Рішення № 72149315, 10.01.2018, Господарський суд Черкаської області

Дата ухвалення
10.01.2018
Номер справи
925/1397/17
Номер документу
72149315
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року м. Черкаси справа № 925/1397/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - Кір Т.О. за довіреністю, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Прайм папір" до товариства з обмеженою відповідальністю "Янтар-Принт" про стягнення 67842 грн. 24 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Прайм папір" звернувся в господарський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Янтар-Принт» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору купівлі - продажу № 16-11/К від 16.11.2016 року, 42164 грн. 01 коп. основного боргу, 7559 грн. 78 коп. пені, 10541 грн. 00 коп. штрафних санкцій, 6409 грн. 75 коп. 27,38 % річних, 2280 грн. 78 коп. інфляційних втрат та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого йому позивачем товару згідно договору купівлі - продажу № 16-11/К від 16.11.2016 року та отриманого ним згідно видаткових накладних № 407 від 28.11.2016 року, № 439 від 13.12.2016 року, № 92 від 10.02.2017 року.

19.12.2017 року через канцелярію суду позивачем в особі свого представника подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 27850/17) у зв'язку із перерахунком суми пені, в якій просить суд стягнути з відповідача 42164 грн. 01 коп. основного боргу, 6446 грн. 70 коп. пені, 10541 грн. 00 коп. штрафних санкцій, 6409 грн. 75 коп. 27,38 % річних, 2280 грн. 78 коп. інфляційних втрат та відшкодування судових витрат.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду без поважних причин не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, направлені за адресою державної реєстрації відповідача, у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, повернуті поштою з довідкою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з частиною 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду позивач в особі свого представника позов з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

16.11.2016 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Прайм папір», як продавець, і відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Янтар-Принт», як покупець, уклали договір купівлі - продажу № 16-11/К (далі - Договір), за умовами п.п. 1.1., 2.6. якого продавець зобов'язується постачати покупцю папір, картон, іншу целюлозно - паперову продукцію та інший товар, згідно видаткової документації (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору; підтвердженням передачі товару від продавця до покупця є підпис представника покупця на накладній та надання продавцю довіреності на отримання ТМЦ.

Асортимент, кількість, ціна поставки товару вказуються в та/або рахунках фактурах та/або накладних на товар, що є невід'ємною частиною даного договору (п. п. 4.1 Договору).

Розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця впродовж 30 днів з моменту одержання товару на підставі видаткових накладних. Товар вважається оплаченим з дня надходження всієї суми грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Оплату за вже поставлений товар, та за товар, що підлягає постачанню, покупець зобов'язується здійснювати окремими платіжними дорученнями з чітким зазначенням платежу (п. п. 5.1, 5.2 Договору).

Сторони договору погодили усі його істотні умови і, зокрема, домовились про таке:

п.п. 7.1. - за порушення умов цього договору винна сторона несе відповідальність та відшкодовує спричинені нею збитки в повному обсязі і порядку, передбаченому чинним законодавством України.

п.п. 7.2. - у випадку несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми невиконаних грошових зобов'язань за кожен день такого прострочення. Сторони домовилися, що нарахування пені здійснюється за весь період існування простроченої заборгованості, а саме з дня виникнення заборгованості і до моменту коли така заборгованість буде повністю погашена.

п.п. 7.3. при порушенні покупцем терміну виконання грошових зобов'язань більше ніж на 7 календарних днів, покупець зобов'язується сплатити продавцю штраф у розмірі 25 % від несплаченої в строк суми.

п.п. 7.4. керуючись ч.2 ст. 625 ЦК України сторони домовилися, що за прострочення покупцем терміну виконання грошового зобов'язання, вказаного в п. п. 5.1., 5.2. договору, покупець зобов'язується сплатити продавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також сплатити 0,075 % від простроченої суми за кожен день такого прострочення, за весь час користування грошовими коштами.

Договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року, якщо до завершення строку дії цього договору жодна сторона не підтверджуватиме факту припинення його дії, дія договору вважатиметься продовженою на той самий строк. У випадку, якщо у сторін на момент закінчення дії договору залишаються невиконаними договірні зобов'язання та не задоволені законні вимоги, дія договору продовжується до повного виконання таких зобов'язань (п.п. 6.1, 6.2 Договору).

Договір погоджений сторонами, що підтверджується печатками юридичних осіб та підписами їхніх представників.

На виконання умов договору згідно рахунку на оплату № 401 від 31.11.2016 року (а.с. 30) і видаткової накладної № 407 від 28.11.2016 року (а.с. 28) позивач здійснив поставку товару на суму 35751,84 грн. з ПДВ, а покупець товар отримав, що підтверджується підписом у видатковій накладній представника відповідача - Дилюк О.Г., що діяв на підставі довіреності № 000124 від 24.11.2016 року (а.с. 29).

Згідно рахунку на оплату № 441 від 12.12.2016 року (а.с. 33) і видаткової накладної № 439 від 13.12.2016 року (а.с. 31) позивач здійснив поставку товару на суму 37948,80 грн. з ПДВ, а покупець товар отримав, що підтверджується підписом у видатковій накладній представника відповідача - Дилюк О.Г., що діяв на підставі довіреності № 000133 від 13.12.2016 року (а.с. 32).

Згідно рахунку на оплату № 88 від 08.02.2017 року (а.с. 36) і видаткової накладної № 92 від 10.02.2017 року (а.с. 34) позивач здійснив поставку товару на суму 36864,00 грн. з ПДВ, а покупець товар отримав, що підтверджується підписом у видатковій накладній представника відповідача - Дилюк О.Г., що діяв на підставі довіреності № 13 від 08.02.2017 року (а.с. 35).

Всього позивачем поставлено відповідачу товару, а відповідачем такий товар прийнятий, на загальну суму 110564,64 грн.

Як вбачається із банківських виписок по особовим рахункам позивача (а.с. 37-59), відповідачем була здійснена часткова оплата отриманого товару на суму 68400,63 грн., тому станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 42164,01 грн.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору купівлі - продажу № 16-11/К від 16.11.2016 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов'язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до викладених обставин справи та наведених норм законодавства суд вбачає, що договір поставки, укладений сторонами з дотриманням норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, ними виконувався.

Наявність підпису представника і печатки відповідача на видаткових накладних в графах про отримання товару свідчать про приймання цього товару без застережень.

Відтак, з огляду на викладені обставини справи, умови договору купівлі - продажу та норми законодавства, суд вважає обґрунтованими і доказаними вимоги позивача в частині стягнення боргу за товар, поставлений на підставі договору купівлі - продажу № 16-11/К від 16.11.2016 року, рахунку на оплату № 401 від 21.11.2016 року і видаткової накладної № 407 від 28.11.2016 року, рахунку на оплату № 441 від 12.12.2016 року і видаткової накладної № 439 від 13.12.2016 року, рахунку на оплату № 88 від 08.02.2017 року і видаткової накладної № 92 від 10.02.2017 року. Наявність і розмір спірної заборгованості у сумі 42164,01 грн. відповідачем належними і допустимими доказами не спростовані, тому вимога позивача підлягає задоволенню у судовому порядку.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати товару, позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, 6446 грн. 70 коп. пені, 10541 грн. 00 коп. штрафних санкцій, 6409 грн. 75 коп. 27,38 % річних, 2280 грн. 78 коп. інфляційних втрат в порядку ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 27,38 % річних відповідає п. п. 7.1. - 7.4. Договору, ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ч.6 ст. 232 ГК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України, пеня, штраф, інфляційні втрати та 27,38 % річних нараховані на фактичні суми боргу, враховано прострочення за відповідні періоди, їх розрахунок відповідає умовам договору, судом перевірений, тому вказані вимоги підлягають задоволенню також у заявленій сумі.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за поставлений товар, прострочив їх оплату, тому позовні вимоги про стягнення 42164 грн. 01 коп. основного боргу, 7559 грн. 78 коп. пені, 10541 грн. 00 коп. штрафу, 6409 грн. 75 коп. 27,38 % річних, 2280 грн. 78 коп. інфляційних втрат, судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Янтар-Принт", код ЄДРПОУ 38469396, місцезнаходження: 1800, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд. 8/5, р/р 26004000001239 в АТ «Укрексімбанк» м. Києва, МФО 322313 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Прайм папір", код ЄДРПОУ 38975367, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 52-В, офіс 2, р/р 26002010556888 в ПАТ «ВТБ Банк» Дарницьке відділення ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767 - 42164 грн. 01 коп. боргу, 6446 грн. 70 коп. пені, 10541 грн. штрафу, 6409 грн. 75 коп. 27,38% річних, 2280 грн. 78 коп. інфляційних втрат, 1600 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.02.2018 року.

Суддя В.М. Грачов

Попередній документ : 72149314
Наступний документ : 72149316