Ухвала суду № 72141982, 06.12.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

06.12.17

Провадження№ 2/200/4677/17 Справа № 200/21214/17

У Х В А Л А

06 грудня 2017 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ Яковлев Д. О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, ОСОБА_2, третя особа – Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності у порядку спадкування за законом, –

В С Т А Н О В И В:

До Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ надійшла вищезазначена позовна заява, в якій ОСОБА_1 просила суд: визнати за нею право власності, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 на квартиру № 19, розташовану в будинку № 12 по вул. Гладкова в м. Дніпро; визнати за нею право власності, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 на домоволодіння № 70, яке розташоване по вул. Скляренко Семена у м. Дніпро, що складається з житлового будинку літ. А-1, літньої кухні літ. Б, сараю літ. Г, вбиральні літ. Д, гаражу літ. Е, споруд та замощень 1-6, I-IV, розташованих на земельній ділянці загальною площею 850 кв. м. за адресою – вул. Скляренко Семена, № 70 в м. Дніпро зі складу земель, що належать до комунальної власності Дніпровської міської ради.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Вимоги до форми і змісту позовної заяви закріплені в ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Порядок сплати та ставки судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Як роз’яснено у п. 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов’язок покладається на позивача.

Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги про визнання права власності на нерухоме майно, сума судового збору розраховується за правилом п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Як зазначено у позовній заяві, вартість нерухомого майна станом на 15 листопада 2017 року становить 379961,00 грн., що підтверджується висновками складеними ТОВ «Віконт – Консалтинг».

Згідно долучених до позовної заяви копій висновків ТОВ «Віконт – Консалтинг» про вартість майна, оціночна вартість:

- квартири № 19 що розташована в будинку № 12 по вул. Гладкова в м. Дніпро, станом на 15 листопада 2017 року становить 229892,00 грн. (без ПДВ)

- домоволодіння № 70, що розташоване по вул. Скляренко Семена в м. Дніпро, станом на 15 листопада 2017 року становить 150069,00 грн. (без ПДВ).

Тобто загальна оціночна вартість нерухомого майна (без ПДВ) становить 379961,00 грн.

З огляду на те, що оцінка проводилась відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» і Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна» вважаю за потрібне звернути увагу позивача на те, що зазначений у висновках від вартості («Оціночна») відноситься до неринкових видів вартості.

Відповідно до п. 18 Національного стандарту № 1 застосування неринкових видів вартості під час укладання договору на проведення оцінки майна можливе у разі невідповідності умов угоди, у зв’язку з якою проводиться оцінка, хоча б одній з умов, яка висувається для визначення ринкової вартості, крім випадків, зазначених в абзаці третьому пункту 11 цього Стандарту. Вибір неринкового виду вартості обґрунтовується у звіті про оцінку майна.

Згідно з абз. 3 п. 11 Національного стандарту № 1 у разі коли у нормативно-правових актах з оцінки майна, договорі на проведення оцінки майна або ухвалі суду не зазначається вид вартості, який повинен бути визначений у результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Враховуючи викладене, з метою підтвердження зазначеної позивачем ціни позову, вважаю за доцільне запропонувати ОСОБА_1 надати суду копії звітів і договорів з ТОВ «Віконт – Консалтинг», тобто так, як це зазначено в застереженні щодо використання Звіту.

Що стосується клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, у зв’язку важким матеріальним становищем зазначаю наступне.

Згідно долученої до позовної заяви квитанції, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оскільки позивачем не надано належних доказів, відсутні підстави для задоволення клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. ст. 3, 57-58, 119-121, 208-210 ЦПК України, –

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, ОСОБА_2, третя особа – Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності у порядку спадкування за законом – залишити без руху.

Запропонувати позивачу у триденний строк (три календарні дні) з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху подати до канцелярії суду копії звітів і договорів на оцінку від 15 листопада 2017 року з ТОВ «Віконт – Консалтинг», а також докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, або квитанцію про сплату судового збору (реквізити: отримувач коштів - УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37989274; банк отримувача – ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області; код банку отримувача (МФО) – 805012; рахунок отримувача – 31210206700004, код класифікації доходів бюджету – 22030101) у розмірі визначеному п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від ринкової вартості майнових об’єктів.

Роз’яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. О. Яковлев