Ухвала суду № 72150207, 06.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

при секретарі Сівошко Ф.С.

за участю прокурора Гарасима С.Й.

представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський», захисника ОСОБА_1, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Гарасима С.Й. та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти які знаходяться на рахунках ТОВ АПК «Спаський» №№ 26005111695001, 20683111695300, 20672111695300, 26061111695001, 26050111695001, 26049111695001, 26004111695002, 26006111695022, 26005111695023, 20694111695300 відкритих в ПАТ КБ «Приватбанк», в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, за винятком видаткових операцій, пов'язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державних цільових фондів по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов'язаних з виплатою заробітної плати, з наданням інформації в друкованому вигляді щодо її виконання та залишку грошових коштів на рахунках вказаної юридичної особи.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі представник власника майна просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити. Так, апелянт зазначає про відсутність підстав для накладення арешту на майно, посилаючись на ті обставини, що жодна посадова особа ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський», не має статусу підозрюваного. Крім того, представник вважає недоведеними прокурором доводи клопотання з приводу відповідності грошових коштів критеріям ст. 98 КПК України, а також наявності підстав для застосування в рамках даного кримінального провадження конфіскації майна як виду покарання.

Також, апелянт ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення його власника, про існування постановленого судом рішення останній дізнався 18 вересня 2017 року, на яке подав скаргу до суду в порядку ст. 174 КПК України. Вказана скарга була розглянута лише 16 листопада 2017 року, у зв'язку з чим просить визнати причину пропуску строку поважною.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, яка підтримав подану апеляційну скаргу і просила її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо підстав для поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що арешт майна оскаржувався в порядку ст. 174 КПК України, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його.

Також, колегія суддів, дослідивши надані їй матеріали, вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для накладення арешту на майно, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з клопотання прокурора, Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000211 від 27 січня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.

Згідно доводів клопотання, в ході досудового розслідування було встановлено, що ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський» задіяне у злочинній схемі яка забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, що призводить до ненадходження до державного бюджету податків. Для перерахування грошових коштів використовуються розрахункові рахунки ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський» №№ 26005111695001, 20683111695300, 20672111695300, 26061111695001, 26050111695001, 26049111695001, 26004111695002, 26006111695022, 26005111695023, 20694111695300 відкритих в ПАТ КБ «Приватбанк».

Звертаючись в рамках даного кримінального провадження з клопотанням про арешт майна, а саме грошових коштів, які знаходяться на вказаних рахунках, та належать ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський», прокурор зазначив, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження зумовлене необхідністю збереження цього майна як речового доказу, забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, та відшкодування завданих збитків.

Слідчий суддя задовольнив подане клопотання та наклав арешт на вказане в ньому майно, пославшись на наявність підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним в ст. 98 КПК України.

Проте, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов'язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Проте, в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах відсутні належні дані, які дають підстави вважати, що арештоване майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Зокрема, в доданих до клопотання матеріалах відсутні будь-які дані, які б вказували, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках набуті ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський» кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також, згідно наданих суду матеріалів, рішення про визнання вказаних грошових коштів речовими доказами, органом досудового розслідування не приймалось.

Таким чином, колегія суддів вважає недоведеними доводи прокурора з приводу того, що грошові кошти які знаходяться на рахунках ТОВ «АПК «Спаський» №№ 26005111695001, 20683111695300, 20672111695300, 26061111695001, 26050111695001, 26049111695001, 26004111695002, 26006111695022, 26005111695023, 20694111695300 відкритих в ПАТ КБ «Приватбанк», відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не надано даних, які б давали підстави вважати, що це майно є об'єктом кримінального правопорушення, набуте в наслідок злочинних дій, або було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також, слід зазначити, що в рамках кримінального провадження № 42017000000000211 посадових осіб ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський» про підозру не повідомлено, цивільний позов не заявлено, що відповідно до вимог ст. 170 КПК України, виключає можливість для накладення арешту на майно цього товариства з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, та відшкодування завданих збитків (забезпечення цивільного позову).

У зв'язку з цим, стороною обвинувачення, в розумінні вимог ст. 173 КПК України, не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні прокурор, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.

За таких обставин, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою, у відповідності до встановлених вище обставин, в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, а саме грошових коштів, що знаходяться на рахунках ТОВ «АПК «Спаський» №№ 26005111695001, 20683111695300, 20672111695300, 26061111695001, 26050111695001, 26049111695001, 26004111695002, 26006111695022, 26005111695023, 20694111695300 відкритих в ПАТ КБ «Приватбанк», які відкриті в ПАТ «Креді Агріколь Банк», слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський», адвоката ОСОБА_1, про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2017 року, задовольнити.

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський», адвоката ОСОБА_1, - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Гарасима С.Й. та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти які знаходяться на рахунках ТОВ АПК «Спаський» №№ 26005111695001, 20683111695300, 20672111695300, 26061111695001, 26050111695001, 26049111695001, 26004111695002, 26006111695022, 26005111695023, 20694111695300 відкритих в ПАТ КБ «Приватбанк», скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Гарасима С.Й. про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти які знаходяться на рахунках ТОВ АПК «Спаський» №№ 26005111695001, 20683111695300, 20672111695300, 26061111695001, 26050111695001, 26049111695001, 26004111695002, 26006111695022, 26005111695023, 20694111695300 відкритих в ПАТ КБ «Приватбанк», відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/145/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїБілоцерківець О.А.

Доповідач Присяжнюк О.Б.