Рішення № 72143126, 07.02.2018, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 210/2676/17

Провадження № 2/177/372/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 лютого 2018 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

представника позивача Сіліч В.В.,

представника третьої особи Гаркуша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою органу опіки та піклування Металургійної районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області до ОСОБА_4, третя особа - Криворізький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Служба у справах дітей Криворізької районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

26.06.2017 позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник позивача за довіреністю Сіліч В.В., уточнивши позов просила суд позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та стягнути з неї аліменти на утримання дитини, на користь державного закладу в якому перебуватиме дитина, в розмірі ? усіх доходів (заробітку) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 народила сина ОСОБА_5, при цьому при реєстрації народження дитини відомості про батька вказані за заявою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.4, 6).

ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по догляду за дитиною, її утриманню та вихованню: вживає наркотичні речовини, не дотримується елементарних норм гігієни у побуті та відносно дитини, допомогу при народженні дитини використовує не за призначенням, веде асоціальний спосіб життя. Перебуваючи з матір'ю, малолітній ОСОБА_5 був постійно брудний, голодний та не отримував повноцінного харчування. Оскільки такий спосіб життя загрожує життю та здоров'ю дитини, малолітній ОСОБА_5 відібраний у матері та влаштований до дитячого державного закладу на повне державне забезпечення.

У зв'язку з чим, представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала, просила суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень проти позову вказувала, що вона не ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо малолітнього сина ОСОБА_5, а стан домашнього побуту, який виявлений за адресою її проживання АДРЕСА_1, був тимчасовим, оскільки вона тільки переїхала за вказаною адресою. Пояснювала, що її син не був голодний, був чистий та нагодований. Не заперечувала, що вона періодично змінює адресу проживання та на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Представник третьої особи Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Гаркуша О.В., в ході судового засідання позовні вимоги позивача підтримала, вважала за необхідне позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_5, оскільки вказане відповідає інтересам дитини.

Представник третьої особи Служба у справах дітей Криворізької районної державної адміністрації до суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надавши заяву про розгляд справи за участі представника, при вирішенні справи покладався на думку суду (а.с.105).

Вислухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідача та представника третьої особи - Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї та молоді, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5, матір'ю якого є ОСОБА_4, а відомості про батька дитини записані за заявою матері, згідно з ч.1 ст. 135 СК України, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини та довідкою виконавчого комітету Широківської сільської ради Криворізького району (а.с.4,6).

Відповідно до ст. 150, 151 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Згідно зі ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У п. 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю 20.11.1959 зазначено: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою та відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

Як слідує з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що діє в Україні з 27.09.1991 «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402 «Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України».

22.06.2017 службою у справах дітей виконкому Дзержинської районної у місті ради надіслано лист до Криворізького районного центру соціальних служб для сім ї, дітей та молоді, згідно з яким повідомлено, що за адресою: АДРЕСА_1, проживає ОСОБА_4 з малолітнім сином ОСОБА_5, яка раніше проживала за адресою: АДРЕСА_2 та перебувала на обліку сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах. У вказаному будинку відсутні умови для проживання дитини, а саме водо- та газопостачання, освітлення, подвір'я та будинок занедбані, дитячі речі розкидані, мати веде аморальний спосіб життя, що загрожує життю та здоров'ю дитини (а.с.3). Вище вказані обставини підтверджені також актом обстеження умов проживання ОСОБА_4 за вказаною адресою, з якого слідує, що ОСОБА_4 веде асоціальний спосіб життя, будинок занедбаний, умови для проживання малолітньої дитини відсутні, дитина брудна та голодна (а.с.8).

Зазначене також підтверджується довідкою КВП Металургійного відділення поліції (а.с.23).

З побутової характеристики ОСОБА_4, складеної головою квартального комітету слідує, що вона проживала за вище вказаною адресою з цивільним чоловіком та сином, вела асоціальний спосіб життя, члени родини помічені у зловживанні алкогольними напоями, ОСОБА_4 систематично ігнорує батьківськими обов'язками, у зв'язку з чим малолітня дитина недоглянута, брудна та голодна (а.с.7).

Рішенням виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради від 21.06.2017 № 190 вирішено відібрати малолітнього ОСОБА_5 від матері ОСОБА_4 (а.с.9, 10-11). В період перебування малолітнього ОСОБА_5 в КЗ «Криворізким спеціалізований будинок дитини», ОСОБА_4 відвідувала його (а.с.104).

Крім вище вказаних доказів, факт неналежного виконання ОСОБА_4 своїх батьківських обов'язків по відношенню до сина ОСОБА_5, підтверджується довідкою КЗ «Криворізька міська дитяча лікарня № 2» ДОР, згідно з якою 04.07.2017 при доставлені малолітнього ОСОБА_5 до медичного закладу, дитина була брудна, з неприємним запахом та голодна, одягнена в одну сорочку (а.с.22).

Про неналежний санітарний стан приміщення, в якому на момент відібрання дитини проживала ОСОБА_4 з малолітнім сином, свідчать фотознімки, на яких відображено антисанітарний стан приміщення, яке не пристосоване для проживання дитини, загрожує здоров'ю та життю дитини. Так на знімках зафіксовано, що пляшечка для годування дитини знаходиться на брудній підлозі, поруч з побутовими приладами, залишки цигарок у великій кількості розкидані на столі, підвіконні, речі розкидані, на відкритих місяцях знаходяться небезпечні для дитині речі, а саме ножиці, ніж, шприц, тощо (а.с.29-32).

Вище вказані докази в їх сукупності спростовують твердження відповідача, про те, що вона належним чином виконує свої батьківські обов'язки, дбає про дитину та забезпечує їй належні умови життя, розвитку та виховання.

За адресою АДРЕСА_3, вказаною відповідачем як одне із місць проживання, вона не проживає, що підтверджується довідкою Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області (а.с. 99-100).

З акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2, де, як вказувала відповідач вона проживає, слідує, що за вказаною адресою проживає батько та бабуся ОСОБА_4, сама ОСОБА_4 не проживає у вказаному приміщенні, але періодично з'являється. Санітарно-гігієнічні умови проживання квартири задовільні, але квартира є двокімнатною, одну кімнату займає ОСОБА_7, а іншу ОСОБА_8, який маючи побутову травму з неврологічними ускладненнями (а.с. 118), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння агресивно поводив себе з працівниками служби у справах дітей (а.с.116-117), у зв'язку з чим, проживання у вказаному житловому приміщенні не відповідає інтересам дитини.

Твердження позивача про вживання ОСОБА_4 наркотичних засобів, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки спростовуються відповідачем та актом медичного обстеження ОСОБА_4 (а.с.27). Інших доказів в підтвердження вказаного факту позивачем не надано.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати може бути позбавлена батьківських прав, у разі ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3 (далі - Постанова) роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Статтею ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач по справі ОСОБА_4, будучи повнолітньою, дієздатною особою, ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки ухилилася від виховання дитини, не створила належні умови для життя, здоров'я та розвитку сина, змусивши його зростати в умовах антисанітарії, без належного харчування, догляду та піклування, тому суд вважає за необхідне, виходячи з інтересів дитини, позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, та інші обставини, які мають істотне значення. При цьому розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За ч. 2, 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

У зв'язку з цим, беручи до уваги, що відповідач є повнолітньою, фізично здоровою людиною, здатною працювати та виконувати обов'язок щодо матеріального забезпечувати свого малолітнього сина ОСОБА_5, доказів протилежного відповідач суду не надала, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 аліменти в розмірі ? частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з моменту звернення до суду, тобто з 26.06.2017 до досягнення дитиною повноліття, на користь майбутнього опікуна або державної установи, до якої буде влаштована дитина.

Згідно з ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 81,141, 263, 265, 273, 430 ЦПК України, п. 9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017, яка набрала чинності 15.12.2017), суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги органу опіки та піклування Металургійної районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області до ОСОБА_4, третя особа - Криворізький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Служба у справах дітей Криворізької районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4, аліменти в розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання малолітнього сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь майбутнього опікуна або державної установи, до якої буде влаштована дитина, починаючи стягнення з 26.06.2017 і до досягнення дитиною повноліття.

Передати малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 органу опіки та піклування виконкому Металургійної районної у місті ради для вирішення питання подальшого його влаштування.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4, на користь держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криворізький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 09.02.2018.

Суддя: