Рішення № 72148875, 07.02.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 рокуСправа № 912/2194/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі колегії суддів: головуючого судді Вавренюк Л.С., суддів Кабакової В.Г. та Макаренко Т.В., за участю секретаря судового засідання Скопець В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2194/17

за позовом: керівника Олександрійської місцевої прокуратури в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають:

- Петрівська районна державна адміністрація Петрівського району Кіровоградської області, смт. Петрове Кіровоградської області

- Кіровоградська обласна державна адміністрація Кіровоградської області, м. Кропивницький Кіровоградської області

- Богданівська сільська рада Петрівського району Кіровоградської області, с. Богданівка Петрівського району Кіровоградської області

до відповідача: приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 1 730 547,40 грн.

Представники:

від прокуратури - Березолова І.М., посвідчення № 033357 від 13.05.2015 р.;

від позивача 1 (Петрівська РДА) - участі не брали;

від позивача 2 (Кіровоградська ОДА) - Гавриленко С.М., довіреність № 01-25/32/0.1 від 21.12.2017 р.;

від позивача 3 (Богданівська сільська рада) - участі не брали;

від відповідача - Слюта В.В., довіреність № 06/05 від 15.05.2017 р.

Керівник Олександрійської місцевої прокуратури в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають Петрівська районна державна адміністрація Петрівського району Кіровоградської області, Кіровоградська обласна державна адміністрація Кіровоградської області, Богданівська сільська рада Петрівського району Кіровоградської області звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 621 243, 42 грн.

В обґрунтування пред'явленого позову, прокурор зазначає, що рішенням Петрівської районної ради від 24.07.2017 р. затверджено технічну документацію земельної ділянки кадастровий номер 3524980800:02:000:8401, яка перебуває в оренді відповідача на підставі договору оренди землі від 22.11.2010 р. Посилаючись на норми Податкового кодексу України, прокурор стверджує, що відповідач сплачує орендну плату без урахування такої нормативної грошової оцінки. За доводами прокурора, відповідач має сплатити недоплачену ним орендну плату з розрахунку мінімальної ставки земельного податку, що становить 3% від нормативної грошової оцінки, а також пеню та 3% річних за прострочення сплати в повному обсязі орендних платежів.

Ухвалою господарського суду від 03.08.2017 р. порушено провадження у даній справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні 01.09.2017 р.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Олександрійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Згідно ухвал суду від 18.09.2017 р. та від 29.09.2017 р. з підстав, що в них зазначені, розгляд справи відкладався.

На підставі наказу голови Господарського суду Кіровоградської області від 29.09.2017р. № 297, судове засідання у справі № 912/2194/17, призначене на 29.09.2017 р., не відбулося. Ухвалою суду від 02.10.2017 р. продовжено строк розгляду спору у справі № 912/2194/17 на п'ятнадцять днів; справу призначено до розгляду у судовому засіданні 17.10.2017 р.

Відповідно до ухвал суду від 17.10.2017 р. продовжено розгляд даної справи колегією у складі трьох суддів та прийнято справу до свого провадження колегією у складі головуючого судді Вавренюк Л.С., суддів Колодій С.Б. та Макаренко Т.В.

Згідно ухвали господарського суду від 23.11.2017 р. з підстав, що в ній зазначені, справу прийнято до свого провадження колегією у складі головуючого судді Вавренюк Л.С., суддів Кабакової В.Г. та Макаренко Т.В.

Ухвалою суду від 29.11.2017 р. розгляд справи відкладено до 22.12.2017 р.

Згідно ухвали господарського суду від 22.12.2017 р. прокурора та учасників справи повідомлено про перехід до розгляду спору у відповідності до вимог нової редакції Кодексу та призначено підготовче засідання у даній справі на 22.12.2017 р.

Ухвалою суду від 22.12.2017 р. підготовче засідання у справі відкладено до 19.01.2018р.

27.09.2017 р. в.о. керівника Олександрійської місцевої прокуратури подано до суду дві заяви в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, що містять однаковий вихідний номер та дату документу (№ 50-1820-17 від 25.09.2017 р.) та згідно прохальних частин яких прокурор просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірах 1 730 547,40 грн. та 1 151 177,56 грн. відповідно (а.с. 168-172 том 1).

28.08.2017 р. прокурором подано до суду письмові обґрунтування наявності порушеного охоронюваного законом інтересу позивача 1 - Петрівської районної державної адміністрації та позивача 2 - Кіровоградської обласної державної адміністрації, з метою захисту яких прокурором пред'явлено даний позов (а.с. 97-98 том 1). Так, прокурор зазначає, що на час укладення договору оренди з відповідачем, розпорядником земельної ділянки була Петрівська районна державна адміністрація, яка виступає стороною договору оренди - Орендодавцем, а Кіровоградська обласна державна адміністрація є розпорядником земельної ділянки, переданої в оренду відповідачу за договором, зокрема, дозвіл на передачу земельної ділянки в оренду надано розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 16.07.2010 р. № 602-р. На підставі викладеного, вказані особи визначені прокурором як позивачі у справі (а.с. 97-98 том 1).

В подальшому прокурором подано до суду заяву від 11.10.2017 р. в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області заборгованість в загальній сумі 1 730 547,40 грн., в тому числі заборгованість з орендної плати в сумі 1 363 958,60 грн., пеню в сумі 356 813,68 грн. та 3% річних в сумі 9 775,12 грн. (а.с. 204-209 том 1).

У зв'язку з поданням заяви в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України від 11.10.2017 р., прокурор просив залишити без розгляду попередньо подані ним заяви від 11.10.2017 р.

Зважаючи на те, що в позові прокурором пред'явлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 1 621 243,42 грн., заява прокурора від 11.10.2017 р. за своєю суттю є заявою про збільшення розміру позовних вимог. Ухвалою суду від 19.01.2018 р. зазначену заяву прокурора прийнято до розгляду господарським судом.

Згідно письмових пояснень від 20.11.2017 р. прокурор заперечив проти заявлених відповідачем клопотань про призначення науково-правової експертизи та про зупинення провадження у справі, а також по суті заперечень відповідача (а.с. 32-36 том 2).

14.12.2017 р. прокурором подано письмові пояснення по суті пред'явлених позовних вимог, з урахуванням заяви прокурора про уточнення розміру позовних вимог, яка прийнята до розгляду господарським судом (а.с. 81-84 том 2).

Позивачем 1 - Петрівською районною державною адміністрацією подано до суду письмові пояснення від 19.08.2017 р., від 09.10.2017 р., від 28.11.2017 р., згідно який райдержадміністрація просить розглядати справу без участі повноважного представника позивача 1 за наявними в ній матеріалами, з урахуванням уточнень позовних вимог (а.с. 86-87, 202 том 1 а.с. 49 том 2). У відповідності до письмових пояснень від 15.09.2017 р., від 28.11.2017 р. позивач 1 заперечив проти задоволення поданих відповідачем клопотань про залишення позову прокурора без розгляду, про призначення у справі науково-правової експертизи та про зупинення провадження у справі (а.с.154 том 1, а.с. 50-51 том 2). У письмових поясненнях від 13.12.2017 р. позивач 1 повідомив суд, що Петрівською районною державною адміністрацією підготовлено проект додаткової угоди № 2 до договору оренди земельної ділянки про внесення змін до договору, який направлено супровідним листом від 09.11.2017 р. на адресу відповідача (а.с. 85 том 2).

Позивачем 2 - Кіровоградською обласною державною адміністрацією подано до суду письмові пояснення по суті пред'явлених прокурором позовних вимог від 28.08.2017 р. та від 28.09.2017 р., згідно яких обласна державна адміністрація в повному обсязі підтримує позовні вимоги прокурора, з урахуванням їх уточнень та просить суд задовольнити їх в повному обсязі (а.с. 109-113, 192 том 1, 8-9 том 2). Згідно письмових пояснень від 15.09.2017 р. позивач 2 заперечив проти заявленого відповідачем клопотання про залишення позову прокурора без розгляду (а.с. 155-156 том 1). У письмових поясненнях від 27.09.2017 р. обласна державна адміністрація не погоджується із доводами відповідача, викладеними останнім у письмовому відзиві на позов та стверджує, що доводи відповідача ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства (а.с. 188-191 том 1). Позивач 2 також заперечив проти задоволення клопотань відповідача про призначення у справі науково-правової експерти та про зупинення провадження у справі, про що ним подано до суду відповідні письмові пояснення (а.с. 44-48 том 2). Згідно письмових пояснень від 13.12.2017 р. позивач 2 повідомив суд, що розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 17.10.2017 р. № 521-р «Про внесення змін до договорів оренди землі» внесено зміни до договорів, укладених між Петрівською райдержадміністрацією та відповідачем та доручено Петрівській РДА укласти відповідні додаткові угоди. Так, вказаним розпорядженням передбачено, серед іншого, внесення змін до договору оренди землі стосовно земельної ділянки площею 89,2754 га, розташованої на території Богданівської сільської ради. На виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 17.10.2017 р. № 251-р Петрівською районною державною адміністрацією підготовлено проект додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, який направлено відповідачу для підписання (а.с. 65-66 том 2).

У письмових поясненнях позивача 3 - Богданівської сільської ради від 18.09.2017 р. сільрада зазначає, що на сьогоднішній день вирішується питання укладення додаткової угоди до договору оренди про зміну розміру орендної плати на підставі затвердженої грошової оцінки. Позивач 3 просить розгляд справи проводити без участі свого представника за наявними в справі матеріалами. Стосовно клопотання відповідача про залишення позову без розгляду сільська рада покладається на розсуд суду (а.с. 157- 158 том 1).

У письмовому відзиві на позов відповідач не погоджується з вимогами, викладеними у позовній заяві та вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

- в силу вимог чинного законодавства, зміна нормативної грошової оцінки землі може бути підставою для зміни розміру орендної плати в односторонньому порядку, якщо це погоджено сторонами у договорі, тоді як укладений між Орендодавцем та Орендарем договір такої умови не містить;

- технічну документацію із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є об'єктом договору, було затверджено рішенням Петрівської районної ради від 24.02.2017 р. № 258. Разом з цим, відповідно до вимог Податкового кодексу України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. З огляду на наведене, за доводами відповідача, рішення Петрівської районної ради набуде чинності з бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто буде застосовуватися з 01.01.2019 року.

Крім того, відповідач акцентує увагу на тому, що рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки було прийнято органом місцевого самоврядування в лютому 2017 року, тоді як прокурором пред'явлено вимоги про стягнення з відповідача орендної плати за січень-квітень 2017 року (а.с. 129 - 134 том 1).

Згідно письмового клопотання від 31.08.2017 р. № 4536/18 відповідач просить залишити без розгляду позовну заяву Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області у даній справі, зазначаючи, що з огляду на вимоги Податкового кодексу України позивачем у даній справі має бути орган державної фіскальної служби України, а не визначені прокурором позивачі; прокурором не дотримано вимоги законодавства щодо направлення позивачам повідомлення про представництво їх інтересів у суді прокурором (а.с. 115-117 том 1).

31.10.2017 р. відповідачем подано суду клопотання про призначення у справі науково-правової експертизи та клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи № П/811/1573/17 (а.с.10-11 том 2).

Відповідачем подано до суду зустрічну позовну заяву про тлумачення змісту правочину (умов договору), яка згідно ухвали господарського суду від 23.11.2017 р. повернута без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України в редакції до внесення змін Законом України від 03.10.2017 р. №2147-VIII.

Крім того, відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду від 23.11.2017 р. про повернення зустрічної позовної заяви (а.с. 53 том 2). Ухвалою господарського суду від 29.11.2017 р. в задоволенні зазначеного клопотання відповідача відмовлено.

29.11.2017 р. та 22.12.2017 р. відповідачем подано до суду доповнення до відзиву, згідно яких зазначає, що зміна нормативної грошової оцінки землі може бути підставою для внесення змін до договору оренди в частині визначення розміру орендної плати, однак, виникнення у відповідача обов'язку сплачувати орендний платіж в сумі іншій, ніж передбачено договором, прокурор не доводить належними доказами. Крім того, відповідач зазначає, що орендована ним земельна ділянка відповідно до витягу з Державного земельного кадастру відноситься до земель промисловості транспорту, зв'язку енергетики, оборони та іншого призначення. Рішенням восьмої сесії сьомого скликання Богданівської сільської ради від 21.06.2016 р. № 87/7 "Про місцеві податки і збори" було встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких проведено у розмірі 5% від їх нормативної грошової оцінки. При цьому, для такої категорії земельних ділянок, як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення розміру земельного податку не було встановлено взагалі. Рішенням п'ятнадцятої сесії сьомого скликання сільської ради від 21.06.2016 р. № 87/7 "Про місцеві податки і збори на 2017 рік" підпункт 4 рішення від 21.06.2016 р. № 87/7, яким раніше було встановлено ставку земельного податку в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки, було виключено. Тобто, за твердженнями відповідача, починаючи з 21.03.2017 р. на території Богданівської сільської ради питання щодо ставки податку за земельні ділянки промисловості, нормативну грошову оцінку яких проведено, взагалі не врегульовано (а.с. 52, 91-92 том 2).

Прокурор, позивач 1 та позивач 2 заперечили проти доводів відповідача, викладених у доповненнях до відзиву, про що зазначеними особами подано до суду відповідні письмові пояснення (а.с. 116-119, 136-137, 127-130 том 2).

Листом від 11.09.2017 р. № 94/10/11-18-15-05 Петрівське відділення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області повідомило суд, що станом на 11.09.2017 р. заборгованість по орендній платі за землю за орендовані земельні ділянки на території Богданівської сільської ради відсутня (а.с. 149 том 1).

Ухвалою господарського суду від 19.01.2018 р. у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено; клопотання відповідача про призначення у справі науково-правової експертизи та про зупинення провадження у справі залишено без розгляду; закрито підготовче провадження у справі; справу призначено до судового розгляду по суті на 24.01.2018 р.

У судовому засіданні 24.01.2018 р. судовий розгляд справи по суті відкладено на 07.02.2017 р., про що постановлено протокольну ухвалу.

В порядку ст.ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України, Петрівську районну державну адміністрацію, Богданівську сільську раду та Олександрійську об'єднану державну податкову інспекцію повідомлено про дату, час та місце судового розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 07.02.2018 р. представники позивача 1, позивача 3 та третьої особи участі не брали, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання вказаними особами ухвали суду від 24.01.2018 р. (а.с. 163, 170-171 том 2).

Прокурор та представник позивача 2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, відповідач проти задоволення позову заперечив.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини та факти.

22.11.2010 р. між Петрівською районною державною адміністрацією (далі - Орендар) та відкритим акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір, а.с. 88-90 том 1).

Відповідно до умов Договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд (добувної промисловості) на підставі розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 16.07.2010 р. № 602-р та розпорядження голови Петрівської районної державної адміністрації від 28.10.2010р. № 863-р, яка знаходиться на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області ( п. 1 Договору).

Пунктом 2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 89,2800 га, у тому числі 89,2800 га забудованих земель, з них добувної промисловості - 89,2800 га під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами та відповідними спорудами, у тому числі відкриті розробки та кар'єри, шахти, які експлуатуються - 89,2800 га для розміщення відвалу кар'єру № 3.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 15 731 136,00 грн. (п. 5 Договору).

Згідно п.п. 9-11 Договору, орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі трикратного земельного податку, встановленого для земель промисловості; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації та цільового призначення за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов Договору чи продовження його дії; орендна плата вноситься щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним, згідно додатку № 4 до Договору на рахунок Богданівської сільської ради.

Пунктом 8 Договору визначено, що Договір укладено на 20 років.

Згідно п. 41 Прикінцевих положень Договору, Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписано сторонами, скріплено печатками Орендодавця і Орендаря, зареєстровано у Петрівському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.12.2010 р. № 041038200203.

Невід'ємними частинами Договору є план (схема) земельної ділянки (додаток № 1); кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів (додаток № 2); акт приймання-передачі об'єкта оренди (додаток № 3); розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку (додаток № 4) та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (додаток № 5) (а.с. 24-31 том 1).

Згідно розрахунку розміру орендної плати за орендовану земельну ділянку (додатку № 4 до Договору), річний розмір орендної плати за Договором складає 163 318,11 грн. (а.с. 27 том 1).

Шляхом підписання додаткової угоди № 1 від 26.10.2012 р. до Договору, сторонами за текстом Договору та додатків до Договору найменування Орендаря - відкрите акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" у всіх відмінках замінено на публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с. 32 том 1).

Додаткова угода № 1 від 26.10.2012 р. до Договору зареєстрована відділом Держкомзему у Петрівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено напис від 14.11.2012 р. за № 352490004002168.

Рішенням Петрівської районної ради Кіровоградської області від 24.02.2017 р. № 258 затверджено технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земельних ділянок загальною площею 150,0093 га, наданих в оренду ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області (за межами населених пунктів), розроблену державним підприємством "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", в тому числі, земельної ділянки № 6 площею 89,2800 га, кадастровий номер 3524980800:02:000:8401 (а.с. 35-49).

Так, відповідно до розрахунків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є об'єктом Договору, проведеної на підставі існуючих нормативних документів, проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 89,2800 га складає 116 457 144 грн.

Зазначене підтверджується також витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.09.2017 р. (а.с. 187 том 1).

Як зазначає прокурор, обґрунтовуючи пред'явлений позов, враховуючи пріоритетність норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, до моменту внесення до Договору відповідних змін, розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп. 288.5.1. п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України. З огляду на викладене, з моменту затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є об'єктом Договору, а саме з 01.03.2017 р., відповідач має сплачувати орендну плату у відповідності до вимог ст.ст. 274, 288 Податкового кодексу України з урахуванням її розміру. Так, як стверджує прокурор, за період з березня 2017 року по липень 2017 р. відповідачем не доплачено орендну плату в розмірі 1363958,60 грн. Крім того, внаслідок прострочення сплати орендних платежів, відповідач має сплатити пеню в розмірі 356813,68 грн. та 3% річних в розмірі 9775,12 грн.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги прокурора в повному обсязі, стверджує, що відповідно до ст. ст. 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 628, 632 Цивільного кодексу України, законодавча зміна нормативної грошової оцінки землі може бути підставою для зміни розміру орендної плати в односторонньому порядку, якщо це погоджено сторонами в договорі. Вказане, за твердженням відповідача, підтверджується судовою практикою, викладеною в зазначених у відзиві відповідача постановах Верховного Суду України та постановах Вищого господарського суду України, а щодо посилання прокурора на судову практику, то відповідні правові висновки ґрунтуються на з'ясованих судами умовах договору оренди землі. Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення Петрівської РДА від 24.02.2017 р. щодо нормативної грошової оцінки набуде чинності з бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто буде застосовуватись з 01.01.2019 року. Як стверджує відповідач в доповненнях до відзиву, згідно рішень Богданівської сільської ради (а.с. 93-97 том 2), з 21.03.2017 р. на території Богданівської сільської ради питання щодо ставки податку за земельні ділянки промисловості, нормативну грошову оцінку яких проведено, взагалі не врегульовано, що, за твердженням відповідача, вказує на безпідставність висновків прокурора про наявність мінімального розміру орендної плати, встановленого законодавством.

В ході судового розгляду справи відповідач також зазначав, що неодноразово звертався до голови Кіровоградської обласної державної адміністрації з проханням внести зміни до договорів оренди земельних ділянок, Орендарем яких є відповідач, зокрема, в частині встановлення орендної плати у відповідності до нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 135-136 том 1).

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 24.07.2017 р. № 356-р внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок, які укладені між Петрівською районною державною адміністрацією та відповідачем; доручено Петрівській районній державній адміністрації укласти додаткові угоди до договорів оренди, в яких, зокрема, зазначити нові нормативні грошові оцінки земельних ділянок, проіндексовані станом на 01.01.2017 р. та передбачити встановлення розміру орендної плати за користування земельними ділянками у розмірі 4% від їх нормативних грошових оцінок. Однак, в переліку договорів оренди, який є додатком до вказаного розпорядження, договору оренди земельної ділянки площею 89,2800 га, укладеного між відповідачем та Петрівською районною державною адміністрацією 22.11.2010 р., не значиться (а.с. 137 том 1, 67-78 том 2).

Відповідач стверджує, що своєчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату, в розмірі, який визначений Договором.

Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею; земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. ст. 2, 3).

Використання землі в Україні є платним; об'єктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

Закон України "Про оренду землі" визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону).

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Сторони в Договорі передбачили, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі трикратного земельного податку, встановленого для земель добувної промисловості (п. 9 Договору). Згідно з розрахунком розміру річної орендної плати до Договору (додаток №4, а.с. 27 том 1), використано ставку земельного податку на рівні 5% нормативної грошової оцінки земель по області, що відповідало діючим на час укладення Договору нормам Закону України "Про плату за землю".

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який, відповідно до п. 1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Установлено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 269.1. ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст пп. 14.1.73. п. 14.1. ст. 14 цього Кодексу - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язок орендаря земельної ділянки сплачувати податок у формі орендної плати.

Згідно з пп. 14.1.136. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В п. 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України закріплено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру земельного податку та розміру орендної плати.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 наведеного Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів - районними радами.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки земельних ділянок є складання технічної документації, яка затверджується відповідною радою залежно від місця розташування земельної ділянки. До прийняття уповноваженим органом рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок, така оцінка земель не є проведеною.

Як слідує з матеріалів справи, земельна ділянка, яка є об'єктом Договору, розташована за межами населеного пункту. Технічна документація щодо нормативної грошової оцінці затверджена на сесії рішенням Петрівської районної ради Кіровоградської області 24.02.2017 р. (а.с. 49 том 1).

Відомості щодо офіційного оприлюднення рішення Петрівської районної ради від 24.02.2017 р. № 258 матеріалах даної справи не містять.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Вказане відповідає принципам стабільності податкового законодавства. Так, у пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України закріплено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того року.

Таким чином, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, технічна документація з якої затверджена рішенням Петрівської районної ради від 24.02.217 № 258, не може бути застосована в період березня по липень 2017 року.

Таким чином, заперечення відповідача в цій частині є обґрунтованими.

Доводи прокурора та позивача 2 стосовно того, що строк, який встановлено п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, стосується лише нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, тоді як земельна ділянка, яка перебуває в оренді відповідача, розташована поза межами населеного пункту, спростовуються нормами ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", якими такі виключення не встановлюються.

Крім того, господарський суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішенні від 14.10.2010 р. у справі "Щокін проти України", де Суд зазначив, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про "закон", ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі "Шпачек s.r.о." проти Чеської Республіки", №26449/95, п. 54, від 09.11.1999 р.). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy), [ВП], №33202/96). На думку Суду, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Враховуючи наведене, господарський суд не приймає доводи прокурора щодо наявності підстав для застосування в період з березня по липень 2017 року нормативної грошової оцінки відповідно до технічної документації затвердженої рішенням Петрівської районної ради від 24.02.2017 № 258, як необґрунтовані.

Разом з тим, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, відповідачем надано до матеріалів справи рішення Богданівської сільської ради № 87/7 від 21.06.2016 р. "Про місцеві податки та збори та ставки єдиного податку на 2017 рік" та № 170/7 від 21.03.2017 р. "Про внесення змін і доповнень до рішення Богданівської сільської ради від 21.06.2016 р. "Про місцеві податки та збори на 2017 рік" (а.с. 93-97 том 2).

За вимогами п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 4.4. Додатку № 3 до рішенням Богданівської сільської ради № 87/7 від 21.06.2016р. встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки, які розташовані за межами населених пунктів у розмірі 5% від їх нормативної грошової оцінки.

Рішенням Богданівської сільської ради від 21.03.2017 р. № 170/7 внесено зміни до рішення сільради від 21.06.2016 р. № 87/7, згідно яких підпункт 4.6. Додатку 3 до рішення викладено в новій редакції; підпункт 4.5. виключено.

Разом з тим, підпункт 4.4., який встановлює ставку земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів у розмірі 5% від їх нормативної грошової оцінки, рішенням сільської ради від 21.03.2017 р. не змінювався та не виключався.

Тож доводи відповідача щодо неврегульованості питання щодо ставки земельного податку не відповідають фактичним обставинам справи.

Варто зазначити також, що виходячи з пп. 12.3.4, 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, якщо відповідний орган не прийняв рішення про встановлення податку на землю на 2017 рік, то у 2017 році плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня 2016 року. Положення Податкового кодексу України з урахуванням редакції Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII та які діяли до 01.01.2017 р., встановлювали мінімальну ставку річної суми платежу за землю на рівні 3 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України в редакції до внесення змін Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 р).

Щодо позовних вимог прокурора у даній справі, господарський суд вважає за необхідне також зазначити, що здійснений прокурором розрахунок заборгованості за Договором не відповідає нормам Податкового кодексу України та фактичним обставинам справи.

Так, з набранням чинності Податковим кодексом України (з 01.01.2011 р.) річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 цього Кодексу

Виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 цього Кодексу, до моменту внесення до договору відповідних змін, розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Відповідна правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду України № 21-274а14 від 02.12.2014 р.

Разом з цим, наведена норма, а саме пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, зазнавала змін.

У рішенні Конституційного Суду України від 09.02. 1999 р. № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

В редакції пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, яка діяла в період, за який прокурор нараховує орендну плату (березень-липень 2017 року), передбачалось що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Згідно п. 274.1. ст. 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з п.п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами Податкового кодексу України, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Податкового кодексу України із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

Однак, розрахунок прокурора не ґрунтується на обставинах наявності чи відсутності прийнятого відповідним органом місцевого самоврядування рішення про затвердження ставки податку на земельну ділянку, що перебуває в оренді відповідача. В позові та в заяві про уточнення позовних вимог, яка прийнята до розгляду господарським судом, прокурор застосовує первісну редакцію пп. 288.5.1. п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України до внесення всіх наступних змін.

Таким чином, господарський суд вважає позов прокурора необґрунтованим також з підстав, викладених вище.

Посилання ж прокурора на судову практику Верховного Суду України, згідно наведених у позові постанов, не приймається господарським судом під час розгляду даної справи з огляду на те, що фактичні обставини даної справи та справ, які переглядались Верховним Судом України, є різними.

Крім того, в ході розгляду справи господарським судом встановлено, що на підставі розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 17.10.2017 р. № 521-р (а.с. 79-80 том 2), між Кіровоградською обласною державною адміністрацією в особі голови Петрівської районної державної адміністрації та відповідачем укладено Додаткову угоду № 2 про внесення змін до Договору (а.с. 139 том 2). Так, сторони погодили, зокрема, доповнити п.1 Договору словами "Кадастровий номер земельної ділянки 3524980800:02:000:8401"; п.5 Договору викласти в наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 123444572,64 грн."; п. 9 викласти в наступній редакції: "Орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності Орендаря у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки - що складає 3703337,18 грн. за один рік"; інші умови Договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов'язання; ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація за № 041038200203 від 03.12.2010 р.) та набирає чинності після підписання її сторонами та державної реєстрації права оренди відповідно до закону.

Додаткова угода № 2 до Договору підписана Орендодавцем та Орендарем, скріплена круглими печатками сторін та, як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, зареєстрована 29.12.2017 р. (а.с. 147-149 том 2).

Виходячи зі змісту укладеної між сторонами Додаткової угоди № 2 до Договору, сторони не передбачили можливість її застосування до відносин, які виникли між сторонами в період до укладення такої Додаткової угоди.

Враховуючи наведене, у задоволенні позову прокурора слід відмовити в повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на прокурора.

Керуючись ст. ст. 73-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити учасникам справи, а саме:

керівнику Олександрійської місцевої прокуратури за адресою: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Чижевського, 1а;

позивачу 1 (Петрівській РДА) за адресою: 28300, Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Святкова, буд. 20;

позивачу 2 (Кіровоградській ОДА) за адресою: 25006, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, буд. 1;

позивачу 3 (Богданівській сільській раді) за адресою: 28300, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Богданівка, вул. Інгулецька, 1;

відповідачу за адресою: 50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг;

третій особі (Олександрійській ОДПІ) за адресою: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Пролетарська, 17.

Дата складення повного рішення 12.02.2018 р.

Головуючий суддя Л.С. Вавренюк

Суддя В.Г. Кабакова

Суддя Т.В. Макаренко