Рішення № 72149474, 12.02.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2018 р.Справа № 922/4457/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків до Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, с. Полкова Микитівка 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба автомобільних доріг у Харківській області про стягнення шкоди у розмірі 39 337,50 грн. за участю представників:

позивача - Сосіна І.О.,

відповідача - Мартелов С.І. (сільський голова), Летючий В.П.,

третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Державна екологічна інспекція в Харківській області звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Полково-Микитівської сільської ради про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 39337,50 грн. Також до стягнення позивачем заявлені судові витрати по сплаті судового збору.

Справа розглядалася господарським судом Харківської області та переглядалася Харківським апеляційним господарським судом і Вищим господарським судом України.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017 р. рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2017 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 р. у справі №922/4457/16 було скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції було невстановлення судами першої та апеляційної інстанцій наявності усіх умов, з якими стаття 1166 Цивільного кодексу України, пов'язує можливість відшкодування завданої протиправними діями особи шкоди - факту заподіяння шкоди, причинного зв'язку між діями відповідача та спричиненням шкоди, незаконності проведення таких дій. Вищий господарський суд зазначав, що судами достеменно не з'ясовано, якими були знесені визначені у акті Держекоіспекції дерева - це були аварійні дерева, що загрожували життю і здоров'ю жителів села, чи зелені насадження у парку, не з'ясовувалось питання чи одні й ті ж дерева є предметом акту комісії від 17.06.2016 №01 та акту Держекоінспекції, які саме дерева були знищені за актом комісії, на яких підставах, чи були здійснені ці дії незаконно, з урахуванням обставин наявності акту комісії від 17.06.2016 та чинності рішення сільської ради про проведення вирубки аварійних дерев від 17.06.2016 і ордеру від 09.08.2016.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.2017 р. справу було призначено до розгляду. Ухвалою від 08.11.2017 р. до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Службу автомобільних доріг у Харківській області.

Ухвалою від 18.12.2017 р. у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, яким ГПК України викладено в новій редакції та змінено процесуальний порядок розгляду господарських спорів, судом було призначено справу до розгляду по суті, встановлено учасникам справи та третій особі строк до 11.01.2018 р. на подання суду заяв по суті справи, пояснень чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи, а також доказів, які не були подані суду в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Розгляд справи неодноразово відкладався з метою забезпечення процесуальних прав сторін та повного і всебічного встановлення обставин по справі.

В призначеному на 09.02.2018 р. судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві та інших заявах по суті справи, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, вказував на необґрунтованість та безпідставність заявлених позивачем вимог.

Представник третьої особи у призначене судове засідання не з'явився, правом на участь у судовому засіданні не скористався, у клопотанні від 09.01.2018 р. (вх. №354) просив суд розглядати справу без участі представника третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

У період з 22.08.2016 р. по 05.09.2016 р. Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст.4, 6, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у межах розгляду звернення гр. ОСОБА_4 від 17.08.2016 р. та наказу Держекоінспекції від 22.08.2016 р. №491/0104 було здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині видалення зелених насаджень на території парку с. Полкова Микитівка Богодухівського району Харківської області, за результатами якої Держекоінспекцією складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, утримання зелених насаджень у населених пунктах України №491/01-04/03-09 від 05.09.2016 р., який надісланий на адресу відповідача листом з повідомленням від 05.09.2016 р. №4037/01-25/04-09 (повідомлення №6213000123353).

В Акті зафіксовано, що під час натурного обстеження зелених насаджень на території парку (по вул. Тельмана) в с. Полкова Микитівка було виявлено незаконне знесення дерев у кількості 9 штук. У зв'язку з виявленими порушеннями позивачем було визначено розмір шкоди, заподіяної державі в сумі 39337,50 грн., яка розрахована згідно з додатком №1 Постанови Кабінету міністрів України від 08.04.1999 р. №559 "Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.02.2012 р. №111).

Позивачем у претензії №152 (вих.№4253/01/25/02-11 від 22.09.2016 р.) про відшкодування шкоди, заподіяної державі в розмірі 39337,50 грн. було запропоновано відповідачу на добровільних засадах відшкодувати шкоду, спричинену державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, несплата якої і стала підставою для звернення позивача до господарського суду з даними позовними вимогами.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог та вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, суд виходить з наступного.

Процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населеного пункту врегульовано Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах (надалі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. № 1045.

Порядком унормовано, що видалення зелених насаджень здійснюється у разі, зокрема знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів (пункт 2). Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера. Видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку (пункт 7).

У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 цього Порядку (пункт 8).

Пунктом 4 Порядку, затвердженого постановою №1045 встановлено, що підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник).

Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень. Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії.

Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п'ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.

Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.

У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з'ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.

Голова комісії готує в п'ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.

Вказаним порядком мала керуватися і Полково-Микитівська сільська рада при формуванні комісії для складання акту проведення перевірки та прийнятті рішення про видалення дерев.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що 03.06.2016 за вх.№98/5 на адресу Полково-Микитівської сільської ради надійшла вимога-звернення депутата Васильченко О. від 02.06.2016 р. та 06.06.2016 р. за вх.№02-16/Д-10 заява-звернення мешканців села Полково-Микитівка від 06.06.2016 р. щодо незадовільного стану тополь по вул. Тельмана з проханням про вжиття заходів по знесенню аварійних дерев для запобігання завданню шкоди життю, здоров'ю та матеріальним цінностям людей, які пересуваються дорогою Харків-Суми та проживають на території селища.

Розпорядженням Полково-Микитівської сільської ради №2-аг від 17.06.2016 "Про створення комісії з обстеження зелених насаджень в с. Полкова-Микитівка по вул. Тельмана" створено комісію, до складу якої увійшли сільській голова, секретар сільської ради, представник філії "Пісочинське ДЕП дільниці №2, представник Богодухівського РЕМ, представники вул. Тельмана. с. Полкова Микитівка. Комісією було складено акт №01 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 17.06.2016 р.

Рішенням Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області від 17.06.2016 № 47-VІІ "Про надання дозволу на вирубку дерев у с. Полкова Микитівка по вул. Тельмана та робоча Богодухівського району Харківської області" вирішено з метою наведення порядку та організації благоустрою, приведення у належний санітарний стан території села Полкова Микитівка вул. Тельмана та по вул. Робочій Богодухівського району Харківської області, враховуючи, що частини дерев (тополя) знаходяться в захисній зоні ліній електропередач та повітряних ліній електрозв'язку і створюють небезпеку для їх експлуатації, а також проїзної дороги обласного значення Харків-Суми по вул. Тельмана та по вул. Робочій с. Полкова Микитівка надати дозвіл на вирубку 30 шт. дерев (тополя). Дозволено Полково-Микитівському сільському голові укладати договори на виконання вибіркової санітарної рубки дерев на території Полково-Микитівської сільської ради.

Таким чином, компетентний орган (сільська рада, відповідно до п. 3 Порядку №1045) створила комісію за зверненням фізичної особи - депутата сільської ради, комісія розглянула звернення, здійснила огляд дерев, за результатами огляду було складено відповідний акт. У подальшому, прийнято рішення та видано ордер на видалення зелених насаджень.

В той же час, належних доказів надсилання запиту на адресу Держекоінспекції, який направлено за твердженнями відповідача 10.06.2016 р. за вих.№02-21/183 відповідачем надано не було. Заперечуючи проти пояснень відповідача про отримання вказаного запиту, позивач посилався на службову записку начальника сектору організаційно-аналітичного, документального, матеріально-технічного забезпечення і взаємодії з громадськістю та ЗМІ Держекоінспекції від 25.01.2016 р.

Крім цього, акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 17.06.2016 р. за №01 надіслано відповідачем на адресу Держекоінспекції лише 16.08.2016 р. листом за вих. №02-21/277, який фактично надійшов 05.09.2016 р. (вх.№2368), про що свідчить Журнал реєстрації вхідних документів, що надходять від різних організацій з основних питань діяльності.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем приписів Порядку, затвердженого Постановою №1045, якою визначено порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах. В той же час, для стягнення нарахованої позивачем шкоди має бути доведено, що саме дії відповідача спричинили шкоду державі у заявленій сумі з огляду на наступне.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.

Статтею 68 цього Закону передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (стаття 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Встановлюючи наявність усіх необхідних елементів для застосування правової відповідальності з відшкодування завданої шкоди судом з'ясовано наступне.

За повідомленням начальника філії «Пісочинське ДЕП» дільниці №2 (а.с. 156) в червні 2016 року в с. Полкова Микитівка вздовж автомобільної траси Харків-Суми були спиляні тополі в кількості 26 шт. Вік вказаних дерев перевищував межу їх експлуатації, тому дерева були аварійними, про що свідчить неодноразове падіння довгих масивних гілок на проїжджу частину та обочини дороги і на домоволодіння мешканців, що створювало загрозу життю та здоров'ю водіїв транспортних засобів, які пересувались вказаною автомобільною трасою, пасажирів, а також пішоходів, що пересувалися вздовж вказаної автомобільної магістралі. Начальник філії «Пісочинське ДЕП» дільниця №2 Михасюк Є.М. був включений до складу комісії з обстеження вказаних дерев.

Також, за повідомленням Начальника Богодухівського РЕМ (а.с. 157), головний інженер якого - ОСОБА_7 був включений до складу комісії з обстеження дерев, вік цих дерев перевищував усереднену вікову межу експлуатації тополь, дерева були аварійними, створювали загрозу життю та безпеці людей, завдавали матеріальних збитків населенню та ремонтним бригадам, які неодноразово виїжджали на ремонт електричних ліній після падіння на них гілок дерев.

У наданих до суду поясненнях Службою автомобільних доріг зазначається, що зелені насадження до смуги відведення автодороги не входять, на балансі Служби не обліковуються, відповідно до ст. 16 ЗУ «Про автомобільні дороги» знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Питання забезпечення дотримання норм природоохоронного законодавства у процесі організації благоустрою, елементами (частинами) яких є зелені насадження уздовж вулиць і доріг в межах населеного пункту Полково-Микитівка відноситься до компетенції Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області.

В додаткових письмових поясненнях від 15.12.2017 р. (а.с. 166) позивачем вказано, що про наявність парку Держекоінспекції стало відомо зі змісту звернення на Урядову гарячу лінію від 17.08.2016 р. гр. ОСОБА_4, в якому повідомлялося про неправомірні дії по вирубці дерев у парку в с. Полкова Микитівка, про знищення зелених, фруктових та декоративних насаджень з боку голови Полково-Микитівської сільської ради. Обстеження території та вимірювання діаметрів пнів проводилось із залученням заявника, який особисто вказував на спиляні дерева.

Також, в згаданих поясненнях Держекоінспекцією зазначається, що зелені насадження, які обліковуються Держекоінспекцією як незаконно знесені, відповідно до викопіювання з генерального плану с. Полкова Микитівка Богодухівського району, актуалізованого рішенням Полково-Микитівської сільської ради від 19.03.2013 р. №278-VI, знаходяться на земельній ділянці, на якій існують сади та зелені насадження, та жодним чином не пов'язана із зеленими насадженнями, які знесені головою сільської ради вздовж дороги (а.с. 167).

З наданих пояснень вбачається, що обліковувані Держекоінспекцією незаконно знесені насадження жодним чином не пов'язані із зеленими насадженнями, які були знесені головою сільської ради вздовж дороги. Що говорить про відсутність факту заподіяння шкоди і причинного зв'язку між діями органу місцевого самоврядування по ліквідації дерев вздовж дороги та можливою шкодою, завданою незаконним знесенням насаджень, які досліджувалися Держекоінспекцією.

Ухвалою господарського суду від 11.01.2018 р. було зобов'язано сторони 30.01.2018 р. об 11:00 здійснити комісійне обстеження земельної ділянки, яка розташована за адресою: Богодухівський р-н, с. Полкова Микитівка, вул. Тельмана 45-79, та на якій було здійснено видалення зелених насаджень; обстеження провести за участю представників Державної екологічної інспекції у Харківській області, голови Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, Богодухівської РДА та громадськості; результати обстеження зафіксувати у належним чином оформленому акті обстеження, який надати до суду не пізніше ніж за три дні до наступного судового засідання.

На розгляд комісії було поставлено питання щодо наявності на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області паркової зони по вул.Тельмана 45-79 з урахуванням генерального плану селища станом на 2016 рік та встановлення факту знесення, вирубки зелених насаджень, а саме фруктових та декоративних дерев.

05.02.2018 р. Полково-Микитівською сільською радою було надано до суду Акт обстеження земельної ділянки від 30.01.2018 р. (вх. №3139), складений комісією у складі: голови Полково-Микитівської ради Мартелова С.І. депутатів селищної ради Стасенко М.В., Вильченко О.В., начальника відділу агропромислового розвитку Богодухівської РДА Лобунського С.М, начальника відділу містобудування, архітектури ЖКГ та цивільного захисту Богодухівської РДА Масалітіна Т.М., представника держекоінспекції в Харківській області державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Євтушенко О.А. та ОСОБА_13, представника Полково-Микитівської громадськості Дем’яненко В.В., ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_16

Відповідно до складеного Акту в ході обстеження комісією було встановлено, що вздовж узбіччя автодороги загального користування по вул. Тельмана №45-79 виявлені зрізані тополі. Зрізаних фруктових та декоративних дерев не виявлено. Комісією встановлено, що по бухгалтерському обліку парки і сквери на балансі сільської ради не обліковуються. Також, встановлено, що відповідно до експлікації Генерального плану с. Полкова Микитівка, актуалізованого рішенням Полково-Микитівської сільської ради від 19.03.2013 р. №278-VI, парки і сквери відсутні.

Наданий акт підписано усіма членами комісії за виключенням представників держекоінспекції в Харківській області, з відміткою про незгоду з актом та письмовими поясненнями в яких зазначається наступне: «У змісті Акту відсутні відомості щодо наявності пнів від зрізаних дерев тополі на території зони зростання зелених насаджень, яка є в наявності у відповідності до Генерального плану села Полкова Микитівка. Ствердження стосовно відсутності повалених декоративних дерев слід вважати хибним, оскільки з числа членів комісії не було відповідних експертів, які б змогли встановити поняття «декоративних насаджень»,

Державною екологічною інспекцією з посиланням на відмову від підписання Акту обстеження земельної ділянки було надано копію свого примірника акту (вх. №3173 від 05.02.2018 р.) підписаного тільки Євтушенко О.А. та ОСОБА_13, в якому зазначається, що відповідно до Генерального плану с. Полкова Микитівка навпроти будинків №71-79 по вул. Тельмана знаходиться зона зростання зелених насаджень, де були виявлені пні від зрізаних дерев (тополі). До письмового Акту додано цифровий носій інформації із фото та відео матеріалами проведеного обстеження.

Розглядаючи подані сторонами акти із урахуванням наявних в матеріалах справи документів, судом також встановлено наступне.

В наказі Державної екологічної інспекції у Харківській області від 22.08.2016 р. №491/01-04 «Про здійснення позапланового заходу (перевірки) Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району» зазначається про направлення визначених спеціалістів для проведення позапланового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині видалення зелених насаджень на території парку с. Полкова Микитівка Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району.

Предметом здійснення вказаного заходу (перевірки), відповідно до направлення на проведення позапланового заходу (а.с. 14) зазначено: «дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині видалення зелених насаджень на території парку в с. Полкова Микитівка Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району».

В Акті від 05.09.2016 р. №491/01-04/04-09 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, утримання зелених насаджень у населених пунктах України зафіксовано, що під час натурного обстеження зелених насаджень на території парку (по вул. Тельмана) в с. Полкова Микитівка було виявлено незаконне знесення дерев у кількості 9 штук за переліковою відомістю.

У відзиві від 26.01.2017 р. (вх. №2795 від 27.01.2017 р., а.с. 64-65) позивач зазначає, що відповідно до змісту скарги гр. ОСОБА_4 Держекоінспекція перевіряла та обліковувала зелені насадження знесені лише на території парку в с. Полкова Микитівка.

Таким чином, в усіх документах екологічної інспекції ідеться про перевірку зелених насаджень на території парку по вул. Тельмана в с. Полкова Микитівка.

Однак, за даними Полково-Микитівської сільської ради на балансі сільської ради будь-які парки, сквери та декоративні насадження відсутні (а.с. 73). Відповідно до акту комісії від 17.06.2016 р. №01 сільрадою зносились тополі по вул. Тельмана, за поясненнями відповідача, дерева ростуть уздовж траси Харків-Суми. Зазначене підтверджується і Актом обстеження земельної ділянки від 30.01.2018 р., який складений комісією у складі: голови Полково-Микитівської ради Мартелова С.І. депутатів селищної ради Стасенко М.В., Вильченко О.В., начальника відділу агропромислового розвитку Богодухівської РДА Лобунського С.М, начальника відділу містобудування, архітектури ЖКГ та цивільного захисту Богодухівської РДА Масалітіна Т.М., представника держекоінспекції в Харківській області державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Євтушенко О.А. та ОСОБА_13, представника Полково-Микитівської громадськості Дем’яненко В.В., ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_16

Таким чином, дослідивши Акт від 05.09.2016 р. №491/01-04/04-09 в сукупності з іншими наданими до суду доказами, суд зазначає, що позивачем не надано достатніх доказів, які б у своїй сукупності дали змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема щодо наявності причинного зв'язку між видаленням відповідачем аварійних дерев вздовж траси Харків-Суми та заподіяною шкодою, яку розраховано виходячи з кількості та параметрів пнів досліджених на території парку в с. Полкова Микитівка.

Твердження та докази позивача є взаємосуперечними, не дають можливості встановити які саме пні та на якій земельній ділянці були досліджені, про який парк іде мова, коли жодних документів про існування та межі такого парку на території с. Полкова Микитівка до суду не було надано.

Пояснюючи відмітку про відсутність в Акті перевірки №491/01-04/04-09 (п.п. 2.4, 2.5, 2.6 розділу 2 акту) наданих відповідачем документів (рішення від 17.06.2016 р. №47-VII, розпорядження №2-аг від 17.06.2016 р., акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню №01 від 17.06.2016 р., ордеру №01 від 09.08.2016 р. на видалення зелених насаджень), позивач вказує, що ці документи суперечать нормам Постанови №1045 та видані незаконно. Однак, розглядаючи надані пояснення суд виходить з наступного.

Згідно ст. 7 Конституції в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції).

За приписами ст. 55, ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Також, відповідно до ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Однак, всупереч викладеного, позивачем не надано доказів скасування чи взагалі оспорювання зазначених актів органу місцевого самоврядування, тому суд не може погодитися із твердженням позивача про наявність підстав для невключення цих документів до переліку наданих відповідачем при складанні Акту перевірки №491/01-04/04-09 (п.п. 2.4, 2.5, 2.6 розділу 2 акту).

Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 ГПК України).

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).

Керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, невідповідність дій сільської ради Порядку, затвердженому Постановою №1045, при створенні комісії без участі представника Держекоіспекції та запізніле направлення нею акту комісії від 17.06.2016 р. №01 позивачу не є достатньою правовою підставою для стягнення заявленої Держекоіспекцією шкоди.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутні необхідні складові елементи делікту, позивачем не надано достатніх та достовірних доказів в обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача нарахованих сум за заподіяння шкоди, тому позовні вимоги про стягнення з Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області 39337,50 грн. шкоди за порушення природоохоронного законодавства визнаються судом необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

З урахуванням відмови в задоволенні позову та приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі не підлягають покладенню на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексу. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 12.02.2018 р.

Суддя Л.С. Лаврова