Рішення № 72147859, 06.02.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2018м. ДніпроСправа № 904/10294/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"

до Публічне акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ"

про стягнення 282 891,81 грн.

Суддя Манько Г.В.

Представники:

Від позивача Пац В.О. дов. № 14-84 від 14.04.2017

Від відповідача Спірідонова Ю.С. дов. № 9/016-юр від 29.12.2017

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" пені 253 934 грн. 78 коп., 3%річних 13 769 грн. 69 коп., інфляційні втрати 15 187 грн. 34 коп. та судовий збір.

Позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що наданими у справі доказами у повному обсязі підтверджені позовні вимоги. У повному обсязі підтримав доводи, викладені у позовній заяві. Заперечував проти зменшення штрафних санкцій. Вважає, що приписи п. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" не можуть у даному випадку бути застосовані, оскільки відповідача не включено до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади.

Відповідач проти позову заперечував. Просив в задоволенні позову відмовити. Заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 100%. В обгрунтування заперечень посилався на приписи Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 01.12.14р. підписано договір №767145-КП-3/1388/15 купівлі-продажу природного газу (далі Договір).

За умовами зазначеного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими суб'єктами господарювання (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2015р. по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 3 336,000 тис. куб. м.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата за природний газ з здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Так, на виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу природний газ, що підтверджується актом приймання - передачі природного газу за спірний період.

Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманого природного газу, у відповідності до вимог п. 6.1 Договору, не виконав.

30.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення.

За змістом ст. 3 Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово - комунального господарства.

Для списання нарахованих позивачем неустойки, 3% річних та інфляційних втрат відповідач мав набути статус учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто бути включеним до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Встановлено, що відповідача не включено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Крім того, у відповідності до приписів ст. 6 Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" списання неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних здійснюється на підставі укладеного типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. С.Х.Горобця, 1, ідентифікаційний код 05761620) на користь Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) пені 253 934 грн. 78 коп., 3%річних 13 769 грн. 69 коп., інфляційні втрати 15 187 грн. 34 коп., судовий збір 4243 грн. 38 коп.

Видати наказ коли рішення набере законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України .

Повне судове рішення складено 12.02.2018р.

Суддя Г.В. Манько