Ухвала суду № 72150657, 09.02.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/3033/17

н/п 1-кп/640/139/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження запобіжного заходу

"09" лютого 2018 р.

Колегія суддів Київського районного суду м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

судді: Нев'ядомський Д.В., Попрас В.О.

за участю:

секретаря Бломберус С.А.,

прокурора Прокопенко

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників - адвокатів: Бессонова В.А., Назаренко Я.М.,

Муратова С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2016 року за №12016220490006023 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, п.п. 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 199, ст. 257, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч.1 ст. 358 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, п.п. 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшов з прокуратури Харківської області обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у скоєнні вказаних злочинів.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачені будуть переховуватися від суду та продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, ще не допитані всі свідки, тому обвинувачені будуть вчиняти на них тиск за для впливу на їх показання; обвинувачені не мають офіційних джерел отримання прибутку, також необхідно врахувати тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим за інкримінованими злочинами, які є особливо тяжким. Обвинувачені не мають достатніх стійких соціальних зв'язків. Наявні ризики не зменшилися, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Захисник ОСОБА_1 - Муратов С.А. просив відмовити в задоволенні клопотання, ризики прокурором не доведені, тяжкість покарання не є підставою для тримання особи під вартою, обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, обвинувачений має батьків.

ОСОБА_1 поклався на розсуд суду.

Захисник Бессонов В.А. просив визначити ОСОБА_2 ризики прокурором не доведені, тяжкість покарання не є підставою для тримання особи під вартою, обвинувачений характеризується за місцем проживання позитивно, обвинувачений має тісні соціальні зв'язки.

ОСОБА_2 підтримав думку захисника, зазначив, що не буде ухилятися від суду.

Захисник Назаренко Я.М. просила змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на домашній арешт, обвинувачена раніше не судима, має постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітнього сина, тобто має тісні соціальні зв'язки.

ОСОБА_3 підтримала думку свого захисника.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.

Вирішенні питання про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені можуть переховуватися від суду та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, по справі не допитувались свідки та потерпілі, тому обвинувачені можуть незаконно здійснювати на них вплив.

Суд також оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими інкримінованих злочинів, в тому числі, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; враховуючи тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими у скоєні умисних тяжких корисливих злочинів, у вчиненні яких обвинувачується (зокрема, від 8 років позбавлення волі до довічного позбавлення волі), враховуючи дані про осіб обвинувачених, які не мають постійного джерела доходів.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії», згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Суди повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину, можливість незаконного впливу на свідків, які ще судом не допитані, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

При цьому, суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Тому розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів (заставу або домашній арешт) до обвинувачених на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Посилання захисту щодо наявності у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тісних соціальних зв'язків, перебування на утриманні у ОСОБА_3 повнолітнього сина, вона має постійне місце проживання, - в даному випадку за вищевказаних обставин не є достатніми обставинами для зміни запобіжного заходу. Крім того, неповнолітньому сину призначено законного представника.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, суд вважає необхідним не визначати обвинуваченим внесення застави, що відповідає положенням п. 1, п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки обвинувачені підозрюються у злочинах, вчинених із застосуванням насильства до потерпілих та вбивства людини.

На підставі викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду справи суд задовольняє клопотання прокурора та продовжує строк тримання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 177, 179, 183, 331 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Міру запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (27)» продовжити на 60 діб - до 09 квітня 2018 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.І. Золотарьова

Судді: Д.В. Нев'ядомський

В.О. Попрас