Постанова № 72153484, 08.02.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/277/2018

Категорія: 23

Головуючий у суді першої інстанції Київська Т. Б.

Суддя-доповідач :Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 рокуСправа № 138/2951/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду:

судді-доповідача Денишенко Т.О.,

суддів Берегового О.Ю., Марчук В.С.,

за участі секретаря судового засідання Торбасюк О.І., представника скарж-ниці ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4, представника відповідача Товарис-тва з обмеженою відповідальністю «СХК «Вінницька промислова група» адво-ката Павлюка С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХК

«Вінницька промислова група» про розірвання договору оренди землі,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3, її представника, адвоката ОСОБА_4 на рішення Могилів-Подільського міськ-районного суду Вінницької області від 01 грудня 2017 року, ухвалене у м. Мо-гилів-Подільський за головування судді Київської Т.Б.,

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2017 року ОСОБА_3 звернулася у Могилів-Подільський міськра-йонний суд Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відпові-дальністю ( далі - ТОВ ) «СХК «Вінницька промислова група» про розірвання договору оренди землі. Позов мотивований тим, що ОСОБА_3 на підставі Дер-жавного акту на право приватної власності на землю від 29 грудня 2001 року серії НОМЕР_2, виданого Тропівською сільською Радою народних депутатів згідно рі-шення 20 сесії 23 скликання цієї сільської Ради від 18 травня 2001 року, є влас-ницею земельної ділянки площею 2,04 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Тропівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області. 16 травня 2013 року позивачка та ТОВ «Рубін» уклали договір оренди вказаної земельної ділянки, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме май-но зареєстровано право оренди товариства за номером запису 1718001. ОСОБА_3 стало відомо, що у 2013 році на підставі договору про заміну сторони у до-говорі оренди землі, який рішенням Господарського суду Вінницької області від 30 червня 2017 року визнаний недійсним, ТОВ «Рубін» без її згоди передало право оренди належної їй земельної ділянки ТОВ «Ексад». Також ОСОБА_3 нещодавно дізналася, що її земельна ділянка, знову ж таки без її згоди, перебу-ває в оренді у ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» як правонаступника прав та обов'язків ТОВ «Рубін». ОСОБА_3 вважає, що у зв'язку з ліквідацією ТОВ «Рубін», неправомірними діями як щодо передачі належної їй земельної ділянки третім особам, так і функцій з обробітку землі, сплати їй як орендодав-цю орендної плати, що відбувалися без погодження з нею, порушені її права, тому просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 16 травня 2013 року, укладений між нею та ТОВ «Рубін», правонаступником якого є ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» (а. с. 2-6).

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено (а. с. 63-66).

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, позивачка ОСОБА_3, її представник адвокат ОСОБА_4 оскаржують його в апеля-ційному порядку, просять дане рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Скаржники вважають оскаржуване рі-шення необ'єктивним, необґрунтованим, ухваленим за невідповідності виснов-ків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуаль-ного права.Оскаржуючи рішення суду першої інстанції від 01 грудня 2017 ро-ку, викладаючи встановлені фактичні обставини справи, скаржники наголошу-ють на порушенні прав орендодавиці ОСОБА_3 неодноразовим порушенням умов договору оренди землі шляхом передачі права користування земельною ділянкою третім особам без погодження із орендодавцем. Неодноразова само-стійна зміна орендаря у договорі оренди землі поза волею власниці, без її на те згоди порушує право приватної власності ОСОБА_3, гарантоване Конституці-єю України та чинним законодавством, а також право на свободу договору, ви-бір контрагента. Укладаючи договір оренди землі, первісні сторони погодили усі його умови, де не передбачена можливість зміни орендаря в односторон-ньому порядку за відсутності згоди, без відома орендодавця. Скаржники неод-норазово підкреслюють, що ТОВ «Рубін» ліквідоване у зв'язку з приєднанням до ТОВ «СХК «Вінницька промислова група», тому передача останньому в оренду належної ОСОБА_3 земельної ділянки є протиправною. До того ж ОСОБА_3, її адвокат ОСОБА_4 вважають, що в такий спосіб відбулася за-міна сторони у договорі, що є аналогічним способу зміни орендаря за догово-ром, укладеним між ТОВ «Рубін» та ТОВ «Ексад». Тобто ТОВ «Рубін», право-наступником якого є ТОВ «СХК «Вінницька промислова група», на їхню дум-ку, двічі допустив порушення умов дійсного правочину та чинного законодав-ства, передавши земельну ділянку у користування третім особам ТОВ «Ексад» та ТОВ «СХК «Вінницька промислова група», після чого припинив свою діяль-ність шляхом ліквідації, що є підставою для припинення договору оренди землі у відповідності із статтею 32 Закону України «Про оренду землі». У даному ви-падку відбулося припинення орендарем ТОВ «Рубін» господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки у зв'язку з припиненням юридичної особи та має місце неправомірна передача третім особам функцій з обробітку землі, сплати орендної плати орендодавиці через реорганізацію шляхом приєднання, що виходить за межі господарської ді-яльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем і є під-ставою для розірвання договору оренди земельної ділянки (а. с. 70-74).

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здій-снюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває мі-сцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи, наявні в ній докази в їх сукупності, пере-віривши законність, обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апе-ляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимо-гам з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що ОСОБА_3 є власницею земельної ділянки загальною площею 2,04 га, када-стровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Тропівсь-кої сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, з цільовим призначенням земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Такі фактичні обставини підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 29 грудня 2001 року серії НОМЕР_2, виданим на підставі рішення 20 сесії 23 скликання Тропівської сільської Ради народних депутатів від 18 травня 2001 року, та інформацією Державного земельного ка-дастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а. с. 10, 15-16).

16 травня 2013 року між позивачкою та ТОВ «Рубін» був укладений договір оренди вказаної вище земельної ділянки строком на 10 років, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 1718001 (а. с. 11-12, 15).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30 червня 2017 року у справі № 902/372/17 за позовом ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» до ТОВ «Ексад», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача фізичних осіб-власників земельних діля-нок/земельних часток (паїв), які знаходяться на території Плосківської сільської ради Муровано-Куриловецького району Вінницької області, на території Суга-ківської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області та на території Тропівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання недійсними договорів про зміну сторони в договорах оренди землі, позов ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» задоволений. Визнаний недійсним договір про заміну сторони у договорі оренди землі від 30 грудня 2013 року з додатками, укладений між ТОВ «Рубін» та ТОВ «Ексад» щодо земельних ділянок, які знаходяться на території Тропівської сільської ра-ди Могилів-Подільського району Вінницької області. Визнаний недійсним до-говір про заміну сторони у договорі оренди землі від 30 грудня 2013 року з до-датками, укладений між ТОВ «Рубін» та ТОВ «Ексад» щодо земельних ділянок, які знаходяться на території Сугаківської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області. Визнаний недійсним договір про заміну сторони у договорі оренди землі від 30 грудня 2013 року з додатками, укладений між ТОВ «Рубін» та ТОВ «Ексад» щодо земельних ділянок, які знаходяться на території Плосківської сільської ради Муровано-Куриловецького району Вінницької об-ласті. Розподілено судові витрати у справі.

При вирішенні справи № 902/372/17 Господарським судом Вінницької об-ласті було, зокрема, встановлено, що загальними зборами учасників ТОВ «Ру-бін» прийнято рішення, оформлене протоколом від 01 листопада 2016 року № 01/11, про реорганізацію ТОВ «Рубін» шляхом приєднання до ТОВ «СХК «Він-ницька промислова група». Рішенням загальних зборів ТОВ «Рубін», оформле-ним протоколом № 08/02, затверджені результати проведення припинення ( ре-організації ) внаслідок приєднання до ТОВ «СХК «Вінницька промислова гру-па» майна, майнових і немайнових прав та обов'язків ТОВ «Рубін», передаваль-ний акт та надані повноваження представнику на звернення до державного ре-єстратора з документами для внесення запису про припинення юридичної осо-би в результаті приєднання. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «СХК «Вінницька промислова група», оформленим протоколом від 09 лютого 2017 року № 09/02/17, затверджений передавальний акт та статут товариства у новій редакції.

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 Статуту ТОВ «СХК «Вінницька про-мислова група» у новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів учасників від 09 лютого 2017 року, оформленого протоколом № 09/02/17, ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» є правонаступником ТОВ «Рубін».

10 лютого 2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фі-зичних осіб - підприємців та громадських формувань внесений запис про при-пинення ТОВ «Рубін» у результаті приєднання до ТОВ «СХК «Вінницька про-мислова група», де останнє зазначено як правонаступник прав та обов'язків ТОВ «Рубін». Згідно передавального акта, затвердженого зборами під час при-єднання, ТОВ «Рубін» передало, а ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» згідно сальдової відомості рахунку 6851 «Паєвики» ( Розрахунки з іншими кре-диторами ) прийняло зобов'язання перед кредиторами ТОВ «Рубін» по оренді земельних ділянок ( паїв) в кількості 1354 особи. 10 лютого 2017 року пред-ставниками ТОВ «Рубін» і ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» були складені три акти приймання-передачі договорів оренди ділянок, розташованих на території Плосківської сільської ради Муровано-Куриловецького району Вінницької області, Сугаківської та Тропівської сільських рад Могилів-По-дільського району Вінницької області, за якими ТОВ «Рубін» передало, а ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» прийняло до виконання 1613 договорів оренди землі.

До того ж встановлено, що ТОВ «Рубін» фактично та об'єктивно не переда-вало в оренду ТОВ «Ексад» земельну ділянку, яка є предметом спору у цій ци-вільній справі, її обробіток, сплату орендної плати орендодавцям продовжувало весь час здійснювати саме ТОВ «Рубін».

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України ( у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення ) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рі-шенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало за-конної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не вста-новлено законом.

Також у ході судового розгляду встановлено та не заперечується учасника-ми справи, що у 2017 році орендна плата орендодавцям на території Тропівсь-кої сільської ради виплачувалася не в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а за рішенням орендаря в розмірі 12,1%.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, посила-ючись на підпункти 5.3, 5.4, 8.2., 9.3, 12.1 договору оренди землі від 16 травня 2013 року, на норми статей 216, 236 ЦК України, не знайшов доведеними поси-лання позивачки та її представника на порушення прав ОСОБА_3 передачею ТОВ «Рубін» права оренди земельної ділянки ТОВ «Ексад», оскільки рішенням Господарського суду Вінницької області від 30 червня 2017 року договір про заміну сторони у договорі оренди землі визнаний недійсним, а отже на час звер-нення ОСОБА_3 в суд з даним позовом для неї як орендодавиці не існувало будь-яких правових наслідків з приводу цих дій, не існувало порушення її за-конних прав, охоронюваних законом інтересів.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інте-ресів.

Крім того, рішенням Господарського суду Вінницької області від 30 червня 2017 року у справі № 902/372/17, що набрало законної сили, встановлено при-пинення існування ТОВ «Рубін» шляхом реорганізації, а не ліквідації, як ствер-джує і доводить позивачка. Оскільки внаслідок припинення у формі реорганіза-ції ТОВ «Рубін» право оренди перейшло до його правонаступника ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» у встановленому законом порядку, то в силу умов договору оренди землі від 16 травня 2013 року, зокрема його підпункту 12.6, такі обставини не порушують права та інтереси ОСОБА_3, не є підставою для розірвання дійсного правочину.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного су-ду повністю погоджується, оскільки вони є вірними, зроблені з урахуванням усіх фактичних обставин справи; суд правильно застосував до спірних право-відносин норми матеріального права, що їх регулюють, не порушив вимог про-цесуального законодавства .

Обгрунтовуючи свої вимоги, скаржники наголошують на порушенні ТОВ «Рубін» прав ОСОБА_3 передачею належної їй земельної ділянки без її згоди ТОВ «Ексад», що є підставою для розірвання договору оренди землі.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу од-нієї із сторін договір оренди землі за рішенням суду може бути достроково ро-зірваний у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошко-дження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором ви-користанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним ко-дексом України, іншими законами України. Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» визначений перелік обов'язків орендаря земельної ділянки. Про-те з положень цієї норми закону не вбачається того обов'язку, який, як вважає позивач, не виконаний відповідачем у даних правовідносинах.

Обов'язки землекористувачів, якими є і орендарі земельних ділянок, також визначені статтею 96 Земельного кодексу України, яка не містить такого обов'-язку орендаря, про невиконання якого вказує позивач як підставу для розірван-ня договору оренди землі. Також статтею 141 Земельного кодексу України не визначено відповідної підстави для припинення права користування земельною ділянкою, яка б слугувала задоволенню заявленого ОСОБА_3 в суд позову, не існує такого обов'язку і серед визначених сторонами у підпункті 9.4 договору оренди землі від 16 травня 2013 року обов'язків орендаря.

Враховуючи наведене, посилання позивачки в апеляційній скарзі на пору-шення відповідачем обов'язків орендаря, визначених Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, договором оренди землі від 16 травня 2013 року, наслідком чого висунута вимога про розірвання договору, є безпідставними.

Із встановлених фактичних обставин справи убачається, що між сторонами виникли та на даний час існують правовідносини з найму ( оренди ) земельної ділянки, що регулюються в тому числі загальними нормами цивільного законо-давства в частині, що не суперечать спеціальним нормам.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 783 ЦК України наймо-давець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач без до-зволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Встановивши у даній справі факт передачі ТОВ «Рубін» земельної ділянки позивачки без її на те згоди в оренду іншій особі, суд, керуючись статтею 32 За-кону України «Про оренду землі», що визначає й інші законні підстави, зокрема за пунктом другим частини першої статті 783 ЦК України, може, виходячи з цих норм, розірвати договір оренди землі. Проте в даній цивільній справі від-сутні докази, які б беззаперечно свідчили про реальність, об'єктивність непра-вомірних дій ТОВ «Рубін» щодо фактичної та юридичної передачі прав на оренду земельної ділянки позивачки третій особі.

Скаржники, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, вказують, що саме ТОВ «Рубін» порушив права власниці земельної ділянки ОСОБА_3, передавши без її згоди у користування земельну ділянку третій особі, що встановлено рі-шенням Господарського суду Вінницької області від 30 червня 2017 року.

Проте такі доводи апеляційної скарги цілком спростовуються матеріалами справи. Зокрема, з рішення Господарського суду Вінницької області від 30 червня 2017 року вбачається, що саме правонаступник ТОВ «Рубін» - ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» звернулося в господарський суд з позо-вом до ТОВ «Ексад» про визнання недійсним договору про заміну сторони у договорі оренди землі від 30 грудня 2013 року. Підставою позову було визна-чено те, що ТОВ «Рубін» не укладало оспорюваного правочину, у відносини з ТОВ «Ексад» ніколи не вступало. На копії цього договору значиться підпис не-відомої особи, а не директора ТОВ «Рубін», відтиск печатки не є дійсним. Усі ці обставини були предметом дослідження господарського суду, але не визнані доведеними у зв'язку з непредставленням оригіналу договору, якого у пози-вача, з огляду на підстави позову, не було, а відповідач і державний реєстратор його також суду не надали. Зміст ухваленого господарським судом рішення, зібраних і оцінених ним доказів, дають можливість стверджувати, що похо-дження оспорюваного договору від 30 грудня 2013 року, його правову природу господарським судом було встановлено; такий договір взагалі не досліджував-ся. Встановивши, що ТОВ «Ексад» без згоди власників земельних ділянок отри-мало право оренди, зареєструвало це право, господарський суд задовольнив позов з інших підстав.

Як уже зазначалося, з матеріалів справи та пояснень учасників справи вба-чається, що фактичної передачі спірної земельної ділянки від ТОВ «Рубін» до ТОВ «Ексад» не відбулося. Використовувати земельну ділянку позивачки на умовах оренди, сплачувати орендну плату продовжувало ТОВ «Рубін». Отри-мання орендної плати ОСОБА_3 не заперечує. Про існування договору, яким, нібито, передано право оренди ТОВ «Ексад», власниці земельної ділянки до розгляду справи господарським судом не було відомо, що також встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області від 30 червня 2017 року. От-же, право позивачки, за захистом якого вона звернулася до суду, фактично й об'єктивно порушено не було.

На заперечення доводів апеляційної скарги слід наголосити на правильно-сті висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, що-до такої підстави припинення договору оренди землі як ліквідація орендаря. Стверджуючи саме про ліквідацію ТОВ «Рубін», скаржники помилково тракту-ють норми закону з визначення цього поняття, не розмежовуючи його з іншим способом припинення юридичної особи, яким є реорганізація.

Частина перша статті 104 ЦК України визначає такі два способи припинен-ня юридичної особи: реорганізація ( злиття, приєднання, поділ, перетворення ) та ліквідація. Вони є різними з своєю правовою природою і правовими наслід-ками для юридичної особи, що припиняє свою діяльність. Так припинення ді-яльності товариства відбувається шляхом передання ним всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам ( у випадку злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення ) або шляхом ліквідації без правонаступництва.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-під-приємців та громадських формувань станом на 21 червня 2017 року слідує, що діяльність ТОВ «Рубін» припинена за рішенням засновників, про що 10 лютого 2017 року зроблений відповідний запис за № 11591120032000041. Правонаступ-ником ТОВ «Рубін» є ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» ( а. с. 56-59 ).

Окрім того, як уже зазначалося, рішенням Господарського суду Вінницької області від 30 червня 2017 року встановлені обставини припинення ТОВ «Ру-бін» у результаті саме реорганізації шляхом приєднання до ТОВ «СХК «Він-ницька промислова група» та передачі зобов'язань перед кредиторами ТОВ «Рубін» по оренді земельних ділянок. Вказані встановлені судовим рішенням обставини однозначно спростовують в цій частині доводи скаржників.

Згідно з частиною четвертою статті 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи ( у то-му числі в порядку спадкування ), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Підпунктом 12.6 договору оренди землі від 16 травня 2013 року закріплено, що реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору.

Враховуючи припинення у формі реорганізації ТОВ «Рубін», перехід права оренди до його правонаступника ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» в порядку, передбаченому законом, не вбачається таким чином порушення прав та інтересів позивачки ОСОБА_3, тому апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а відповідно й позову згідно вимог скарги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, не дають підстав визнати оскаржуване рішення ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, які могли б призве-сти до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріаль-ного і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції при розгляді цієї справи дотримано норм матеріального права, не порушено норм процесуального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, оскаржуване рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01 грудня 2017 року є законним, цілком обгрунтованим, справедливим. Апеляційний суд не знахо-дить підстав для його скасування на задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, її представника, адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, од-нак вона може бути оскаржена касаційному порядку до Верховного Суду про-тягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, яким буде 13 лютого 2018 року.

Суддя-доповідач: Підпис Т.О. Денишенко

Судді: Підпис О.Ю. Береговий

Підпис В.С. Марчук

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду Т.О. Денишенко