Рішення № 72154940, 13.02.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6371/17

2/214/418/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 лютого 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Євтушенка О.І.,

секретар судового засідання - Бєлікова О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 214/6371/17

за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3

СУТЬ СПОРУ:

Представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовною заявою 07.11.2017 року, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 03.08.2010 року станом на 01.10.2017 року в загальному розмірі 80 446,94 грн., яка складається із заборгованості: за кредитом - 14 545,39 грн., по процентам за користування кредитом - 5673,47 грн., за пенею - 55 921,08 грн., а також штрафів, нарахованих відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - фіксована частина та 3807 грн. - процентна складова; стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1600 грн.

В обґрунтування пред'явлених вимог вказав, що 03.08.2010 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за яким вона отримала кредит в розмірі 17 700 грн. зі сплатою відсотків за користування ним з кінцевим терміном повернення по строку дії картки. Свої зобов'язання банк виконав, натомість позичальник покладені на неї обов'язки не виконувала, в результаті чого станом на 01.10.2017 року утворилась заборгованість в сумі 80 446,94 грн., яку представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в примусовому порядку.

Відповідно до п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), справи в суді першої інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, однак подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання повторно не з'явилася без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подала.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, не подання відповідачем відзиву суд постановив ухвалити по справі заочне рішення в порядку розгляду справи за правилами загального позовного провадження на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

03.08.2010 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «ПРИВАТБАНК» за № 0100071000166237238, яка по своїй суті є договором приєднання в розумінні ч.1 ст.634 ЦК України (а.с.8, 10-24).

Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитних карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.7), ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 17 700 грн. зі сплатою відсотків за користування ним за ставкою 2,3 % на місяць, з підвищення ставки до 2,7 % на місяць - за тратами, здійсненими з 01.09.2014 року, та до 3,5 % на місяць - за тратами, здійсненими з 01.04.2015 року.

Крім того, за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти за пільговою ставкою 0,01% річних в межах пільгового періоду до 55 днів за кожною платіжною операцією за умови погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, що визначено п.2.1.1.12.2 Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.20-зворот) та в графі «Пільговий період» Тарифів (а.с.9).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.

В силу ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від його виконання не допускається.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором б/н від 03.08.2010 року виконав належним чином, надавши ОСОБА_2 кредит в обумовленому розмірі. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч.1 ст.509 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.

Натомість позичальник свої зобов'язання не виконувала належним чином, допускаючи їх періодичне прострочення, внісши в рахунок погашення заборгованості за кредитом востаннє 27.05.2016 року 348 грн., 19.06.2017 року - 1307,32 грн., 01.09.2017 року - 100 грн., 01.10.2017 року - 100 грн., в результаті чого станом на 01.10.2017 року утворилась заборгованість за тілом кредиту - 14 545,39 грн., по процентам за користування кредитом - 5673,47 грн., яку суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.5-7), з яким суд погоджується, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентам підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені та штрафів (фіксованої частини та процентної складової), суд вважає дані вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Імперативним приписом ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.611, ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Виходячи зі змісту ст.ст.546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Як передбачено умовами кредитного договору, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості, позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку у вигляді:

1) пені = 0,233% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентам на суму від 100 грн.; +100 грн., щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентам на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше;

2) штраф: 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів, комісій.

Відповідно до п.2.1.6.14 Умов та правил (а.с.24), у разі виникнення прострочених зобов'язань, клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів або штраф, розмір якого встановлений в тарифах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за попереднім погодженням сторони передбачили покладення на позичальника цивільно-правової відповідальності за порушення виконання кредитно-договірних зобов'язань шляхом нарахування та стягнення неустойки виключно у формі пені або штрафу, без можливості їх одночасного стягнення.

За положеннями ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Оскільки сторони при укладенні договору погодили, що у першу чергу нараховується пеня, а вже потім штрафи (зокрема, його процентна складова на момент звернення позивача до суду), тому суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 500 грн. - фіксована частина, 3807 грн. - процентна складова, оскільки одночасне їх нарахування з пенею та стягнення за своєю суттю є подвійною відповідальністю та суперечить положенням п.2.1.6.14 Умов та правил.

Щодо заявленого позивачем розміру пені, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З урахуванням ст.23 ЦПК України щодо загальних засад та завдань цивільного судочинства та ч.4 ст.12 ЦПК України відносно обов'язку суду сприяти сторонам в здійсненні їхніх прав, застосовуючи положення ч.3 ст.551 ЦК України суд вправі зменшити розмір неустойки (пені) як цивільно-правової відповідальності боржника за умови, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, на чому також акцентує увагу Верховний Суд України в постанові від 03.09.2014 року у справі №6-100цс14.

В розумінні ч.3 ст.551 ЦК України істотними обставинами можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч.2 ст.625 ЦК України та мають іншу правову природу.

В ході судового розгляду встановлено, що розмір основного збитку, завданого відповідачем, становить 20 218,86 грн. (з розрахунку: 14 545,39 грн. тіло кредиту + 5673,47 грн. відсотки), в той час як заборгованість за пенею, нарахованою за прострочення виконання ОСОБА_2 зобов'язань станом на 01.10.2017 року складає 55 921,08 грн. (а.с.5-7).

Таким чином, очевидним є те, що заявлений позивачем розмір пені є неспівмірним з розміром основного збитку, завданого відповідачем і не відповідає визначеним п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509, ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам конституційного принципу верховенства права, що також передбачено в абз.2 п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року у справі №7-рп/13.

Враховуючи встановлену неспівмірність, розмір основного збитку, обсяг виконаних позичальником зобов'язань, тривалість допущених нею порушень, та відсутність доказів звернення позивача з досудовими вимогами до відповідача для погашення нею заборгованості в добровільному порядку, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення ч.3 ст.551 ЦК України та зменшити розмір пені до 20 500 грн., що кореспондується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 04.11.2015 року у справі № 6-1120цс15, від 03.09.2014 року у справі № 6-100цс14.

Аналізуючи викладене, оцінюючи наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором №б/н від 03.08.2010 року станом на 01.10.2017 року в загальному розмірі 40 718,86 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 14 545,39 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 5673,47 грн., пені - 20 500 грн. (з розрахунку: 14 545,39 + 5673,47 + 20 500)

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує ст.141 ЦПК України та п.39Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати в цивільних справах», відповідно до якого у разі, якщо суд на підставі ч.3 ст.551 ЦК України зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 1520 грн. в рахунок часткового відшкодування судового збору пропорційно частині задоволених вимог (за відрахуванням вимог про стягнення штрафу, в задоволенні яких судом відмовлено).

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355, п.п.9, 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), п.п.15 п.1 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.08.2010 року станом на 01.10.2017 року в загальному розмірі 40 718 (сорок тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 86 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 14 545 (чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 39 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 5673 (п'ять тисяч шістсот сімдесят три) грн. 47 коп., пені - 20 500 (двадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір в розмірі 1520 (одна тисяча п'ятсот двадцять) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчий лист для пред'явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відомості про сторін:

Позивач: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги 50.

Відповідач: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Повне рішення суду складено та підписано 13.02.2018 року.

Суддя Євтушенко О.І.