Ухвала суду № 72147754, 01.02.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/3705/17 Головуючий суддя І інстанції Садовський К.С.

Провадження № 11-сс/790/253/18 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: В порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2018 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенко Я.В.,

суддів - Яковлева В.С. та Курило О.М.,

секретаря - Леськів Е.П.,

за участю прокурора - Твердохліб В.М.,

захисника - Назаренко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника Назаренко Я.М. на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 січня 2018 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Мирного А.В. по кримінальному провадженню № 12017220000000292 від 01.03.2017, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3.

Продовжено підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№27), на 60 днів, тобто до 23 березня 2018 року.

Продовжено дію застави у розмірі 220250 грн. та об'єму покладених на ОСОБА_3 обов'язків, що були раніше визначені ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.01.2018 р.

Зобов'язано слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Мирного А.В. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою останнього.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 18 січня 2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання слідчого Мирного А.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області Твердохліб В.М., про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 на 60 днів.

Вищезазначене клопотання слідчого вмотивоване тим, що відділом з розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017220000000292, зареєстрованому в ЄРДР 01.03.2017р. за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України (а.с. 2-10).

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на початку вересня 2016 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, в місті Харкові, діючи умисно, із корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, прийняв рішення зайнятися протизаконною діяльністю, пов'язаною із втягненням осіб жіночої статі в заняття проституцією та забезпеченням систематичного заняття проституцією вказаними особами жіночої статі, з корисливою метою, тобто сутенерством, на території міста Харкова.

17 січня 2018 р. ОСОБА_3 згідно вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України було вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

Під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_3 не визнав свою причетність до інкримінованого йому кримінального правопорушення (а.с.2-10).

17.01.2018 р. ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова відносно підозрюваного ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 220250 гривень, а також покладено на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язки: прибувати до слідчого, який здійснює кримінальне провадження, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, якфі надають пправо на в'їзд в Україну та виїзд з України; носити електронний засіб контролю (а.с. 34-36).

Разом з тим слідчим зазначається, що закінчити розслідування у строк до закінчення строку тримання підозрюваного під вартою, а саме до 23.01.2018 року не має можливості, оскільки для закінчення досудового розслідування, з метою неупередженого виконання вимог чинного кримінального процесуального кодексу України необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, що передбачені кримінальним процесуальним законодавством, та результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин вчинених злочинів.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у даному кримінальному провадженні виконано великий обсяг слідчих дій, спрямованих на отримання та перевірку доказів. (а.с. 2-10).

Крім того, слідчим зазначено, що під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, так підозрюваний усвідомлюючи, що його повідомлено про підозру за вчинення особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років, може незаконно виплавати на свідків та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.

В обґрунтування підозри слідчим та прокурором до матеріалів справи надані докази, які підтверджують можливість скоєння вказаних дій та існування зазначених ризиків, а саме: інформація ГУДСМ України в Харківській області, протоколи допитів свідків, копія паспорту ОСОБА_3.

Крім того, слідчим зазначено, що з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заявлені ризики не зменшилися, а навпаки збільшилися, оскільки встановлені нові свідки та очевидці вчинених злочинів, встановлюються нові епізоди вчинених злочинів (а.с.2-10).

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали.

Задовольняючи клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_3 строку тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№27), на 60 днів, тобто до 23 березня 2018 року, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України та вважав встановленим існування ризиків передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того слідчим суддею враховано, що існування вказаних ризиків підтверджується тяжкістю скоєного кримінального правопорушення, а також даними про особу підозрюваного, який не одружений, є громадянином іншої держави, систематично залишає територіальні межі України.

При цьому слідчим суддею зазначено, що він погоджується з доводами слідчого, що завершити досудове розслідування до 23.01.2018 р. не є можливим, тому що необхідно виконати слідчі та інші процесуальні дії, на які посилається слідчий у своєму клопотанні (а.с. 104-105).

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисником підозрюваного ОСОБА_3 - адвокатом Назаренко Я.М. подано апеляційну скаргу, в якій міститься прохання скасувати ухвалу слідчого судді від 23.01.2018 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 та обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.

Апеляційну скаргу захисник обґрунтовує тим, що при винесенні ухвали порушені норми КПК України, а слідчим та прокурором не доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, захисника Назаренко Я.М., яка наполягала на задоволенні апеляції, думку прокурора який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.303 КК України, за яке може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 без визначення суми застави, слідчий суддя посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою відповідає вимогам п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України;

2. наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

3. недостатність застосування до ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.ст.194,196,197 КПК України.

З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності продовження застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави погоджується і апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та про необґрунтоване застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є неспроможними, оскільки саме такий запобіжний захід був застосований до підозрюваного попередньою ухвалою слідчого судді.

Належного обґрунтування на інші нові обставини, які б свідчили про те, що заявлені ризики зменшились та не виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою, апеляційна скарга не містить.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об*єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред*явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою продовження тримання під вартою ОСОБА_3 є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Подане слідчим клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст.ст.184,199 КПК України, погоджене з прокурором. В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України; відсутність підстав для зміни запобіжного заходу на менш суворий. Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, слідчий посилається на великий обсяг процесуальних дій у кримінальному провадженні, які необхідно виконати для всебічного, повного та об*єктивного дослідження обставин вчинення злочину ОСОБА_3, а саме: встановити повне коло осіб, які залучалися підозрюваним для надання сексуальних послуг та були ним втягнуті в зайняття проституцією, встановити та допитати клієнтів, яким надавалися сексуальні послуги; встановити інші епізоди злочинної діяльності; провести судові експертизи відео- звукозаписів, комп'ютерно-технічні експертизи; дослідити матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій; вирішити питання щодо розсекречення протоколів із результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій та ухвал слідчого судді на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії; встановити інші епізоди злочинної діяльності підозрюваного; скласти повідомлення про підозру в кінцевій редакції та повідомити про підозру; виконати вимоги ст.290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування. (а.с.1-10).

Слідчим та прокурором доведена наявність обставин, які об'єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу.

За викладених обставин у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що продовження тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою на даному етапі досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_3 є недостатнім.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного слідчий суддя врахував сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення; наявність ризиків, передбачених п.1,п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України що не зменшилися; дані про особу підозрюваного; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляції захисника щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_3. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, є неспроможними.

Обставини, на які посилається захисника, досліджувались слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу та при його продовженні.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Слідчим суддею вимоги ч.1 ст.197 КПК України дотримано.

З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 в межах строку досудового розслідування, до 23 березня 2018 року включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді та судовій колегії не надано.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваної під вартою.

Окрім того, слід зазначити, що доводи апеляційної скарги захисника є взаємовиключними, оскільки стверджуючи про необґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення та недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто відсутність взагалі підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу, захисник просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід, що не пов*язаний з утриманням підозрюваного під вартою.

Посилання захисника на необхідність застосування при розгляді апеляційної скарги Рішеннь ЄСПЛ «Харченко проти України», «Смирнова проти Росії», скарги № 46133/99 та 48183/99, від 08.06.1995 у справі «Ягчі і Саргін проти Туреччини», від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії», «Нечипорук і Йонкало проти України», «K.-F. Проти Німеччини», заслуговує на увагу, натомість колегія суддів вважає, що прийняте судом рішення цілком узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, в тому числі і з правовими позиціями, викладеними у зазначеному рішенні.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2018 року належним чином мотивованою та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги захисника не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И ЛА

Апеляційну скаргу захисника Назаренко Я.М. залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 січня 2018 року щодо продовження у відношенні підозрюваного за ч.2 ст.303 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: