потерпілим ОСОБА_4, та полягають у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв?язку із пошкодженням здоров?я, душевних стражданнях у зв?язку із втратою можливості вести звичайний спосіб життя, однак вважає заявлений до відшкодування розмір моральної шкоди завищеним та знижує його до розумних меж. Таким чином, цивільний позов потерпілого про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі 20000,00 грн.

В силу ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати установи охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину.

У відповідності зі ст.127 ч.2 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Позовна заява прокурора про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно довідки КУ "Маріупольської міської лікарні швидкої допомоги" від 14.09.2017 р. №869, ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в стоматологічному відділенні міської лікарні швидкої медичної допомоги з 29.07.2017 р. по 01.09.2017 р. На його лікування було витрачено за 35 койко/днів 10995,57 грн.

Таким чином, кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_4, необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3, як особи, від винних дій якого потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження, у зв'язку з чим він перебував на лікуванні в лікарні, на користь КУ "Маріупольської міської лікарні швидкої допомоги", в сумі 10995,57 грн.

Відповідно до п.1, 3 ч.1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із: витрат на правову допомогу.

Згідно наданої довідки - квитанції від 02.02.2017 року №7 адвокатом ОСОБА_5, за надання правової допомоги ОСОБА_4, було оплачено витрати на правову допомогу на загальну суму 5000 грн., яка підтверджується належним розрахунком, тому загальна сума витрат на правову допомогу підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3

Судових витрат та речових доказів за кримінальним провадженням не має.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛ И В:

ОСОБА_3, визнати винним за ст.122 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3в період іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3в дохід держави на користь КУ "Маріупольської міської лікарні швидкої допомоги" (р/р 35412009001690, ЄДРПОУ 01990660, МФО 834016, витрати за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 10995,57 грн. (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять грн. 57 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_4матеріальну шкоду в сумі 13089,59грн., моральну шкоду в сумі 20000грн., витпати на правову допомогу в сумі 5000 грн., а всього 38089,59 грн. (тридцять вісім тисяч вісімдесят дев'ять грн. 59 коп.).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Курбанова Н. М.