Постанова № 72149339, 07.02.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2018 року Справа № 904/6396/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.О.(доповідач),

суддів Березкіна О.В., Антонік С.Г.

Секретар судового засідання Манчік О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Руденко С.О., посвідчення №1082 від 24.11.2017 р., адвокат;

від відповідача: Ботвінко О.А., посвідчення №0932 від 14.07.2017 р., адвокат

розглянувши матеріали апеляційної скарги апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2017р. у справі №904/6396/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", Кривий Ріг

про стягнення 543634,32грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулась до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" з позовом про стягнення 543634грн.32коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2017р. відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Вказане рішення мотивоване тим, що позов було заявлено за межами строку позовної давності.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на неправомірність висновків господарського суду про недотримання позивачем строків позовної давності.

Скаржник зауважив, що за накопичувальними картками №02029037та № 04029039 відповідачем було частково визнано нараховані суми, що свідчить про переривання перебігу позовної давності.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що рішення господарського су слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Справа неодноразово розглядалась судами.

У судовому засіданні, яке відбулось 07.02.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення позивача та відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду у даній справі в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 02.01.2008р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", (далі - залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - вантажовласник), укладено договір №ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп (далі - договір), відповідно до умов якого залізниця надає вантажовласнику послуги, пов'язані з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.1 договору предметом цього договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вантажовласник зобов'язується пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12 (ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно з Правилами перевезень вантажів. Здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.

Залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантаж вантажовласника, подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно з затвердженими планами і заявками та надавати вантажовласнику додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, у тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (п. 2.2 договору).

За змістом пункту 2.4 договору передбачено, що вантажовласник зобов'язується здійснювати безготівкову попередню оплату залізниці за перевезення вантажів та надані додаткові послуги згідно діючих тарифів з урахуванням корегуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, за послуги за вільними тарифами шляхом перерахування грошових коштів на рахунок залізниці або готівкою на станції.

Договір укладено строком на один рік і вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір продовжує діяти до надходження такої пропозиції із здійсненням усіх розрахунків за виконані залізничні перевезення та надані додаткові послуги (п. 8.4 договору).

В січні 2016р. залізницею були прийняті до перевезення вагони на адресу одержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Вагони було затримано на шляху свого прямування, через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг з вини ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" у зв'язку із несвоєчасним забиранням відповідачем (вантажоодержучаем) на свою під'їзну колію вантажу який вже прибув на його адресу. Факти затримки вагонів на коліях станції призначення з вини відповідача засвідчені в актах загальної форми ГУ-23, які були підписані сторонами. При цьому, з боку відповідача вказані акти підписані із зауваженнями.

За наказом №111 від 23.01.2016р. затримані вагони (№№ голова 56840218 хвіст 53155486 у кількості 50 вагонів, індекс поїзда 4671-42-4670), на станції Новоблочна Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Вказані вагони були затримані через неможливість приймання вагонів станцією призначення - Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на вказаній станції Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці.

Станцією затримки вагонів - Новоблочна був складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №7 від 23.01.2016р. Повідомлення про затримку вагонів - акт форми ГУ-23а №7 від 23.01.2016р. отримане відповідачем 24.01.2016р. о 00:00год.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №7 від 23.01.2017р. затримані вагони, що прибули поїздом №3562 22.01.2016р. о 11год.55хв., відправлені поїздом №3604 - 01.02.2016р. о 06год.30хв.

Наказом №114 від 24.01.2016р. були затримані 54 вагони №№ голова 55584718 хвіст 53531281 на станції Приворот Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" через неможливість приймання вагонів станцією призначення - Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на вказаній станції Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці.

Станцією затримки вагонів - Приворот був складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №28 від 24.01.2016р. Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді №3510 (акт форми ГУ-23а №28 від 24.01.2016р.) отримане відповідачем 24.01.2016р. о 14:20год.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №28 від 24.01.2017р. затримані вагони, що прибули поїздом №3510 24.01.2016р. о 13год.50хв., відправлені поїздом №3509 - 02.02.2016р. о 15год.25хв.

За наказом №119 від 25.01.2016р. були затримані 67 вагонів (№№ голова 60263381 хвіст 54689914, індекс поїзда 3540-99-4670) на станції Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг через неможливість приймання вагонів станцією призначення - Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на вказаній станції Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці.

Станцією затримки вагонів - Кривий Ріг - Західний був складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №11 від 25.01.2016р. Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді №2174 (акт форми ГУ-23а №11 від 25.01.2016р.) отримане відповідачем 25.01.2016р. о 02:45год.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №11 від 25.01.2017р. затримані вагони, що прибули поїздом №2174 24.01.2016р. о 22год.45хв., відправлені поїздом №2174 - 26.01.2016р. о 18год.10хв.

На станції Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці, відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами сторонами складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу Кривий Ріг і до закінчення їх затримки

Позивачем було нараховано плату за за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №02029037, №04029039, №29019026 на загальну суму 543634грн.32коп.

Вказану суму відповідачем сплачено не було, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України та статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положеннями абзацу 1 статті 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р., залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Пунктом 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., передбачено стягнення з одержувача, який не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені ст. 46 Статуту залізниць, плати за зберігання вантажу, встановленої тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Згідно п. 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Збір за зберігання вантажу розраховується за ставками пп. 2.1. п. 2 Розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг (Тарифне керівництво №1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р.

Відповідно до абз. 3 п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

За приписами п. 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №113 від 25.02.1999р., у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

При цьому, акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

З Правил складання актів встановлено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності (в тому числі і у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Як вбачається з матеріалів справи, залізницею було прийнято до перевезення спірні вагони на адресу одержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"

.На шляху прямування, відповідно до вимог Правил користування вагонами, спірні вагони було затримано через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг Головний, з вини одержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Виходячи з приписів вищевказаних норм, та, з огляду на встановлення судом першої інстанції факту порушення відповідачем обов'язку щодо своєчасного прийняття вагонів, доведеної позивачем вини ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" в затримці спірних вагонів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правильність наданого позивачем розрахунку.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, в якому вказано, що строк позовної давності за накопичувальною карткою №02029037 сплив 23.07.2016р., за накопичувальною карткою №04029039 - 24.07.2016р., а за накопичувальною карткою №29019026 - 25.07.2016р.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК).

Загальний, скорочені або більш тривалі строки позовної давності визначено статтями 257 та 258 Цивільного кодексу України.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Однак частиною 2 статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Так, згідно з частиною 5 статті 315 Господарського кодексу України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Разом із цим за змістом пункту 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом шести місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється:

а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;

б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Тобто наведені норми Господарського кодексу України і Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які встановлюють скорочений шестимісячний строк позовної давності та регулюють питання його перебігу відносно позову залізниці до вантажоодержувача, що випливають із перевезення.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що перебіг позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення збору за зберігання вантажу починається від дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Господарським судом правильно встановлено, що подіями, які стали підставою для подання позову по даній справі, є затримка вагонів згідно наказів про затримку №111 від 23.01.2016р., №114 від 24.01.2016р., №119 від 25.01.2016р.; складення залізницею актів про затримку вагонів №7 від 23.01.2016р., №28 від 24.01.2016р., №11 від 25.01.2016р.; та актів загальної форми №7/8 від 23.01.2016р., №60 від 24.01.2016р., №11 від 25.01.2016р.

Тобто, шестимісячний строк позовної давності закінчився по акту про затримку вагонів №7 від 23.01.2016р. - 23.07.2016р., по акту про затримку вагонів №28 від 24.01.2016р. - 24.07.2016р., а по акту про затримку вагонів №11 від 25.01.2016р. - 25.07.2016р.

Згідно штампу Укрпошти на конверті, яким позивачем було направлено позовну заяву до господарського суду Дніпропетровської області, дата відправлення позовної заяви - 29.07.2016р.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, позивач звернувся із позовом до суду 29.07.2016р., тобто за межами строку позовної давності, який закінчився 23.07.2016р., 24.07.2016р. та 25.07.2016р., а тому судом правомірно, у відповідності до вимог діючого законодавства відмовлено в задоволені позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що за накопичувальними картками №02029037 та № 04029039 відповідачем було частково визнано нараховані суми, що свідчить про переривання перебігу позовної давності, не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 264 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Господарським судом встановлено та з таким висновком погоджується апеляційний суд, накопичувальна картка №02029037 була підписана відповідачем із зауваженням, відповідно до змісту якого він відмовляє в оплаті суми в розмірі 192047грн.90коп. та визнає суму в розмірі 27435грн.40коп. за зберігання 30 вагонів в період з 23.01.2016р. 23год.30хв. до 26.01.2016р. 01год.00хв.

Відповідно до змісту зауваження накопичувальної картки №04029039, відповідач відмовляє в оплаті суми в розмірі 240047грн.80коп. та визнає суму 30006грн.00коп. за зберігання вантажу за період з 24.01.2016р. 13год.42хв. по 26.01.2016р. 01год.00хв.

Таким чином, період затримки та стягувана сума , яка є предметом спору у цій справі, відповідачем не визнавалась, а тому відсутні підстави вважати, що в даному випадку перебіг позовної давності переривався вчиненням відповідачем дій, що свідчили б про визнання ним свого боргу.

Інших достатньо належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що оскаржуване рішення постановлено з дотриманням вимог ст.276 ГПК України, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 269-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2017р. у справі №904/6396/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту постанови до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 12.02.2018.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік