Рішення № 72153584, 13.02.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/256/18

Справа № 226/256/18

Провадження № 2-о/226/44/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого - судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Попенко І.І.,

за участю заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Мирнограді Донецької області справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Мирноградський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту смерті особи,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті особи, в обґрунтування якої вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_10 в м.Макіївці Донецької області померла його мати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася та постійно проживала у вказаному населеному пункті. Документи про смерть матері були видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. З цих обставин Мирноградський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у проведенні державної реєстрації смерті його матері відмовив. З метою отримання свідоцтва про смерть заявник просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 у м.Макіївці Донецької області.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги.

Представник заінтересованої особи Мирноградського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області до судового засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, письмово сповістив суд про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши заявника, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином ОСОБА_2, про встановлення факту смерті якої подана заява, що підтверджується свідоцтвом про народження заявника.

Згідно записам у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 виданого на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, останній з 11.06.2008 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7

Згідно записам у паспорті громадянина України серії НОМЕР_4, виданого на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Макіївка Донецької області, остання з 24.06.2011 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8

Заявник ОСОБА_1 з 07.09.2017 взятий на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, що підтверджується відповідною довідкою територіального управління соціального захисту населення від 07.09.2017 № 6483.

ОСОБА_2 з 01.12.2014 також була взята на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з АДРЕСА_3, до вул.Ватутіна (нині вул.Соборна)АДРЕСА_4, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 01.12.2014 № НОМЕР_1.

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого ІНФОРМАЦІЯ_10 Макіївським міським відділом запису актів цивільного стану Державної Реєстраційної Палати Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 року у віці 76 років у м.Макіївка Донецької області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблений відповідний запис від ІНФОРМАЦІЯ_10 за № 59.

Причиною смерті ОСОБА_2 згідно з довідкою Центру первинної медично-санітарної допомоги № 1 м.Макіївки № 11 від ІНФОРМАЦІЯ_10 стала хронічна серцево-судинна недостатність, атеросклеротичний кардіосклероз.

Згідно свідоцтва про поховання, виданого державним підприємством «Рітуал», ОСОБА_2 11.01.2018 було поховано на кладовищі «Казачьє» по вул.Магістральна сел. Красна Горка м.Макіївка.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що заявник ОСОБА_1 - її чоловік, з яким вона разом ховала його мати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла від серцевої недостатності ІНФОРМАЦІЯ_10 у себе вдома в м.Макіївці Донецької області. Жінку поховали на місцевому кладовищі «Казачьє» поряд з її близькими родичами.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона особисто 11.01.2018 була присутня на похованні ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 від серцево-судинного захворювання за місцем свого проживання в АДРЕСА_9

Відповідно до листа Мирноградського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 13.02.2018 за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, не виявлено.

Смертьфізичної особи відповідно до ч.3 ст.49 ЦК України підлягає державній реєстрації органами державної реєстрації актів цивільного стану.

За приписами п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

З огляду на п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявником документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

Судом встановлено, що Мирноградський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області своїм листом від 12.02.2018 відмовив у державній реєстрації смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 у м.Макіївка Донецької області, оскільки подане заявником свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 видане ІНФОРМАЦІЯ_10 Макіївським міським відділом запису актів цивільного стану Державної Реєстраційної Палати Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, яке не є територіальним органом Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст.17 ч.ч.1, 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Указом Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» Кабінету Міністрів доручено ужити заходів щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій, представництв; евакуації працівників; вивезення в разі можливості майна та документації; переведення державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування з окремих територій у районі проведення антитерористичної операції на роботу в іншу місцевість.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 місто Макіївка є територією, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження, у зв'язку з чим їх зобов'язано переміститися в населені пункти, на територіях яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі.

Згідно за наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2014 № 247/7 «Про переміщення органів та установ юстиції Донецької області» відділи державної реєстрації актів цивільного стану Донецької області, що знаходилися на тимчасово неконтрольованій території, переміщено на контрольовану територію.

Установа, якою було видане свідоцтво про смерть ОСОБА_2, не була переміщена на територію, яка контролюється органами державної влади України, отже наданий суду документ про смерть матері заявника виданий органом, створеним не відповідно до вимог українського законодавства, і не може бути взятий до уваги органом, що здійснює реєстрацію юридичних фактів.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що у заявника відсутня будь-яка інша можливість у позасудовому порядку вирішити питання щодо юридичного оформлення факту смерті його матері.

Надаючи оцінку документу, виданому на непідконтрольній Україні території, суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, Європейський Суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок Європейського Суду з прав людини в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, є винятком із загального принципу недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути заснована до таких дій, як наприклад реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський Суд з прав людини, зокрема зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать. Тому суд як виняток бере до уваги надані заявником документи, видані на непідконтрольній Україні території, та надає їм оцінку разом з іншими доказами по справі.

Отже, сукупність досліджених доказів надає суду зробити висновок про доведеність факту смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_10, у зв'язку з чим вимоги заявника підлягають задоволенню у повному обсязі. Встановлення даного факту необхідне заявнику для державної реєстрації смерті матері та для реалізації його майнових та особистих немайнових прав.

На підставі законів України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014, постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, керуючись ст.ст.259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315-316, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, місце проживання якого: АДРЕСА_5, який зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, заінтересована особа Мирноградський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, місцезнаходження якого: вул.Соборна, 7, м.Мирноград Донецької області, код ЄДРПОУ 23127140, про встановлення факту смерті особи задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки міста Макіївка Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 року у місті Макіївці Донецької області.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 13.02.2018.

Суддя Ж.Є.Редько