Постанова № 72145511, 06.02.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 401/3506/16-ц

№ провадження 22-ц/781/95/18 Головуючий у суді І-ї інстанції Волошина Н. Л.

Доповідач Гайсюк О. В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.02.2018 року Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Гайсюка О.В.

Суддів: Голованя А.М.

Єгорової С.М.

за участю секретаря: Діманової Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Кіровоградської області на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2017 року у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_3, третя особа: Фермерське господарство «ОСОБА_3» про визнання недійсним наказу, договору оренди землі, повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року перший заступник керівника Знам?янської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_3 про визнання недійсним наказу, договору оренди землі, повернення земельної ділянки.

Прокурор зазначив, що наказом начальника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.10.2015 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення йому в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства на території Миронівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області площею 98,6981 га.

ОСОБА_3 не повідомив Управління Держгеокадастру про те, що він з 2008 року є землевласником та головою фермерського господарства «Агротехнологія», яке вже має в користуванні земельні ділянки державної форми власності на умовах оренди і тим самим уникнув процедури отримання земельної ділянки на конкурентних засадах шляхом участі в земельних торгах.

Крім того, ОСОБА_3 не обґрунтував розміри земельної ділянки, яку він бажав отримати з урахуванням можливості її обробітку, перспектив діяльності фермерського господарства, не вказав кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність.

На думку прокурора наказ Управління є незаконним.

На підставі цього наказу наказом Управління від 26.11.2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 98,6981 га в оренду ОСОБА_3 строком на 15 років.

У подальшому на підставі цього наказу між ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_3 укладено 27.11.2015р. договір оренди земельної ділянки площею 98,6981 га (кадастровий НОМЕР_1) строком на 15 років, яка йому передана 27.11.2015р. за актом приймання-передачі.

Посилаючись на це, прокурор просив визнати недійсними накази ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.10.2015р. №11-4085/21-15 СГ та від 26.11.2015р. №11-4272/21-15 СГ, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 27.11.2015 року між ОСОБА_3 та ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, зобов'язати ОСОБА_3 повернути державі земельну ділянку площею 98,6981 га.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 17.10.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Перший заступник прокурора Кіровоградській області просить скасувати це рішення та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права.

У судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача ОСОБА_3 та третьої особи - ФГ «ОСОБА_3» з доводами скарги не погодився, представник ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_3 наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» № 11-4085/21-15-СГ від 23.10.2015 року ОСОБА_3 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 15 років на території Миронівської сільської ради Світловодського району (за межами населеного пункту) розміром 98,6981 га земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства (т.1-й, а.с.10,30).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26.11.2015р. №11-4272/21-15-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки надано в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 цю земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 на 15 років (т.1-й а.с.11).

На підставі цього 27.11.2015 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_3 укладено Договір оренди землі за яким ОСОБА_3 було передано в оренду земельну ділянку площею 96,6981 га (кадастровий номер НОМЕР_1) строком на 15 років для ведення фермерського господарства (т.1-й, а.с.12-29).

Із змісту заяви ОСОБА_3 про надання йому земельної ділянки для ведення фермерського господарства від 16.10.2015 року (т.1 а.с.30) вбачається, що він не повідомив ГУ Держгеокадастру про те, що він з 2008 року є засновником та головою фермерського господарства «Агротехнологія», яке вже має в користуванні земельні ділянки державної форми власності на умовах оренди, цей факт підтверджений рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.04.2016 року у справі № 401/3552/15-ц за позовом Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Це рішення набрало законної сили (Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.03.2017р. рішення та Ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області від 28.07.2016р. залишені без змін).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції помилково виходив з того, що для отримання ОСОБА_3 оренду земельної ділянки площею 96,6981 га для створення ФГ «ОСОБА_3» не мало значення те, що він з 2008 року є засновником і головою Фермерського господарства «Агротехнологія», а відсутність у ОСОБА_3 сільськогосподарської техніки також не є перешкодою для отримання в оренду земельної ділянки для створення фермерського господарства.

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1, 2ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, зайнятися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках наданих їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Статтею 7 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що в заяві на отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства зазначається бажаний розмір і місце розташування земельної ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зміст заяви ОСОБА_3 до ГУ Держгеокадастру вказує на те, що належного обґрунтування отримання в оренду земельної ділянки у такому великому розмірі (майже 100 гектарів) з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства ОСОБА_3 не надав. Наявність техніки в достатній кількості в такому випадку і могло б підтвердити перспективи діяльності господарства і необхідність отримання землі у великому розмірі.

Відповідно до ст.22 Земельного Кодексу землі сільськогосподарського призначення передаються у користування громадянам, зокрема для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Хоча землі для ведення фермерського господарства надаються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, але мета їх використання та порядок набуття права оренди мають свої особливості, визначені Земельним Кодексом, ЗУ «Про фермерське господарство».

Зокрема, відповідно до ч.2 ст.134 ЗК (в редакції, що існувала на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або право на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Саме для забезпечення реальної можливості для ведення фермерського господарства, як об'єднання членів сім? ї та родичів для спільного здійснення сільськогосподарської підприємницької діяльності положеннями статей 7, 12 ЗУ «Про фермерське господарство», ст.ст.116,118, 121, 123, 134 Земельного Кодексу передбачалося право громадянам на отримання на пільгових умовах (не на конкурентних засадах) в орендну земельної ділянки державної власності, але не в будь-яких розмірах, а в обґрунтованому можливостями та перспективами діяльності фермерського господарства.

Отже, обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_3 земельна ділянка була надана в оренду в порушення діючого на той час законодавства як самим ОСОБА_3, так і управлінням Держгеокадастру в Кіровоградській області, а тому накази Управління та Договір оренди земельної ділянки від 27.11.2015 року є недійсними (ст.ст.203,215 ЦК), а земельна ділянка отримана ОСОБА_3 оренду підлягає поверненню державі (ст.212, 152, 1212 ЗК).

Колегія суддів вважає, що таке вирішення справи не порушує ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При цьому колегія суддів виходить з того, що обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_3 не мав правомірних (справедливих) сподівань на отримання землі в оренду, бо з метою отримання земельної ділянки на позаконкурентних умовах приховав відомості про ФГ «Агротехнологія» створене ним в 2008 році, а ФГ «ОСОБА_3» створив лише для отримання землі поза конкурсом, без належного обгрунтування розміру земельної ділянки.

До того ж обставини справи свідчать про те, що позбавлення права ОСОБА_3 орендувати земельну ділянку не порушує справедливої рівноваги між інтересами суспільства та інтересами (правами) ОСОБА_3, адже він не позбавлений права на конкурентній основі отримати право оренди зазначеної земельної ділянки.

Наведене свідчить про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення судом ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права, а тому це рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову прокурора.

З відповідача підлягають стягненню витрати позивача по оплаті судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.10.2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою №11-4085/21-15-ст від 23.10.2015 року.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки №11-4272/21-15-сг від 26.11.2015 року

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 27.11.2015 року укладений між Головним Управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_3, щодо земельної ділянки площею 96,6981 га (кадастровий номер НОМЕР_1 )

Зобов?язати ОСОБА_3 повернути на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 98,6981 га.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь прокуратури Кіровоградської області витрати по оплаті судового збору у сумі 11575,20 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду з урахуванням положень ст. 389 ЦПК України протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Дата складання повної постанови 12 лютого 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: