Вирок № 72142362, 12.02.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3586/16-к

Провадження № 1-кп/175/161/16

Вирок

Іменем України

12 лютого 2018 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Шаблі А.В.,

за участю сторін: прокурора Демченка Д.В.,

захисників Щербака Д.В., Полєщук Г.І.,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

а також потерпілого ОСОБА_5 і його представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12015040440002064 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, ІПН НОМЕР_1, з повною загальною середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні двох малолітніх синів: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно непрацюючого, проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, ІПН НОМЕР_2, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_3, раніше судимого:

- 20.08.2013 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська за ч.4 ст.358 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.;

- 01.07.2015 року Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за ст.ст.185 ч.3, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

У невстановлені органом досудового розслідування час і місці ОСОБА_4, ОСОБА_3 і встановлена особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження (далі встановлена особа), вступили між собою у злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна.

З цією метою 13 жовтня 2015 року приблизно о 01.00 годині вони на невстановленому в ході досудового розслідування легковому автомобілі прибули до території домоволодіння АДРЕСА_4 (після перейменування - смт. Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області), де, упевнившись у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, перелізли через паркан і за допомогою невстановленого органом досудового розслідування предмета пошкодили одне з вікон більярдної, через яке незаконно проникли до приміщення, звідки за попередньою змовою в групі осіб, умисно, з корисливих мотивів, а ОСОБА_4 - вчиняючи злочин повторно, таємно викрали приналежне ОСОБА_5 майно, а саме:

- телевізор «SONY BRAVIA» білого кольору моделі «KDL-40E4020» серійний номер 4308685 з пультом дистанційного керування у комплекті та набором проводів до нього вартістю 5756,58 грн.;

- дерев'яний трикутник для більярдних шарів коричневого кольору вартістю 276,32 грн.;

- набір більярдних шарів фірми «Араміс» у кількості 16 одиниць для російського більярду вартістю 5142,86 грн.;

- 2 дерев'яних більярдних кия ручної роботи (зі світлим верхом, трьох-запільним кольором дерева) загальною вартістю 5700 грн.;

- цифровий ефірний приймач T2 «Thomson» моделі «HD THT702» з серійним номером LAH13060039826 9001-D0407-LF OF у комплекті з проводами та пультом дистанційного керування вартістю 749,07 грн.;

- 2 штори коричневого кольору розмірами 3 м х 4,5 м загальною вартістю 11880 грн.

Після цього, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 у групі з встановленою особою, невстановленим під час досудового розслідування предметом пошкодили вікно на першому поверсі житлового будинку № 32 «А», через яке незаконно проникли у житло, звідки умисно, за попередньою змовою в групі осіб, з корисливих мотивів, а ОСОБА_4 - вчиняючи злочин повторно, таємно викрали приналежне ОСОБА_5 майно, а саме:

- телевізор «LG» білого кольору моделі «42LB572V-ZPjh» серійний номер 503RAVF1F119 у комплекті з пультом дистанційного керування вартістю 12095,87 грн.;

- 10 енергозберігаючих круглих лампочок «Kanlux» загальною вартістю 272,56 грн.;

- 12 енергозберігаючих лампочок «Pila» загальною вартістю 152,26 грн.;

- 8 енергозберігаючих продовгуватих лампочок «Maxus 9 W» загальною вартістю 398,50 грн.;

- 12 енергозберігаючих лампочок «5361 MAL» загальною вартістю 3259,40 грн.;

- куртку жіночу прорезинену «Nike» чорного кольору з капюшоном на блискавці (нижче поясу) розміру 44-46 вартістю 2100,24 грн.;

- пилосос «Gorenje» сіро-помаранчевого кольору вартістю 3702,90 грн.;

- декоративні подушки бежевого кольору розмірами 450 мм х 450 мм у

кількості 2 одиниць та розмірами 750 мм х 500 мм у кількості 2 одиниць загальною вартістю 1330 грн.;

- гардину з льону кремового кольору розмірами 3 м х 12 м вартістю 5700 грн.;

- 2 гардини з шифону білого кольору розмірами 3,5 м х 6,5 м та 3,5 м х 4 м загальною вартістю 10450 грн.;

- штору бежевого кольору розмірами 3,5 м х 3,5 м вартістю 4750 грн.;

- подвійну штору з атласу бежевого кольору розмірами 3,5 м х 6,5 м вартістю 8550 грн.;

- гардину кремового кольору розмірами 3,5 м х 4 м вартістю 3325 грн.;

- електричний подовжувач білого кольору довжиною 25 м вартістю 163,96 грн.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, співучасники злочину шляхом підбору ключа, незаконно проникли до гаражного приміщення, звідки умисно, за попередньою змовою в групі осіб, з корисливих мотивів, а ОСОБА_4 - вчиняючи злочин повторно, таємно викрали приналежне ОСОБА_5 майно, а саме:

- комплект із 4 колес R18 зі стальними фірмовими дисками «BMW» до автомобіля «BMW Х6» із зимовою резиною «CONTINENTAL» загальною вартістю 18729,32 грн.;

- бензиновий генератор «Firman» моделі «FPG7800E2» з номером двигуна № SF 39014095003 вартістю 13281,34 грн.;

- ехолот «Lowrance-Х52» вартістю 3806,39 грн.;

- перфоратор «Metabo» моделі «КНЕ-2443» вартістю 2035 грн.;

- рубанок електричний «Енергомаш» моделі «РУ-10670» вартістю 860,46 грн.;

- мінімийку «Karcher» моделі «К 2.14» вартістю 2231,25 грн.;

- шланг «Gardena» помаранчевого кольору розміру ? вартістю 799,11 грн.;

- бабіну-намотувач для шлангу з ручкою зеленого кольору вартістю 1071,43 грн.;

- шланг «Gardena» сірого кольору з оранжевими полосами розміру ? довжиною 25 м вартістю 611,61 грн.;

- електричний кабель довжиною 100 м «Вега ПВС 2х1» в ізоляції білого кольору вартістю 565,79 грн.;

- дриль «Wintech Power Tools Impact Drill Wid-750» з номером 1047 (чорного кольору) вартістю 642,22 грн.;

- шуруповерт «Makita» моделі «BDF 343» з серійним номером 0601603 (синього кольору) зі з'ємним акумулятором вартістю 4330,53 грн.

- зварювальний апарат «Кентавр» моделі «СВ200С» з серійним номером 01137787 (жовтого кольору) вартістю 2671,15 грн.;

- електролобзик «Makita» моделі «4329» (синього кольору) вартістю 2120,51 грн.;

- зварювальний інвектор «Intertool» моделі «DT-4020» (червоного кольору) вартістю 3394,09 грн.;

- комплект металевих ключів, який складається з накидних ключів і головок різного діаметру, у пластмасовому контейнері вартістю 269,43 грн.;

- електролобзик «Baumaster» моделі «OR-UK № 130617JS0268» з коробкою вартістю 507,97 грн.;

- електродриль «Старт ССШ900/2» 900 Ватт (жовтого кольору) з коробкою вартістю 668,34 грн.;

- гвинтовий автомобільний домкрат з металу сірого кольору на 1,5 т вартістю 251,73 грн.;

- гідравлічний автомобільний домкрат з металу чорного кольору на 5 т вартістю 327,65 грн.;

- набір з 10 фрез по дереву різного діаметру (чорного кольору, в пластиковій коробці сірого кольору) вартістю 98,68 грн.;

- кутову шліфувальну машинку сірого кольору китайського виробництва з діаметром диска 125 мм вартістю 601,50 грн.;

- двосторонній пластмасовий ящик розмірами 30 см х 20 см х 8 см з ручкою білувато-прозорого кольору з кришкою, всередині якого 18 відділень з шурупами, цвяхами, гайками, болтами різних форм і розмірів загальною вартістю 84,59 грн.;

- пластмасовий ящик «Berg» розмірами 35 см х 195 см х 290 мм, всередині якого 20 відділень з обжимними накінцівками різних кольорів для електропроводів загальною вартістю 324,11 грн.;

- ящик-чемодан для інструментів сірого кольору розмірами 40 см х 25 см х 20 см вартістю 284,07 грн.;

- 12 гайкових ключів розмірами від 6 мм до 22 мм загальною вартістю 223,63 грн.;

- ножиці по металу вартістю 40,41 грн.;

- 2 плоскі та хрестову викрутки загальною вартістю 23,97 грн.;

- кусачки вартістю 30,77 грн.;

- плоскогубці вартістю 42 грн.;

- будівельний степлер вартістю 84,87 грн.

Таким чином, таємно викравши чуже майно з більярдної, будинку і гаражу на загальну суму 146769,44 грн., ОСОБА_4, ОСОБА_3 і встановлена особа з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 і ОСОБА_4 свою провину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення не визнали та пояснили, що нічого у ОСОБА_5 не крали. Всі речі, які вилучалися у них під час обшуків, належать виключно їх родичам і особисто їм, зокрема телевізор «LG» ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_8 на прізвисько «ОСОБА_37» в серпні 2015 року за 4500 грн., а ТВ-тюнер йому подарував ОСОБА_9 із с. Партизанське. Стверджували, що до розгляду справи у суді бачилися один з одним один раз у 2015 році під час фарбування автомобіля. Вважають, що обвинувачення відносно них сфабриковане слідчим і потерпілим, оскільки більшість допитаних свідків, які підтверджують їх причетність до вчинення цього злочину, обмовляють кожного з них, оскільки працювали у ОСОБА_5

Провина обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні вказаних судом діянь підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5, який в судових засіданнях пояснив, що 13.10.2015 року у першій половині дня йому зателефонував найманий ним робітник і повідомив про зламане вікно більярдної, розташованої на території приналежного йому домоволодіння АДРЕСА_4. На його прохання той обійшов усю територію домоволодіння та розповів про крадіжку. Прибувши до свого дому, він виявив крадіжку майна як і з більярдного будинку, так і з житлового будинку та гаражу. Оскільки слідство проходило надто повільно, він вирішив розмістити оголошення з метою відшукування свідків злочину, на яке відгукнувся ОСОБА_10 і повідомив, що він був очевидцем крадіжки та зможе впізнати злочинців. Через деякий час йому стало відомо про виявлений співробітники поліції бензиновий генератор, при огляді якого він ідентифікував цей генератор як приналежний йому за відсутністю одного з болтів, який був втрачений у нього вдома під час використання. У подальшому, під час проведення обшуків за місцями проживання обвинувачених, була виявлена частина викраденого у нього майна, зокрема: 2-х телевізорів, один із яких він ідентифікував за допомогою спеціального заводського коду в налаштуваннях; електроінструментів, деякі з яких мали позначки у вигляді викарбуваної літери «Т»; штор, які шилися на замовлення. Умисними діями ОСОБА_4 і ОСОБА_3 йому завдані матеріальна та моральна шкода у розмірі 146769,44 грн. і 50000 грн. відповідно, які просить з них стягнути та призначити покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який в суді пояснив, що він працював у ОСОБА_5 у домоволодінні АДРЕСА_4, де виконував електромонтажні роботи. В ніч з 12 на 13 жовтня 2015 року він проїздив повз будинок потерпілого, неподалік якого побачив припаркований легковий автомобіль та одного чоловіка поряд із ним. У цей же час до автомобіля наближалися ще два чоловіка з пакетами, серед яких він упізнав ОСОБА_3 Крім того доповнив, що час-від-часу на роботу до будинку ОСОБА_5 його підвозила дружина ОСОБА_3 або сам обвинувачений, точно не пам'ятає. При першому допиті не повідомляв про те, що бачив ОСОБА_3, оскільки соромився, так як ОСОБА_3 є кумом його дружини.

Показаннями свідка ОСОБА_11, який у суді повідомив, що у грудні 2015 року йому, як юристу, зателефонувала ОСОБА_12 та попросила надати юридичну допомогу ОСОБА_3 Він погодився і прибув до Дніпропетровського відділення поліції, звідки ОСОБА_3 відпустили, після чого він забрав і відвіз того додому. Під час особистої бесіди останній зізнався у вчиненні крадіжки у ОСОБА_5 Під час телефонної розмови з потерпілим, із яким він був знайомий по спортивному залу, останній підтвердив факт крадіжки. У подальшому ОСОБА_5 надав йому список викраденого майна, у якому ОСОБА_3 підкреслив частину речей, які вже були в нього вилучені, та вказав, що решта майна знаходиться у «ОСОБА_38». Спочатку ОСОБА_3 погодився добровільно повернути частину викраденого майна, залишивши його в обумовленому місці, однак згодом відмовився, пояснивши, що знайшов адвоката та ні в чому не винен. Угода про надання правової допомоги ОСОБА_3 ним не укладалася.

Показаннями свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні пояснив, що він виконував ремонтні роботи у ОСОБА_5 Усі приналежні потерпілому інструменти мали клеймо у вигляді літери «Т». Зазначив, що у більярдному будинку на стіні бачив великий телевізор «SONY», який з іншим майном викрали. Про крадіжку він дізнався від господаря ОСОБА_5, про обставини якої той не повідомляв.

Показаннями свідка ОСОБА_10, який у суді показав, що 12.10.2015 року з товаришем перебував на рибалці у смт. Кіровське. Після опівночі з ОСОБА_14 вирішили піти до магазину «АТБ», який бачили по дорозі. Оскільки місцевість вони не знали, то використовували навігатор, але заблукали вулицями селища. В дорозі близько 01.00-02.00 години на одній з вулиць побачили трьох молодих хлопців у темному одязі, які вантажили важкі сумки у легковий автомобіль, припаркований в кущах неподалік від будинку. У грудні 2015 року він побачив об'яву у газеті про розшук свідків крадіжки, яка мала місце у смт. Кіровське. Після цього одразу передзвонив за вказаним номером телефону раніше незнайомому ОСОБА_5 і розповів, що зможе упізнати злодіїв. У подальшому у відділенні поліції за фотознімками він упізнав раніше незнайомих ОСОБА_4 і ОСОБА_3

Аналогічним показаннями у суді свідка ОСОБА_14

Показаннями свідка ОСОБА_15, яка в судовому засіданні пояснила, що її чоловіка ОСОБА_8 декілька разів на роботу до ОСОБА_5 підвозила дружина ОСОБА_3, котра доводиться їй кумою. Після крадіжки у ОСОБА_5 вона була у гостях вдома у ОСОБА_3, де звернула увагу на речі, яких раніше не було, зокрема телевізор з великою діагоналлю світлого кольору. Їй повідомили, що майно належить сестрі ОСОБА_3, яка через розлучення з чоловіком попросила їх тимчасово залишити це майно на зберігання.

Показаннями свідка ОСОБА_39, яка у суді повідомила, що під час досудового розслідування вона приймала участь у даному кримінальному провадженні в якості слідчого та проводила ряд процесуальних дій, зокрема допитувала свідків, проводила огляди та обшуки, пред'являла речі для впізнання з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.

Показаннями свідка ОСОБА_7, який під час судового засідання повідомив, що 06.04.2016 року його разом із дружиною ОСОБА_17 було залучено в якості понятих під час проведення огляду та впізнання речей. У кабінеті слідчого вже були виставлені речі, після чого до кабінету запросили потерпілого, який серед представлених 3-4 однотипних речей упізнавав приналежні йому дриль за викарбуваною літерою «Т», телевізор шляхом виведення на екран коду з налаштувань, перфоратор, шуруповерт, шланг на бабіні, мінімийку «Керхер» і інші речі, яких не пам'ятає, оскільки минуло багато часу. Майже всі предмети потерпілий ідентифікував за літерою «Т». Кожне впізнання проводилося окремо одне від одного, по закінченню якого вони виходили з кабінету, в якому лишалися лише працівники поліції, які виставляли інші речі на показ. Після проведення цих процесуальних дій він і дружина читали протоколи, у яких ставили свої підписи.

Показаннями свідка ОСОБА_18, яка в суді пояснила, що на початку грудня 2015 року її запросили бути присутньою в якості понятої під час впізнання речей. Працівники поліції описували речі, потім виставили ще декілька однотипних, поставили номери та запросили у кабінет потерпілого, який ідентифікував свій телевізор «LG» за номером у налаштуваннях. Під час інших процесуальних дій потерпілий впізнав електроінструменти та домкрат на колесах за клеймом на них у вигляді літери «Т», подушку, ящики з різноманітними болтами та гайками, а також інші речі, яких уже не пам'ятає. Всі написані протоколи вона та інша понята прочитали та засвідчили своїми підписами.

Матеріалами кримінального провадження № 12015040440002064, а саме:

- заявою ОСОБА_5 від 13.10.2015 року, протоколом огляду місця події від 13.10.2015 року та фото-таблицями до нього, із яких убачається, що з письмового дозволу потерпілого в цей день з 16.10 години до 19.00 години у присутності понятих ОСОБА_13 і ОСОБА_8 проведено огляд домоволодіння АДРЕСА_3. Оглядом установлено, що з більярдної, житлового будинку та гаражу вчинена крадіжка майна потерпілого ОСОБА_5, зокрема на стіні більярдної закріплений лише кронштейн для настінного кріплення телевізора. Під час огляду виявлені та вилучені пляшка з написом «Кефір», слід пальця руки з цієї пляшки та слід рукавички з внутрішньої сторони рами вікна (т.1,а.к.п.8-9,11-35);

- протоколом огляду речі від 03.11.2015 року і фото-таблицями до нього, із яких убачається, що в цей день з 12.15 години до 13.00 години по АДРЕСА_5 у присутності потерпілого та понятих ОСОБА_19 і ОСОБА_20 оглянуто та вилучено бензиновий генератор «Firman» моделі «FPG7800E2» із паливним баком на 6,6 галонів, який добровільно видала ОСОБА_12 (т.1,а.к.п.68-69);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 05.11.2015 року та фото-таблицями до нього, із яких убачається, що в цей день з 11.06 години до 11.40 години ОСОБА_5 у присутності понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 за індивідуальними ознаками, маркою, моделлю та номером двигуна ідентифікував бензиновий генератор «Firman» моделі «FPG7800E2» з номером двигуна SF 39014095003, котрий був у нього викрадений 13.10.2015 року (т.1,а.к.п.94-98);

- протоколом обшуку від 01.12.2015 року, з якого убачається, що у цей день з 11.20 години до 12.30 години у присутності понятих ОСОБА_23 та ОСОБА_24 за участю обвинуваченого ОСОБА_3, а також ОСОБА_25, якій вручено копію ухвали слідчого судді про обшук, проведено обшук у квартирі АДРЕСА_1, під час якого прокурор виявив та вилучив телевізор «LG» сіро-білого кольору моделі «42LB572V-ZPjh», цифровий ефірний приймач T2 «Томсон» в комплекті з проводами, пультом дистанційного керування та коробкою до нього, одну подушку світлого кольору (т.1,а.к.п.118-120);

- копією рукописного протоколу обшуку від 01.12.2015 року і машинописною роздруківкою цього протоколу, з яких убачається, що у цей день з 13.30 години до 15.40 години у присутності понятих ОСОБА_23 та ОСОБА_24 за участю обвинуваченого ОСОБА_3, якому вручено копію ухвали слідчого судді про обшук, проведено обшук у гаражі навпроти будинку АДРЕСА_2, де прокурором виявлені та вилучені три ящики з інструментами та електричний рубанок (т.1,а.к.п.121-122);

- протоколом огляду від 01.12.2015 року, з якого убачається, що у цей день з 16.30 години до 17.10 години у присутності понятих ОСОБА_26 і ОСОБА_18 слідчою були оглянуті речі, вилучені у ході обшуку у ОСОБА_3, зокрема телевізор «LG» сіро-білого кольору моделі «42LB572V-ZPjh», цифровий ефірний приймач «Томсон» T2 в комплекті з проводами, пультом дистанційного керування та коробкою до нього, одну подушку світлого кольору рубанок електричний «РУ-10670» (т.1,а.к.п.123-125);

- протоколами пред'явлення речей для впізнання від 01.12.2015 року, із яких убачається, що у цей день у період часу з 17.30 години до 19.15 години у присутності понятих ОСОБА_26 і ОСОБА_18 потерпілий ОСОБА_5 за зовнішніми ознаками, зокрема за викарбуваною на деяких із них персональною літерою «Т», упізнав приналежні йому речі, а саме: ящик для інструментів розмірами 40 см х 25 см х 20 см, рубанок електричний «РУ-10670», подушку бежевого кольору, телевізор «LG» білого кольору моделі «42LB572V-ZPjh», цифровий ефірний приймач «Томсон» T2 HD THT702, пластмасовий ящик «Берг» на 20 відділень, пластмасовий ящик розмірами 30 см х 20 см х 8 см на 18 відділень (т.1,а.к.п.126-127,128-129,130-131,138-139, 140-141,142-143);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.12.2015 року та довідкою до нього від 21.12.2015 року, із яких убачається, що свідок ОСОБА_27 за зовнішніми ознаками впізнав ОСОБА_3 як особу, яку він бачив вночі з 12 на 13 жовтня 2015 року неподалік буд. АДРЕСА_4 біля автомобіля «Таврія» червоного кольору. Суд вважає, що у довідці до протоколу допущена помилка у тому, що свідок ОСОБА_27 бачив ОСОБА_3 в ніч з 13 на 14 жовтня, замість в ніч з 12 на 13, як вірно вказано у самому протоколі, що не впливає на допустимість протоколу і довідки як доказу (т.1,а.к.п.206-208);

- протоколом обшуку від 06.04.2016 року, з якого убачається, що у цей день з 08.20 години до 10.50 години у присутності понятих ОСОБА_28 і ОСОБА_29 за участю ОСОБА_30, якій вручено копію ухвали слідчого судді про обшук, за місцем проживання ОСОБА_4 у будинку АДРЕСА_3 слідчою у присутності прокурора виявлені та вилучені телевізор «SONY BRAVIA», шланг «Gardena», лампочки різних марок, міні-мийку «Керхер», електроінструменти різних марок та інші речі (т.2,а.к.п.55-57);

- протоколом огляду від 06.04.2016 року, з якого убачається, що у цей день з 11.30 години до 12.30 години у присутності понятих ОСОБА_7 і ОСОБА_17 слідчою були оглянуті вищезазначені речі, вилучені у ході обшуку у ОСОБА_4 (т.2,а.к.п.59-62);

- протоколами пред'явлення речей для впізнання від 06.04.2016 року, з яких убачається, що у цей день в період часу з 12.40 години до 15.01 години у присутності понятих ОСОБА_7 і ОСОБА_17 потерпілий ОСОБА_5 за маркою, моделлю та іншими ознаками, зокрема за викарбуваною на деяких із них персональною літерою «Т», упізнав приналежні йому речі, які були викрадені з його домоволодіння у вищезазначений період, а саме: телевізор, шланг, штору, комплект лампочок, міні-мийку, електричний кабель, дриль, шуруповерт, перфоратор, зварювальний апарат і ехолот, вилучені під час обшуку у ОСОБА_4 (т.2,а.к.п.63-64,65-66,67-68,69-70,71-72,73-74,75-76,77-78,79-80,81-82,83-84);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 06.04.2016 року, із якого убачається, що у цей день з 17.00 години до 17.20 години у присутності двох понятих свідок ОСОБА_8 за зовнішніми ознаками ідентифікував під № 3 приналежний ОСОБА_5 шуруповерт «Makita» моделі «BDF 343», яким він користувався у потерпілого під час виконання робіт (т.2,а.к.п.53-54);

- висновком судової товарознавчої експертизи № 1857 від 11 серпня 2016 року, у відповідності до якого потерпілому ОСОБА_5 заподіяна матеріальна шкода у результаті викрадення майна на загальну суму 146769,44 грн. (т.2,а.к.п.174-189);

- протоколами пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 11 та 13 липня 2015 року, довідками до них, із яких убачається, що свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_14 за зовнішніми ознаками впізнали ОСОБА_4 і ОСОБА_3 як осіб, які вночі з 12 на 13 жовтня 2015 року у смт. Кіровське виносили з двору речі до припаркованого автомобіля (т.2,а.к.п.193-195,199-201,205-207,208-210);

- постановою прокурора від 29 серпня 2016 року про виділення в окреме провадження матеріалів досудового розслідування відносно ОСОБА_31, ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.3,а.к.п.42);

- речовими доказами, переданими на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 (т.1,а.к.п.99,100,144,146,т.2,а.к.п.85-87).

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинувачених. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні по справі «Коробов проти України» (п.65) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 01 вересня 2016 року було вчинене кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_3 і ОСОБА_4, і це кримінальне правопорушення вчинене саме ними, та їх умисні дії кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло та інші приміщення, а ОСОБА_4 - також вчинене повторно.

Доводи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про свою невинуватість суд розцінює як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого злочину та від відшкодування завданої злочином шкоди потерпілому, оскільки ці їх доводи спростовуються сукупністю вищенаведених доказів, які не викликають у суду жодних сумнівів.

У ході судового розгляду сторона захисту наполягала на тому, що свідки ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_14 обмовляють обвинувачених з різних причин.

У зв'язку з цим показання цих свідків ретельно перевірялися на предмет відповідності іншим фактичним даним, а стороні захисту була надана можливість детально допитати їх щодо обставин кримінального провадження.

За результатами судового розгляду зазначені доводи сторони захисту не знайшли об'єктивного підтвердження, спростовуються сукупністю досліджених доказів, у тому числі послідовними показаннями потерпілого.

Аналіз показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_14 свідчить про те, що вони повністю узгоджуються з доказами, покладеними судом в основу вироку. Показання цих свідків були послідовними в ході кримінального провадження і, на думку суду, логічно вписуються в картину події злочину. Обставин, які б могли бути мотивом для обмови ОСОБА_3 і ОСОБА_4, у ході судового розгляду не встановлено, а тому суд приходить до висновку про достовірність і об'єктивність показань цих свідків.

Посилання сторони захисту на неможливість визнання показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_14 допустимими та належними доказами у зв'язку з їх непослідовністю та суперечностями між собою, суд вважає необґрунтованими. Що стосується уточнення потерпілим і свідками ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_14 деяких обставин події злочину, то вони не є істотними і не можуть бути розцінені як непослідовність показань.

Під час судового розгляду кримінального провадження захисник Полєщук Г.І. долучила копію документа на використання ударної дрилі «Wintech» моделі «Wid-650/Wid-750/Wid-810», зазначивши, що оригінал цього документа та коробка з-під дрилі знаходяться у ОСОБА_4

Також захисник Полєщук Г.І. долучила копію вироку Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 01 липня 2015 року, згідно з яким ОСОБА_4 засуджено за крадіжку майна, приналежного потерпілому ОСОБА_32, у тому числі за викрадення перфоратора «Metabo» моделі «КНЕ-2443» вартістю 746,66 грн.

У зв'язку з цим вважала, що дані обставини виключають можливість приналежності та крадіжки вказаних дрилі та перфоратора у ОСОБА_5

Ці доводи сторони захисту судом перевірялися, зокрема, у відповідності до ч.1 ст.357 КПК України, шляхом огляду речових доказів, повернутих потерпілому ОСОБА_5, у тому числі зазначених перфоратора і дрилі, які мали викарбувані літери «Т».

Аналізуючи доводи захисника Полєщук Г.І. та обвинуваченого ОСОБА_4, суд приходить до наступного.

Зі змісту вироку Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 01 липня 2015 року слідує, що перфоратор «Metabo» моделі «КНЕ-2443» разом із іншими викраденими речами було вилучено з автомобіля ОСОБА_4 і у подальшому повернуто слідчим потерпілому ОСОБА_32 (т.2,а.к.п.237-239).

З огляду на зазначені обставини, суд вважає, що мова іде за різні перфоратори однієї моделі, підтвердженням чого є повернення ОСОБА_32 його перфоратора, що виключає можливість зберігання цього електричного інструмента ОСОБА_4 і вилучення під час обшуку 06 квітня 2016 року, а тому в цій частині залишає поза увагою доводи захисника Полєщук Г.І. та обвинуваченого ОСОБА_4

Також суд вважає, що їх доводи в іншій частині не можуть свідчити на користь ОСОБА_4, оскільки не надано беззаперечних доказів того, що надані стороною захисту копія документа на використання ударної дрилі та коробка з-під неї мають пряме відношення до дрилі «Wintech Power Tools Impact Drill Wid-750» з номером 1047, повернутої потерпілому, який 04 листопада 2015 року, тобто задовго до обшуку у ОСОБА_4, проведеного 06 квітня 2016 року, вказував повне найменування викраденої у нього дрилі, яка була виявлена під час обшуку і мала викарбувану персональну літеру «Т».

Документальних доказів, які б об'єктивно підтверджували приналежність ОСОБА_3 чи вказаним ним особам телевізора, ТВ-тюнера та іншого майна, вилученого під час обшуку 01 грудня 2015 року у ОСОБА_3, суду не надано. Але, незважаючи на відхилення судом клопотання захисника Щербака Д.В. про допит свідків, які за версією сторони захисту могли б підтвердити приналежність їм цього майна, суд, виходячи з обставин справи, встановлених під час судового розгляду, вважає, що допит цих свідків не вплинув би на судове рішення щодо вини обвинувачених.

Разом з цим, судом установлено, що під час досудового розслідування було допущено ряд порушень вимог КПК України, що потягло недопустимість окремих доказів.

Так, у відповідності до припису ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухвалені судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до п.1 ч.2 цієї ж статті, суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

За приписом ст.234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб на підставі ухвали слідчого судді…

Однак, як убачається із матеріалів кримінального провадження, 01 грудня 2015 року були проведені санкціоновані судом обшуки за місцем проживання ОСОБА_3 Під час цих процесуальних дій прокурор здійснював вилучення речей, які не входили до переліку тих, що зазначені в ухвалі слідчого судді, зокрема: телевізора «LG» моделі «42LB572V-ZPjh», електричного подовжувача довжиною 25 м на 3 розетки та автомобільного домкрата сірого кольору (т.1,а.к.п.117,118-120,121-122).

Разом з тим, відповідно до клопотання прокурора від 26 листопада 2015 року про проведення обшуку і до ухвали слідчого судді від 30 листопада 2015 року, під час обшуку у ОСОБА_3 підлягали відшуканню та вилученню два телевізори «Соні» (т.1,а.к.п.114-116,117).

З протоколів допиту потерпілого ОСОБА_5 від 03 і 04 листопада 2015 року убачається, що він повідомив про викрадення двох телевізорів, а саме «LG» білого кольору моделі «42LB572V-ZPjh» і «SONY BRAVIA» білого кольору моделі «KDL-40E4020» (т.1,а.к.п.72-74,77-83).

Під час обшуку у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено телевізор «LG» сіро-білого кольору моделі «42LB572V-ZPjh» (т.1,а.к.п.118-120).

За клопотанням сторони захисту обидва телевізори було оглянуто у суді у відповідності з вимогами ст.357 КПК України. Учасники судового розгляду мали змогу пересвідчитись у збіганні серійних номерів цих телевізорів із показаннями потерпілого.

З огляду на викладене суд вважає, що прокурор у своєму клопотанні, та у подальшому і слідчий суддя в ухвалі про обшук, допустили технічні помилки щодо найменування телевізорів, викрадених у ОСОБА_5

За таких обставин суд визнає допустимими доказами протокол обшуку від 01 грудня 2015 року, протокол огляду від 01.12.2015 року і протокол пред'явлення речей для впізнання від 01.12.2015 року в частині вилучення, огляду і пред'явлення для впізнання телевізора «LG» моделі «42LB572V-ZPjh», вилученого на законних підставах (т.1,а.к.п.118-120,123-125,132-133).

Враховуючи те, що після проведення обшуків у ОСОБА_3 прокурор не звертався до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, а саме електричного подовжувача довжиною 25 м на 3 розетки та автомобільного домкрата сірого кольору, ці предмети як докази суд визнає недопустимими, та керуючись практикою Європейського суду з прав людини, яка закріплює принцип «Плодів отруєного дерева» (рішення у справах «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року), визнає недопустимими похідні від них докази в частині незаконного вилучення цих предметів, а саме: протоколи огляду і пред'явлення речей для впізнання від 01.12.2015 року (т.1,а.к.п.134-135,136-137), постанову про визнання та залучення речових доказів від 01.12.2015 року (т.1,а.к.п.145).

Крім того, окрему увагу суд звертає на таке.

У своєму письмовому клопотанні від 06 червня 2017 року прокурор просив дослідити матеріали кримінального провадження, у тому числі копії документів, наданих потерпілим на підтвердження приналежності викраденого у нього майна, які, на думку прокурора, доводять провину обвинувачених (т.2,а.с.п.133-134).

У цьому клопотанні прокурор не посилається на копію газети «Бесплатка» № 50 (102) від 14 грудня 2015 року, надану на досудовому слідстві потерпілим.

Незважаючи на це, суд змушений дати оцінку цій газеті та постанові слідчої про її долучення до кримінального провадження як доказу виходячи з наступного.

Так, у заяві, датованій 04.11.2015 року, потерпілий просить долучити до матеріалів кримінального провадження, серед іншого, копію газети «Бесплатка» № 50 (102) від 14 грудня 2015 року, в якій міститься об'ява про розшук свідків крадіжки. Постановою слідчої від 04 листопада 2015 року копія цієї газети, разом з іншими копіями документів, наданих потерпілим, визнана речовим доказом і долучена до кримінального провадження (т.1,а.к.п.84,85-92,93).

На підставі аналізу матеріалів кримінального провадження, їх хронології та дат у процесуальних документах, складених до і після цих заяви та постанови, суд приходить до висновку, що потерпілий не міг за один місяць і 10 днів до виходу номеру газети надати її копію слідчій, а отже заява написана ним і постанова слідчої про визнання речових доказів складена після 14 грудня 2015 року. З цих же підстав суд не може зробити висновок, що ОСОБА_5 і слідча допустилися помилок при написанні дат у заяві та у постанові.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про неможливість використання як доказів відомостей, що містяться у копії вказаної газети та постанові слідчої про визнання копії цієї газети та копій інших документів речовими доказами, що відповідатиме вимогам ч.1 ст.87 КПК України щодо недопустимості доказів.

Також суд не посилається у вироку та не оцінює інші матеріали кримінального провадження, досліджені за письмовим клопотанням прокурора, оскільки даних щодо предмету доказування вони не містять (т.2,а.с.п.133-134).

Аналіз усіх доказів по справі дає суду підстави для висновку про повну доведеність вини обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину та необхідність призначення покарання, передбаченого законом.

З огляду на зазначене доводи сторони захисту про необхідність винесення виправдувального вироку є необґрунтованими.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи та особу кожного з обвинувачених:

- ОСОБА_3, - один раз притягався до кримінальної відповідальності за умисний злочин проти власності, але в порядку, передбаченому ст.89 КК України являється не судимим, має на утриманні двох малолітніх синів: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, при цьому Євген проживає разом з ним, зі слів - фактично працює, за місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває;

- ОСОБА_4, - до вчинення інкримінованого злочину тричі притягався до кримінальної відповідальності за умисні злочини, в тому числі проти власності, на теперішній час має одну незняту та непогашену судимість, перебуває на обліку Амур-нижньодніпровського МВ з питань пробації м. Дніпра Південно-Східного МРУ ВКПП МЮ як умовно засуджений, зі слів - до затримання фактично працював, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3, суд визнає наявність малолітніх дітей.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4, суд не вбачає.

Обставин, що обтяжують покарання обох обвинувачених, суд не вбачає.

Відповідно до ч.4 ст.67 КК України та п.19 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів і їх правові наслідки», якщо рецидив злочинів утворює одночасно й їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини 4 статті 67 КК України, як повторність, так і рецидив злочинів, суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

З огляду на ці положення законодавства та враховуючи кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ознакою повторності, яка передбачена ч.3 ст.185 КК України, суд не визнає рецидив злочинів як обставину, що обтяжує покарання, як про це помилково зазначено у обвинувальному акті.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу кожного з обвинувачених, які вчинили тяжкий злочин, а також з урахуванням думки прокурора та потерпілого щодо виду і міри покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 і ОСОБА_4 реальне покарання, пов'язане з позбавленням волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для їх виправлення і попередження нових злочинів.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив інкримінований злочин у період іспитового строку, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, покарання йому слід призначити за правилами ст.ст.71, 78 ч.3 КК України,

Строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 закінчився 24 жовтня 2016 року, а тому судом не вирішується.

Разом з тим, за час розгляду судом кримінального провадження ОСОБА_3 свою вину не визнав, а отже наявний ризик переховування з метою уникнення покарання, у зв'язку з чим суд, виходячи з вимог п.1 ч.1 ст.177 КПК України, з метою запобігання цьому ризику, вважає необхідним обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. 29 серпня 2016 року ОСОБА_4 звільнено з-під варти після внесення ОСОБА_30 застави в сумі 27560 грн. (т.2,а.с.п.78).

Після надходження обвинувального акту до суду ОСОБА_4 неодноразово ухилявся від суду, а тому 21 листопада 2016 року його було оголошено в розшук і 09 березня 2017 року під час проведення підготовчого судового засідання йому було змінено запобіжний захід із застави на тримання під вартою.

Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

За таких обставин, суд вважає, що заставу, внесену у даному кримінальному провадженні у розмірі 27560 грн., слід звернути в дохід держави.

Згідно ч.5 ст.72 КК України, діючої в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року № 2046-VІІІ, який набрав чинності 21 червня 2017 року, у вказану вище частину статті внесені зміни і дана частина викладена у новій редакції, яка у разі засудження до позбавлення волі вже передбачає зарахування судом попереднього ув'язнення у строк покарання день за день.

За приписом ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що, у тому числі, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, а тому суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_4 положення ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 року) та зарахувати йому у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення по кримінальному провадженню № 12015040660000718 з 20 травня по 01 липня 2015 року, та по даному кримінальному провадженню з 26 по 29 серпня 2016 року і з 09 березня 2017 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі по день набрання чинності Закону України № 2046-VІІІ від 18 травня 2017 року, тобто по 20 червня 2017 року включно.

Потерпілий ОСОБА_5 під час досудового слідства заявив цивільний позов про стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди у розмірі 146769,44 грн. і моральної шкоди у розмірі 50000 грн. (т.1,а.с.п.20-22).

Дослідивши матеріали кримінального провадження на обґрунтування позову у частині відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає його підлягаючим частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до розписок від 12.11.2015 року, 02.12.2015 року та 06.04.2016 року, частина майна на загальну суму 47377,70 грн. повернута та передана на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5

Таким чином, з огляду на зазначені обставини, суд приходить до висновку, що спільними злочинними діями ОСОБА_3 і ОСОБА_4 потерпілому завдана матеріальна шкода, розмір якої повинен бути зменшений на суму 47377,70 грн., тобто у розмірі 99391,74 грн., яка підлягає солідарному стягненню з обвинувачених у відповідності до ст.ст.1166, 1177, 1190 ЦК України.

Позовні вимоги ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн., підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній… особі неправомірними… діями…, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи із зазначених положень закону та обставин справи, характеру, глибини та тривалості душевних і емоційних страждань потерпілого ОСОБА_5 внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 і ОСОБА_4, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що сума у розмірі 20000 грн. компенсує цю моральну шкоду.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинувачених підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 1160 грн. і оплачені Дніпровським РВП згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 1857 від 11.08.2016 року (т.2, а.к.п.173).

Долю порошкоподібної речовини та речовини рослинного походження, 2-х металевих терезів з ваговою штангою, котрі визнані речовими доказами на підставі постанов прокурора прокуратури Дніпропетровського району Онищенка Д.Ю. та старшого слідчого Дніпропетровського РВ ОСОБА_39 від 01.12.2015 року, суд не вирішує, оскільки вони є доказами у виділених кримінальних провадженнях (т.1,а.к.п.144,145,157,181,217,218).

Долю інших речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Строк покарання обчислювати з 12 лютого 2018 року.

До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і взяти його під варту в залі суду негайно.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.

На підставі ч.1 ст.71, ч.3 ст.78 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання у виді 3 років позбавлення волі за вироком Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 01 липня 2015 року і остаточно, за сукупністю вироків, призначити покарання у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років.

Строк покарання обчислювати з дня затримання на підставі ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, тобто з 09 березня 2017 року, і у строк покарання зарахувати перебування під вартою по кримінальному провадженню № 12015040660000718 з 20 травня по 01 липня 2015 року, та по даному кримінальному провадженню з 26 по 29 серпня 2016 року включно.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а саме: з 20 травня по 01 липня 2015 року, з 26 по 29 серпня 2016 року та з 09 березня по 20 червня 2017 року включно.

До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заставу у розмірі 27560 грн. (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят), внесену на підставі ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2016 року на депозитний рахунок № 37312066017442, одержувач: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, банк одержувача: ДКСУ м. Київ, МФО (код банку) 820172, призначення платежу: внесення застави за ухвалою Дніпропетровського районного суду від 26 серпня 2016 року за ОСОБА_34, звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України та використовувати у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) і ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) на користь потерпілого ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_3) 99391,74 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч триста дев'яносто одна гривня 74 копійки) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 20000 грн. (двадцять тисяч гривень) моральної шкоди, завданої злочином.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинувачених ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) і ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) з кожного по 580 грн. (п'ятсот вісімдесят гривень) на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Дніпровському районі Дніпропетровської області, розрахунковий рахунок - 35210043080875, 35225243080875 у ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, ОКПО - 37976087, призначення платежу - за експертизу № 1857 від 11.08.2016 року).

Майно, передане на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 по розпискам від 12.11.2015 року, 02.12.2015 року та 06.04.2016 року, - залишити у його розпорядженні після набрання вироком законної сили.

Майно, передане на відповідальне зберігання ОСОБА_4 по розпискам від 07.04.2016 року та 22.08.2016 року, - залишити у його розпорядженні після набрання вироком законної сили.

Слід пальця руки та слід рукавички, поміщені у конверти, відбитки пальців обох рук ОСОБА_5, ОСОБА_35 і ОСОБА_3, два патрони з відміткою «12», балон «Терен 4», які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області (після перейменування - Дніпровський РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області) на підставі постанов старшого слідчого Дніпропетровського РВ ОСОБА_39 від 14.10.2015 року та прокурора прокуратури Дніпропетровського району Онищенка Д.Ю. від 01.12.2015 року по квитанції № 00000262 (порядковий № 70), - після набрання вироком законної сили знищити як такі, що не мають матеріальної цінності.

Газову горілку, два реєстраційні номерні знаки НОМЕР_4, реєстраційний номерний знак НОМЕР_5, електричний паяльник «Нік-166953», ножиці - 2 одиниці, набір для чистки каміну, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови прокурора прокуратури Дніпропетровського району Онищенка Д.Ю. від 01.12.2015 року та старшого слідчого Дніпровського РВП ОСОБА_39 від 06.04.2016 року, - після набрання вироком законної повернути власникам, а у разі невстановлення власників - звернути на користь держави.

Речі та документи, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_31, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови старшого слідчого Дніпровського РВП ОСОБА_39 від 31.03.2016 року по квитанції 00000263 (порядковий № 191), - після набрання вироком законної долучити до матеріалів кримінального провадження, виділеного відносно ОСОБА_31

Пістолет, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_36 по розписці від 12.07.2016 року, - залишити у його розпорядженні після набрання вироком законної сили.

Копію об'яви з газети «Бесплатка» № 50 (102) від 14.12.2015 року та копії документів щодо приналежності викраденого майна потерпілому ОСОБА_5, дві фотокартки до протоколу огляду від 13.10.2015 року, - зберігати на аркушах 13, 14, 85-92 тому 1 матеріалів кримінального провадження № 12015040440002064.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченими - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Бровченко