Рішення № 72153922, 15.01.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

15.01.2018 Єдиний унікальний номер 205/7832/17

Єдиний унікальний номер судової справи 205/7832/17

Номер провадження 2а/205/25/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Остапенко Н.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання протиправною відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання здійснити перерахунок, -

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання протиправною відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання здійснити перерахунок.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у листопаді 2008 року їй було призначено довічне грошове утримання згідно Закону України «Про статус суддів», виплату якого було припинено, у зв'язку з набранням чинності Закону України від 07.07.2010 № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів».

Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 ОСОБА_1 було звільнено з посади, у зв'язку з поданням заяви про відставку. Наказом апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.09.2016 позивача було звільнено з посади та відраховано зі штату суду.

З 16.09.2016 Правобережним об'єднаним Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі ОСОБА_1 було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 07.07.2010 № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 90 % заробітної плати працюючого судді.

У зв'язку із збільшенням суддівської винагороди працюючих суддів Правобережним об'єднаним Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі було зроблено перерахунок грошового утримання з 05.01.2017.

Згідно довідки апеляційного суду Дніпропетровської області № 7-265-с від 07.09.2017, виданій судді у відставці ОСОБА_1 крім суддівської винагороди працюючим суддям, відповідно до ст. 136 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» щорічно надається допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу, яка в 2017 році складає 17 600,00 грн.

1/12 частина допомоги на оздоровлення складає 1 466,67 грн.

07.09.2017 позивач звернулася до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі із заявою про здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно вищезазначеної з урахуванням допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, яка не була врахована при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 16.09.2016 та день проведення перерахунку станом на 05.01.2017.

Листом № К-11/17ос від 19.10.2017 Правобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі відмовило ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно вищезазначеної довідки, посилаючись на те, що допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу не входить до суддівської винагороди.

На підставі вищезазначеного просить визнати неправомірною відмову Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі від 19.10.2017 № К-118/170ос у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дня звільнення у відставку, тобто з 16.09.2016, з урахуванням допомоги на оздоровлення та зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення, яка не була включена до суми суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на день звільнення згідно довідки № 7-256-с від 07.09.2017, із урахуванням нарахованої та виплаченої суми допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу - 17 600,00 грн., 1/12 допомоги на оздоровлення складає 1 466,67 грн.

Відповідач - Правобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі надав до суду свої письмові заперечення на адміністративний позов, у яких просить відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що відповідно до ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі Закон № 1402-VIII від 02.06.2016) допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди.

Відповідно до п.п. 10 ч. 1 Перехідних положень Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, а саме: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки провадження по даній справі було відкрито до набрання чинності КАС України у редакції Закону № 2147-VIII, розгляд справи повинен відбуватися у відповідності до правил, які почали діяти з початком роботи Верховного суду, тобто з 15 грудня 2017 року, передбачених новим КАС України у редакції Закону № 2147-VIII.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із п. 10 ст. 4 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, та перевіривши надані докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмову провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 ОСОБА_1 було звільнено з посади, у зв'язку з поданням заяви про відставку. Наказом апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.09.2016 позивача було звільнено з посади та відраховано зі штату суду.

Згідно довідки апеляційного суду Дніпропетровської області за № 7-265-С від 07 вересня 2017 року, виданої судді у відставці ОСОБА_1, станом на серпень 2017 року розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді в апеляційному суді Дніпропетровської області складає: оклад - 17 600,00 грн.; доплата за вислугу років (70%) 12 320,00 грн. Щорічно, працюючим суддям, відповідно до ст. 136 Закону України від 02.06.2016 № 1402-YІІІ «Про судоустрій і статус суддів» надається, крім суддівської винагороди, допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу в 2017 році: 17 600,00 грн. 1/12 допомоги на оздоровлення складає 1 466 грн. 67 коп.

07 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі із заявою про проведення перерахунку раніше призначеного їй розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вищевказаної довідки апеляційного суду Дніпропетровської області № 7-265-с від 13.09.2017.

Правобережним об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України в м. Дніпрі від 19 жовтня 2017 року за № К-118/170ос, ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням у складі суддівської винагороди допомоги на оздоровлення у розмірі 1/12 посадового окладу, згідно із заявою від 07.09.2017 та довідкою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.09.2017 року за № 7-265-с. В обґрунтування зазначено, що згідно із п. 1 розділу та постанови правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 № 5-1 «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1» до заяви про призначення довічного грошового утримання додається, зокрема, довідка про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання (форма довідки передбачена додатком 2). П.4 розділу II Постанови передбачено у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного довічного грошового утримання. Перерахунок проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Посилаючись на ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VІІ зазначили, що допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди. Законом передбачено крім суддівської винагороди, виплачувати допомогу на оздоровлення у разі надання судді щорічної оплачуваної відпустки. Але допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди. Крім того, жодним нормативним документом не передбачено зазначити у довідці про суддівську винагороду саме 1/12 частину допомоги на оздоровлення. Така норма передбачена у разі призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Таким чином, для розрахунку довічного грошового утримання (при призначенні/перерахунку) матеріальна допомога на оздоровлення не враховується і не зазначається у довідці про суддівську винагороду, а тому провести перерахунок згідно із заявою від 07.09.2017 та довідкою, яка видана апеляційним судом Дніпропетровської області від 19.09.2017 за № 7-265-с, немає законних підстав.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» врегульовані правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Відповідно до п. 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005, право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. В цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Конституційний Суд України у Рішенні від 03.06.2013 № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).

Згідно з п. 3 Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 за № 4- рп/2016 щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Згідно зі ст. 6.4. Європейської хартії про статус судців - суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав "протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої "повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції, що діяла на час припинення ОСОБА_1 суддівських повноважень, розмір щомісячного довічного утримання становив 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді та за кожний повний рік на посаді судді понад 20 років цей розмір збільшується на 2 відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків. При цьому в цій нормі Закону застосовано термін «грошове утримання судді», а не «суддівська винагорода».

Це грошове утримання, згідно ст.ст. 133-134 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», складається як із суддівської винагороди (посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді, за науковий ступінь, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці), так і при наданні щорічної відпустки - допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода у грошовому виразі, що виплачується працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вищезазначеного Закону визначено структуру заробітної плати до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

При цьому слід зазначити, що згідно з п. 2.3.3. Інструкції № 5 «Зі статистики заробітної плати» матеріальна допомога відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначаються, крім відомостей про судову винагороду, інші виплати, які враховуються при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці.

Відповідно до норм законодавства, зміст матеріальної допомоги полягає у виплаті грошових коштів. При цьому, виплата сум грошової допомоги на оздоровлення здійснюється суддям систематично та включена в оподатковуваний дохід.

Матеріальна допомога відноситься до фонду оплати праці, що є складовою заробітної плати, що підтверджується довідкою апеляційного суду Дніпропетровської області № 7-265-с від 07 вересня 2017 року, в якій вказано, що «допомога на оздоровлення суддям нараховується відповідно ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» входить до складу фонду оплати праці, на яку нараховуються внески.

Аналіз наведених положень дає підстави дійти висновку, що матеріальна допомога є складовою системи оплати праці судді.

Частиною 1 статті 51 та частиною 5 статті 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» закріплено, що суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та даного закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з суддів України і здійснює правосуддя на професійній основі; за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканості, встановлені для судді до його виходу у відставку.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 06 листопада 2013 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13, 21-350а13 відповідно) в яких суд зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Слід також зазначити, що в рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року № 4-рп2007 вказано, що щомісячне довічне грошове утримання як і пенсія, є особливою формою соціального забезпечення суддів, тобто, довічне грошове утримання є аналогом пенсійного забезпечення.

Таким чином, вищенаведений аналіз законодавства свідчить, що головним для включення матеріальної допомоги чи то у пенсію, чи то у довічне грошове утримання, є її наявність у складі заробітної плати відповідної категорії працівників та підтвердження відрахувань з цієї суми передбачених чинним законодавством.

Отже, відповідач відмовив у проведенні перерахунку довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги судді у відставці, всупереч частині 2 статті 19 Конституції України діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Конституцією України і Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Таким чином на підставі викладеного, суд дійшов висновку що дії відповідача про відмову у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням суми допомоги на оздоровлення на підставі довідки апеляційного суду дніпропетровської області № 7-265-с від 07 вересня 2017 року, є протиправними.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірністьйого дій, законність прийнятих рішень.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивач, на виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідач в свою чергу не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій, тобто не виконав обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1, викладеній у листі № К-118/170ос від 19 жовтня 2017 року в здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням суми допомоги на оздоровлення на підставі довідки апеляційного суду Дніпропетровської області № 7-265-с від 07 вересня 2017 року є протиправними, а позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому слід визнати неправомірними дії Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням суми допомоги на оздоровлення на підставі довідки апеляційного суду дніпропетровської області № 7-265-с від 07 вересня 2017 року та зобов'язати Правобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90%, із включенням 1/12 частини суми допомоги на оздоровлення в розмірі 1 466,67 грн., згідно довідки апеляційного суду Дніпропетровської області № 7-265-с від 07 вересня 2017 року, починаючи виплату з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, тобто з 16 грудня 2016 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

Підсумовуючи все вищенаведене суд констатує, що відповідачем по справі було порушено право позивача ОСОБА_1 на отримання щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у відповідному розмірі з урахуванням суми на оздоровлення, у зв'язку з чим порушене право підлягає судовому захисту.

Підсумовуючи все вищенаведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд приходить довисновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки Законом України № 2147 від 03.10.2017 року органи Пенсійного фонду України були виключені з числа осіб, яким надано пільги щодо оплати судового збору, та враховуючи, шо ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2017 року позивачу ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору при пред'явленні позову до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання протиправною відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання здійснити перерахунок, до ухвалення рішення суду, та приймаючи до уваги, те, що позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі, судовий збір у розмірі 640,00 грн., підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави.

На підставі ст.ст. 8, 19, 22, 55, 95, 64, 124, 152 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», Законом України «Про судоустрій та статус суддів», Законом України «Про пенсійне забезпечення», та керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 9, 72, 77-78, 90, 139, 241-246, 255, 263 КАС України (у редакції ЗУ № 2147-VIII від 03.10.2017),

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання протиправною відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання здійснити перерахунок - задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі від 19.10.2017 № К-118/170ос у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дня звільнення у відставку, тобто з 16.09.2016, з урахуванням допомоги на оздоровлення.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення, яка не була включена до суми суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на день звільнення згідно довідки № 7-256-с від 07.09.2017, із урахуванням нарахованої та виплаченої суми допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу - 17 600,00 грн., 1/12 допомоги на оздоровлення складає 1 466,67 грн.

Стягнути з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на користь держави судовий збір в розмірі 640 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Г. Остапенко