Постанова № 72150120, 18.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження в апеляційній інстанції №22-ц/796/491/2018

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:

судді - доповідача: Білич І.М.

суддів: Болотова Є.В., Шахової О.В..

при секретарі: Довгопола А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року ухвалену під головуванням судді Дніпровського районного суду м. Києва Гончарук В.П.

у справі № 755/11303/17 за позовом ОСОБА_1 до Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

в с т а н о в и л а :

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб 60 484,00 гривні майнової шкоди, завданої внаслідок залиття; 10 000,00 гривен моральної шкоди; 2 000,00 гривен витрат на проведення оцінки завданих матеріальних збитків.

У

процесі розгляду справи в судовому засіданні представник Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб заявив клопотання про закриття провадження по справі, оскільки даний спір повинен розглядатися в рамках адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року заявлене клопотання було задоволено, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди - закрито.

Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Де ставив питання про її скасування та направлення справи для продовження розгляду. Вказуючи на допущені порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді вказаного клопотання та ухваленні судового рішення.

Позивач та треті особи будучи повідомленими про розгляд справи в судове засідання не з'явилися. До початку розгляду справи подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про розгляд справи в судове засідання не з'явився, поважність причин своєї неявки суду не повідомив.

Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи у відповідності до положень ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану ухвалу винесено 13 листопада 2017 року, відтак питання закриття провадження у справі вирішувалось за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції 2004 року.

Так, постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що Фонд Гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, його основним завданням є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів. А також те, що юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. А відтак вважав, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України слід закрити провадження, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення судом першої інстанції ухвали), юрисдикція адміністративних судів поширювалася на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Частиною 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Суд повинен звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири ( власниками є позивач та треті особи) з квартири яка належить на праві власності відповідачу ( відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно). Тобто між сторонами наявні цивільно - правові відносини, які регулюються нормами ЦК, як відшкодування шкоди на загальних підставах.

За таких обставин, вбачається, що позовні вимоги заявлені позивачем до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не як до суб'єкту владних повноважень, який здійснює свої повноваження згідно до Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду як така що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа направити до суду першої інстанції для продовження розгляду в порядку положень ст. 379 ЦПК України.

Керуючись ст. 367, 368, 379, 381 - 383, 384, 387 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги, безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс постанови складено 07 лютого 2018 року.

Суддя - доповідач:

Судді: