Ухвала суду № 72149839, 12.02.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"12" лютого 2018 р. Справа № 902/392/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Філіпова Т.Л.

судді Бучинська Г.Б.

без виклику учасників сторін

перевіривши матеріали заяви про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат"

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 29 листопада 2017 року в справі №902/392/14 (суддя Нешик О.С.)

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" №12/10-1 від 12 жовтня 2017 року на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та визнання протиправними звітів про оцінку майна у справі №902/392/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат"

до дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай"

про стягнення 12 525 682 грн 24 коп. заборгованості за кредитним договором та договорами поруки

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рівненського апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 29 листопада 2017 року в справі №902/392/14 за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - орган ДВС) та визнання протиправними звітів про оцінку майна у справі №902/392/14.

Ухвалою суду від 08 лютого 2017 року, з підстав, висвітлених в ній, справу №902/392/14 було призначено до розгляду на 15 лютого 2018 року на 11:45 год..

Суд констатує, що 08 лютого 2018 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" (надалі - Заявник) надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна Заявника, в рамках виконавчого провадження №46385803 на електронних торгах. В обгрунтування даної заяви Заявник посилається зокрема, на те, що в межах виконавчого провадження №46385803 було здійснено оцінку арештованого майна, за результатами якої було складено відповідні звіти. Разом з тим, в межах виконавчого провадження №46385803 арештоване майно Заявника органом ДВС було передано на примусову реалізацію державному підприємству "Сетам" і станом на 01 лютого 2018 року на офіційному сайті державного підприємства "Сетам" організатором торгів проводяться електронні торги з продажу арештованого майна, проведення аукціонів призначено на 26 лютого 2018 року.

Водночас, в вищевказаній заяві, Заявник вказав, що законність дій органу ДВС при проведенні процедури оцінки майна та правомірність звітів про оцінку майна є предметом розгляду в даній справі.

Також в поданій заяві, Заявник звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що продаж арештованого майна за ціною, яка не відображає його реальної вартості, призведе до порушення прав Заявника та інших учасників виконавчого провадження.

За таких обставин, на переконання Заявника, невжиття відповідних заходів забезпечення скарги, передбачених законом, ускладнить або зробить неможливим відновлення порушених прав, оскільки у разі задоволення скарги у даній справі безпосередньо не призведе до відновлення прав та інтересів Заявника, якщо арештоване нерухоме майно буде реалізовано.

Розглянувши вищевказану заяву Заявника про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 140 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Абзацом 1 частини 6 статті 140 ГПК України визначено, що: про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу; в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення; суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Приписами частини 1 статті 136 ГПК України визначено, що: господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

В силу дії частини 2 статті 136 ГПК України: забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно частини 1 статті 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Суд констатує, що Заявник помилково звернувся із вищевказаною заявою про забезпечення позову, з огляду на те, що у даній справі судом розглядається скарга на дії органу ДВС, які проводять органом ДВС при виконанні судового рішення (ухвалою котрою закінчується стадія розгляду справи) щодо вирішення спору між сторонами (пробує підмінити поняття забезпечення позову - просячи забезпечити скаргу, як позов).

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту глави 10 розділу 1 ГПК України, та безпосередньо з частини 2 статті 136 ГПК України вбачається, що забезпечення допускається лише до пред'явлення позову та на стадіях розгляду справи (зокрема, як в підготовчому провадженні так і під час розгляду справи по суті), тобто до моменту прийняття кінцевого судового рішення по справі №902/392/14.

Крім того, апеляційний господарський суд звертає увагу Заявника, що саме поняття "забезпечення позову", означає забезпечення позовної заяви, поданою стороною або ж забезпечення зустрічного позову, поданого відповідачем за первісним позовом. В даному ж випадку, Заявник звертається не лише після закінчення строку для подачі заяви (не на стадії судового розгляду спору до винесення рішення по суті та не до пред'явлення позову), а безпосередньо на стадії виконання судового рішення.

Крім того, суд зауважує і на ту обставину, що Заявник по даній справі взагалі не був позивачем, а був відповідачем (наразі є боржником).

Відтак, окрім того, що Заявник звертається не на тій стадії, що передбачена ГПК України, суд наголошує і на тому, що Заявник, в даному випадку, просить забезпечення чужого позову, що є апріорі неможливим, навіть у випадку, якщо б Заявник звернувся із даною заявою у відповідності до норм ГПК України.

Все вищевказане вказує на повну безпідставність поданої заяви.

Враховуючи та керуючись частиною 6 статті 140 ГПК України. Рівненський апеляційний господарський суд відмовляє товариству з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" в забезпеченні позову.

Судові витрати, за подачу даної заяви, суд залишає за Заявником.

Керуючись статтями 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна, в рамках виконавчого провадження №46385803 на електронних торгах - відмовити.

2. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

3. Копію ухвали направити сторонам по справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на електронну адресу сторін (у разі наявності відомостей про таку адресу).

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.