Постанова № 72149761, 05.02.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2018 р. Справа № 922/4493/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В. О. , суддя Шевель О. В.

за участі секретаря судового засідання Кладько А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (вх. №3873 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.08.2017 у справі № 922/4493/16 (постановлену суддею Яризько В.О., у приміщенні господарського суду Харківської області)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Адрид", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адрид", м. Харків,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.08.2017 у справі №922/4493/16 (суддя Яризько В.О.) затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Адрид". Визнано вимоги кредиторів, що не були задоволені за недостатністю майна банкрута ТОВ "Адрид", погашеними. Провадження у справі припинено. Зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором проведені всі необхідні дії з ліквідації банкрута та надано суду ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю на загальну суму 543,0 тис. грн. Так, місцевим господарським судом встановлено, що ліквідатором виявлено, що за власним обліком банкрут має визнані зобов'язання перед ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн., Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в розмірі 1800,00 грн. З метою виявлення майна банкрута ліквідатором були направлені запити до відповідних установ. Ліквідатором на підставі наказів № № 1, 2 від 07.06.2017 була проведена інвентаризація майна ТОВ "Адрид", за результатами якої встановлено відсутність у боржника основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів у касі та на розрахунковому рахунку банкрута; виявлена дебіторська заборгованість перед ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД", виявлена кредиторська заборгованість, про що були складені інвентаризаційні описи, протоколи, розписки та акти інвентаризації. В ході ліквідаційної процедури були здійснені наступні заходи: встановлено відсутність виконавчих проваджень, стороною за якими є банкрут; замовлено проведення незалежної оцінки виявленої дебіторської заборгованості, згідно звіту про визначення розміру ринкової вартості, який складений суб'єктом оціночної діяльності ФОП Волковим К.Е., ринкова вартість дебіторської заборгованості, яка обліковується на балансі боржника, станом на 10.05.2017 склала 500,00 грн.; з метою реалізації дебіторської заборгованості ліквідатором з ТОВ "Престон ЛТД" був укладений договір купівлі-продажу права вимоги; отримані від реалізації кошти в розмірі 500,00 грн. були направлені на часткове погашення витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство; закрито розрахункові рахунки банкрута, що підтверджується довідками ПАТ КБ "Приватбанк"; знищена печатка ТОВ "Адрид", що підтверджується актом знищення від 28.08.2017, її залишки передані до матеріалів справи; документів, що відповідно до законодавства підлягають довгостроковому зберіганню та мають бути передані ліквідатором до архівної установи, не виявлено. У зв'язку з недостатністю у банкрута активів, ліквідатором був складений ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю в розмірі 552,5 тис. грн.

Київська ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області з вказаною ухвалою не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 28.08.2017 у справі № 922/4493/16 та припинити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги Київська ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області зазначає, що під час звернення до суду із заявою про визнання банкрутом, боржником не було дотримано встановленого ст. 110, 111 Цивільного кодексу України порядку ліквідації юридичної особи, для звернення до суду і заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі ст. 95 Закону про банкрутство. Так, в порушення вимог ч. 7, 10 ст. 111 Цивільного кодексу України до заяви про порушення справи про банкрутство не надано доказів повідомлення контролюючого органу про припинення боржника, первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, що унеможливлює проведення контролюючим органом перевірки та визначення наявності або відсутності заборгованості боржника зі сплати податків та зборів. В порушення ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор не скликав комітет кредиторів та не звітував перед ним. Також, ліквідатором не надано доказів, які б свідчили про проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 апеляційну скаргу Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.08.2017 у справі № 922/4493/16 залишено без руху з тих підстав, що вказані в апеляційній скарзі підстави поновлення строку на подання апеляційної скарги визнані судом неповажними, відсутності в матеріалах апеляційної скарги доказів надіслання її кредитору (Західно-Донбаській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області), а також відсутності оригіналу довіреності або належним чином засвідченої її копії, та встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 поновлено Київській ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.08.2017 у справі № 922/4493/16. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.08.2017 у справі № 922/4493/16. Встановлено боржнику та кредиторам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - 5 днів з дня вручення даної ухвали. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 05.02.2018.

Протягом встановленого судом строку відзиви на апеляційну скаргу від учасників процесу не надходили.

У судовому засіданні представник Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області підтримав апеляційну скаргу та, з урахуванням змін внесених до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі також - Закон про банкрутство) та Господарського процесуального кодексу України, уточнив вимоги апеляційної скарги та просив ухвалу господарського суду Харківської області від 28.08.2017 у справі № 922/4493/16 скасувати, провадження у справі закрити.

Інші учасники справи у судове засідання не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши пояснення представника Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила таке.

У грудні 2016 ліквідатор ТОВ "Адрид" звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи банкрутство ТОВ "Адрид" в порядку ст.ст. 11, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Адрид" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Харківської області від 01.02.2017 визнано ТОВ "Адрид" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Бакрадзе К.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Адрид", до якого включено вимоги Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області в сумі 3200,00 грн. - до першої черги погашення, в сумі 8545,22 грн. - до шостої черги погашення, а також включити, як такі, що не є конкурсними, вимоги ТОВ "Провід Групп" у сумі 539000,00 грн. (шоста черга погашення); Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в сумі 1800,00 грн. (шоста черга погашення).

28.08.2018 прийнято оскаржувану ухвалу.

Відповідно до ст. 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після відкриття провадження (проваджень) у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості (ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство).

Окрім того, за положеннями ч. 3 та 6 ст. 41 Закону про банкрутство з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Статтєю 46 Закону про банкрутство передбачено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси;відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Адрид" перебуває на обліку у Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

У жовтні 2016 ліквідатор ТОВ "Адрид" звернувся з заявою до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про проведення документальної перевірки про нарахування, обчислення та сплату податків та зборів, єдиного внеску, у зв'язку з ліквідацією товариства. Також було надано заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою №8-ОПП. Вказані заяві були зареєстровані у Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області 18.10.2016.

Також, 01.11.2016 у ГУ ДФС у Харківській області зареєстровано запит ліквідатора ТОВ «Адрид» на отримання інформації, в якому повідомлялось, що 16.08.2016 на загальних зборах учасників ТОВ «Адрид» було прийнято рішення про ліквідацію товариства, у зв'язку з чим ліквідатор просив надати інформацію про наявність у товариства відкритих поточних рахунків в банках, та при наявності останніх, назви банків, номера рахунків та МФО. Зазначену інформацію ліквідатор просив надати у строк передбачений законом, за адресою ліквідаційної комісії: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, б. 51.

Колегія суддів також зазначає, що кредиторська заборгованість Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області визнана ліквідатором у розмірі 1800,00 грн. як така, що рахується у бухгалтерському обліку боржника.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги щодо неповідомлення ліквідатором контролюючого органу про припинення ТОВ «Адрид» спростовуються матеріалами справи.

Проте, колегія суддів не може вважати, що за обставинами даної справи ліквідатором належним чином були виконані покладені на нього обов'язки як керівника банкрута щодо проведення ліквідаційної процедури.

Так, 09.03.2017 ГУ ДФС у Харківській області зверталося до господарського суду Харківської області з клопотанням від 02.03.2017, в якому просило не допустити ліквідацію банкрута без проведення перевірки, оскільки під час її проведення контролюючий орган зможе достеменно перевірити дані про наявність у підприємства активів, дебіторської та кредиторської заборгованості, а також дійсний стан його платоспроможності. При цьому повідомлялося, що 14.02.2017 ГУ ДФС у Харківській області на підставі п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. .8 Податкового кодексу України видано наказ №418 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Адрид» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 15.02.2017, з питань перевірки єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 15.02.2017; термін проведення перевірки 5 робочих днів, починаючи з 15.02.2017.

На проведення перевірки були виписані направлення від 15.02.2017 №618, 629, 630.

15.02.2017 представниками ГУ ДФС у Харківській області складено акт №171/20-40-14-08-11 про відсутність ТОВ «Адрид» за податковою адресою, згідно якого з метою вручення наказу на проведення перевірки 14.02.2017 №418 та пред'явлення направлень на перевірку від 15.02.2017 №628, №629 та №630 представниками ГУ ДФС у Харківській області було здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ «Адрид»: України, 61001, м. Харків, пр. Московський, буд. 51. При виході за вказаною адресою встановлено триповерхневий будинок, на першому поверсі якого розташовані офісні приміщення, банк та магазин; встановлено рекламні вивіски та офісні приміщення з назвами «Нотаріус», «ПриватБанк». Жодних вивісок чи розпізнавальних знаків які б вказували на знаходження ТОВ «Адрид» за даною адресою не встановлено; посадові особи підприємства за юридичною адресою ТОВ «Адрид» також не були виявлені.

Також 15.02.2017 ГУ ДФС у Харківській області складено акт №172/20-40-14-08-11 про неможливість вручення копії наказу посадовим особам, розпочати та провести документальну позапланову виїзну перевірку в зв'язку відсутністю ТОВ «Адрид» за юридичною адресою.

ГУ ДФС у Харківській області двічі зверталося до місцевого господарського суду зі скаргами на дії ліквідатора, в яких повідомляло про неможливість здійснення покладених на контролюючий орган функцій щодо проведення перевірки боржника у зв'язку з ненаданням останнім необхідних документів.

Проте, подана 24.03. 2017 скарга була повернута ухвалою господарського суду Харківської області від 27.03.2017 без розгляду. А у задоволенні поданої ГУ ДФС у Харківській області 11.04.2017 скарги ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2017 було відмовлено. Вказані ухвали господарського суду не були оскаржена та набрали законної сили.

Згідно ч.7, 10 ст. 111 Цивільного кодексу України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Відповідно положень ст. 16 Податкового кодексу України платник податків, зокрема, зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп. 19-1.1.1. п. 19-1.1. ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, зокрема, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно п. 41.1., 41.3., 41.4. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Згідно пп. 78.1.7. п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу Україні документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

Пунктом 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п. 11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

У зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за формою № 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2-11.4 цього розділу; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про припинення (закриття) відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків (п. 11.5 Порядку обліку платників податків і зборів).

У разі отримання документів згідно з пунктами 11.1-11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими пунктами 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі (п.11.9 Порядку обліку платників податків і зборів).

Відповідно до ст.1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236 Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Основними завданнями ДФС є, зокрема, контроль за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів.

Згідно зазначеного Положення на органи ДФС покладено, зокрема, такі завдання: здійснення адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів; контроль своєчасного подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску, митних та інших платежів; здійснення контролю за дотриманням податкового і митного законодавства, законодавства щодо трансфертного ціноутворення, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого законом покладено на ДФС; здійснення обліку платників податків та єдиного внеску, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; забезпечення ведення обліку податків і зборів, платежів.

Водночас, як вже зазначалось, ГУ ДФС у Харківській області намагалась реалізувати покладені на неї завдання шляхом проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Адрид» з метою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, дотримання валютного законодавства. Проте, ліквідатором станом на час постановлення оскаржуваної ухали від 28.08.2017 відповідних документів для проведення перевірки не надано, що свідчить про недобросовісне виконання покладених на нього ч.2 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Податковим кодексом України обов'язків.

Ненадання ліквідатором податковому органу необхідних для проведення перевірки документів, як наслідок, унеможливило виконання покладених на відповідний державний орган функцій щодо контролю за правильністю та своєчасністю справляння обов'язкових податків та зборів, а відповідно і можливість своєчасного заявлення грошових вимог до боржника.

Окрім того, колегія суддів не може не звернути увагу на такі обставини.

Як свідчать матеріали справи, під час ліквідаційної процедури ліквідатором використовувався поточний рахунок 26002057009163 в Приватбанку. Проте, в матеріалах справи відсутні відомості про рух коштів на цьому рахунку за вказаний період (з моменту відкриття ліквідаційної процедури 01.02.2017 по дату закриття вказаного рахунку 13.06.2017), що унеможливлює повноцінну перевірку надходження та використання коштів банкрута ліквідатором.

Необхідно також зазначити, що на рахунку боржника в Приватбанку станом на 08.06.2017 були залишки коштів у загальній сумі 500грн., які були отримані від ТОВ "Престон" як оплата згідно договору купівлі-продажу права вимоги від 08.06.2017 (т.2 ас. 126). Вказані кошти 12.06.2017 були спрямовані на оплату винагороди та відшкодування витрат ліквідатору.

При цьому, матеріали справи не дають можливість визначити, в якому розмірі встановлена винагорода ліквідатору.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство у першу чергу підлягають задоволенню зокрема витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату судового збору; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури санації, визнання боржника банкрутом; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому; вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута;витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги (ч. 3 ст. 45 Закону про банкрутство).

Згідно ухвали господарського суду Харківської області від 07.06.2017, зокрема, вимоги Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровський області у розмірі 3200грн. було включено до першої черги задоволення вимог кредиторів. Проте вказаний кредитор не отримав відповідного пропорційного задоволення своїх вимог першої черги від коштів, які були акумульовані на рахунку банкрута, а всі кошти були спрямовані лише на оплату винагороди та відшкодування витрат ліквідатора у ліквідаційній процедурі, правомірність яких не було підтверджено.

Колегія суддів зазначає, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте, місцевий господарський суд не врахував вказані обставини під час розгляду справи та передчасно затвердив наданий суду звіт та ліквідаційний баланс.

При цьому, доводи заявника апеляційної скарги в обґрунтування підстав закриття провадження у справі про банкрутство, як безпідставно порушеної, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, враховуючи положення ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які передбачають обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, судом першої інстанції досліджувалось дотримання такого порядку ліквідації у підготовчому засіданні, за результатами якого постановлено ухвалу про порушення справи про банкрутство, яка не була оскаржена та є чинною.

Також, судом першої інстанції було встановлено, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, підприємство не веде підприємницької діяльності, що робить неможливим погашення заборгованості перед кредиторами, боржник є дійсно неплатоспроможним, що свідчить про скрутний фінансовий стан боржника і неможливість відновлення виробництва, у зв'язку з чим постановою господарського суду Харківської області було визнано боржника банкрутом, яка також не була оскаржена та набрала законної сили.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо не скликання комітету кредиторів колегією суддів не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки положення ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює та регулює порядок здійснення процедури банкрутства за особливою (спрощеною) процедурою, не зобов'язують ліквідатора скликати та проводити збори кредиторів (комітету кредиторів).

Посилання заявника на "штучність" кредиторської заборгованості також не приймаються до уваги, оскільки вказані питання були предметом розгляду в ухвалі господарського суду Харківської області від 07.06.2017, якою затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Адрид». Вказана ухвала не була оскаржена та є чинною.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 28.08.2017 у справі № 922/4493/16 скасуванню.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.08.2017 у справі №922/4493/16 скасувати.

Справу передати на розгляд суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.02.18

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.

Суддя Шевель О. В.