Постанова № 72153503, 08.02.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/276/2018

Категорія: 23

Головуючий у суді першої інстанції Київська Т. Б.

Суддя-доповідач :Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 рокуСправа № 138/2952/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду:

судді-доповідача Денишенко Т.О.,

суддів Берегового О.Ю., Марчук В.С.,

за участі секретаря судового засідання Торбасюк О.І., представника скарж-ника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4, представника відповідача Това-риства з обмеженою відповідальністю «СХК «Вінницька промислова група» ад-воката Павлюка С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Він-ниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю

«СХК «Вінницька промислова група» про розірвання договору оренди

землі,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3, його представника ад-воката ОСОБА_4 на рішення Могилів-Подільсь-кого міськрайонного суду Вінницької області від 01 грудня 2017 року, ухвалене у м. Могилів-Подільський за головування судді Київської Т.Б.,

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2017 року ОСОБА_3 звернувся у Могилів-Подільський міськра-йонний суд Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відпо-відальністю ( далі - ТОВ ) «СХК «Вінницька промислова група» про розірвання договору оренди землі. Позов мотивований тим, що ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 29 грудня 2001 ро-ку серії НОМЕР_2, виданого Тропівською сільською Радою народних депу-татів згідно рішення 20 сесії 23 скликання цієї сільської Ради від 18 травня 2001 року, є власником земельної ділянки площею 2,3657 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Тропівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області. 16 травня 2013 року між позивачем та ТОВ «Рубін» був укладений договір оренди вказа-ної земельної ділянки, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди за номером запису 2076586. Нещо-давно ОСОБА_3 стало відомо, що ТОВ «Рубін» у 2013 році на підставі дого-вору про заміну сторони у договорі оренди землі, який рішенням Господарсь-кого суду Вінницької області від 30 червня 2017 року визнаний недійсним, без його згоди передав право оренди вказаної земельної ділянки ТОВ «Ексад», що його земельна ділянка, знову ж таки без його згоди, перебуває в оренді право-наступника прав та обов'язків ТОВ «Рубін» - ТОВ «СХК «Вінницька проми-слова група». ОСОБА_3 вважає, що у зв'язку з ліквідацію ТОВ «Рубін» дії як щодо передачі належної йому земельної ділянки третім особам, так і функцій з її обробітку, сплати орендної плати, які відбувалися без погодження з ним, є не-правомірними, порушують його права власника землі, тому просив суд розір-вати договір оренди земельної ділянки від 16 травня 2013 року, укладений між ним та ТОВ «Рубін», правонаступником якого є ТОВ «СХК «Вінницька про-мислова група» ( а. с. 2-6 ).

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено ( а. с. 64-67 ).

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, позивач ОСОБА_3, його представник адвокат ОСОБА_4 оскаржують його в апеляційному порядку, просять дане рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Скаржники вважають оскаржуване рішення необ'єктивним, необґрунтованим, ухваленим за невідповідності вис-новків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесу-ального права.Оскаржуючи рішення суду першої інстанції від 01 грудня 2017 року, скаржники, викладаючи встановлені фактичні обставини справи, зазнача-ють, що неодноразовим порушенням умов договору оренди землі в частині пе-редачі права користування земельною ділянкою третім особам без погодження із орендодавцем порушені права останнього. Така неодноразова самостійна змі-на сторони договору оренди землі в частині орендаря проти волі власника, без його згоди порушує право приватної власності позивача, гарантоване йому Конституцією України, чинним законодавством, а також право на свободу до-говору та вибору контрагента. Укладаючи договір оренди, сторони погодили усі його умови, однак ними не визначалася можливість зміни орендаря в одно-сторонньому порядку за відсутності згоди на те орендодавця. Скаржники неод-норазово наголошують, що ТОВ «Рубін» ліквідоване у зв'язку з приєднанням до ТОВ «СХК «Вінницька промислова група», тому передача в оренду відпо-відачу належної ОСОБА_3 земельної ділянки є протиправною; в такий спосіб відбулася заміна сторони у договорі, що є аналогічним способу зміни орендаря за договором, укладеним між ТОВ «Рубін» та ТОВ «Ексад». Тобто ТОВ «Ру-бін», правонаступником якого є відповідач, на їх думку, двічі допустило пору-шення умов договору та чинного законодавства, передавши земельну ділянку у користування третім особам ТОВ «Ексад» та ТОВ «СХК «Вінницька промисло-ва група», після чого припинило свою діяльність шляхом ліквідації, що є під-ставою у відповідності із статтею 32 Закону України «Про оренду землі» для припинення договору оренди землі. У даному випадку відбулося припинення орендарем ТОВ «Рубін» господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки у зв'язку з припиненням юридич-ної особи та неправомірна передача третім особам функцій з її обробітку, опла-ти орендної плати орендодавцю через реорганізацію шляхом приєднання, що виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем і є підставою для розірвання договору оренди зе-мельної ділянки ( а. с. 70-74 ).

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здій-снюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, пе-ревіривши законність, обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в ме-жах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, воно є правильним, законним та справедливим.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється учасниками справи, що ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ді-лянку від 29 грудня 2001 року серії НОМЕР_2, виданого на підставі рішення 20 сесії 23 скликання Тропівської сільської Ради народних депутатів від 18 травня 2001 року, є власником земельної ділянки загальною площею 2,37 га, ка-дастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Тро-півської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, з ці-льовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського вироб-ництва, що також підтверджується інформацією Державного земельного кадас-тру про право власності та речові права на земельну ділянку ( а. с. 9-11 ).

16 травня 2013 року між позивачем та ТОВ «Рубін» укладений договір оренди вказаної вище земельної ділянки строком на 10 років. Договір оренди зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 2076586 ( а. с. 10-14 ).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30 червня 2017 року у справі № 902/372/17 за позовом ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» до ТОВ «Ексад», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичних осіб - власників земельних діля-нок/земельних часток (паїв), що знаходяться на території Плосківської сільської ради Муровано-Куриловецького району Вінницької області, на території Суга-ківської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області та на території Тропівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання недійсними договорів про зміну сторони у договорах оренди землі, позов ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» задоволений. Визнаний недійсним договір про заміну сторони у договорі оренди землі від 30 грудня 2013 року з додатками, укладений між ТОВ «Рубін» та ТОВ «Ексад» щодо земельних ділянок, які знаходяться на території Тропівської сільської ра-ди Могилів-Подільського району Вінницької області. Визнаний недійсним до-говір про заміну сторони у договорі оренди землі від 30 грудня 2013 року з до-датками, укладений між ТОВ «Рубін» та ТОВ «Ексад» щодо земельних ділянок, які знаходяться на території Сугаківської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області. Визнаний недійсним договір про заміну сторони у договорі оренди землі від 30 грудня 2013 року з додатками, укладений між ТОВ «Рубін» та ТОВ «Ексад» щодо земельних ділянок, які знаходяться на території Плосківської сільської ради Муровано-Куриловецького району Вінницької об-ласті. Розподілено судові витрати у справі.

При вирішенні справи № 902/372/17 Господарським судом Вінницької обла-сті, зокрема, встановлено, що загальними зборами учасників ТОВ «Рубін» було прийнято рішення, оформлене протоколом від 01 листопада 2016 року № 01/11, про реорганізацію ТОВ «Рубін» шляхом приєднання до ТОВ «СХК «Вінницька промислова група». Рішеннями загальних зборів ТОВ «Рубін», оформлених протоколом № 08/02, затверджені результати проведення припинення ( реорга-нізації ) внаслідок приєднання до ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» майна, майнових і немайнових прав та обов'язків ТОВ «Рубін», передавальний акт, надано повноваження представнику на звернення до державного реєстра-тора з документами для внесення запису про припинення юридичної особи в результаті приєднання. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «СХК «Він-ницька промислова група», оформленого протоколом від 09 лютого 2017 року № 09/02/17, затверджено передавальний акт та статут товариства в новій редак-ції.

Відповідно до підпункту 1.3 Статуту ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» у новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів учасників від 09 лютого 2017 року, оформленого протоколом № 09/02/17, ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» є правонаступником ТОВ «Рубін».

10 лютого 2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фі-зичних осіб підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення ТОВ «Рубін» у результаті приєднання до ТОВ «СХК «Вінницька промислова група», де останнє зазначено як правонаступник прав та обов'язків ТОВ «Рубін».

Згідно передавального акта, затвердженого зборами під час приєднання, ТОВ «Рубін» передало, а ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» прийняло згідно сальдової відомості рахунку 6851 «Паєвики» ( Розрахунки з іншими кре-диторами ) зобов'язання перед кредиторами ТОВ «Рубін» по оренді земельних ділянок ( паїв ) в кількості 1354 осіб.

10 лютого 2017 року представниками ТОВ «Рубін» та ТОВ «СХК «Вінниць-ка промислова група» складені три акти приймання-передачі договорів оренди земельних ділянок, розташованих на території Плосківської сільської ради Му-ровано-Куриловецького району Вінницької області, Сугаківської та Тропівської сільських рад Могилів-Подільського району Вінницької області, згідно з якими ТОВ «Рубін» передало, а ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» прийняло 1613 договорів оренди землі.

До того ж встановлено, що ТОВ «Рубін» фактично та об'єктивно не переда-вало ТОВ «Ексад» земельну ділянку, що є предметом договору оренди, її об-робіток продовжувало здійснювати ТОВ «Рубін».

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України ( в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення ) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; згідно зі статтею 82 чинного ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної си-ли, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі осо-би або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, поси-лаючись на підпункти 4.1, 5.4, 8.2., 9.3, 12.1 договору оренди землі від 16 трав-ня 2013 року, на норми статей 216, 236 ЦК України, не знайшов доведеними порушення прав позивача передачею ТОВ «Рубін» права оренди ТОВ «Ексад», оскільки рішенням Господарського суду Вінницької області від 30 червня 2017 року договір про заміну сторони у договорі оренди землі визнаний недійсним, а отже він не створює жодних правових наслідків для орендодавця ОСОБА_3, не порушує його законних прав. Крім того, судовим рішенням, що набрало за-конної сили, встановлено припинення ТОВ «Рубін» шляхом реорганізації, а не ліквідації, як стверджує позивач. Оскільки внаслідок припинення у формі реор-ганізації ТОВ «Рубін» право оренди у встановленому порядку перейшло до йо-го правонаступника ТОВ «СХК «Вінницька промислова група», то в силу умов договору оренди землі від 16 травня 2013 року, зокрема підпункту 12.6, такі об-ставини не порушують права та інтереси ОСОБА_3

З такими висновками суду першої інстанції належить повністю погодитися, вони зроблені з урахуванням усіх встановлених фактичних обставин справи, за правильного застосування до спірних правовідносин вимог закону, що їх регу-люють.

Обгрунтовуючи свої вимоги, скаржник наголошує на порушенні ТОВ «Ру-бін» його прав передачею належної йому земельної ділянки без його згоди у ко-ристування ТОВ «Ексад», що і є підставою для розірвання договору оренди землі.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу одні-єї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошко-дження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором ви-користанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» визначений перелік обов'-язків орендаря земельної ділянки. Проте з цієї норми закону не вбачається того обов'язку, який, як вважає позивач, не виконаний відповідачем у даних право-відносинах. Обов'язки землекористувачів, якими є і орендарі земельних діля-нок, також визначені статтею 96 Земельного кодексу України, яка також не міс-тить такого обов'язку орендаря, на невиконання якого як підставу для розірван-ня договору оренди землі посилається позивач; не містять такої підстави для припинення права користування земельною ділянкою й стаття 141 цього Кодек-су, підпункт 9.4 договору оренди землі від 16 травня 2013 року.

Враховуючи наведене, посилання позивача у позові та апеляційній скарзі на порушення відповідачем обов'язків орендаря, визначених Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, або договором оренди землі від 16 травня 2013 року, наслідком чого є розірвання договору, є безпідстав-ними.

Із встановлених судами фактичних обставин справи убачається, що між сто-ронами виникли правовідносини з найму ( оренди ) земельної ділянки, які регу-люються в тому числі загальними нормами цивільного законодавства в частині, що не суперечить спеціальним нормам.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 783 ЦК України наймо-давець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач без дозво-лу наймодавця передав річ у користування іншій особі. Отже, встановивши у даній справі факт передачі ТОВ «Рубін» земельної ділянки позивача без його дозволу у користування іншій особі, суд може розірвати договір оренди землі, виходячи з положень статті 32 Закону України «Про оренду землі», що визна-чає й інші підстави, передбачені законами, зокрема пунктом другим частини першої статті 783 ЦК України.

Проте в даній цивільній справі дійсно відсутні докази, що беззаперечно свідчили б про протиправні дії ТОВ «Рубін» щодо фактичної та юридичної пе-редачі товариством прав на земельну ділянку позивача третім особам.

Скаржники, обґрунтовуючи вимоги власної апеляційної скарги, вказують, що саме ТОВ «Рубін» порушив права власника ОСОБА_3, передавши без зго-ди останнього земельну ділянку у користування на умовах оренди третій особі, що встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області від 30 черв-ня 2017 року.

Проте такі доводи цілком спростовуються матеріалам справи. Зокрема, з рі-шення Господарського суду Вінницької області від 30 червня 2017 року убача-ється, що саме правонаступник ТОВ «Рубін» - ТОВ «СХК «Вінницька проми-слова група» звернулося у господарський суд з позовом до ТОВ «Ексад» про визнання недійсними договорів про заміну сторони у договорі оренди землі від 30 грудня 2013 року. Підставою позову було те, що ТОВ «Рубін» ніколи не укладало спірних договорів, у відносини з ТОВ «Ексад» ніколи не вступало. На копії договору міститься підпис невідомої особи, а не директора ТОВ «Рубін», відтиск печатки не відповідає дійсному. Усі ці обставини були предметом до-слідження господарського суду, але не були доведені у зв'язку з відсутністю оригіналу оспорюваного договору, якого у позивача, з огляду на підстави позо-ву, не було, а відповідач і державний реєстратор його також суду не надали. Зміст ухваленого господарським судом рішення, зібраних і оцінених ним дока-зів дає можливість стверджувати, що походження оспорюваного договору від 30 грудня 2013 року, його правову природу господарським судом встановлено не було і такий договір не досліджувався. Проте, встановивши, що ТОВ «Ек-сад» без згоди власників земельних ділянок отримало право оренди, зареєстру-вавши ці права, господарський суд задовольнив позов з інших підстав.

При цьому слід окремо звернути увагу, що з матеріалів справи, пояснень учасників справи вбачається, що фактичної, об'єктивної передачі, зокрема, спірної земельної ділянки ОСОБА_3, від ТОВ «Рубін» до ТОВ «Ексад» не від-булося. Використовувати земельну ділянку позивача продовжував саме ТОВ «Рубін». Про існування ж договору, яким, нібито, передано право оренди ТОВ «Ексад», власнику земельної ділянки до розгляду справи господарським судом, відомо не було, що також встановлено рішенням Господарського суду Вінниць-кої області від 30 червня 2017 року. Отже, право позивача, за захистом якого він звернувся у суд, порушено не було.

З висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні всупереч доводам апеляційної скарги щодо такої підстави припинення договору оренди землі як ліквідація орендаря слід погодитися. Стверджуючи саме про лі-квідацію ТОВ «Рубін», скаржники помилково на власний розсуд трактують по-ложення закону щодо визначення цього поняття, не розмежовуючи його від ін-шого способу припинення юридичної особи, яким є реорганізація.

Частина перша статті 104 ЦК України визначає таких два способи припи-нення юридичної особи як реорганізація ( злиття, приєднання, поділ, перетво-рення ) та ліквідація. Вони є різними за своєю правовою природою та право-вими наслідками для юридичної особи, що припиняє свою діяльність. Так при-пинення діяльності товариства відбувається шляхом передання ним всього сво-го майна, прав та обов'язків іншій юридичній особі - правонаступнику ( у ви-падку злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення ) або шляхом лікві-дації без правонаступництва.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - під-приємців та громадських формувань станом на 21 червня 2017 року слідує, що діяльність ТОВ «Рубін» припинена за рішенням засновників, про що 10 лютого 2017 року зроблений відповідний запис за №11591120032000041, правонаступ-ником ТОВ «Рубін» є ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» ( а. с. 59-62 ).

Окрім того, як уже зазначалося, рішенням Господарського суду Вінницької області від 30 червня 2017 року встановлені обставини припинення ТОВ «Ру-бін» в результаті саме реорганізації шляхом приєднання до ТОВ «СХК «Він-ницька промислова група» та передачі зобов'язань перед кредиторами ТОВ «Рубін» по оренді земельних ділянок. Вказані встановлені судовим рішенням обставини однозначно спростовують в цій частині доводи скаржників.

Згідно з частиною четвертою статті 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи ( у то-му числі в порядку спадкування ), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передба-чено договором оренди землі.

Підпунктом 12.6 договору оренди землі від 16 травня 2013 року також за-кріплено, що реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для змі-ни умов або розірвання цього договору.

Враховуючи припинення у формі реорганізації ТОВ «Рубін», перехід права оренди до його правонаступника ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» в порядку, передбаченому законом, не вбачається таким чином порушення прав та інтересів позивача, тому апеляційний суд не знаходить підстав для задово-лення апеляційної скарги та відповідно позову за таких доводів скаржників.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, не дають підстав визнати оскаржуване рішення ухваленим за неправильного застосування норм матеріального, з порушенням норм процесу-ального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріаль-ного і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції вірно вирішено даний спір, висновки суду відповідають обставинам справи, рішення Могилів-Подільського міськрайон-ного суду Вінницької області від 01 грудня 2017 року є законним, цілком об-грунтованим, апеляційний суд не знаходить підстав для його скасування на за-доволення апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384. 390 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, його представника, адвока-та ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, од-нак вона може бути оскаржена касаційному порядку до Верховного Суду про-тягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, яким буде 13 лютого 2018 року

Суддя-доповідач: Підпис Т.О. Денишенко

Судді: Підпис О.Ю. Береговий

Підпис В.С. Марчук

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду Т.О. Денишенко