Постанова № 72149717, 30.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2018 р. Справа№ 910/13215/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Тищенко О.В.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифрал Стандарт Сервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017р. (повне рішення складено: 17.10.2017р.)

у справі № 910/13215/17 (суддя - Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифрал Стандарт Сервіс»

до Житлово-будівельного кооперативу «Комунар»

про стягнення 5 990,40 грн. упущеної вигоди та зобов'язання не чинити перешкоди

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цифрал Стандарт Сервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Комунар» про стягнення 5 990,40 грн. упущеної вигоди та зобов'язання не чинити перешкоди

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач відповідно до договорів цесії, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю «Технічний центр домофонізації «Цифрал-Сервіс» набув право вимоги до абонентів під'їзду 1 та 3 в будинку 45/1 в будинку 45/1 по вул. Ентузіастів в м. Києві. Відповідачем демонтовано обладнання позивача, в результаті чого останній не міг надавати послуги та поніс збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 5 990,40 грн.

Також позивач просить суд зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у здійсненні технічного обслуговування та ремонту систем обмеження доступу в під'їздах 1 і 3 в будинку 45/1 вул. Ентузіастів у м. Києві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2017р. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що укладені договору цесії не породжують жодних правовідносин між сторонами, позивачем документально не підтверджено повернення збитків на спірну суму та не доведено наявності протиправної поведінки відповідача. Щодо вимоги про зобов'язання не чинити перешкоди, то зазначена вимога задоволенню не підлягає, з огляду на недоведеність.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Цифрал Стандарт Сервіс» звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017р. у справі №910/13215/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Комунар» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифрал Стандарт Сервіс» упущену вигоду в розмірі 5990,40 грн. та зобов'язати Житлово-будівельний кооператив «Комунар» не чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Цифрал Стандарт Сервіс» у здійсненні обслуговування та ремонт систем обмеження доступу в під'їздах 1 та 3 будинку 45/1 вулиці Ентузіастів у місті Києві.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач зазначає, що шляхом укладення договорів цесії та конклюдентних дій з боку мешканців замінено сторони в договорах на обслуговування багатоквартирного домофону, в результаті чого позивач здійснював обслуговування домофонів, а мешканці вносили плату за таке обслуговування.

На переконання позивача мають місце позадоговірні відносини.

Позивач зазначає, що ЖБК «Комунар» помилково вважаючи себе представником мешканців будинку, незаконно демонтував домофонне обладнання, в результаті чого ТОВ «Цифрал Стандарт Сервіс» поніс збитки у розмірі 5 990,40 грн. з розрахунку: 64 абоненти * 46,80грн. (тариф на обслуговування на одного мешканця за квартал) * 2 квартали.

Також позивач зазначає, що порушено порядок розірвання договорів з мешканцями.

Житлово-будівельний кооператив «Комунар» не є законним представником мешканців та не має права розірвати договірні відносини з позивачем.

Житлово-будівельний кооператив «Комунар» заперечує проти апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017р. відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Цифрал Стандарт Сервіс» строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (ред. з 15.12.2017р.) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЦД «Цифрал-Сервіс» та мешканцями житлового будинку №45/1 по вул. Ентузіастів, під'їзди 1 і 3 на протязі 2007-2013 р.р. було укладено договори про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту системи обмеження доступу (домофони), всього із 64 мешканцями.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЦД «Цифрал-Сервіс» уклало з позивачем договори цесії від 22.06.2011р., №2012/Ц-13 від 20.09.2012р., №ДПС/ДЦ-01 від 30.06.2016р., №ЦСС/ДС-01 від 31.12.2016р.

Позивач зазначає, що з 01.01.2017р. має право вимоги до абонентів під'їзду 1 та 3 в будинку по вул. Ентузіастів в м. Києві, а також обов'язок надавати послуги з технічного обслуговування та ремонту системи обмеження доступу і отримувати плату за послуги від 64 мешканців.

17.01.2017р. позивачем отримано від відповідача лист №7 від 11.01.2017р., в якому повідомлялося, що обладнання позивача, яке змонтоване на дверях під'їздів 1 та 3 будинку 45/1 по вул. Ентузіастів в м. Києві, буде демонтовані і замінене на нове більш сучасне і надійне обладнання.

07.02.2017р. позивач направив відповідачу лист з повідомленням про порядок розірвання укладених мешканцями договорів.

13.02.2017р. відповідач листом №9 повідомив позивача про демонтаж домофонних блоків. При цьому відповідач вказав, що договори з позивачем не підписував.

03.03.2017р. працівниками позивача проводився плановий огляд обладнання і було виявлено його відсутність.

03.03.2017р. позивач звернувся із відповідним листом до відповідача.

24.03.2017р. відповідач повернув позивачу демонтовані визивні блоки обмеження доступу, що були змонтовані в під'їздах 1, 3 будинку 45/1 по вул. Ентузіастів в м. Києві.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Цифрал Стандарт Сервіс» заявлено позов про стягнення 5 990,40 грн. упущеної вигоди, з розрахунку: 64 абоненти * 46,80грн. (тариф на обслуговування на одного мешканця за квартал) * 2 квартали.

Також позивач просить суд зобов'язати відповідача не чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Цифрал Стандарт Сервіс» у здійсненні обслуговування та ремонт систем обмеження доступу в під'їздах 1 та 3 будинку 45/1 вулиці Ентузіастів у місті Києві.

Упущеною вигодою за статтею 22 Цивільного кодексу України вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Відповідно до п. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Верховний суд України у своїй постанові від 09.12.2014р. у справі №3-188гс14 зазначив, що пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов'язання за договором.

В порушення ст. 74 Господарського процесуального кодексу України позивач не навів та не довів суду належними та допустимим доказами понесення упущеної вигоди.

У відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 614, 623 Цивільного кодексу України, ст. 226 Господарського кодексу України, підставою для відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, що завдавала шкоди. Для стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: порушення зобов'язання, збитки, причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками та вина.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Позивач належними та допустимим доказами не наведено та не доведено наявності всіх чотирьох елементів.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Позивач належними та допустимими доказами не довів, що йому в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України з боку відповідача було завдано будь-якої матеріальної шкоди або він поніс збитки у формі упущеної вигоди. Відповідач не вчиняв неправомірних дій, які могли б мати своїм наслідком спричинення шкоди позивачеві, і, відповідно немає причинного зв'язку між протиправною дією і збитками, які поніс позивач, оскільки відповідач повідомив позивача про намір зімни обладнання.

Посилання апелянта на те, що кооператив вилучено з переліку органів, які мають право здійснювати управління будинком, судом до уваги взяте бути не може, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).

За статтею 5 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» житлово-будівельні кооперативи можуть бути реорганізовані в об'єднання.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про кооперацію» реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) кооперативу відбувається за рішенням загальних зборів членів кооперативу у порядку, визначеному законодавством та статутом кооперативу.

У разі реорганізації права та обов'язки кооперативу переходять до його правонаступників.

Доказів реорганізації кооперативу у встановленому порядку до суду не подано.

Крім того, чинне законодавство не містить заборони щодо діяльності житлово-будівельних кооперативів.

Позивачем не наведено та не доведено, що управління будинком №45/1 по вул. Ентузіастів в місті Києві перебуває у іншої особи.

Щодо розірвання договорів з мешканцями, то зазначене може бути предметом розгляду в іншому провадженні, за іншими засобами доказування, оскільки в даному провадженні предметом є стягнення упущеної вигоди з житлово-будівельного кооперативу.

За таких обставин, підстави для задоволення позову відсутні.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017р. у справі №910/13215/17.

керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017р. у справі №910/13215/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи №910/13215/17 повернути до місцевого господарського суду.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді О.В. Тищенко

Т.І. Разіна