Постанова № 72150164, 29.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Кулікової С.В.

суддів Кравець В.А., Лапчевської О.Ф.

при секретарі Осінчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 січня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету імені Т.Г. Шевченка» про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості по заробітній платі, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

Справа № 761/5084/16-цАпеляційне провадження: №22-ц/796/704/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Гуменюк А.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кулікова С.В.встановила:

у лютому 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив зобов'язати Державне підприємство «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка» в особі керівника внести запис до трудової книжки наступного змісту «21.09.2007 р. Зарахований на посаду артиста - вокаліста» про що видати відповідний наказ; зобов'язати Державне підприємство «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка» в особі керівника скасувати записи в трудовій книжці під номером 6-19 про що видати відповідний наказ; поновити його на роботі на посаді артиста-вокаліста; поновити доступ до робочого місця; стягнути заборгованість із заробітної плати, у тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу, в сумі 452 245 грн. 65 коп. та стягнути моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначав, що у період часу з 21 вересня 2007 року до 2013 року відповідно до інформації, яка міститься в трудовій книжці, він працював в ДП «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка» на посаді артиста (стажиста), проте у класифікаторі професій такої посади не існує.

Позивач стверджував, що має місце невірне заповнення посадовими особами відповідача відомостей у трудовій книжці, що позбавляє його права не пенсію за вислугою років.

Також позивач не погоджується з позицією відповідача про проходження ним стажування та відсутність трудових відносин, оскільки довідками про доходи №236-242 відповідач підтверджує факт нарахування йому саме заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, що свідчить про укладення між ним та власником підприємства трудового договору на невизначений строк.

Крім того, посилання відповідача про проходження ним стажування згідно НаказуМіністерства культури України «Про затвердження Положення про стажування працівників театрів, філармоній, професійних творчих колективів, цирків, кіностудій України» від 13 липня 1993 року №178 позивач заперечує та вважає даний факт не підтвердженим відповідними документами.

Також позивач вказує, що розмір нарахованої та виплаченої йому заробітної плати є меншим, і сума заборгованості відповідача по заробітній платі з урахуванням середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 452 245 грн. 65 коп., оскільки відповідно до довідок відділу кадрів про місце роботи, починаючи з 21 вересня 2007 року він обіймав посаду соліста із заробітною платою 8 900 грн., фактично працював солістом, проте, отримував заробітну плату стажиста, і різниця у заробітній платі, яку він повинен був отримувати, як соліст, становить 2 910 грн.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення моральної шкоди позивач вказував на переживання у зв'язку з незаконним звільненням, втратою єдиного джерела доходів, позбавлення можливості спілкуватися із творчим колективом, з яким він тривалий час пропрацював, а також страждання внаслідок тверджень відповідача про його професійну невідповідність.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12 січня 2017 року в позові відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення по суті, яким задовольнити у повному обсязі заявлені позовні вимоги.

Позивач посилається на невідповідність рішення суду нормам матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх фактичних обставин справи та неналежну оцінку наданих суду доказів на підтвердження наявності трудових відносин з відповідачем в період з 21 вересня 2007 року по 15 квітня 2015 року.

Також позивач вважає, що судом не досліджено питання відповідності стажування вимогам Наказу Міністерства культури України «Про затвердження Положення про стажування працівників театрів, філармоній, професійних творчих колективів, цирків, кіностудій України» від 13 липня 1993 року №178.

Крім того, позиція відповідача про співпрацю на безоплатній основі прийнята судом першої інстанції без доказів узгодження такої співпраці з робітником.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 2 червня 2016 року №1402- VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_5, які підтримали апеляційну скаргу, представника відповідача Галич А.С., яка просила залишити рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 21 вересня 2007 року по 2013 рік позивач працював в ДП «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка» на посаді артиста (стажиста), про що містяться записи у його трудовій книжці, з ксерокопії якої вбачається, що позивач був зарахований відповідачем до групи стажистів 21 вересня 2007 року та впродовж 6 років кілька разів звільнявся і знову зараховувався на посаду артиста (стажиста) до театру.

Позивач має диплом молодшого спеціаліста, згідно якого у 2005 році він закінчив Київське державне вище музичне училище ім. P.M. Глієра за спеціальністю «Музичне мистецтво» і здобув кваліфікацію артиста хору, ансамблю.

Крім того, згідно свідоцтва про присудження наукового ступеня, виданого приватним університетом Віденської консерваторії, позивач здобув науковий ступінь магістра мистецтв за спеціальністю опера, згідно сертифіката магістра, виданого цим же університетом за результатами навчання у 2006-2007 навчальному році.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем з 2007 по 2013 роки не доведений та спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

Частина друга статті 3 КЗпП України передбачає можливість установлення особливостей праці, тобто особливостей правового регулювання певних трудових відносин, надаючи окремим підприємствам, установам, організаціям право регулювати трудові відносини їхніми статутами, положеннями.

Так, відповідно до положення про Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 1993 року № 402, ДП «Національна опера України» має Раду головних спеціалістів, яка є постійно діючим колегіальним дорадчим органом, основним завданням якого є організація творчо-виробничої роботи, спрямованої на підвищення ефективності діяльності театру, забезпечення якісної підготовки театральних постановок, оцінка творчого рівня, професійних якостей, можливостей подальшого використання артистичного та художнього персоналу театру відповідно до перспективних та поточних планів роботи театру тощо.

Порядок прийняття та проходження стажування в ДП «Національний академічний театр опери та балету імені Т.Г.Шевченко» врегульовано Положенням про стажування артистів (стажистів) в Національній опері України (2002р.), яке було розроблене відповідно до Положення про стажування працівників театрів, філармоній, професійних творчих колективів, цирків, кіностудій України, затвердженого наказом Міністерства культури України № 178 від 13 липня 1993 року, (втратив чинність згідно наказу Міністерства культури України від 07 липня 2016 року № 514). Крім цього, вказане положення передбачає також підведення підсумків та подальше працевлаштування стажистів після закінчення стажування.

Відповідно до п.1.1-2 Положення про стажування працівників театрів, філармоній, професійних творчих колективів, цирків, кіностудій України, затвердженого наказом Міністерства культури України № 178 від 13.07.1993р., (яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин), стажування є однією із форм підвищення кваліфікації працівників театрів, філармоній, професійних творчих колективів, цирків, кіностудій України. Головною метою стажування є вдосконалення професійної майстерності режисерів, диригентів, балетмейстерів, художників, солістів-вокалістів, артистів балету та цирку, кінорежисерів-постановників і кінооператорів-постановників художніх фільмів та неігрового кіно, заступників директорів театрів і філармоній, формування резерву лідерів сфери культури і мистецтва.

Відповідно до вимог положення до штатного розпису театру було введено посади артистів (стажистів) вказане положення було розроблено у відповідності до Положення про стажування працівників театрів, філармоній, професійних творчих колективів, цирків, кіностудій України, затвердженого наказом Міністерства культури від 13.07.1993р. № 178.

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1., 2.2., 3.2, 4.3., 5.1.-5.4. Положення, головною метою стажування в Національному академічному театрі опери та балету України ім.. Т.Г. Шевченка є вдосконалення професійної майстерності диригентів, режисерів, балетмейстерів, художників, солістів-вокалістів, артистів оркестру, артистів балету, артистів хору, працівників адміністративно-управлінського персоналу, а також формування резерву для усіх творчо-виробничих підрозділів театру.

На стажування приймаються диригенти, режисери, балетмейстери, художники, солісти-вокалісти, артисти оркестру, артисти балету, артисти хору, працівники адміністративно-управлінського персоналу віком до 35 років із вищою або середньою спеціальною освітою. Кандидати на стажування проходять прослуховування, перегляд або співбесіду з керівниками відповідних творчо-виробничих підрозділів театру або Художньою колегією театру або спеціально сформованою наказом генерального директора - художнього керівника театру комісією.

Термін проходження стажування визначається в індивідуальному порядку і не повинен перевищувати трьох років.

На час стажування стажисти зараховуються на посади артистів (стажистів) і отримують заробітну плату відповідно до діючого на той час штатного розпису.

Підсумком стажування вважається: для артиста - вокаліста (соліста), артиста балету, артиста оркестру, артиста хору - підготовлені і виконані вокальні, оркестрові або балетні фрагменти, партії.

Стажисти за час проходження стажування зобов'язані оволодіти глибокими професійними знаннями, набути досвід самостійної творчої праці, розширити свій кругозір, повністю виконати індивідуальний план стажування та підготувати самостійну творчу роботу.

Стажисти, які виконали усі вимоги курсу стажування, отримують довідку про проходження стажування і творчу характеристику від керівника стажування.

За рекомендацією керівника стажування і при наявності вакантних посад у відповідних творчо-виробничих підрозділах театру стажисти, які мають повну вищу або середню спеціальну освіту відповідного напрямку, зараховують на постійну роботу в театр.

За відсутності рекомендації керівника стажування про зарахування позивача на постійну роботу до театру, заяви про зарахування на постійну роботу до театру самого позивача у спірний період, суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність наявності трудових відносин між працівником і власником підприємства на постійній основі.

Також колегія суддів враховує, що відповідачем у порушення вимог Положення, замість максимального строку в три роки, позивач стажувався впродовж шести років, проте позивач дії Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету імені Т.Г. Шевченка» в цій частині не оскаржує, і таке порушення не підтверджує доводи позивача на обґрунтування його вимоги про поновлення на посаді, яку він не обіймав.

Доводи апеляційної скарги про те, що нарахування та виплата позивачу заробітної плати судом не прийнята до уваги, як доказ підтвердження факту наявності трудових відносин, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки заробітна плата у розмірі 0,5 ставки від посадового окладу визначена відповідними наказами про зарахування позивача на посаду артиста (стажиста) та призначення керівника стажування (т.1 а.с. 56, 58, 60). Зазначені накази видані на підставі власноруч написаних позивачем заяв про зарахування його на зазначену посаду та ним не оскаржувались.

Крім того, не спростовують правильного висновку суду першої інстанції посилання позивача на його безпосередню участь у виставах, на репетиціях, співанках та уроках, оскільки, для вдосконалення вокальних і сценічних навиків у роботі над сценічними образами, Положення про стажування працівників театрів, філармоній, професійних творчих колективів, цирків, кіностудій України, затверджене наказом Міністерства культури України № 178 від 13 липня 1993 року (п.13) передбачає участь позивача як стажиста артистів-вокалістів (солістів) у щоденних уроках класичного тренажу та участь у виставах (залежно від рівня підготовки стажиста). Рівень підготовки позивача, як стажиста, визначено наявністю у нього здобутого наукового ступеня магістра мистецтв за спеціальністю опера.

Також судом правомірно відмовлено в задоволенні вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як похідної від вимоги про поновлення його на роботі на посаді артиста-вокаліста, оскільки згідно ст. 235 КЗпП України тільки у разі поновлення на роботі розглядаються вимоги про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно ч.1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки позовні вимоги про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати задоволенню не підлягають, колегія суддів вважає, що правові підстави для задоволення вимог про стягнення моральної шкоди також відсутні.

Судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права, тому колегія суддів згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України дійшла висновку про залишення рішення суду без змін, а скарги без задоволення.

Дата виготовлення повного тексту постанови 9 лютого 2018 року.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 січня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: