Постанова № 72149941, 31.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2018 р. Справа№ 910/14402/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання: Подоляк Р.Ю.

За участі представників: згідно з протоколом судового засідання від 31.01.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Київський Страховий Дім» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року по справі № 910/14402/17 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Приватного акціонерного товариства «Київський Страховий Дім»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2

про стягнення 15 441,46 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський Страховий Дім» про стягнення 15 441,46 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року у справі № 910/14402/17 позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» задоволено в повному обсязі.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Київський Страховий Дім» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 15 441,46 грн. страхового відшкодування та 1 600,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Київський Страховий Дім» звернулося до Київського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року у справі № 910/14402/17 та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволені позовних вимог ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 17.01.2018.

17.01.2018 розгляд справи відкладено на 31.01.2018.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши думку представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справ за наявними матеріалами та без участі представників позивача та третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

07.06.2016 Компанією (страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю «АРТА інвестиційні партнери» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО CORPORATE» №001338/4100/0000012 (далі - Договір), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок в разі настання страхового випадку відшкодувати збитки в межах страхової суми, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, зокрема, транспортного засобу «BMW X6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - «BMW X6»).

10.11.2016 о 17 год. 05 хв. у м. Київ на вул. Генерала Алмазова, 16/19, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «Toyota RAV4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 пункту 13.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 15.12.2016 у справи №757/57523/16-п ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

04.05.2016 страхувальник звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування, в якій просив виплатити страхове відшкодування СТО - Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТ Баварія».

12.05.2017 позивачем складено страховий акт №00208230, відповідно до якого сума страхового відшкодування складає 15 441,46 грн.

17.05.2017 на підставі вказаного страхового акта, страховик, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив страхове відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «АВТ Баварія» у сумі 15 441,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.05.2017 №019635 на суму 15 441,46 грн., яке додано до матеріалів справи.

Крім того, було проведено оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодження транспортного засобу та складено відповідний звіт від 12.05.2017 № 22-12/05, відповідно до якого вартість збитків складає 16 833,19 грн.

За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194 Цивільного кодексу України, в разі якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Водночас, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування (регламентна виплата безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Toyota RAV4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, як страхувальника, на момент ДТП була застрахована відповідачем за полісом №АЕ/6695887, за якими ліміт по майну становив 100 000 грн., а франшиза - 0 грн.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є відповідач.

Крім того, 26.05.2016 позивач направив відповідачу заяву №16971 (від 24.05.2017 вих. №3612) на виплату страхового відшкодування.

Вказану заяву було отримано відповідачем 29.05.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи.

Проте, відповідач залишив вказану заяву без відповіді та належного реагування; страхове відшкодування не сплатив; доказів протилежного суду не подано.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У разі, якщо цивільно-правова відповідальність особи застрахована, вона відповідає за заподіяну нею шкоду тільки у розмірі, який перевищує ліміт відповідальності страховика. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, та не відшкодовується шкода, пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу, ці втрати підлягають відшкодуванню за рахунок особи, з вини якої заподіяна шкода.

Положеннями пунктів 7.36-7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої Наказом Фонду державного майна України та Мін'юсту, від 24.11.2003, № 142/5/2092 встановлено підстави та порядок розрахунку коефіцієнту фізичного зносу.

За змістом статті 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно з пунктом 35.1 статті 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Строки і порядок прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) визначені статтями 36, 37 Закону.

Дослідивши обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача 15 441,46 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 року у справі № 910/8990/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 року у справі № 910/8990/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/8990/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту в порядку передбаченому ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 06.02.2018.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

І.А. Іоннікова