Рішення № 72149528, 31.01.2018, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 року Справа № 923/960/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАС-Селфмейдмен і компанія», місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Червонофлотська, 2/5, ідентифікаційний код: 30245987

до Відповідача-1 Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 39, ідентифікаційний код: 34047020

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Крес автогруп»: місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. М. Фортус, 36, ідентифікаційний код: 32479587

про визнання припиненими зобов'язань за іпотечними договорами

за участю представників сторін:

від позивача - Дрьоміна Л.В., представник за довіреністю № 21 від 12.12.2017 року

від відповідача-1- Пастушенко Б.Ю., представник за довіреністю від 20.11.2017 року

від відповідача-2: не прибув

06.10.2017 року ТОВ «ХАС-Селфмейдмен і компанія» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області із вимогами до ПАТ «Дельта Банк» (далі - Відповідач-1) та ТОВ «Крес автогруп» (далі - Відповідач-2) про визнання припиненими зобов'язань за іпотечними договорами № 13/21/І01/08-КЛТ від 29.10.2008 року, № 13/21/І02/08-КЛТ від 29.10.2008 року, №13/21/І03/08-КЛТ від 29.10.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач у позовній заяві зазначає, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 17.01.2013 року по справі № 5024/882/2012 звернено стягнення на належне їм майно, що є предметом іпотеки за кредитними зобов'язаннями Відповідача-2 перед Відповідачем-1.

В подальшому, після визнання, відповідно до рішення Господарського суду Херсонської області від 19.09.2013 року по справі № 923/1019/13, недійсним іпотечного договору №13/21/І02/08-КЛТ від 29.10.2008р., Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року частково скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 17.01.2013 року та відмовлено у зверненні стягнення на предмет іпотеки за вищезазначеним позовом.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.09.2015 року, у зв'язку із частковим скасуванням рішення Господарського суду Херсонської області від 17.01.2013 року, накази, видані на його виконання були визнані такими, що не підлягають виконанню.

В подальшому, Відповідачу-1, відповідно до Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року, відмовлено у поновленні строків для подачі наказу про примусове виконання рішення суду.

Отже, Позивач вважає, що у зв'язку зі спливом строку дії права на звернення стягнення на предмет іпотеки за судовим рішенням, Відповідач-1 втратив право на звернення стягнення на предмет іпотеки, що в силу ст. 17 Закону України «Про іпотеку», ст. 28 Закону України «Про заставу», ст. 575 ЦК України є підставою для припинення зобов'язання за іпотечними договорами.

Позовна заява, після скасування Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 року ухвали Господарського суду Херсонської області від 09.10.2017 року про направлення справи за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва, була розподілена в провадження судді Остапенко Т.А. та, відповідно до ухвали від 27.11.2017 року, по справі порушено провадження.

У зв'язку із набранням 15.12.2017 року чинності Законом України від 03.10.2017р. № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції, розгляд справи, у відповідності до положень п. 9 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України, якою передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, враховуючи, що ухвалою про порушення справи фактично було відкрито позовне провадження та розгляд справи по суті не проводився, здійснювався у порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

Справа розглянута в судових засіданнях 13.12.2017 року, 10.01.2018 року та 31.01.2018 року. Судове засідання, призначене на 13.12.2017 року, для надання сторонами додаткових доказів по справі було відкладено на 10.01.2018 року.

Відповідно до ухвали від 10.01.2018 року, справа була призначена до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги, з підстав, що зазначені у позові підтримала, просила їх задовольнити.

Представник Відповідача-1 проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні з підстав його не обґрунтованості. Надав письмовий відзив на позовну заяву.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник Відповідача-1 зазначає, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання чи закінчення строку дії договору. Чинним законодавством не передбачена така норма для припинення зобов'язань, як сплив строків позовної давності. За змістом ст. 267 ЦК України сплив строків позовної давності не припиняють суб'єктивного права кредитора, яке полягає у можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому, так і позасудовому порядку. З огляду на це, враховуючи, що основне зобов'язання, на сьогоднішній день, не виконано, строк дії іпотечних договорів не закінчився, а обставини, зазначені позивачем, як підстава для припинення зобов'язань за іпотечними договорами, суперечать чинному законодавству. Вважає, що підстави для припинення зобов'язання за іпотечними договорами відсутні.

У відповіді на відзив, Позивач послався на помилковість тверджень Відповідача-1 та наполіг на тому, що на сьогоднішній день у Відповідача-1, відсутні правові підстави для звернення стягнення на предмети іпотеки, оскільки останній вичерпав можливість звернути стягнення на іпотечне майно за судовим рішенням.

Відповідач-2, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення ухвал за адресою реєстрації, зазначеній у ЄДР, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Про причини неявки Відповідач суд не повідомив, своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався. Ухвали про порушення провадження у справі, відкладення розгляду справи, призначення справи до розгляду по суті повернулися на адресу суду з відмітками на конвертах «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, справа, відповідно до ч. 9 ст. 81, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, була розглянута за відсутності Відповідача-2.

В судовому засіданні, 31.01.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про дату підготовки повного судового рішення, роз'яснено процедуру оскарження рішення.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Так, 29.10.2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк (правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», та після цього ПАТ «Дельта Банк» - Відповідач-1 по справі) та ТОВ «Крес автогруп» (Відповідач-2) був укладений кредитний договір № 41/21/08-КЛТ.

З метою забезпечення виконання ТОВ «Крес автогруп» зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «ХАС-Селфмедймен і компанія» були укладені та нотаріально посвідчені іпотечні договори:

- №13/21/І01/08-КЛТ від 29.10.2008року, відповідно до якого в іпотеку передано комплекс, що знаходиться за адресою: м.Херсон, вул.Ладичука, буд.№150 та складається зі складу літ."А" загальною площею 928,2 кв.м.; огорожі №1-3 заставною вартістю 944900грн. (а.с. 18-23);

- №13/21/І02/08-КЛТ від 29.10.2008 року, відповідно до якого в іпотеку передано об'єкт незавершеного будівництва, за адресою: м. Херсон, вул. Ладичука, №150, який складається з адмінбудівлі (літ.В) загальною площею 495,1 кв.м.; адмінбудівлі (літ.Г) загальною площею 496,2 кв.м.; недобудованого складу (літ.З) площею забудови 2056,3 кв.м.; котельні (літ.Ж) площею забудови 19,8 кв.м., відкритого складського майданчику (№4) заставною вартістю 3007100 грн. (а.с. 24-29);

- №13/21/І03/08-КЛТ від 29.10.2008 року, відповідно до якого в іпотеку передано виробничі приміщення загальною площею 167,20 кв.м., розташовані у м.Херсоні по вул.295 Стрілецької дивізії, буд.№4 заставною вартістю 1276500 грн. (а.с.30-35).

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 17.01.2013 року у справі № 5024/882/2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2013 року, у зв'язку із невиконанням Відповідачем-2 зобов'язань за кредитним договором, задоволено первісний позов ПАТ «Кредитпромбанк» про звернення стягнення на зазначене нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ПАТ «Кредитпромбанк» і належить на праві власності ТОВ «ХАС-Селфмейдмен і компанія». Визначено спосіб реалізації зазначеного нерухомого майна - шляхом проведення публічних торгів. Встановлено, що початкова вартість нерухомого майна для його реалізації на прилюдних торгах встановлюється на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом. У задоволені зустрічного позову ТОВ «ХАС-Селфмейдмен і компанія» про припинення зобов'язань за іпотечними договорами - відмовлено.

17.05.2013 року на виконання вказаного рішення, Господарським судом Херсонської області видано накази.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.01.2014 у даній справі за заявою позивача здійснено заміну ПАТ «Кредитпромбанк» (стягувача) на його правонаступника у зобов'язанні - ПАТ «Дельта Банк».

В подальшому, у зв'язку із визнанням, відповідно до рішення Господарського суду Херсонської області від 19.09.2013 року по справі № 923/1019/13, недійсним іпотечного договору №13/21/І02/08-КЛТ від 29.10.2008р., Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року, за результатами перегляду справи за нововиявленими обставинами частково скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 17.01.2013 року та відмовлено у зверненні стягнення на предмет іпотеки за вищевказаним договором, зобов'язано Господарський суд Херсонської області видати накази на примусове виконання судового рішення.

Однак, згодом, після скасування Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2014 року судових рішень першої та апеляційної інстанцій у справі №923/1019/13 та направлення її на новий розгляд, рішенням Господарського суду Херсонської області від 08.07.2014 року, залишеним без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року, та Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2014 року, в задоволенні позову про визнання недійсним іпотечного договору № 13/21/І02/08-КЛТ від 29.10.2008р. було відмовлено.

Так, 10.06.2014 року ПАТ «Кредитпромбанк» звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року за нововиявленими обставинами у справі №5024/882/2012. Відповідно до Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року припинено провадження з розгляду заяви ПАТ «Кредитпромбанк» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року, у зв'язку із відсутністю у ПАТ «Кредитпромбанк» права на звернення із вказаною заявою.

13.02.2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду із заявою про перегляд Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року у справі №5024/882/2012. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 року ПАТ «Дельта банк» відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року. Відмовлено у прийнятті заяви ПАТ «Дельта банк» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2015 року ПАТ «Дельта Банк» відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 у справі №5024/882/2012.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.09.2015, у зв'язку із частковим скасуванням рішення Господарського суду Херсонської області від 17.01.2013 року, наказ по справі №5024/882/2012 від 17.05.2013 року про звернення стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці за іпотечними договорами № 13/21/І01/08-КЛТ від 29.10.2008 року, № 13/21/І02/08-КЛТ від 29.10.2008 року, № 13/21/І03/08-КЛТ від 29.10.2008 року, виданий на виконання зазначеного рішення, визнано таким, що не підлягає виконанню.

31.03.2016 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до господарського суду із заявою про видачу наказів на підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року та поновлення пропущеного строку для пред'явлення цих наказів до виконання. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.04.2016 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 року, вказану заяву ПАТ «Дельта Банк» залишено без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2016 року у справі № 5024/882/2012 скасовано ухвалу місцевого суду від 26.04.2016 року та постанову апеляційного суду від 16.06.2016, справу в частині розгляду цієї заяви передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

За результатами нового розгляду заяви, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.11.2016 року, задоволено заяву ПАТ "Дельта Банк" про видачу наказу суду на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року та поновлення строку для пред'явлення його до виконання. Судом видано наказ та поновлено строк для пред'явлення його до виконання.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду України від 13.12.2016 задоволено апеляційну скаргу ТОВ "ХАС-Селфмейдмен і компанія", скасовано ухвалу Господарського суду Херсонської області від 01.11.2016 та відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" про видачу наказів на підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 та поновлення пропущеного строку для пред'явлення цих наказів до виконання. Вказана постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2017 у даній справі.

Ухвалою Колегії суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20.06.2017 заявнику також було відмовлено у допуску справи № 5024/882/2012 до провадження Верховного Суду України. Ухвала є остаточною.

З набранням чинності винесених по справі судових рішень, зокрема й постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014р. у справі № 5024/882/2012, Відповідач -1 не може реалізувати права стягувача, оскільки відповідно до ухвали місцевого господарського суду від 02.09.2015 наказ господарського суду Херсонської області від 17.05.2013 у справі № 5024/882/2012 про звернення стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці за іпотечними договорами № 13/21/І01/08-КЛТ від 29.10.2008 року, № 13/21/І02/08-КЛТ від 29.10.2008 року, № 13/21/І03/08-КЛТ від 29.10.2008 року визнано таким, що не підлягає виконанню.

28.12.2016 р. Позивач звернувся до Відповідача-1 з листом за вих.№11-11/09/2016 з проханням подати заяву про припинення обтяження речових прав на нерухоме майно шляхом виключення з реєстру права іпотеки на об'єкт незавершеного будівництва, за адресою: м. Херсон, вул. Ладичука, №150, який складається з адмінбудівлі (літ.В) загальною площею 495,1 кв.м.; адмінбудівлі (літ.Г) загальною площею 496,2 кв.м.; недобудованого складу (літ.З) площею забудови 2056,3 кв.м.; котельні (літ.Ж) площею забудови 19,8 кв.м., відкритого складського майданчику (№4) за договором іпотеки №13/21/І02/08-КЛТ від 29.10.2008 року., в зв'язку з тим, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014р. у справі № 5024/882/2012 відмовлено стягувачеві - ПАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» в частині звернення стягнення на зазначене майно та Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.09.2015 визнано таким що не підлягає виконанню наказ господарського суду Херсонської області від 17.05.2013 у справі № 5024/882/2012 про звернення стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ПАТ «Кредитпромбанк» (правонаступник ПАТ «Дельта Банк») і належить на праві власності ТОВ «ХАС-Селфмейдмен і компанія» (а.с. 61).

У відповіді за вих.№690 від 01.02.2017 р. Відповідач-1 повідомив ТОВ «ХАС-Селфмейдмен і компанія» про примусове стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Оскільки, на дату звернення судовий процес не завершено, банк заявив про неможливість задоволення вимог, зазначених у зверненні (а.с. 62).

01.02.2017 р. Позивач звернувся до Відповідача-1 з листом за вих.№11-14/02-1/17, в якому з посиланням на судові рішення, які набрали законної сили, у справі №5024/882/2012, зазначив про втрату ПАТ «Дельта Банк» права на звернення стягнення на предмети іпотеки в зв'язку із закінченням терміну дії права - права звернення стягнення на предмет іпотеки за судовим рішенням, та запропонував визнати припиненими зобов'язання ТОВ «ХАС-Селфмейдмен і компанія» перед ПАТ «Дельта Банк» за іпотечними договорами № 13/21/І01/08-КЛТ від 29.10.2008 року, № 13/21/І02/08-КЛТ від 29.10.2008 року, № 13/21/І03/08-КЛТ від 29.10.2008 року (а.с. 185-186).

Аналогічний за змістом лист надісланий Позивачем Відповідачу-1 19.12.2017 р. за вих.№11-14/52/17 (а.с. 187-190).

Відповідачем-1 вимоги Позивача про визнання припиненими зобов'язань ТОВ «ХАС-Селфмейдмен і компанія» перед ПАТ «Дельта Банк» за іпотечними договорами №13/21/І01/08-КЛТ від 29.10.2008 року, № 13/21/І02/08-КЛТ від 29.10.2008 року, № 13/21/І03/08-КЛТ від 29.10.2008 року залишені без відповіді, що і зумовило звернення до суду із цим позовом.

При розгляді спору, судом встановлено, що між сторонами на підставі іпотечних договорів №13/21/І01/08-КЛТ від 29.10.2008 року, № 13/21/І02/08-КЛТ від 29.10.2008 року, № 13/21/І03/08-КЛТ від 29.10.2008 року виникли зобов'язальні правовідносини між іпотекодавцемТОВ «ХАС-Селфмейдмен і компанія»і іпотекодержателем ПАТ «Дельта Банк».

Правовідносини у сфері іпотеки врегульовано Законом від 5 червня 2003 р. №898-IV "Про іпотеку" (далі - Закон №898-IV), Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Господарським кодексом України (далі - ГК) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Закону №898-IV іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Визначення іпотеки міститься і у ст. 575 ЦК, згідно з якою іпотека - це застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності (ч. 4 ст. 3 Закону №898-IV).

Дійсне зобов'язання повинне ґрунтуватися на чинних правових підставах виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених законом, якими є договір або інший правочин, закон, рішення суду (ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК), і повинне бути спрямоване на реальне настання юридичних наслідків.

За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону №898-IV, основне зобов'язання - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Отже, згідно із чинним законодавством іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов'язання або вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Питання про визначення дійсності правочину пов'язується з моментом його вчинення відповідно до статей 205 - 210 ЦК. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК).

Безпосередньо Законом №898-IV визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, а, отже, іпотека не може існувати самостійно без зобов'язання. Недійсність договору, забезпеченого іпотекою, тягне й недійсність іпотеки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов'язання, зумовлює виникнення підстав для припинення права іпотеки. Однак, відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Змістом частин першої, другої статті 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави.

За змістом статті 11 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.

Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом,який регулює правовідносини з приводу іпотечного майна, а норма статті 17 цього Закону містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України.

Підстави припинення іпотеки передбачено статтею 17 Закону України «Про іпотеку», до яких зокрема належать: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її;з інших підстав, передбачених цим Законом.

Процесуальним законом, статтею 74 ГПК України, обов'язок доказування покладений на сторони, які повинні довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак, зобов'язання Відповідача-2 перед Відповідачем-1 за кредитним договором №41/21/08-КЛТ від 29.10.2008 р. в сумі 21241199,67 грн. залишаються невиконаними, що підтверджено розрахунком заборгованості, наданим ПАТ «Дельта Банк». Зазначена обставина Позивачем не заперечувалась та не спростована. Натомість, Позивачем надані письмові вимоги за вих. №№7791, 7790, 7789 від 07.11.2017 р., надіслані ПАТ «Дельта Банк» Відповідачу-2 та Позивачу, за змістом яких Відповідач-1 вимагає протягом 30 календарних днів погасити в повному обсязі заборгованість за кредитним договором №41/21/08-КЛТ від 29.10.2008 р. в сумі 21241199,67 грн. та попереджає при не виконанні цих вимог розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 196-210).

Відповідно до п. 2.1. іпотечних договорів № 13/21/І 01/08-КЛТ від 29.10.2008 року, № 13/21/І 02/08-КЛТ від 29.10.2008 року, № 13/21/І 03/08-КЛТ від 29.10.2008 року, - договір діє до повного виконання боржником зобов'язань перед іпотекодержателем за кредитним договором. Отже, строк дії іпотечних договорів не сплив.

Доказів виконання зобов'язань Відповідачем-2 за кредитним договором №41/21/08-КЛТ від 29.10.2008 р. - погашення заборгованості в сумі 21241199,67 грн. сторонами суду не надано. Як не надано Позивачем доказів і на підтвердження інших підстав припинення зобов'язань за іпотечними договорами, відповідно до ст.. 17 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, відсутні підстави для визнання припиненими зобов'язань за іпотечними договорами:№13/21/І01/08-КЛТ від 29.10.2008 року, відповідно до якого в іпотеку передано комплекс, що знаходиться за адресою: м.Херсон, вул.Ладичука, буд.№150 та складається зі складу літ."А" загальною площею 928,2 кв.м.; огорожі №1-3 заставною вартістю 944900грн.; №13/21/І02/08-КЛТ від 29.10.2008 року, відповідно до якого в іпотеку передано об'єкт незавершеного будівництва, за адресою: м. Херсон, вул. Ладичука, №150, який складається з адмінбудівлі (літ.В) загальною площею 495,1 кв.м.; адмінбудівлі (літ.Г) загальною площею 496,2 кв.м.; недобудованого складу (літ.З) площею забудови 2056,3 кв.м.; котельні (літ.Ж) площею забудови 19,8 кв.м., відкритого складського майданчику (№4) заставною вартістю 3007100 грн.; №13/21/І03/08-КЛТ від 29.10.2008 року, відповідно до якого в іпотеку передано виробничі приміщення загальною площею 167,20 кв.м., розташовані у м.Херсоні по вул.295 Стрілецької дивізії, буд.№4 заставною вартістю 1276500 грн.

Суд зазначає, що наслідком звернення стягнення на предмет іпотеки має стати задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання як такого, що вважається виконаним, згідно ст. 599 ЦК України, ст. 17 ЗУ «Про іпотеку».

З доводами позивача щодо наявності підстав припинення зобов'язань за іпотечними договорами в зв'язку із втратою права звернення стягнення на предмети іпотеки в зв'язку із закінченням терміну дії права, а саме права на предмет іпотеки за судовим рішенням, суд не погоджується, враховуючи таке.

По-перше, на спірні правовідносини не розповсюджується дія норми ст.28 Закону України «Про заставу», в якій міститься положення припинення застави при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави та в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом, оскільки підстави припинення іпотеки передбачено спеціальним Законом України «Про іпотеку», а саме ст.17, перелік яких наведений в цій нормі є виключним з посиланням на інші підстави, передбачені саме цим Законом.

По-друге, Відповідач-1 не позбавлений права звернути стягнення на іпотечне майно в інший спосіб, що передбачено п.4.3 іпотечних договорів № 13/21/І 01/08-КЛТ від 29.10.2008 року, № 13/21/І 02/08-КЛТ від 29.10.2008 року, № 13/21/І 03/08-КЛТ від 29.10.2008 року, та відповідає вимогам ст. 36 Закону України «Про іпотеку».

По-третє, щодо закінчення терміну дії права звернення на предмет іпотеки за судовим рішенням, то частиною другою статті 12 ЦК України передбачено, що нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, установлених законом.

Тобто, якщо стягувач не скористався своїм правом на проведення стягнення за виконавчим документом та задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки в строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», це не є підставою для припинення іпотеки.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання припиненими зобов'язань за іпотечними договорами: №13/21/І01/08-КЛТ від 29.10.2008року, №13/21/І02/08-КЛТ від 29.10.2008 року, №13/21/І03/08-КЛТ від 29.10.2008 року не можна вважати законними та обґрунтованими, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАС-Селфмейдмен і компанія" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Крес автогруп" про визнання припиненими зобов'язань за іпотечними договорами - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення 09.02.2018 року.

Суддя Т.А. Остапенко