Вирок № 72153290, 12.02.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/14076/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

cудді Павленко О.М.,

за участі секретаря Брагіної М.В.,

прокурора Яцковини С.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050150002581 від 3 листопада 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Рубіжне Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця, який проходить військову службу на посаді радіотелефоніста - лінійного наглядача відділення управління 5 гаубичної самохідно-артилерійської батареї 2 гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини А0693, у військовому званні солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,-

в с т а н о в и в:

23 жовтня 2017 о 14.00 годині ОСОБА_1, проходячи військову службу за контрактом у військовій частині А0693, яка дислокується в м. Бахмут Донецької області, на посаді радіотелефоніста - лінійного наглядача відділення управління 5 гаубичної самохідно - артилерійської батареї 2 гаубичного самохідно - артилерійського дивізіону, у військовому званні «солдат», знаходячись на відкритій ділянці місцевості біля місця розташування вказаного дивізіону в с. Покровське Бахмутського району Донецької області, діючи умисно, не маючи передбаченого законом дозволу, всупереч вимогам чинного законодавства України, а саме: Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року «Положення про дозвільну систему України»; наказу МВС України № 622 віл 21 серпня 1998 року «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, бойових припасів до них і вибухових речовин», знайшов шістдесят шість патронів калібру 5,45x39 мм, два патрони калібру 7,62x54 мм, два патрони калібру 7,62x39мм та сорок стержнів з каналом всередині, з аморфної речовини жовто-коричневого кольору двохосновного нітроцелюлозного (бездимного) пороху, переніс їх та поклав до своєї сумки з особистими речами в приміщенні палатки для відпочинку, яка знаходилась в с.Покровське Бахмутського району Донецької області, тим самим незаконно придбав боєприпаси та вибухові речовини без передбаченого законом дозволу та зберігав їх до 3 листопада 2017 року.

3 листопада 2017 приблизно о 10.30 годині ОСОБА_1, незаконно зберігаючи при собі вищевказані придбані боєприпаси, які до цього поклав до своєї сумки з речами, виїхав до місця свого мешкання в АДРЕСА_3, тим самим незаконно перевіз боєприпаси та вибухові речовини без передбаченого законом дозволу.

3 листопада 2017 о 12.30 годині під час перебування на автовокзалі за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул.Космонавтів, 5 ОСОБА_1 було зупинено співробітниками Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області за паління тютюнових виробів у забороненому місці, після чого в ході огляду місця події, в присутності запрошених понятих, у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено: сімдесят патронів, з яких шістдесят шість патронів, які є проміжними патронами калібру 5,45x39 мм, тобто штатними боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм (автоматів і кулеметів конструкції Калашникова АК - 74; АК - 105, АКС - 74У, РПК - 74 та ін.); два патрони є гвинтівковими патронами калібру 7,62x54 мм, тобто штатними боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм - кулеметі конструкції Калашникова (ПК, ПКС, ПКТ, ПКБ, ПКМ, ПКМС, ПКМТ); ручного кулемету Дегтярьова (РПД), снайперської гвинтівки Драгунова (СВД), снайперської гвинтівки Токарева (СВТ) та ін.; два патрони є проміжними патронами калібру 7,62x39 мм промислового виробництва до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм (автоматів АК, АКМ, АК - 103, самозарядного карабіну Сімонова - СКС, кулеметів РПД, РПК та ін.), які придатні до стрільби, виготовлені промисловим способом; сорок стержнів з каналом всередині, з аморфної речовини жовто - коричневого кольору є вибуховою речовиною метальної дії двохосновним нітроцелюлозним (бездимним) порохом, що містить активні компоненти - 2,6 - дінітротолуол, 2,3 - дінітротолуол, 2,4 - дінітротолуол, 3,4 - дінітротолуол та 1,3,5 - тінітротолуол і стабілізатор - диметилдифенілмочевину (централіт II), загальною масою 225, 0 г та здатний до вибухового перетворення, які ОСОБА_1 незаконно носив, зберігав та придбав без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно знайшов, носив та зберігав бойові припаси, вказані в обвинувальному акті, без передбаченого законом дозволу, повністю визнає вину в скоєному, щиро кається.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочині за обставин, що викладені в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду справи в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України, обмежуючись дослідженням наступних доказів: показаннями обвинуваченого та даними, що характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 вірно розуміє зміст обставин справи і сумнівів в добровільності та істинності його позицій немає.

Оцінивши досліджені докази як з точки зору допустимості, так і з точки зору достовірності в їх сукупності, суд вважає винуватість ОСОБА_1 доведеною в межах пред'явленого обвинувачення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.263 КК України, тобто незаконне носіння, зберігання та придбання бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, за що він повинен нести покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні неповнолітню доньку Мілану, 18.09.2016 року.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.

Висновком Бахмутського міськрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного МРУПВКПП Міністерства юстиції встановлено, що ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим є середньою. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе. На думку органа пробації виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення. У разі звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на ОСОБА_1 обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним злочину, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставин, і вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, враховуючи обставини справи, відомості про особу обвинуваченого, зазначені вище, суд, відповідно до вимог ст. 75 КК України, вважає можливим звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі визначеного судом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.

Суд вважає, що призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

За змістом довідки Запорізького НДЕКЦ МВС України витрати на проведення експертизи № 6-497 від 23.11.2017 року у кримінальному провадженні № 12017050150002591, замовником є СВ Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області, витрати на проведення експертизи становлять 989 грн. 60 коп.

З огляду на викладене, з врахуванням вимог ст. 124 КПК України, суд вважає, що з обвинуваченого слід стягнути на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у розмірі 989 грн. 60 коп.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Встановити ОСОБА_1 іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

В силу ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки:

1. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

3. періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_1 до демобілізації здійснювати командиром відповідної військової частини, а після демобілізації - уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання.

Речові докази - 40 стержнів з каналом всередині, з аморфної речовини жовто-коричневого кольору, двохосновним нітроцелюлозним (бездимним) порохом, що містить активні компоненти - 2,6 дінітротолуол, 2,3 - дінітротолуол, 2,4 - дінітротолуол, 3,4 - дінітротолуол та 1,3,5 - тінітротолуол і стабілізатор - демитилдифенілмочевину (централіт ІІ), загальною масою 225,0 г, шістдесят шість патронів, які є проміжними патронами калібру 5,45x39 мм, два патрони калібру 7,62x54 мм, два патрони калібру 7,62x39 мм промислового виробництва до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Бахмутського відділу поліції ГУ Національної поліції Донецької області, - знищити.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта на загальну суму 989 грн. 60 коп. (судова балістична експертиза № 2/2-643 від 13.11.2017 року у розмірі 892 грн. 32 коп., судова хімічна експертиза), стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в дохід держави (рекзвізити: рахунок № 31116115700009, одержувач - УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевч./24060300, код банку: 813015, ЄДРПОУ 38025367, назва банку: ГУ ДКСУ у Запорізькій області).

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення.

Суддя -